Рішення № 94652739, 02.02.2021, Новоодеський районний суд Миколаївської області

02.02.2021

Справа № 482/2443/19

Номер провадження 2/482/155/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2021 року м. Нова Одеса

Новоодеський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого – судді Баранкевич В.О., за участю секретаря судового засідання Шведової Я.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Нова Одеса цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс», треті особи: приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Колейчик Володимир Вікторович; приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Клітченко Оксана Анатоліївна про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, -

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2019 року до Новоодеського районного суду Миколаївської області звернувся позивач ОСОБА_1 з позовом до ТОВ «ФК «Сіті Фінанс», треті особи: приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Колейчик Володимир Вікторович; приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Клітченко Оксана Анатоліївна, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Як на підставу позову вказав, що 08 листопада 2019 року приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Колейчик В.В. вчинено виконавчий напис № 5486 про стягнення з нього на користь ТОВ «ФК «Сіті Фінанс» заборгованості за кредитним договором.

Позивач вважає, що при вчиненні виконавчого напису приватним нотаріусом порушено вимоги статей 87-88 Закону України «Про нотаріат» та п. 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172, оскільки виконавчий напис вчинено на підставі нотаріально непосвідченого договору, а тому виконавчий напис має бути в судовому порядку визнаний таким, що не підлягає виконанню.

Позивач в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив про їх задоволення.

Представник відповідача ТОВ «ФК «Сіті Фінанс» в судове засідання свого представника не направив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджено особистим підписом уповноваженої особи банку про отримання судового виклику у бланку зворотного поштового рекомендованого повідомлення, про поважність причин неявки суд не повідомив, відзиву до суду не направив.

Третя особа - приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Колейчик Володимир Вікторович, у судове засідання не з`явився, про причини своєї неявки не повідомив.

Третя особа - приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Клітченко Оксана Анатоліївна, у судове засідання не з`явилася, про причини своєї неявки не повідомила.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши надані докази, суд дійшов висновків про наступне.

06.11.2019 року приватним нотаріусом Броварського міського нотаріального округу Київської області Колейчиком В.В. вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 5486, яким запропоновано стягнути грошові кошти в сумі 16894,55 грн. з ОСОБА_1 , які є його боргом за кредитним договором, укладеним між ним та АТ «Брокбізнесбанк», правонаступником усіх прав та обов`язків якого є ТОВ «ФК «Сіті Фінанс».

Відповідно до ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч.ч. 1-4 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Згідно зі ст.18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Зокрема, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України (ст. 87 Закону України «Про нотаріат»).

Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку (ст. 88 Закону України «Про нотаріат»).

Зміст виконавчого напису повинен відповідати вимогам ст. 89 Закону України «Про нотаріат».

Вчинення виконавчого напису здійснюється в порядку, передбаченому главою 16 «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» (далі Порядок), затвердженому наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року, №296/5.

Зокрема, згідно з Порядком, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій мають бути зазначені необхідні відомості про стягувача та боржника; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо.

У разі, якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача.

Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.

При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.

Виконавчий напис вчинюється на підставі : а) оригіналу нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

За заявою кредитора розмір суми, яка підлягає стягненню за виконавчим написом, може бути встановлений з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення та трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Неустойка (штраф, пеня) включається до виконавчого напису, якщо це передбачено умовами договору.

У справах нотаріуса залишається копія документа, що встановлює заборгованість, чи правочину, за яким здійснюється стягнення, або витяг з особового рахунку боржника і примірник виконавчого напису.

Один примірник витягу з виконавчим написом і оригінал зобов`язання повертаються стягувачу, а другий примірник залишається у нотаріуса.

Якщо для вчинення виконавчого напису, крім документа, що встановлює заборгованість, необхідно подати й інші документи, зазначені в Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172, то вони до виконавчого напису не приєднуються, а залишаються у матеріалах нотаріальної справи.

Згідно з п. 2 «Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року, №1172 для одержання виконавчого напису про стягнення кредитної заборгованості кредитором надаються оригінал кредитного договору; засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Як зазначив Верховний Суд України в своїй постанові від 05 липня 2017 року по справі №754/9711/14-ц безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак, характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15,16,18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Безспірність документу, відповідно до якого вчиняється виконавчий напис, перевіряється наступним чином: боржник повинен бути повідомлений не менш, ніж за 30 днів до вчинення виконавчого напису про порушення кредитних зобов`язань та ліквідувати допущені порушення чи оскаржити виставлену вимогу у судовому порядку або виставити заперечення кредитору. Якщо жодна із цих дій не виконана, заборгованість вважається безспірною.

Разом з цим, жодних документів на підтвердження обґрунтованості вчинення нотаріусом спірного виконавчого напису, як-то: заяви стягувача про вчинення виконавчого напису з додатками, що мають містити, зокрема, оригінал кредитного договору, первинні бухгалтерські документи (платіжні доручення, квитанції, виписки з рахунку боржника тощо), обґрунтований розрахунок заборгованості позивача перед відповідачем за вищезгаданим кредитним договором,суду не надано.

Відсутні й докази направлення боржнику повідомлення про заміну кредитора (при тому, що така заміна мала місце), претензії щодо усунення порушень за кредитним договором шляхом погашення кредитної заборгованості з підтвердженням вручення чи не вручення боржникові з певних причин відповідного повідомлення.

З наявних у суду документів неможливо встановити, чи дійсно на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, приймаючи до уваги той факт, що не встановлено судом факт отримання позивачем повідомлення вимоги про наявність такої заборгованості, яка була надана нотаріусу для вчинення нотаріального напису. Відповідачем не подано до суду належних та достовірних доказів щодо спростування доводів позивача.

Таким чином, у нотаріуса не було підстав для здійснення висновку про погодження (відсутності заперечень) боржником розміру кредитної заборгованості, тобто, щодо безспірності останньої.

Отже, на думку суду, у даному випадку, нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, чим порушив норми Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Крім того, згідно з позицією, яка викладена Великою палатою Верховного Суду у справі № 826/20084/14 від 20.06.2018 року, вчинення нотаріусом виконавчого напису за відсутності надання йому особою, яка звертається із відповідною заявою про вчинення виконавчого напису, необхідних оригіналів нотаріальних договорів чи їх дублікатів має наслідком визнання такого виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Згідно ст. 12 та ст. 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, і сторони у справі мають рівні права щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За обставин, викладених вище та враховуючи те, що відповідачем не було подано у встановлений судом строк відзиву на позовну заяву та не додано відповідних доказів, які б підтверджували їх можливі заперечення, хоча про слухання справи відповідач повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення в матеріалах справи, матеріали справи не містять доказів того, що ТОВ «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» є правонаступником усіх прав та обов`язків ПАТ «БРОКБІЗНЕСБАНК», суд приходить до висновку, що оспорюваний виконавчий напис повинно бути визнано таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, судові витрати, понесені позивачем у даній справі, які складаються з суми сплаченого позивачем судового збору за подання позову 768,40 грн. та за подання заяви про забезпечення позову в сумі 382,20 грн. і підлягають відшкодуванню відповідачем у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 76,8189,263-265,280 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс», - задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 08 листопада 2019 року приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Колейчик Володимиром Вікторовичем та зареєстрований в реєстрі за №5486 про стягнення з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс», код ЄДРПОУ 39508708, місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 37/41, заборгованості в розмірі 16894,55 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс», код ЄДРПОУ 39508708, місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 37/41, на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 судовий збір в розмірі 1152,60 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 ст. 358 ЦПК України.

Головуючий суддя: