Ухвала суду № 94653782, 02.02.2021, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:2-1211/2010

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"02" лютого 2021 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Чех Н.А.,

за участі секретаря судового засідання - Кузьменко А.М.,

учасники справи:

представник заявника - Таран В.А. ,

представник боржника - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву Акціонерного товариства «Універсал Банк», стягувач: Акціонерне товариство «ВТБ Банк», боржник - ОСОБА_2 , заінтересована особа - Бориспільський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про заміну сторони виконавчого провадження,

установив:

Заявник звернувся до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження посилаючись на те, що 20.05.2010 року Дніпровський районний суд м. Києва ухвалив рішення по справі № 2-1211/1-2010 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 623/0081-0000005 від 03.06.2008 року, яким стягнув на користь ВАТ «ВТБ Банк», правонаступник АТ «ВТБ Банк», з ОСОБА_2 заборгованість у розмірі 1 875 494,24 грн. та судові витрати у розмірі 1 820,00 грн. На примусове виконання рішення суду видано виконавчий лист, який представник позивача отримав 09.09.2010 року, та пред`явив до виконання. Виконавче провадження відкрито. 21.10.2020 року між АТ «ВТБ Банк» та АТ «Універсал Банк» укладено Договір про відступлення прав вимоги № 75-РБ, згідно якого право вимоги до позичальника за зобов`язаннями по кредитному договору № 623/0081-0000005 від 03.06.2008 року перейшло до АТ «Універсал Банк». У зв`язку з чим, просить змінити стягувача ВАТ «ВТБ Банк» правонаступником - АТ «Універсал Банк».

В судовому засіданні представник заявника підтримав викладені в заяві обставини та заявлені вимоги, просив їх задовольнити.

В судовому засіданні представник боржника просив відмовити у задоволенні заяви з підстав викладених в письмових запереченнях, а саме через відсутність усіх сторінок договору про відступлення права вимоги, що позбавляє перевірити чи відбулась оплата, коли вона була, з якого моменту новий кредитор прийняв право та чи відбулась передача права вимоги за договором іпотеки.

Вислухавши пояснення представника заявника, представника боржника, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Встановлено, що 20.05.2010 року Дніпровський районний суд м. Києва ухвалив рішення по справі № 2-1211/1-2010 за позовом Відкритого акціонерного товариства «ВТБ Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 623/0081-0000005 від 03.06.2008 року, яким з ОСОБА_2 стягнув заборгованість за кредитним договором у розмірі 1 875 494,24 грн. та судові витрати у розмірі 1 820,00 грн. на користь ВАТ «ВТБ Банк». Рішення суду не оскаржувалось, набуло законної сили. 28.09.2020 року ОСОБА_2 отримала копію рішення особисто.

09.09.2010 року Дніпровським районним судом м. Києва видано виконавчий лист на примусове виконання рішення суду, який перебуває на виконанні (інформація станом на 09.12.2020 року).

Правонаступником Відкритого акціонерного товариства «ВТБ Банк» є Акціонерне товариство «ВТБ Банк». Дана інформація є загальнодоступною.

21.10.2020 між АТ «ВТБ Банк» та АТ «Універсал Банк» укладено Договір про відступлення прав вимоги № 75-РБ. Договір посвідчено приватним нотаріусом КМНО Прокопенко Л.В., зареєстровано в реєстрі за № 1223. Договір укладено відповідно до результатів відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом № UА-ЕА-2020-08-28-000001-b від 23.09.2020 року. Згідно реєстру договорів, кредитний договір № 623/0081-0000005 від 03.06.2008 року, укладений між ВАТ «ВТБ Банк» та ОСОБА_2 , був предметом торгу на аукціоні.

Відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочинів (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Ухвала про заміну сторони виконавчого провадження надсилається (надається) учасникам справи, а також державному виконавцю, приватному виконавцю в порядку, передбаченому статтею 272 цього Кодексу. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Верховним Судом України у постанові від 20.11.2013 року висловлена правова позиція у справі № 6-122цс13 у якій зазначено про те, що виходячи зі змісту статтей 512, 514 ЦК України, ст. 378 ЦПК України, ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження» заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимог (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо й до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.

У справі «Бурдов проти Росії» від 7 травня 2002 року, Європейський суд з прав людини, вказав, що пунктом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини й основоположних свобод кожному надано право звертатися до національного суду у разі виникнення спору про його цивільні права («право на суд»), одним із аспектів якого є право на доступ до правосуддя, що представляє собою право на порушення позовного провадження у національних судах з питань цивільно-правового характеру; але таке право на судовий захист було б ілюзорним, якби система правова держави-учасника Європейської конвенції не виключала, що судове рішення, яке набрало законної сили та є обов`язковим до виконання, залишалося б не виконаним. Також, визнається неприпустимим, що п. 1 ст. 6 Конвенції, деталізовано визначаючи процесуальні гарантії сторін на справедливий розгляд їх справи національним судом, не передбачав би захисту процесу виконання судових рішень. Європейський суд наголосив, що виконання рішення суду, яке ухвалене будь-яким національним судом, повинно розглядатись як складова «судового розгляду» .

У справі «Soering vs UK» від 07.07.1989 року Європейський суд з прав людини визначив, що Конвенція як основоположний правовий акт, що підтверджує, забезпечує та надає захист прав людини, визначає, що її гарантії мають бути реальними та дієвими. Також, будь-яке тлумачення гарантованих прав та свобод, повинно відповідати загальним положенням Конвенції, метою якої є забезпечення і талий розвиток цінностей демократичного суспільства. Тобто, на державі лежить безпосередній обов`язок дотримуватися прав та свобод особи і забезпечувати своєчасне та в повному обсязі виконання судових рішень, що набрали законної сили. Виконання будь-якого рішення суду є обов`язковою стадією процесу правосуддя, і як наслідок, повинна відповідати вимогам ст. 6 Конвенції.

Крім того, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд. Також у справі «Горнсбі проти Греції» Європейський суд з прав людини зазначив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як складова частина судового розгляду.

Таким чином, процес примусового виконання судового рішення у цивільній справі необхідно розглядати як невід`ємну частину механізму судового захисту права в порядку цивільного судочинства оскільки мета цивільного судочинства, яка закріплена у ст. 1 ЦПК України в редакції 2004 року та у ст. 2 в редакції 2017 року (захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави) в повній мірі досягається лише в результаті виконання вимог судового рішення. Виконавче провадження є логічним продовженням судового розгляду та не може без нього існувати, як і сам судовий розгляд втрачає сенс без можливості звернення судового рішення до примусового виконання.

Провадження щодо примусового виконання судового рішення є проявом процесуального принципу обов`язковості судового рішення, без нього даний принцип перетворюється на просту декларацію.

Враховуючи надані документи та вимоги чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що заява про заміну сторони виконавчого провадження є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Заперечення представника боржника суд не приймає до уваги, оскільки вони є безпідставні. Статус стягувача позивач набуває після набуття законної сили рішення суду. Посилання на те, що договір про відступлення прав вимоги не в повному обсязі, не є підставою для відмови у задоволенні заяви, оскільки питання щодо порядку передачі прав вимог визначено діючим законодавством України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 258, 259, 260, 353, 354, 442 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Заяву Акціонерного товариства «Універсал Банк», стягувач: Акціонерне товариство «ВТБ Банк», боржник - ОСОБА_2 , заінтересована особа - Бориспільський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про заміну сторони виконавчого провадження - задовольнити.

Замінити сторону виконавчого провадження - кредитора Відкрите акціонерне товариство «ВТБ Банк», правонаступником якого є Акціонерне товариство «ВТБ Банк», на Акціонерне товариство «Універсал Банк» (адреса: м. Київ, вулиця Автозаводська, будинок № 54/19; код ЄДРПОУ 21133352) по справі № 2-1211/1-10 за позовом Відкритого акціонерного товариства «ВТБ Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складання повного судового рішення - 05.02.2021 року.

Суддя: