Ухвала суду № 94653736, 05.02.2021, Деснянський районний суд міста Києва

2/754/3065/21

Справа № 754/1523/21

У Х В А Л А

Іменем України

05 лютого 2021 року Суддя Деснянського районного суду м. Києва Сенюта В.О., перевіривши виконання вимог ст.ст. 174-177 ЦПК України за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Медіан», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Головне управління Державної служби України з питань праці у київській області про встановлення факту трудових відносин, стягнення невиплаченої вихідної допомоги при звільненні, суми середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, компенсації за дні невикористаної щорічної відпустки, середнього заробітку за час вимушеного прогулу, зобов`язання внести записи та видати трудову книжку,-

ВСТАНОВИВ:

До Деснянського районного суду м. Києва надійшов позов ОСОБА_1 до ПП «Медіан», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Головне управління Державної служби України з питань праці у київській області про встановлення факту трудових відносин, стягнення невиплаченої вихідної допомоги при звільненні, суми середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, компенсації за дні невикористаної щорічної відпустки, середнього заробітку за час вимушеного прогулу, зобов`язання внести записи та видати трудову книжку.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 4 ст.177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивач звертаючись до суду із вказаним позовом вважає, що звільнений від сплати судового збору на підставі ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Відповідно до статті 5 ЗУ «Про судовий збір» передбачено вичерпний перелік осіб, звільнених від сплати судового збору, зокрема від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються.

Позовні вимоги позивача стягнути із відповідача на свою користь середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 52259,46 грн. - не є вимогами, які стосуються виплати позивачу заробітної плати та поновлення останньої на роботі, а тому в цій частині позивач не звільняється від сплати судового збору в порядку ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

За змістом приписів статей 94, 116, 117 КЗпП України та статей 1, 2 Закону України «Про оплату праці» середній заробіток за час вимушеного прогулу за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, спрямованим на захист прав працівників від незаконного звільнення з роботи, і не входить до структури заробітної плати, оскільки середній заробіток не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою.

Пільга щодо сплати судового збору, передбачена п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу під час розгляду таких справ у всіх судових інстанціях.

Такий правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року в справі № 910/4518/16 (провадження № 12-301гс18).

Згідно із Законом України «Про судовий збір», із позовних заяв майнового характеру, що подаються до суду фізичною особою судовий збір справляється в розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Станом на 01.01.2021 року, на підставі ЗУ «Про Державний бюджет України на 2021 рік» встановлений розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 2270 ,00 грн.

Таким чином, розмір судового збору за позовну вимогу про стягнення із відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 52259,46 грн., складає - 908,00 грн., який підлягає сплаті.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач має сплатити та надати квитанцію про сплату судового збору у розмірі 908,00 грн.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Вище викладене дає підстави для висновку, що позовна заява не відповідає вимогам закону, а тому підлягає залишенню без руху з наданням строку на їх усунення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.175, 177, 185 ЦПК України, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Медіан», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Головне управління Державної служби України з питань праці у київській області про встановлення факту трудових відносин, стягнення невиплаченої вихідної допомоги при звільненні, суми середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, компенсації за дні невикористаної щорічної відпустки, середнього заробітку за час вимушеного прогулу, зобов`язання внести записи та видати трудову книжку - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків протягом п`яти днів з дня отримання ухвали.

У разі невиконання ухвали суду у зазначений строк позовну заяву вважати неподаною та повернути позивачу зі всіма доданими до неї документами.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: В.О. Сенюта