Рішення № 94649618, 02.02.2021, Кам’янський районний суд Запорізької області (до 25.04.2025 - Куйбишевський районний суд Запорізької області)

КУЙБИШЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 319/1107/20

Провадження №2/319/57/2021

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 лютого 2021 року смт Більмак

Куйбишевський районний суд Запорізької області у складі головуючого судді Валігурського Г.Ю., при секретарі судового засідання Костенко А.В., за відсутності учасників справи, розглянувши в порядку загального позовного провадження у залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Сніжнянської міської ради Донецької області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулась з позовною заявою з вимогами до Сніжнянської міської ради Донецької області про визначення їй додаткового строку у шість місяців для прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 її батька ОСОБА_2 .

В обґрунтування позову зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_2 , який на час смерті перебував на тимчасово окупованій території у м. Сніжне Донецької області. Позивач, як донька померлого, є спадкоємцем першої черги та має право на спадкування по закону. Оскільки ОСОБА_2 помер на тимчасово окупованій території, факт його смерті позивач змогла зареєструвати лише 25.09.2020 на підставі рішення суду від 22.09.2020. З метою прийняття спадщини позивач 15.12.2020 звернулась до нотаріуса із відповідною заявою, однак постановою нотаріуса їй відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, у зв`язку з пропуском встановленого законом строку для прийняття спадщини. Вказує, що спадщину після смерті її батька ніхто не прийняв, а тому позов заявляє до Сніжнянської міської ради Донецької області як органу місцевого самоврядування. Позивач вважає, що строк на прийняття спадщини пропустила з поважних причин, оскільки і вона і спадкоємець проживала на непідконтрольній Українській владі території, а тому встановлення факту смерті спадкодавця вимагало певного часу. Крім того, у зв`язку із закриттям пунктів пропуску на лінії розмежування ООС через епідемію COVID-19 позивач не могла приїхати на підконтрольну територію України. Посилаючись на вказані обставини, на підставі ч. 3 ст. 1272 ЦК України, просить визначити їй додатковий строк у шість місяців для прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_2 .

Представник позивача подав клопотання про розгляд справи без участі позивача та її представника, у якому також просить задовольнити заявлені позовні вимоги.

Відповідач в судове засідання явку уповноваженого представника не забезпечив, про час і місце його проведення повідомлений належним чином згідно ст. 12-1 ЗУ "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" та ст. 1-1 ЗУ "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв`язку з проведенням антитерористичної операції", що підтверджується копією оголошення про виклик учасника справи від 15.01.2021 року, розміщеного на офіційному веб-сайті судової влади України. Про причини неявки не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи або про розгляд справи без його участі не заявляв, відзиву на позовну заяву не надав.

У зв`язку з цим справа відповідно до ст.ст. 211, 223 ЦПК України розглядається без участі сторін.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, у зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази судом встановлені наступні обставини і відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_2 помер у АДРЕСА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що свідчить свідоцтво про смерть від 25 вересня 2020 року.

Оскільки ОСОБА_2 помер на тимчасово окупованій території, факт його смерті встановлений рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 22.09.2020 у справі № 755/13409/20.

Згідно наданої позивачем до матеріалів справи копії Свідоцтва на право особистої власності на домоволодіння № НОМЕР_1 від 02.02.1987, спадкодавець був власником будинку АДРЕСА_1 .

Відповідно до копії свідоцтва про народження від 01 липня 1961 року та свідоцтва про укладення шлюбу від 27 січня 1979 року ( а.с. 8), згідно якого позивач після одруження змінила прізвище з ОСОБА_3 на ОСОБА_4 , позивач є дочкою померлого ОСОБА_2 .

Отже, позивач (дочка спадкодавця) є спадкоємцем першої черги за законом.

Доказів прийняття спадщини позивачем або іншими особами матеріали справи не містять.

При цьому, позивачем до позовної заяви додано Інформаційну довідку зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 62908170 від 15.12.2020, з якої слідує, що спадкова справа після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , не заводилась.

Відповідно до Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 62908174 від 15.12.2020 відомості про наявність заповітів чи спадкових договорів відсутні.

Звертаючись до суду із даним позовом, поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини позивач вказала - неможливість вчасно отримати свідоцтво про смерть батька, у зв`язку з необхідністю звернутись до суду для встановлення факту смерті, що відбулась на тимчасово окупованій території; а також неможливість прибути на підконтрольну територію України через закриття пунктів пропуску на лінії розмежування ООС, що пов`язано з епідемією вірусу COVID-19.

Позивач зазначила, що зверталася з відповідною заявою до нотаріальної контори, однак нотаріус постановою відмовив їй у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті спадкодавця у зв`язку з пропуском встановленого законом строку для прийняття спадщини.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до частини першої статті 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини (частина друга статті 1270 ЦК Україи).

Особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України.

Як роз`яснено у пункті 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. Зазначене положення застосовується до спадкоємців, в яких право на спадкування виникло з набранням чинності зазначеним Кодексом.

Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК України), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини.

Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

При розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину. За наявності у спадковій справі заяви спадкоємця про відмову від права на спадщину його вимоги про визначення додаткового строку для прийняття спадщини задоволенню не підлягають.

Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Так, виходячи з положень підпункту 1.2. пункту 1, підпунктів 2.1, 2.2, 2.3 пункту 2, підпункту 3.1. пункту 3 Глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядок), при зверненні спадкоємця у зв`язку з відкриттям спадщини нотаріус з`ясовує відомості стосовно факту смерті спадкодавця, часу і місця відкриття спадщини, кола спадкоємців, наявності заповіту, наявності спадкового майна, його складу та місцезнаходження, необхідність вжиття заходів щодо охорони спадкового майна. Право на спадкування здійснюється спадкоємцями шляхом прийняття спадщини або її неприйняття. Спадкова справа заводиться нотаріусом за місцем відкриття спадщини на підставі поданої (або такої, що надійшла поштою) першою заяви (повідомлення, телеграми) про прийняття спадщини, про відмову від прийняття спадщини, про відмову від спадщини, заяви про відкликання заяви про прийняття спадщини або про відмову від спадщини, заяви про видачу свідоцтва про право на спадщину. При заведенні спадкової справи нотаріус за даними Спадкового реєстру перевіряє наявність заведеної спадкової справи, спадкового договору, заповіту.

Згідно підпунктів 3.3, 3.6, 3.18, 3.19 п. 3 Порядку заяви про прийняття спадщини або відмову від її прийняття подаються спадкоємцем особисто нотаріусу за місцем відкриття спадщини у письмовій формі. Не допускається приймати заяви про прийняття спадщини, про відмову від неї або заяви про їх відкликання, складені від імені спадкоємців їх представниками, що діють на підставі довіреностей.

Не вимагається звернення до суду для визначення додаткового строку, достатнього для прийняття спадщини, якщо усі спадкоємці, які прийняли спадщину, подадуть письмову заяву про згоду на прийняття спадщини спадкоємцем, який пропустив строк для прийняття спадщини.

Такі заяви спадкоємців мають бути подані нотаріусу до видачі свідоцтва про право на спадщину.

За наявності такої згоди спадкоємцеві, який пропустив строк для прийняття спадщини, необхідно подати до нотаріуса за місцем відкриття спадщини заяву про її прийняття.

У відповідності до підпункту 4.9. п. 4 Порядку свідоцтво про право на спадщину видається на підставі заяви спадкоємців, які прийняли спадщину, після закінчення шести місяців з дня відкриття спадщини, а у випадках, передбачених частиною другою статті 1270, статтею 1276 Цивільного кодексу України, - не раніше зазначених у цих статтях строків.

З викладених норм чинного законодавства слідує, що вирішення питання про спадкування майна можливе після відкриття нотаріусом спадкової справи для встановлення зокрема й кола спадкоємців, наявності спадкового майна, його складу та місцезнаходження.

При цьому у разі встановлення нотаріусом інших спадкоємців, які прийняли спадщину, за їх письмовою згодою спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини.

Згідно з частиною першою статті 50 Закону України «Про нотаріат» нотаріальна дія або відмова у її вчиненні оскаржуються до суду.

Отже, за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про оформлення спадкових справ судовому розглядові не підлягають.

До таких правових висновків дійшов Верховний суд у постановах від 13.12.2018 у справі № 235/4294/17 та від 26.06.2018 № 344/6591/16-ц.

За правилами ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Позивачем до матеріалів справи додано копію постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 15.12.2020 приватного нотаріуса Краматорського міського нотаріального округу Донецької області Березінь-Усової І.А (а.с. 16).

Згідно вказаної постанови нотаріус, вивчивши документи, надані 15.12.2020 громадянкою ОСОБА_5 , для оформлення спадщини після смерті ОСОБА_2 на користь його дочки - ОСОБА_1 , від імені якої діє ОСОБА_5 на підставі довіреності від 08.12.2020, посвідченої нотаріусом Куйбишевського нотаріального округу Ростовської області, а саме: довіреність, особистий паспорт, РНОКПП та їх копії, свідоцтво про смерть ОСОБА_2 та копію свідоцтва про народження ОСОБА_1 , вважаючи, що пропущений строк для прийняття спадщини відмовила ОСОБА_1 та видала на підставі заяви від 15.12.2020 її представника - ОСОБА_5 постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії.

З вказаної постанови не вбачається, що ОСОБА_1 зверталась до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини або будь якою іншою заявою особисто, чи про видачу свідоцтва про право на спадщину особисто чи через представника. Подання ж представником нотаріусу документів не свідчить про подання таких заяв. Також з вказаної постанови нотаріуса не можливо встановити у вчиненні якої саме нотаріальної дії відмовлено позивачу.

Отже, вказана постанова не може бути прийнята судом до уваги як доказ неможливості одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину.

Як встановлено судом спадкова справа після смерті ОСОБА_2 жодним нотаріусом не заводилась.

За відсутності спадкової справи суд позбавлений можливості перевірити обставини щодо кола спадкоємців, які прийняли спадщину, оскільки такі повноваження має здійснити виключно нотаріус після відкриття спадкової справи. У разі ж встановлення інших спадкоємців, які прийняли спадщину, позивач матиме можливість подати заяву про прийняття спадщини за їх згодою. І лише у разі встановлення судом незгоди інших спадкоємців, які прийняли спадщину, на прийняття спадщини позивачем, або у разі відсутності таких спадкоємців, суд може вирішити спір про визначення позивачу додаткового строку для прийняття спадщини.

Слід зазначити, що визначення додаткового строку без участі у справі інших спадкоємців, у разі їх наявності, порушуватиме їх права на спадкування.

Крім того, згідно ст. 111 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» у разі якщо останнім місцем проживання спадкодавця є тимчасово окупована територія, місцем відкриття спадщини є місце подання першої заяви, що свідчить про волевиявлення щодо спадкового майна, спадкоємців, виконавців заповіту, осіб, заінтересованих в охороні спадкового майна, або вимоги кредиторів.

Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, а нерухоме майно або основна його частина, у разі відсутності нерухомого майна - основна частина рухомого майна знаходиться на території, передбаченій частиною першою цієї статті, місцем відкриття спадщини є місце подання першої заяви, що свідчить про волевиявлення щодо спадкового майна, спадкоємців, виконавців заповіту, осіб, заінтересованих в охороні спадкового майна, або вимоги кредиторів.

Спадкова справа підлягає реєстрації у Спадковому реєстрі в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Приймаючи до уваги відсутність будь-яких заяв, що свідчать про волевиявлення щодо спадкового майна, неможливо встановити і місце відкриття спадщини, а відтак і орган місцевого самоврядування, за таким місцем, який може бути відповідачем у справі у разі відсутності інших спадкоємців.

За таких обставин, враховуючи недоведеність позивачем обставин неможливості одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину, а також правових підстав для пред`явлення позовних вимог до Сніжнянської міської ради Донецької області, суд не вбачає підстав для задоволення позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 10, 12, 13, 81, 141, 263-265 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Сніжнянської міської ради Донецької області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційну скаргу може бути подано до Запорізького апеляційного суду через Куйбишевський районний суд Запорізької області.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідач Сніжнянська міська рада Донецької області, вул. Леніна, 39, м. Сніжне Донецької області, код ЄДРПОУ 33681255.

Суддя Г.Ю. Валігурський