Рішення № 94658316, 14.01.2021, Вінницький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Вінниця

14 січня 2021 р. Справа № 120/6171/20-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Крапівницької Н.Л.,

розглянувши письмово в місті Вінниці в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі позивач) з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області відповідач) про:

- визнання неправомірними дії Головного управління Пенсійного Фонду України у Вінницькій області з недоплати ОСОБА_1 щомісячно 18% розміру пенсії;

- зобов`язання Головного управління Пенсійного Фонду України у Вінницькій області нарахувати та виплачувати у подальшому ОСОБА_1 пенсію у розмірі 88% відповідних сум грошового забезпечення, починаючи з 08 квітня 2020 року.

- зобов`язати ГУ ПФУ у Вінницькій області врахувати при обчисленні пенсії ОСОБА_1 , додаткові види грошового забезпечення згідно ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 08 квітня 2020 р. у справі №120/714/20-а адміністративний позов задоволено повністю. Визнано неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо недоплати з 01.01.2018 року основного розміру пенсії за вислугу років ОСОБА_1 в розмірі 18%. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити з 01 січня 2018 року по 07 квітня 2020 р. перерахунок та виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1 виходячи з 88 % від відповідних сум грошового забезпечення з урахуванням проведених виплат.

На виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду Головним управлінням Пенсійного Фонду України у Вінницькій області здійснено перерахунок пенсії з 01.01.18 року по 08.04.20 року, виходячи з 88 % від відповідних сум грошового забезпечення з урахуванням проведених виплат та нараховано суму доплати у розмірі 34707.09 грн. Разом з тим, відповідачем продовжено виплату пенсії, виходячи з 70% грошового забезпечення.

Також Головним управлінням Пенсійного Фонду України у Вінницькій області при нарахуванні пенсії було відмінено додаткові види грошового забезпечення, призначені у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХП "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011- XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", а саме: надбавки за умови режимних обмежень, допуск по ф_№2; премія у розмірі 33.3%. Позивач не погоджується з такими діями управління, тому звернувся з цим позовом до суду.

04.11.2020 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження в порядку статті 263 КАС України у письмовому провадженні.

Представником відповідача надано відзив на позовну заяву, згідно якого управління не погоджується з позовними вимогами та вважає їх необґрунтованими та зазначає, що підставою для проведення перерахунку пенсії є фактична зміна грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, проведена на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, наділеного правом установлювати чи змінювати види грошового забезпечення військовослужбовців.

Тобто, перерахунок пенсій здійснюється з моменту виникнення права на такий перерахунок і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою ст. 51 Закону № 2262.

Також зазначає, що відповідно до ст. 13 Закону 2262 максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення (ст. 43). Тому, при проведені перерахунку пенсії позивачу відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 103 та від 30.08.2017 року № 704, розмір пенсії за вислугу років обчислювався виходячи із 70 відсотків сум грошового забезпечення за відповідною посадою згідно редакції Закону, чинної на дату з якої проводиться перерахунок пенсії.

За таких умов, відсутні підстави для перерахунку пенсії з урахування 88 % відповідних сум грошового забезпечення.

Відповідно до п. 5 Порядку 45 під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.

Тому, в Головного управління відсутні підстави для врахування надбавок та премій при перерахунку пенсії позивача.

Отже, враховуючи викладене вище, Головне управління ПФУ у Вінницькій області діяло правомірно та в межах чинного законодавства при застосуванні обмеження максимального розміру пенсії позивача, а тому підстав для задоволення позову не має.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області і з 2009 року отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" як військовослужбовець.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 103, управлінням пенсійного фонду здійснено перерахунок пенсії позивача з 01.01.2018 року. Однак, пенсію перераховано виходячи з 70% грошового забезпечення, а не 88% як було встановлено при її призначенні.

ОСОБА_1 звернувся із заявою про здійснення перерахунку пенсії, за наслідком розгляду якої листом за вих.№451-549/М-02/8-0200/20 від 06.02.2020 р. його повідомлено про відсутність підстав для здійснення перерахунку виходячи з 88 %.

25 лютого 2020 року позивач звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання неправомірними дій щодо недоплати щомісячно 18% пенсії.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 08 квітня 2020 р. у справі №120/714/20-а адміністративний позов задоволено повністю. Визнано неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо недоплати з 01.01.2018 року основного розміру пенсії за вислугу років ОСОБА_1 в розмірі 18 % . Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити з 01 січня 2018 року по 07 квітня 2020 р. перерахунок та виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1 виходячи з 88 % від відповідних сум грошового забезпечення з урахуванням проведених виплат.

На виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду Головним управлінням Пенсійного Фонду України у Вінницькій області здійснено перерахунок пенсії з 01.01.18 року по 08.04.20 року, виходячи з 88 % від відповідних сум грошового забезпечення з урахуванням проведених виплат та нараховано суму доплати у розмірі 34707.09 грн. Разом з тим відповідачем продовжено виплату пенсії, виходячи з 70% грошового забезпечення.

Також Головним управлінням Пенсійного Фонду України у Вінницькій області при нарахуванні пенсії було відмінено додаткові види грошового забезпечення, призначені у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХП "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011- XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", а саме: надбавки за умови режимних обмежень, допуск по ф_№2; премія у розмірі 33.3%.

Не погоджуючись із такими діями відповідача щодо визначення відсотку від грошового забезпечення при проведені перерахунку пенсії, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Визначаючись стосовно позовних вимог в частині визнання протиправними дій та зобов`язання здійснити перерахунок і виплату, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ (далі - Закон № 2262-ХІІ), усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Так, пунктом 1 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 р. №45 пенсії, призначені відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", у зв`язку із підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

У свою чергу, пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" від 21.02.2018 р. № 103 (далі - Постанова № 103, в редакції чинній на час перерахунку пенсії), постановлено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон) до 1 березня 2018 р. (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".

Як видно із наданого розрахунку пенсії за вислугу років, органом пенсійного фонду позивачу здійснено перерахунок пенсії відповідно до Постанови №103, та її основний розмір склав 70% від грошового забезпечення.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 08 квітня 2020 р. у справі №120/714/20-а адміністративний позов задоволено повністю. Визнано неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо недоплати з 01.01.2018 року основного розміру пенсії за вислугу років ОСОБА_1 в розмірі 18 % . Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити з 01 січня 2018 року по 07 квітня 2020 р. перерахунок та виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1 виходячи з 88 % від відповідних сум грошового забезпечення з урахуванням проведених виплат.

На виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду Головним управлінням Пенсійного Фонду України у Вінницькій області здійснено перерахунок пенсії з 01.01.18 року по 08.04.20 року, виходячи з 88 % від відповідних сум грошового забезпечення з урахуванням проведених виплат та нараховано суму доплати у розмірі 34707.09 грн. Разом з тим відповідачем продовжено виплату пенсії, виходячи з 70% грошового забезпечення.

Оцінюючи позицію позивача щодо протиправності дій, які виразились недоплаті пенсії в розмірі 18% після здійснення перерахунку пенсії з 08.04.2020 року, суд вказує на наступне.

Відповідно до статті 13 Закону № 2262-ХІІ (в редакції чинній на час призначення позивачу) пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров`я 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення; особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають загальний трудовий стаж 25 календарних років і більше, з яких не менше 12 років і 6 місяців становить військова служба або служба в органах внутрішніх справ, державній пожежній охороні, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України (пункт "б" статті 12): за страховий стаж 25 років - 50 процентів і за кожний повний рік стажу понад 25 років - 1 процент відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, які звільняються з військової служби на умовах Закону України "Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються зі служби у зв`язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей" (пункт "в" статті 12): за вислугу 15 років - 40 процентів відповідних сум грошового забезпечення із збільшенням цього розміру на 2 проценти за кожний повний рік вислуги понад 15 років, але не більше ніж 50 процентів відповідних сум.

Максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.

Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 8 липня 2011 року № 3668-VI, який набрав чинності 01.10.2011 року, внесені зміни до частини 2 статті 13 Закону № 2262-XII, яким встановлено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 80 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.

Таким чином, з 01.10.2011 року положення частини 2 статті 13 Закону № 2262-ХІІ щодо визначення граничного розміру пенсії за вислугу років 90 % відповідних сум грошового забезпечення втратили чинність у зв`язку з внесенням змін до редакції цієї статті Законом № 3668-VІ.

У подальшому, відповідно до Закону України від 27.03.2014 року №1166-VІІ "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання України", який набрав чинності 01.04.2014 року було внесені зміни до частини другої статті 13 Закону № 2262-ХІІ, де число " 80" замінили на число " 70" (максимальний розмір пенсії), що, на думку відповідача, передбачає необхідність проведення перерахунку пенсії позивача в розмірі 70% від грошового забезпечення.

Аналізуючи встановлені у справі обставини та враховуючи положення процитованих норм у їх сукупності, суд робить висновок, що положення статті 13 Закону № 2262-ХІІ, якими встановлено розмір пенсії виходячи з 70 відсотків від грошового забезпечення, можуть застосовуватись лише до правовідносин, що виникли після 01.04.2014 року, тобто набрання ними чинності, та стосуються питань саме призначення пенсії, а не її перерахунку. Адже до останнього застосовуються спеціальні норми, що регулюють умови та підстави встановлені саме щодо перерахунку пенсії.

Всупереч наведеного, при здійснені перерахунку пенсії позивачу на підставі Постанови №103, управління пенсійного фонду застосувало норми, які регулюють питання саме призначення пенсії, що є безпідставним.

Так, згідно зі статтею 22 Конституції України закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов`язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме - у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).

У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов`язана з ризиком для життя і здоров`я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення (Рішення № 5-рп/2002).

Виходячи з висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій працівників правоохоронних органів, зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства, а правовідносини щодо їхнього пенсійного забезпечення виникають на момент звернення за призначенням пенсії.

Вказана позиція щодо застосування норм права до спірних правовідносин, міститься в постанові Верховного Суду України від 10.12.2013 року у справі № 21-420а13.

Окремо суд акцентує увагу на тому, що призначення та перерахунок пенсії є різними за змістом та механізмом процедурами та встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 90 відсотків, а потім 70 відсотків грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії. Відтак, при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців має застосовуватись норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.

Відповідного висновку дійшла колегія Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду в постанові від 24.04.2018 року справа № 686/12623/17 (провадження № К/9901/849/17).

При вирішені даного спору, суд посилається на рішення ВС від 04.02.19 р. у зразковій справі № 240/5401/18, яке підлягає застосуванню у даних правовідносинах, оскільки предметом спору є зміна відсоткового значення розміру пенсії при здійсненні її перерахунку з 1 січня 2018 року на підставі Постанови КМУ №103 у зв`язку з підвищенням сум грошового забезпечення, що визначені станом на 1 березня 2018 року відповідно до Постанови КМУ №704.

Стаття 63 Закону №2262-ХІІ визначає як обов`язкову підставу для здійснення перерахунку пенсії - підвищення грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом. Ця норма також делегує Кабінету Міністрів України визначення умов, порядку та розмірів перерахунку пенсії за цим Законом

Кабінет Міністрів України у Порядку №45 визначив, що перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права.

У зв`язку із прийняттям Кабінетом Міністрів України Постанови №704, якою з 1 березня 2018 року змінено грошове забезпечення, зокрема, військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу у позивача виникло право на перерахунок призначеної пенсії.

Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону №2262-ХІІ умови, порядок та розміри вказаного перерахунку визначені Постановою КМУ №103, якою постановлено здійснити перерахунок призначених до 1 березня 2018 року на підставі вказаного Закону пенсій з 1 січня 2018 року.

Стаття 13 Закону №2262-ХІІ регулює порядок призначення пенсій, а стаття 63 визначає підстави, умови і порядок їх перерахунку.

Зміни до статті 63 Закону №2262-ХІІ ні Законом №3668-VI, ні Законом №1166-VII у частині підстав, умов, розміру або порядку перерахунку пенсій не вносилися.

Постанова КМУ №45 і Постанова КМУ №103 також не містять жодних положень про зміну відсоткового значення розміру призначених пенсій при їх перерахунку.

Системний аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що внесені Законом №3668-VІ та Законом №1166-VII зміни до статті 13 Закону №2262-ХІІ щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії за вислугу років військовослужбовцям та особам, які мають право на пенсію за цим Законом у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм здійснення перерахунку пенсії за вислугу років є норми статті 63 Закону №2262-ХІІ, яка змін у зв`язку з прийняттям Закону №3668-VІ та Закону №1166-VII не зазнала.

З урахуванням викладеного, Верховний Суд дійшов висновку, що при перерахунку пенсії позивача з 1 січня 2018 року відповідно до статті 63 Закону №2262-ХІІ на підставі Постанови КМУ №103 відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм частини другої статті 13 Закону №2262-ХІІ, яка застосовується саме при призначенні пенсії. Тому при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.

У свою чергу, як видно із протоколу про призначення пенсії ОСОБА_1 основний її розмір при призначенні склав саме 88% грошового забезпечення.

Як видно із наданого розрахунку пенсії за вислугу років, органом пенсійного фонду позивачу здійснено перерахунок пенсії відповідно до Постанови №103, та її основний розмір склав 70% від грошового забезпечення.

Отже, управлінням протиправно здійснено перерахунок виходячи з 70% грошового забезпечення, а не 88% як встановлено при призначенні.

Окрім цього, рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 08 квітня 2020 р. у справі №120/714/20-а адміністративний позов задоволено повністю. Визнано неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо недоплати з 01.01.2018 року основного розміру пенсії за вислугу років ОСОБА_1 в розмірі 18 % . Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити з 01 січня 2018 року по 07 квітня 2020 р. перерахунок та виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1 виходячи з 88 % від відповідних сум грошового забезпечення з урахуванням проведених виплат.

На виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду Головним управлінням Пенсійного Фонду України у Вінницькій області здійснено перерахунок пенсії з 01.01.18 року по 08.04.20 року, виходячи з 88 % від відповідних сум грошового забезпечення з урахуванням проведених виплат та нараховано суму доплати у розмірі 34707.09 грн. Разом з тим відповідачем продовжено виплату пенсії, виходячи з 70% грошового забезпечення.

Відтак, суд дійшов висновку про неправомірність дій Головного управління Пенсійного Фонду України у Вінницькій області щодо недоплати ОСОБА_1 щомісячно 18% розміру пенсії та відповідно, наявність правових підстав для зобов`язання Головного управління Пенсійного Фонду України у Вінницькій області нарахувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію у розмірі 88% відповідних сум грошового забезпечення, починаючи з 08 квітня 2020 року.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Головного управління Пенсійного Фонду України у Вінницькій області врахувати при обчисленні пенсії додаткові види грошового забезпечення, згідно ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» суд зазначає таке.

Згідно із частиною другою статті 9 Закону № 2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (частина третя статті 9 Закону № 2011-ХІІ).

Статтею 43 Закону № 2262-ХІІ передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

За частинами першою, другою та четвертою статті 63 Закону № 2262-ХІІ перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.

Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Пунктом 2 Постанови № 704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Частина вісімнадцята статті 43 Закону № 2262-ХІІ встановлює, що у разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку.

Відповідно до частини третьої статті 51 згаданого Закону перерахунок пенсій у зв`язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів ПФУ та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Пунктом 1 Порядку № 45 передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону № 2262-ХІІ, у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Абзацом першим пункту 5 Порядку № 45 у редакції Постанови № 103 встановлено, що під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.

З огляду на викладене, суд не погоджується з доводами відповідача про відсутність підстав для задоволення позовних вимог стосовно зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області у Вінницькій області врахувати при обчисленні пенсії додаткові види грошового забезпечення згідно ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»

Згідно із частинами першою та другою статті 6 КАС суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ, Суд).

Відповідно до частини першої статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-VI "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику ЄСПЛ як джерело права.

Право на виплати у сфері соціального забезпечення було включено до змісту статті 1 Першого протоколу до Конвенції вперше в рішенні від 16 грудня 1974 року у справі "Міллер проти Австрії", де Суд установив принцип, згідно з яким обов`язок сплачувати внески у фонди соціального забезпечення може створити право власності на частку активів, які формуються відповідним чином. Позиція Суду була підтверджена і в рішенні від 16 вересня 1996 року "Гайгузус проти Австрії", у якому якщо особа робила внески у певні фонди, у тому числі пенсійні, то такі внески є часткою спільних коштів фонду, яка може бути визначена у будь-який момент, що, у свою чергу, може свідчити про виникнення у відповідної особи права власності.

За змістом правової позиції ЄСПЛ у справі "Кечко проти України" (рішення від 8 листопада 2005 року) у межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти в цих виплатах, доки відповідні положення є чинними. Тобто органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань.

Не врахування Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області у Вінницькій області при обчисленні пенсії додаткові види грошового забезпечення порушує гарантоване статтею 1 Першого протоколу Конвенції право мирно володіти своїм майном. Оскільки чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти в цих виплатах, доки відповідні положення є чинними. Тобто органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань (рішення ЄСПЛ у справі "Кечко проти України" від 8 листопада 2005 року).

Зазначена позиція також підтримана Конституційним Судом України в рішеннях від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002, від 17 березня 2004 року № 7-рп/2004, від 1 грудня 2004 року № 20-рп/2004, від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007.

Аналогічна позиція викладена в постанові Великої палати Верховного Суду від 24.06.2020 року у зразковій справі №160/8324/19. Так, відповідно до ч. 3 ст. 291 КАС України, при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.

Враховуючи викладене, суд вважає, що дії Головного управління Пенсійного Фонду України у Вінницькій області з недоплати мені щомісячно 18% розміру пенсії є протиправними, тому слід зобов`язати Головне управління Пенсійного Фонду України у Вінницькій області нарахувати та виплачувати пенсію у розмірі 88% відповідних сум грошового забезпечення, починаючи з 08 квітня 2020 року та врахувати при обчисленні пенсії додаткові види грошового забезпечення згідно ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Відповідно до частин першої - другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішення та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, що встановлені у справі обставини підтверджують позицію позивача щодо протиправності дій відповідача, покладену в основу позовних вимог, а відтак, адміністративний позов належить задовольнити.

Питання про розподіл судових витрат вирішується судом відповідно до ст.139 КАС України.

Керуючись статтями 73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного Фонду України у Вінницькій області з недоплати ОСОБА_1 щомісячно 18% розміру пенсії.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного Фонду України у Вінницькій області здійснити нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 у розмірі 88% відповідних сум грошового забезпечення, починаючи з 08 квітня 2020 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного Фонду України у Вінницькій області врахувати при обчисленні пенсії додаткові види грошового забезпечення згідно ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачений при зверненні до суду із цим позовом судовий збір у розмірі 840,80 грн (вісімсот сорок гривень 80 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного Фонду України у Вінницькій області.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , поштова адреса: АДРЕСА_1 , тел.: НОМЕР_2 , адреса електронної пошти: ІНФОРМАЦІЯ_2 )

Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, (код за ЄДРПОУ-13322403, поштова адреса 21000, м. Вінниця, Хмельницьке шосе 7)

Суддя підпис Крапівницька Н. Л.

Згідно з оригіналом Суддя

Секретар