Рішення № 94658414, 05.02.2021, Вінницький окружний адміністративний суд

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

05 лютого 2021 р. Справа № 120/4113/20-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Бошкової Ю.М., розглянувши у письмовому порядку за правилами спрощеного позовного провадження заяву позивача про ухвалення додаткового судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі - ГУ ПФУ у Вінницькій області, відповідач) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Рішенням суду від 06.10.2020 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 28.02.2020 року №905010161931 про відмову у перерахунку ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити ОСОБА_1 , як судді у відставці, перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно із довідкою ТУ ДСА у Вінницькій області від 19.02.2020 року №4-35/0346, з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 19 лютого 2020 року. У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

27.01.2021 року до суду надійшла заява позивача про ухвалення додаткового рішення. Зазначена заява мотивована тим, що в резолютивній частині рішення у справі №120/4113/20-а судом не вказано відсоток щомісячного довічного грошового утримання від суддівської винагороди працюючого судді, який має бути врахований при здійсненні перерахунку, як було визначено в прохальній частині позову. Позивач вказує, що це призвело до того, що відповідач здійснив перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, при цьому самовільно змінив в сторону зменшення відсоток щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, а саме замість 82% провів перерахунок виходячи з 50% від суддівської винагороди працюючого судді.

З огляду на зазначене, ОСОБА_1 просить суд ухвалити додаткове рішення в справі №120/4113/20-а, яким підтвердити відсоток належного йому щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від суддівської винагороди працюючого судді, що зазначений в абзаці 2 мотивувальної частини цього рішення, який має бути врахований в ході такого перерахунку. А саме, доповнити абзац 3 резолютивної частини рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 06.10.2020 року в справі №120/4113/20-а реченням такого змісту: "Такий перерахунок здійснити з розрахунку 82 % від суддівської винагороди працюючого судді Козятинського міськрайонного суду, зазначеної в довідці ТУ ДСА у Вінницькій області від 19.02.2020 року №4-35/0346".

Вирішуючи заяву позивача про ухвалення додаткового судового рішення, суд керується такими мотивами.

Так, згідно з ч. 1 ст. 252 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

В силу приписів ч. 3 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Як видно з прохальної частини позовної заяви ОСОБА_1 , при зверненні до суду з цим позовом позивач просив визнати протиправним і скасувати рішення ГУ ПФУ у Вінницькій області від 28.02.2020 року № 905010161931 "Про відмову в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 06.02.2016 року ОСОБА_1 "; зобов`язати ГУ ПФУ у Вінницькій області здійснити перерахунок призначеного йому щомісячного довічного грошового утримання з 01.01.2020 року відповідно до заяви від 21.02.2020 року і довідки ТУ ДСА у Вінницькій області №4-35/0346 від 19.02.2020 року, з розрахунку 82% від заробітної плати (грошового утримання, суддівської винагороди) працюючого судді Козятинського міськрайонного суду, та виплатити недоплачені кошти щомісячного довічного грошового утримання протягом одного місяця з дня набрання законної сили рішенням суду.

Окрім того, судом встановлено, що позивачу з 28.11.2015 року призначено щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 року № 2453-VI.

Згідно з пунктом 2 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закон України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 року № 1402-VIII (далі - Закон № 1402-VIII) визнано таким, що втратив чинність з дня набрання чинності цим Законом, Закон України від 07.07.2010 № 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів" (далі - Закон № 2453-VI), крім положень, зазначених у пунктах 7, 23, 25, 36 цього розділу.

Відповідно до ч. 1 ст. 142 Закону № 1402-VIII судді, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 років, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", виплачується пенсія на умовах, визначених зазначеним Законом, або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання. До досягнення зазначеного віку право на пенсію за віком або щомісячне довічне грошове утримання мають чоловіки 1955 року народження і старші після досягнення ними такого віку:

1) 61 рік - які народилися з 1 січня 1954 року по 31 грудня 1954 року;

2) 61 рік 6 місяців - які народилися з 1 січня 1955 року по 31 грудня 1955 року.

При цьому суддя у відставці, який не досяг віку, встановленого частиною першою цієї статті, отримує щомісячне довічне грошове утримання. При досягненні таким суддею віку, встановленого частиною першою цієї статті, за ним зберігається право на отримання щомісячного довічного грошового утримання або, за його вибором, призначається пенсія на умовах, визначених Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (ч. 2 ст. 142 Закону № 1402-VIII).

За правилами частини третьої статті 142 Закону № 1402-VIII щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.

Водночас, частиною четвертою та п`ятою цієї ж статті передбачено, що у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.

Пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), отримуваного суддею після виходу у відставку. Щомісячне довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.

Відповідно до ч. 3 ст. 135 Закону № 1402-VIII базовий розмір посадового окладу судді становить:

1) судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року;

2) судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року;

3) судді Верховного Суду - 75 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

Разом з цим, Прикінцевими та перехідними положеннями Закону № 1402-VIII були передбачені певні особливості визначення розміру суддівської винагороди та щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці.

Так, пунктом 22 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1402-VIIІ було визначено, що право на отримання суддівської винагороди у розмірах, визначених цим Законом, мають судді, які за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердили відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначені на посаду за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом. Судді, які на день набрання чинності цим Законом пройшли кваліфікаційне оцінювання та підтвердили свою здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді, до 01.01.2017 року отримують суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону № 2453-VI.

У пункті 23 цього ж розділу зазначено, що до проходження кваліфікаційного оцінювання суддя отримує суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону № 2453-VI.

Крім того, відповідно до пункту 25 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1402-VIII право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді), або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу.

В інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону № 2453-VI.

За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.

Разом з тим, Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій та статус суддів" та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського самоврядування", який набрав чинності 07.11.2019 року, виключено зазначені вище пункти 22, 23 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1402-VIII.

Крім того, рішенням Конституційного Суду України від 18.02.2020 року № 2-р/2020 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення пункту 25 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1402-VIII зі змінами.

Отже, наведені вище події усунули перешкоди для перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці та зумовили виникнення правових підстав для перерахунку такого довічного грошового утримання у зв`язку зі зміною з 01.01.2020 року розміру складових суддівської винагороди працюючого судді, не змінюючи встановлені відсотки.

Відповідно до пункту 7 рішення Конституційного Суду України від 11.10.2005 року № 8-рп/2005 щомісячне довічне грошове утримання - це особлива форма соціального забезпечення суддів, зміст якої полягає у гарантованій державою щомісячній звільненій від сплати податків грошовій виплаті, що слугує забезпеченню їх належного матеріального утримання, в тому числі після звільнення від виконання обов`язків судді. Умови і порядок його виплати визначені Законом України "Про статус суддів".

В рішенні від 08.06.2016 року № 4-рп/2016 Конституційний Суд України зазначив, що частина третя статті 141 Закону № 2453-VI у редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 року № 213-VIІІ, яка суперечить Конституції України, не підлягає застосуванню як така, що втратила чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення. Натомість застосуванню підлягає частина третя статті 141 Закону № 2453-VI до внесення змін Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року № 213-VIІІ, тобто у редакції Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд" від 12 лютого 2015 року № 192-VIІІ, а саме: "Щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не може бути більшим ніж 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання. У разі зміни грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання".

В пункті 7 цього ж рішення Конституційний Суд України зауважив, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, визнані неконституційними, не можуть бути прийняті в аналогічній редакції, оскільки рішення Конституційного Суду України є "обов`язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені" (частина друга статті 150 Конституції України). Повторне запровадження правового регулювання, яке Конституційний Суд України визнав неконституційним, дає підстави стверджувати про порушення конституційних приписів, згідно з якими закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй (частина друга статті 8 Основного Закону України).

На виконання висновків Конституційного Суду України, викладених у рішенні від 08.06.2016 року № 4-рп/2016, частина четверта статті 142 Закону № 1402-VІІІ викладена в наступній редакції: "У разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання".

У пункті 19 постанови Верховного Суду від 16.06.2020 року у зразковій справі № 620/1116/20 також наголошено на тому, що за змістом частини четвертої статті 142 Закону № 1402-VІІІ перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці здійснюється в разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.

З огляду на викладене суд доходить висновку, що на час звернення позивача до пенсійного органу з заявою про перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці, змінилася лише одна з підстав у призначеному раніше позивачу щомісячному довічному грошовому утриманні судді у відставці, а саме збільшився розмір складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді (з 01.01.2020 базовий оклад судді місцевого суду склав 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб), тоді як інші складові (стаж роботи на посаді судді та відсотковий розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці) залишилися незмінними.

При цьому суд враховує, що постановою Калинівського районного суду Вінницької області від 02.03.2016 року у справі № 133/17/16-а зобов`язано призначити та виплачувати ОСОБА_1 з 28.11.2015 року щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці в розмірі 82 % заробітку працюючого судді, без обмеження граничного розміру.

Таким чином, право позивача на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 82 % заробітку працюючого судді, без обмеження граничного розміру, підтверджено судовим рішенням, яке набрало законної сили, що додатково свідчить про неправомірність дій відповідача щодо перерахунку щомісячного довічного утримання судді у відставці з розрахунку 50% від заробітку працюючого судді.

Відтак суд приходить до переконання про необхідність ухвалення додаткового рішення у цій справі та зобов`язання відповідача здійснити позивачу, як судді у відставці, перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно з довідкою ТУ ДСА у Вінницькій області від 19.02.2020 року №4-35/0346, виходячи з розміру 82% заробітку працюючого судді Козятинського міськрайонного суду, з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 19.02.2020 року.

Керуючись ст.ст. 72, 77, 90, 242, 245, 246, 250, 252, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву позивача про ухвалення додаткового судового рішення задовольнити.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити ОСОБА_1 , як судді у відставці, перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно з довідкою ТУ ДСА у Вінницькій області від 19.02.2020 року №4-35/0346, виходячи з розміру 82% заробітку працюючого судді Козятинського міськрайонного суду, з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 19.02.2020 року.

У зв`язку з постановленням додаткового судового рішення, абзац 3 резолютивної частини рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 06.10.2020 року вважати нечинним.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21100, код ЄДРПОУ 13322403).

Додаткове судове рішення сформовано: 05.02.2021 року.

Суддя Бошкова Юлія Миколаївна