
03.02.2021 Справа № 756/6532/20
Номер справи 756/6532/20
Номер провадження 2/756/1096/21
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 січня 2021 року Оболонський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - Белоконної І.В.,
за участю секретаря - Мушкетик І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Універсал Банк» про розірвання договору та стягнення грошових коштів, -
в с т а н о в и в:
Позивач у червні 2020 року звернувся до суду з вищевказаним позовом до відповідача та просив розірвати Договір про надання банківських послуг від 27.11.2017, а зобов`язання ОСОБА_1 виконаним. Також просив стягнути з відповідача майнову шкоду у сумі - 83 997,11 грн (сплачені грошові кошти у сумі- 79403,82 грн, 3% річних - 2214,98 грн, інфляційне збільшення 2378,31 грн), внаслідок нікчемності правочину Договору про споживчий кредит.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 07 листопада 2017 року він звернувся до monobank з метою отримання та використання для особистих потреб електронного платіжного засобу - платіжної картки (реклама - кредитна картка monobank з лімітом до 100000 грн), надав копії персональних документів, які запросили та в листопаді 2017 року йому була активована віртуальна карта monobank НОМЕР_1 . При цьому, не було жодної інформації, що це роздрібний продукт АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК».
Будь-яких договорів щодо використання для особистих потреб електронного платіжного засобу картки в паперовій чи електронній формі перед і після початку використання віртуальної картки monobank не отримував та не підписував.
У квітні 2020 року позивач двічі звертався через мессенджер Viber з вимогами надати договір обслуговування карткового рахунку електронного платіжного засобу (в додатку для мобільного телефону програми iOS є можливість для «зворотнього зв`язку через мессенджер VIBER). Отримав тільки копії «Анкета - заява до договору про надання банківських послуг від 27.11.2017». Згідно копії, анкета-заява разом з Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту начебто складає договір про надання банківських послуг.
01 травня 2020 року споживачем була направлена претензія з вимогою негайно зупинити порушення права споживача фінансових послуг та надати Договір щодо порядку та умов обслуговування електронного платіжного засобу (картки НОМЕР_1 ), а в разі його відсутності, відшкодувати нанесену шкоду внаслідок нікчемності правочину.
Листом від 01 червня 2020 року відповідач фактично підтвердив відсутність Договору про споживчий кредит.
Таким чином відповідач свідомо та систематично порушує майнові права позивача на виконання кредитних зобов`язань, права на своєчасне отримання об`єктивної інформації про споживчий кредит з метою стягнення додаткових процентів за користування кредитною лінією, пені та штрафів за прострочення виконання кредитних зобов`язань.
У зв`язку із зазначеним позивач вважає, що відповідач повинен відшкодувати шкоду, яка йому нанесена внаслідок нікчемності правочину, по цінам на момент позову - 01 червня 2020 року, сплачені грошові кошти у сумі - 79 403,82 грн, а з урахуванням 3% річних - 2 214,98 грн, інфляційне збільшення 2 378,31 грн. Разом - 83 997,11 грн.
Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 04 серпня 2020 року за вищевказаним позовом відкрито спрощене позовне провадження.
Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні просила у задоволенні позову відмовити у повному обсязі, оскільки позивача при укладенні кредитного договору було ознайомлено зі всіма істотними умовами договору, а сам договір відповідає всім умовам чинного законодавства, і підстав для визнання його розірвання немає.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові матеріали справи, зібрані у справі докази, суд вбачає необхідним у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі з огляду на таке.
Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Як вбачається з веб-сайту за посиланням https://www.monobank.ua/, що належить відповідачу, на ньому розміщено відповідний алгоритм дій, які первинно повинен вчинити бажаючий для одержання картки Monobank/Universal Bank.
У судовому засіданні встановлено, про що не заперечувалося сторонами, 07 листопада 2017 року позивач звернувся до відповідача з метою отримання та використання для особистих потреб електронного платіжного засобу - платіжної картки monobank з кредитним лімітом до 100 000,00 грн), надав відповідні копії персональних документів, та у листопаді 2017 року йому була активована віртуальна карта monobank.
Позивач на дату підписання 27.11.2017 Анкети-заяви отримав у мобільному додатку Умови і Правила, Тарифи із повною інформацією щодо надання банківських послуг за цим продуктом і був з такими документами ознайомлений. Не здійснивши дій у мобільному додатку щодо ознайомлення із документами (отриманими примірниками) позивач не міг технічно натиснути кнопку «Далі» і перейти до наступної дії (опції у мобільному додатку).
Відповідно до п. 3 Анкети-Заяви до Договору про надання банківських послуг, підписанням цього Договору клієнт підтверджує, що він ознайомлений з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту (згідно вимог діючого законодавства) та отримала їх примірники у мобільному додатку, вони йому зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення.
Також у п. 6 Анкети-Заяви ОСОБА_1 як клієнт засвідчив генерацію ключової пари з особистим ключем на відповідним йому відкритим ключем, яка буде використовуватися для накладення електронного цифрового підпису у мобільному додатку з метою засвідчення дій згідно з Договором.
Відповідно до п.п. 6.1., 6.2. п. 6 «Основні положення» Розділу І «Загальні умови» Умов і правил, Банк та Клієнт погодили, що всі правочини (у тому числі підписання договорів, угод, листів, повідомлень) можуть вчинятися сторонами або кожною стороною окремо з використанням електронного цифрового підпису (ЕЦП у Мобільному додатку). Електронний цифровий підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах на паперових носіях.
Частинами 1-3 ст. 207 ЦК України встановлено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Із роздруківки із сайту щодо алгоритму дій позивача встановлено, що останній пройшов відповідну перевірку поданих документів, завантажив мобільний додаток та пройшов процедуру ознайомлення із умовами у повному обсязі, вибрав спосіб доставки і Банком було підготовлено для підпису Анкету-заяву та заплановано на 27.11.2017 видачу платіжної картки.
На підставі зазначеного судом вбачається, що 27.11.2017 між сторонами шляхом підписання позивачем Анкети-заяви було укладено Договір про надання банківських послуг.
Частиною 1 ст. 634 ЦК України встановлено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно з ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Відповідно до положень ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
На виконання умов договору відповідачем 27.11.2017 встановлено позивачу кредитний ліміт у розмірі 6 000,00 грн. У подальшому 28.02.2018 загальний ліміт було встановлено у розмірі 39 000,00 грн, а ліміт по картці 15 000,00 грн.
Як вбачається з виписки по руху кредитних коштів позивача, його заборгованість станом на 17.09.2020 складає 70 838,84 грн.
Відповідно до п.п. 4.4.8. п. 4.4. 4 Права та обов`язки сторін Розділу І «Загальні умови» Умов і правил, клієнт має право у будь-який момент відмовитися від виконання Договору, попередньо погасивши всю наявну перед банком заборгованість, а також витребувати всі належні йому грошові кошти і надати заяву до банку про закриття своїх рахунків.
З вищезгаданого встановлено, що посилання на відсутність примірників Договору у позивача та відсутності факту ознайомлення із повним обсягом інформації перед укладенням Договору є безпідставними.
Проаналізувавши зміст спірного договору, суд встановив, що Договір про надання банківських послуг від 27 листопада 2017 року містить всі істотні умови передбачені законодавством України, позивач був ознайомлений зі всіма істотними умовами кредитного договору, що підтверджується електронним підписом позивача про прийняття пропозиції укласти договір.
Таким чином відповідно до чинного цивільного законодавства суд вважає правильним у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
З огляду на вищенаведене, відповідно до ст. 6, 520, 524-526, 530, 627, 629, 634, 638, 639, 651, 652, 1054 ЦК України; керуючись ст. 5, 12-13, 76, 81, 263-265, 274-279 ЦПК України, суд, -
в и р і ш и в:
У задоволенні позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційному суду через Оболонський районний суд міста Києва.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення виготовлено 03 лютого 2021 року.
Суддя,- Белоконна І.В.
Судове рішення № 94653806, Оболонський районний суд міста Києва було прийнято 03.02.2021. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 756/6532/20. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: