Ухвала суду № 94652465, 04.02.2021, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 472/1345/20

Номер провадження 1-кп/473/98/2021

УХВАЛА

Іменем України

"04" лютого 2021 р. місто Вознесенськ

Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючого судді - Дробинського О.Е.,

з участю секретаря судового засідання - Данилевич Т.О.,

при розгляді кримінального провадження №12020150180000245 по обвинуваченню

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 – п.13 ч.2 ст.115 КК України,

Учасники кримінального провадження:

прокурор Морозов Д.В.

потерпіла ОСОБА_2

захисник Чабанова А.О.

обвинувачений ОСОБА_1

В С Т А Н О В И В :

В судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 на 60 днів. Прокурор зазначив, що обраний запобіжний захід підлягає продовженню, так як забезпечує виконання процесуальних обов`язків обвинуваченого ОСОБА_1 .

Сторона захисту заперечувала проти задоволення клопотання прокурора, та пропонувала обрати відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжний захід в виді домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_1 .

Строк дії запобіжного заходу в виді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 спливає 15 лютого 2021 року. До даної дати закінчити розгляд кримінального провадження неможливо, в зв`язку із неявкою в судове засідання без поважної причини свідка обвинувачення ОСОБА_3 , відносно якого здійснюється привід в судове засідання, відповідно до ухвали Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 04 лютого 2021 року, а також в зв`язку із неявкою в судове засідання з поважних причини свідків обвинувачення ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ..

Приймаючи до уваги вимоги ч.2 ст.177 КПК України, а також те, що обвинувачений ОСОБА_1 обвинувачується в замаху на скоєння особливо тяжкого злочину, з урахуванням даних про особу обвинуваченого, з метою запобігання спробам обвинуваченого ОСОБА_1 переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, суд вважає, що є наявними підстави для запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а тому суд продовжує щодо обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. При цьому суд враховує, що з часу обрання до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не змінилися підстави для продовження строку дії такого запобіжного заходу. Суд бере до уваги і те, щоОСОБА_1 є неодноразово судимою особою, на теперішній момент в провадженні Городіщенського районного суду Черкаської області, знаходиться кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 по його обвинуваченню за ч.4 ст.187, п.6 ч.2 ст.115 КК України, в якому він неодноразово перебував у розшуку та піддавася приводам в судові засідання /єдиний унікальний номер судової справи 693/1454/14-к/.

Суд вважає, що перебуваючи під більш м`яким запобіжним заходом, а ніж тримання під вартою, обвинувачений ОСОБА_1 зможе переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків обвинувачення ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , які ще не допитані в судовому засіданні. Тяжкість покарання, яке може бути призначено обвинуваченому ОСОБА_1 при визнанні його вини за вироком суду, може викликати його втечу.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Зокрема, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню. Суворість покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»), і наявність даних обставин, може стати підставою для обґрунтування того, що обвинувачений може вчинити новий злочин («Сельчук проти Туреччини», «Мацнеттер проти Австрії»).

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу. Наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи чи продовжуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).

Крім того, відповідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес.

З урахуванням конкретних обставин вчинення замаху на кримінальне правопорушення, яке інкримінуються обвинуваченому ОСОБА_1 , суд вважає, що у цьому судовому провадженні є наявним суспільний інтерес, який полягає у необхідності захисту високих стандартів охорони прав і інтересів суспільства.

В судовому засіданні встановлені обставини, які є достатніми відповідно до п.2 ч.1 ст.196 КПК України, та свідчать про існування ризиків, передбачених п.1 ч.1 ст.177 КПК України, в виді можливості обвинуваченого ОСОБА_1 переховуватися від суду, які дають підстави для часткового задоволення клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу в виді тримання під вартою, та відмови в задоволеннні клопотання сторони захисту про обрання обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу в виді домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_1 .

В судовому засіданні прокурором доведені обставини, передбачені п.1 ч.1 ст.177 КПК України, тому суд вважає доцільним продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 .

ОСОБА_1 обвинувачується у скоєнні замаху на вчинення особливо тяжкого злочину проти життя особи, за який законом передбачене основне покарання в виді позбавлення волі строком від від десяти до п`ятнадцяти років.

В судовому засіданні встановлено існування обставини, які свідчать про те, що ризики ухилення від суду не зменшилися, що виправдовує тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 350, 372 КПК України, -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу обвинуваченому за ч.2 ст.15 – п.13 ч.2 ст.115 КК України ОСОБА_1 в виді тримання під вартою в Державній установі "Миколаївський СІЗО"– задовольнити частково.

Обвинуваченому у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 – п.13 ч.2 ст.115 КК УкраїниОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 – продовжити строк дії запобіжного заходу в виді тримання під вартою в Державній установі "Миколаївський СІЗО"до 03 квітня 2021 року включно.

В задоволенні клопотання сторони захисту про обрання запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 в виді домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_1 – відмовити.

Копію ухвали про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому за ч.2 ст.15 – п.13 ч.2 ст.115 КК України ОСОБА_1 у – вручити обвинуваченому ОСОБА_1 .

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом семи днів з моменту її оголошення, а обвинуваченимОСОБА_1 в той самий строк, з моменту отримання ним копії ухвали.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення і подання апеляційної скарги на ухвалу не зупиняє її виконання.

Суддя О.Е. Дробинський