Рішення № 94660327, 28.01.2021, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2021 року о 12 год. 25 хв.Справа № 280/5064/20 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Новікової І.В.,

за участю секретаря судового засідання Півоварової В.П.

представника позивача – Савенка О.О.

представника відповідача – 2 - Демчук А.В.

представника третьої особи – Данилової Л.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом Приватного акціонерного товариства «Розівський елеватор»

до державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради Запорізької області Білай Олени Павлівни,

Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Андрівська сільська рада Бердянського району Запорізької області

про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

28 липня 2020 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Приватного акціонерного товариства «Розівський елеватор» (далі – позивач) до державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради Запорізької області Білай Олени Павлівни (далі – відповідач 1), Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради (далі – відповідач 2), в якому позивач просить суд:

визнати протиправним та скасувати рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень відповідача 1 №53110359 від 14.07.2020;

зобов`язати відповідача 1 внести відомості про скасування рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень №53110359 від 14.07.2020 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на підставі рішення суду та відновити розгляд заяви за реєстраційним номером 40412388.

Ухвалою суду від 03.08.2020 відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче засідання на 10.09.2020.

Ухвалою суду від 10.09.2020 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Андрівську сільську раду Бердянського району Запорізької області, а також запропоновано Андрівській сільській раді Бердянського району Запорізької області протягом 5-ти днів від дня отримання даної ухвали суду подати пояснення щодо позову. В підготовчому засіданні оголошено перерву до 20.10.2020.

20.10.2020 судом закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 18.11.2020.

18.11.2020 розгляд справи відкладено на 16.12.2020.

16.12.2020 в судовому розгляді справи оголошено перерву до 28.01.2021.

В судовому засіданні 28.01.2021 проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 16.05.2017 проведено державну реєстрацію припинення ПАТ «Троянівський Елеватор», на підставі рішення акціонерів про припинення юридичної особи в результаті приєднання. Зазначає, що 19.05.2017 проведено державну реєстрацію нової редакції Статуту ПрАТ «Розівський Елеватор», відповідно до якого позивач є правонаступником ПАТ «Троянівський Елеватор», яке припинилось шляхом приєднання до позивача. Позивач зазначає, що 10.07.2020 він звернувся через представника до державного реєстратора з заявою про реєстрацію іншого речового права – права постійного користування земельною ділянкою з кадастровим номером 2320680500:23:003:0001, проте, отримав відмову у проведенні державної реєстрації прав. Позивач зазначає, що підставою для відмови стало посилання державного реєстратора на виявлені суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно, а саме те, що право постійного користування зареєстроване за ПАТ «Троянівський Елеватор», яке на момент розгляду заяви припинено.

Позивач вважає відмову з зазначених підстав протиправною та зазначає, що ПАТ «Троянівський елеватор» не розпоряджався земельною ділянкою, а право постійного користування набуте до 01.01.2002 перейшло до правонаступника – ПрАТ «Розівський Елеватор» на підставі ч.1 ст.104 Цивільного кодексу України. Позивач вважає, що право постійного землекористування є безстроковим та може бути припинено виключно з підстав, передбачених статтею 141 Земельного кодексу України, проте такі підстави на дату розгляду заяви не існували. Позивач вказує на те, що припинення права користування земельною ділянкою з підстави припинення установи, заважаючи на положення частини 1 статті 141 ЗК України, допускається лише у випадку, коли припинення останньої виключає правонаступництво.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві та наданих поясненнях.

Відповідачі проти задоволення позовних вимог заперечили. В обґрунтування заперечень зазначено, що під час розгляду наданої представником позивача заяви та доданих до неї документів державним реєстратором встановлено, що державний акт на право постійного користування земельною ділянкою серії І-ЗП №002830, виданий 27.07.1998 ВАТ «Троянівський елеватор», а відповідно до відомостей з Державного земельного кадастру право постійного користування на земельну ділянку зареєстровано за ПАТ «Троянівський елеватор». При цьому, відповідачі вказали на те, що під час розгляду заяви було встановлено, що діяльність ПАТ «Троянівський елеватор» у встановленому порядку припинена, а відповідно з припиненням юридичної особи припинено і право постійного користування земельною ділянкою. Відповідачі зазначають, що ПАТ «Троянівський елеватор» припинено шляхом приєднання до підприємства – позивача, яке не є підприємством державної або комунальної власності, а тому відсутні підстави для застосування ст.92 Земельного кодексу України щодо прав постійного користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку. Вказують, що відповідно до п.«в» ч.1 ст.141 Земельного кодексу України підставами для припинення права користування земельною ділянкою є припинення діяльності, зокрема державних чи комунальних підприємств, установ та організацій. З урахуванням викладеного у відзиві та наданих поясненнях, відповідачі просили відмовити у задоволенні позовних вимог.

В судовому засіданні представник відповідача 2 підтримала позицію викладену у письмових поясненнях та просила відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

13.10.2020 до суду від третьої особи надійшов відзив на позовну заяву, в якому третя особа просила відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Зокрема зазначено, що оскільки 16.05.2017 до Реєстру внесено запис про припинення юридичної особи – ПАТ «Троянівський елеватор», якому земельна ділянка була надана у постійне користування, то в силу положень п.«в» ч.1 ст.141 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою слід вважати припиненою. На думку третьої особи, позивач безпідставно користується спірною земельною ділянкою, оскільки не набув права користування зазначеною земельною ділянкою в силу закону.

В судовому засіданні представник третьої особи підтримав позицію викладену у письмових поясненнях та просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд, повно та всебічно встановивши обставини справи, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, вважає за необхідне зазначити наступне.

З матеріалів справи судом встановлено, що 27.07.1998 Відкритому акціонерному товариству «Троянівський елеватор» видано державний акт на право постійного користування земельною ділянкою з кадастровим номером 2320680500:23:003:0001, серії І-ЗП №002830.

Судом встановлено та не заперечувалось учасниками справи, що відповідно до відомостей Державного земельного кадастру право постійного користування зазначеною земельною ділянкою зареєстровано за Публічним акціонерним товариством «Троянівський елеватор».

16.05.2017 державним реєстратором до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань внесено запис про припинення юридичної особи – ПАТ «Троянівський елеватор» (код ЄДРПОУ 00954194).

При цьому, в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань міститься запис про те, що ПАТ «Розівський елеватор» (код ЄДРПОУ 00954337) є правонаступником ПАТ «Троянівський елеватор» (код ЄДРПОУ 00954194).

10.07.2020 ПрАТ «Розівський елеватор» подано до державного реєстратора: заяву за реєстраційним номером 40412388 про державну реєстрацію іншого речового права – права постійного користування земельною ділянкою на земельну ділянку кадастровий номер 2320680500:23:003:0001; державний акт на право постійного користування землею №І-ЗП №002830 виданий 27.07.1998 Берянською районною радою народних депутатів Бердянського району Запорізької області; витяг з ЄДР; протокол №2/2016 від 12.11.2016 ПАТ «Розівський елеватор»; протокол №1/2010 від 16.12.2010 загальних зборів засновників ВАТ «Троянівський елеватор»; протокол №2/2016 від 09.11.2016 ПАТ «Троянівський елеватор».

14.07.2020 державним реєстратором прав на нерухоме майно Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради Запорізької області Білай Оленою Павлівною прийнято рішення №53110359 про відмову у державні реєстрації прав та їх обтяжень. При цьому, в якості підстави для відмови у державній реєстрації прав державним реєстратором вказано на встановлені суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно.

Позивач, не погодившись з відмовою у проведенні державної реєстрації права постійного користування земельною ділянкою, звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, які визначають, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, під час розгляду адміністративної справи встановлено, що підставою для прийняття спірного рішення стало те, що на думку державного реєстратора разом із припиненням юридичної особи – ПАТ «Троянівський елеватор», якій було надано право постійного користування земельною ділянкою, припинено і право постійного користування спірною земельною ділянкою. А відтак, на думку державного реєстратора, ПрАТ «Розівський елеватор» не набуло право постійного користування на спірну земельну ділянку, навіть з урахуванням того, що є правонаступником ПАТ «Троянівський елеватор».

Позивач обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги навпаки вказував на те, що до нього від ПАТ «Троянівський елеватор» перейшли всі права, обов`язки та майно такого Товариства, зокрема і право постійного користування спірною земельною ділянкою. Позивач вказував на безстроковість наданого права постійного користування землею та вважає, що припинення права постійного користування у даному випадку не відбулось.

Відповідно до Преамбули Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» №1952-ІV від 01.07.2004 (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон №1952-ІV) цей Закон регулює відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав.

Пунктом 1 ч.1 ст.2 Закону №1952-ІV встановлено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до ч.1 ст.18 Закону №1952-ІV державна реєстрація прав проводиться в такому порядку:

1) прийняття/отримання документів для державної реєстрації прав, формування та реєстрація заяви в базі даних заяв;

2) виготовлення електронних копій документів, поданих для державної реєстрації прав, шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та їх розміщення у Державному реєстрі прав;

3) встановлення черговості розгляду заяв, зареєстрованих у базі даних заяв;

4) перевірка документів та/або відомостей Державного реєстру прав, відомостей реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень;

5) прийняття рішення про державну реєстрацію прав (у разі відсутності підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав);

6) відкриття розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідних відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів цих прав;

7) формування витягу з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав для подальшого використання заявником;

8) видача/отримання документів за результатом розгляду заяви.

Згідно з ч.4 ст.18 Закону №1952-ІV Державна реєстрація прав на земельну ділянку проводиться виключно за наявності в Державному земельному кадастрі відомостей про зареєстровану земельну ділянку.

Для проведення державної реєстрації права власності та інших речових прав на земельні ділянки, що здійснюється з відкриттям розділу в Державному реєстрі прав, державний реєстратор обов`язково використовує відомості з Державного земельного кадастру про наявність/відсутність зареєстрованих речових прав щодо відповідної земельної ділянки до 1 січня 2013 року.

Частиною 1 ст.21 Закону №1952-ІV встановлено, що рішення державного реєстратора, витяг з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав надаються в електронній та (за бажанням заявника) в паперовій формі.

Також, ч.1 ст.24 Закону №1952-ІV, встановлені підстави для відмови в державній реєстрації прав:

1) заявлене речове право, обтяження не підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону;

2) заява про державну реєстрацію прав подана неналежною особою;

3) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом;

4) подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження;

5) наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями;

6) наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно;

7) заяву про державну реєстрацію обтяжень щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем;

8) після завершення строку, встановленого частиною третьою статті 23 цього Закону, не усунені обставини, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав;

9) документи подано до неналежного суб`єкта державної реєстрації прав, нотаріуса;

10) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка згідно із законодавством не має повноважень подавати заяви в електронній формі;

11) заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене речове право, обтяження вже зареєстровано у Державному реєстрі прав;

12) заявник звернувся із заявою про державну реєстрацію права власності щодо майна, що відповідно до поданих для такої реєстрації документів відчужено особою, яка на момент проведення такої реєстрації внесена до Єдиного реєстру боржників, у тому числі за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів за наявності заборгованості з відповідних платежів понад три місяці.

Відповідно до ч.5 ст.24 Закону №1952-ІV відмова в державній реєстрації прав з підстав, не передбачених частиною першою цієї статті, заборонена.

При цьому відповідно до ч.2 цієї ж статті за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав.

Рішення про відмову в державній реєстрації прав повинно містити вичерпний перелік обставин, що стали підставою для його прийняття.

Як встановлено під час розгляду адміністративної справи, спірне рішення фактично мотивовано пунктом 5 частини 1 статті 24 Закону №1952-ІV, а саме державним реєстратором встановлено наявність суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями.

Разом з тим, суд вважає, що відмова позивачу у державній реєстрації прав за пунктом 5 частини 1 статті 24 Закону №1952-ІV є протиправною та не ґрунтується на вимогах Закону №1952-ІV.

Суд зазначає, що із системного аналізу законодавчо закріпленої компетенції державного реєстратора випливає, що одним з його обов`язків є встановлення відсутності суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями. Для перевірки цієї інформації з метою недопущення одночасного існування подвійної державної реєстрації прав державний реєстратор не лише вправі, а й повинен, зокрема, запитувати від відповідних органів, які відповідно до чинного на момент оформлення права законодавства проводили таке оформлення, інформацію, вимагати у разі потреби подання додаткових документів тощо.

Відповідачі як у спірному рішенні, так і під час розгляду адміністративної справи, вказували на те, що право постійного користування спірною земельною ділянкою зареєстровано за ПАТ «Троянівський елеватор», а також на те, що відповідне право не перейшло до позивача.

Проте, суд зазначає, що ПАТ «Троянівський елеватор» припинено як юридичну особу ще у травні 2017 року, а відповідно ПАТ «Троянівський елеватор», якого як де-юре так і де-факто не існує, не може бути користувачем спірної земельної ділянки, як і будь-якого іншого майна.

Суд зазначає, що під визначенням «суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями» слід розуміти обставини, які наприклад свідчать про наявність зареєстрованого права користування земельною ділянкою за іншою особою, яка не є припиненою чи ліквідованою, тобто коли у разі проведення державної реєстрації прав у двох різних осіб виникне одне і те саме право щодо одного і того самого об`єкта.

В даному випадку, якщо навіть припустити проведення реєстрації права постійного користування спірною земельною ділянкою за ПрАТ «Розівський елеватор», не відбудеться жодних суперечностей щодо заявленими та вже зареєстрованими речовими правами, оскільки буде відсутній інший обтяжувач земельної ділянки аніж ПрАТ «Розівський елеватор».

Тому відмова державного реєстратора у проведенні реєстрації прав, на підставі пункту 5 частини 1 статті 24 Закону №1952-ІV, є протиправною.

Щодо доводів позивача про те, що до нього перейшло право постійного користування на спірну земельну ділянку, та доводів відповідачів та третьої особи про те, що право постійного користування земельною ділянкою з кадастровим номером 2320680500:23:003:0001 припинено та не перейшло до ПрАТ «Розівський елеватор», суд зазначає, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

До завдань адміністративного судочинства не входить вирішення питання набуття, переходу, припинення права власності/користування об`єктами нерухомості, в т.ч. землею, а тому у разі наявності відповідного спору між ПрАТ «Розівський елеватор» та Андрівською сільською радою Бердянського району Запорізької області щодо належності земельної ділянки, такий спір повинен бути вирішений в рамках господарського судочинства.

Разом з тим, в будь-якому випадку посилання відповідачів на те, що ПрАТ «Розівський елеватор» не набув права постійного користування на земельну ділянку, яка була надана ПАТ «Троянівський елеватор» у постійне користування, не можуть бути підставою для відмови у проведенні державної реєстрації прав, відповідно до пункту 5 частини 1 статті 24 Закону №1952-ІV, оскільки у такому випадку державним реєстратором фактично ставиться під сумнів сам факт набуття права, що відповідає пункту 4 частини 1 статті 24 Закону №1952-ІV.

Щодо позовних вимог про зобов`язання відповідача 1 внести відомості про скасування рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень №53110359 від 14.07.2020 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на підставі рішення суду та відновити розгляд заяви за реєстраційним номером 40412388, суд зазначає таке.

Відповідно до положень частини 4 статті 26 Закону №1952-ІV, у разі скасування рішення державного реєстратора про зупинення державної реєстрації прав, про зупинення розгляду заяви або про відмову в державній реєстрації прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом «б» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, державний реєстратор чи посадова особа територіального органу Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом «б» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) вносить відомості про скасування відповідного рішення до Державного реєстру прав та відновлює розгляд відповідної заяви.

Тобто, дії які позивач просить суд зобов`язати вчинити відповідача, відповідач повинен вчинити в силу частини 4 статті 26 Закону №1952-ІV, у зв`язку із скасуванням рішення про відмову у державній реєстрації прав.

При цьому, у суду відсутні підстави вважати, що відповідач буде ухилятися від вчинення дій, які він зобов`язаний вчинити в силу Закону, а тому такі позовні вимоги є передчасними та задоволенню не підлягають.

З таких самих підстав суд не вбачає підстав для встановлення судового контролю, оскільки до суду не надано доказів, які б свідчили про намір відповідачів ухилятися від виконання рішення суду.

Згідно вимог статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Зазначене зумовлює висновки про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог Приватного акціонерного товариства «Розівський елеватор».

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Розівський елеватор» (49033, м.Дніпро, пр.Богдана Хмельницького, 122, код ЄДРПОУ 00954337) до державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради Запорізької області Білай Олени Павлівни (69063, м.Запоріжжя, вул.Жуковського, буд.36), Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради (69063, м.Запоріжжя, вул. Жуковського, буд.36, код ЄДРПОУ 40302133), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Андрівська сільська рада Бердянського району Запорізької області (вул.Центральна, 51 село Андрівка, Бердянський район, Запорізька область, 71150, код ЄДРПОУ 04351920) – задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради Запорізької області Білай Олени Павлівни про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень №53110359 від 14.07.2020.

В іншій частині вимог – відмовити.

Стягнути на користь Приватного акціонерного товариства «Розівський елеватор» судовий збір в розмірі 2102,00 грн. (дві тисячі сто дві гривні 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі виготовлено та підписано 03.02.2021.

Суддя І.В. Новікова