Ухвала суду № 94658413, 05.02.2021, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

м. Вінниця

05 лютого 2021 р. Справа № 120/4479/20-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Жданкіної Наталії Володимирівни, розглянувши у письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 подану в порядку ст. 383 КАСУ в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду знаходиться адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити дії.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 07.10.2020 позов задоволено повністю:

- визнано протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області № 25650000940 від 28.02.2020 про відмову у перерахунку ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно із заявою від 21.02.2020;

- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити ОСОБА_1 , як судді у відставці, перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до довідки Територіального управління державної судової адміністрації України у Вінницькій області № 4-35/0333 від 19.02.2020 з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 19.02.2020.

Також, вказаним рішенням стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області сплачений судовий збір у сумі 840,80 грн.

27.01.2021 на адресу суду надійшла заява позивача, подана в порядку ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). За змістом заяви позивач просить постановити ухвалу на підставі ч. 6 ст. 383 КАС України в порядку, передбаченому ст. 249 КАС України, якою визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, прийняте на виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 07.10.2020 у справі №120/4479/20-а, в частині зменшення відсоткового значення розміру пенсії обчисленого з розміру суддівської винагороди діючого судді.

Обґрунтовуючи вказану заяву, позивач зазначив, що боржник, на виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 07.10.2020 відповідачем здійснено перерахунок його довічного грошового утримання судді у відставці. Проте, при проведенні перерахунку, ГУ ПФУ у Вінницькій області протиправно обмежило максимальний розмір отримуваного ним довічного грошового утримання судді у відставці шляхом зменшення розміру суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді у відсотках з 90% до 60% відповідних сум суддівської винагороди.

Ухвалою суду від 28.01.2021 заяву призначено до розгляду в порядку письмового провадження з встановленням відповідачу строку до 05.02.2021 для подання своїх пояснень щодо поданої позивачем заяви про визнання протиправними рішень, прийнятих суб`єктами владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду.

Відповідач проти задоволення заяви заперечив. В обґрунтування заяви зазначено про те, що на виконання рішення суду від 07.10.2020 по справі №120/4479/20, Управлінням нараховано позивачу щомісячне довічне грошове утримання за період з 19.02.2020 по 30.11.2020 у розмірі 141950,24 грн. Також, відповідач вказав на те, що з грудня 2020 року ОСОБА_1 отримує щомісячне довічне грошове утримання відповідно до чинного законодавства з урахування зазначеного рішення суду в розмірі 60537,60 грн. Щодо виплати нарахованих коштів, відповідач вказав на те, що сум нарахована за рішенням суду не може бути виплачена позивачу за рахунок коштів Пенсійного фонду України без відповідного фінансування з Державного бюджету України, оскільки перевищує бюджетні призначення на поточний рік та буде здійснена після відповідного фінансування з Державного бюджету України. Також, відповідач вказував і на безпідставність вимоги про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду.

Суд розглянувши заяву позивача, дослідивши матеріали адміністративної справи та надані письмові пояснення, дійшов висновку про наступне.

Відповідно до ч.1 ст.383 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Частиною 6 статті 383 КАС України передбачено, що за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 249 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

Системний аналіз вищезазначених норм права свідчить, що судовий контроль є спеціальним видом провадження в адміністративному судочинстві, відмінним від позовного. Головна мета судового контролю за виконанням рішень в адміністративних справах полягає, насамперед, у реалізації основних завдань адміністративного судочинства при здійсненні адміністративними судами правосуддя, оскільки воно не обмежується винесенням судового рішення, а також передбачає його виконання.

Правовий інститут контролю за виконанням рішення суду, механізм якого унормований у тому числі і приписами статті 383 КАС України, підлягає застосуванню виключно у разі наявності протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень щодо виконання рішення суду, що порушує права та законні інтереси позивача. Застосування судом до суб`єкта владних повноважень заходів процесуального впливу можливе виключно у випадку встановлення факту невиконання таким суб`єктом владних повноважень дій зобов`язального характеру, визначених рішенням суду на користь особи-позивача, що має бути підтверджено відповідними доказами.

Так, судом під час розгляду заяви позивача встановлено, що підставою для подання даної заяви, зокрема, стало те, що відповідачем на даний час перераховано позивачу довічне грошове утримання в розмірі 60% від суми зазначеної у довідці ТУ ДСА у Вінницькій області №4-35/0333 від 19.02.2020. Разом з тим, позивач вважає, що на виконання рішення суду у справі №120/4479/20 від 07.10.2020 відповідач зобов`язаний був провести перерахунок довічного грошового утримання позивача виходячи з 90% від суми зазначеної у довідці ТУ ДСА у Вінницькій області №4-35/0333 від 19.02.2020.

В свою чергу, суд зазначає, що вищезазначені обставини не свідчать про невиконання відповідачем вимог рішення суду, а відповідно і не можуть бути підставою для застосування заходів передбачених статтею 383 КАС України, оскільки питання відсоткового розміру довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 не було предметом розгляду адміністративної справи.

Відповідно, рішенням суду від 07.10.2020 у справі №120/4479/20 орган ПФУ не було зобов`язано проводити перерахунок довічного грошового утримання позивача виходячи з відсоткового показника суддівської винагороди працюючого судді у 90 відсотків.

Посилання позивача на те, що до проведеного перерахунку він отримував щомісячне довічне грошове утримання у 90 відсотків суд відхиляє, оскільки під час розгляду заяви в порядку статті 383 КАС України суд не має права встановлювати нові обставини, які не були предметом дослідження під час розгляду адміністративної справи по суті.

На момент розгляду справи судом спір між сторонами щодо відсоткового значення довічного грошового утримання позивача не виник, судом не досліджувався, а відповідно і відсутнє в рамках адміністративної справи зобов`язання відповідача провести перерахунок довічного грошового утримання виходячи з показника 90%.

Суд зазначає, що позивач не позбавлений можливості в рамках окремого судового провадження оскаржити дії відповідача щодо проведення перерахунку довічного грошового утримання виходячи із 60 відсотків суддівської винагороди працюючого судді.

За таких обставин, наведені вище доводи позивача про невиконання відповідачем рішення суду є необґрунтованими та такими, що не можуть бути підставою для застосування до відповідача заходів впливу відповідно до статті 383 КАС України.

Так, під час розгляду заяви встановлено та не спростовано учасниками справи, що на виконання судового рішення від 07.10.2020 у справі №120/4479/20 органом Пенсійного фонду позивачу здійснено розрахунок довічного грошового утримання судді у відставці, розмір якого склав 60537,60 грн. та проведено на його користь донарахування коштів в розмірі 141950,24 грн., виплата яких буде проведено після виділення з Державного бюджету України фінансування.

Враховуючи вчинені відповідачем дії, спрямовані на фактичне виконання рішення по справі №120/4479/20, суд приходить до висновку про відсутність протиправної бездіяльності суб`єкта владних повноважень щодо виконання рішення суду.

Підстав для встановлення судового контролю за наведених вище обставин судом не встановлено, з урахування і тієї обставини, що на даний час рішення у справі №120/4479/20 перебуває на примусовому виконанні в органі державної виконавчої служби.

За таких обставин, суд дійшов висновку про необґрунтованість поданої заяви та відсутність підстав для її задоволення.

Керуючись ст.ст. 241, 248, 256, 383 КАС України суд, -

у х в а л и в :

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання протиправним визнати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, прийняте на виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 07.10.2020 у справі №120/4479/20-а, в частині зменшення відсоткового значення розміру пенсії обчисленого з розміру суддівської винагороди діючого судді, - відмовити.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Жданкіна Наталія Володимирівна