Рішення № 9464949, 14.04.2010, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 2 2094/2010

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2010 року Приморський районний суд міста Одеси

у складі : головуючого - судді Ільченко Н.А.

при секретарях Наконечній В.А., Башкіровій О.І., Довгань Ж.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Одесі цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль” в особі його Одеської обласної дирекції до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитом, та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_3, третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_4, до Публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль” в особі його Одеської обласної дирекції про визнання недійсними окремих положень кредитного договору та внесення змін до кредитного договору ;

ВСТАНОВИВ :

В квітні 2009 року ВАТ „Райффайен Банк Аваль” (назву якого згодом було змінено на Публічне акціонерне товариство „Райффайзщен Банк Аваль”) в особі його Одеської обласної дирекції звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 і ОСОБА_4 про стягнення солідарно заборгованості в сумі 3720540,44 грн. за кредитним договором № 014/79790/82/80810 від 29.08.2007 року, у забезпечення виконання зобовязань за яким було укладено договір поруки № 014/79790/82/80810/1 від 29.08.2007 року, посилаючись на невиконання позичальником ОСОБА_3 і поручителем ОСОБА_4 своїх зобовязань за цими кредитним договором та договором поруки.

В липні 2009 року ОСОБА_3 подав до суду зустрічний позов до ПАТ „Райффайзен Банк Аваль” в особі його Одеської обласної дирекції про визнання недійсними окремих положень кредитного договору № 014/79790/82/80810 від 29.08.2007 року, внесення змін до цього договору, а саме : пункт 1.1. цього договору доповнити реченнями наступного змісту „Загальна вартість наданого кредиту становить 1998588 (один мільйон девятсот девяносто вісім тисяч пятсот вісімдесят вісім) грн.. Валютою виконання зобовязань по Договору є національна валюта України гривня”, та пункт 5.7. цього кредитного договору викласти в наступній редакції „У встановлені Договором строки здійснювати повернення суми кредиту та сплату процентів, а також сплату інших комісії, пені та штрафів в національній валюті України гривні”; та про зобовязання скласти новий графік погашення кредиту з урахуванням внесених у договір змін та надати його на підпис ОСОБА_3

Огрунтовуючи свої зустрічні позовні вимоги, ОСОБА_3 вказує, що на даний час вважає, що кредитний договір № 014/79790/82/80810 від 29.08.2007 року був укладений ним в результаті помилки стосовно суттєвих умов цього договору, а тому він має право вимагати визнання цього договору недійсним або в цілому, або окремих його частин договору, посилаючи на наступні обставини.

Йому був потрібен кредит в національній валюті України гривні, але представники банку пояснили йому, що по гривневих кредитах, на відміну від валютних, вище процентна ставка, а тому за умови постійної стабільності курсу національної валюти України, валютний кредит більш вигідний йому, ніж гривневий. Текст кредитного договору № 014/79790/82/80810 від 29.08.2007 року готував банк, тому він не мав можливості вплинути на умови цього договору, повністю довіряючи банку та вважаючи, що визначення в договорі валютного платежу долара США є на його користь й що зростання курсу долара по відношенню до гривні за час дії кредитного договору не відбудеться. Однак в листопаді 2008 року, коли почав зростати курс долара США пор відношенню до національної валюти України, він уважно ознайомився з текстом кредитного договору та діючим законодавством й прийшов до висновку, що кредитний договір укладений з порушенням з порушенням вимог закону, містить несправедливі для нього положення та що в договорі відсутня ціна договору (загальна вартість кредиту) в національній валюті України гривні.

В судовому засіданні представник ПАТ „Райффайзен банк Аваль” в особі його Одеської обласної дирекції Руснак Т.О. підтримала позов банка і не визнала зустрічний позов ОСОБА_3, а представник ОСОБА_3 ОСОБА_1, яка одночасно є представником ОСОБА_4 у даній справі, підтримала зустрічний позов ОСОБА_3 і не визнала позов ПАТ „Райффайзен Банк Аваль” в особі його Одеської обласної дирекції.

Дослідивши матеріали справи і вислухавши пояснення представників сторін, суд вважає, що позов ПАТ „Райффайзен Банк Аваль” в особі його Одеської обланої дирекції підлягає задоволенню, а зустрічний позов ОСОБА_3 не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк зобовязується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти ; за ч.2 цієї статті до відносин за кредитним договором застосовуються вимоги закону за позикою.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з положеннями статей 530,612,625 ЦК України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Відповідно до ст.554 ЦК України, у разі порушення боржником зобовязання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Згідно ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 цього Кодексу.

Судом установлено, що згідно з кредитним договором № 014/79790/82/80810 від 29.08.2007 року ВАТ „Райффайзен Банк Аваль”, назву якого було змінено на Публічне акціонерне товариство „Райффайзен Банк Аваль”, надав ОСОБА_3 кредит у розмірі 395760,00 дол.США, у тому числі комісія за оформлення кредиту, на строк з 29.08.2007 року по 29.08.2017 року, із сплатою процентів за користування кредитними коштами за процентною ставкою у розмірі 13,5 % річних, з погашенням кредиту та відсотків за користування кредитом щомісячними фіксованими платежами згідно Графіку погашення кредиту, який є Додатком № 2 до цього кредитного договору та його невідємною частиною.

Банк повністю та в строки виконав свої зобовязання за вищевказаним кредитним договором, видавши ОСОБА_3 готівкою кредитні кошти в сумі 395760,00 дол.США, що підтверджується меморіальним валютним ордером № 0/82/80810 від 30.08.2007 року.

Однак позичальник ОСОБА_3 не виконує свої зобовязання перед банком за кредитним договором щодо часткового повернення наданого кредиту та сплати відсотків за кредит у встановлені цим договором терміни.

Згідно з п.10.1. кредитного договору за порушення строків повернення суми кредиту, процентів за користування кредитом та комісій, передбачених цим договором, позичальник сплачує кредитору пеню в розмірі 0,5% від суми простроченого платежу за кожний день прострочки.

Згідно з положеннями п.6.5. кредитного договору, у разі невиконання або неналежного виконання позичальником умов цього договору, банк має право вимагати дострокового повернення позичальником кредиту, нарахованих процентів за користування кредитом, неустойки, відшкодування збитків. Таке дострокове погашення повинно бути здійснене позичальником не пізніше 30 календарного дня з дня надіслання позичальнику відповідного повідомлення від банка з вимогою дострокового погашення.

Наданий ОСОБА_3 кредит забезпечений порукою ОСОБА_4, про що 29.08.2007 року між банком і поручителем ОСОБА_4 укладено договір поруки № 014/79790/82/80810/1.

Відповідно до п.п.2.1 і 3.1. цього договору поруки, у випадку невиконання або неналежного виконання позичальником взятих на себе зобовязань по кредитному договору, поручитель і позичальник несуть солідарну відповідальність перед банком на всю суму заборгованості (включаючи нараховані проценти за користування кредитом та штрафні санкції) у відповідності до ч.1,2 ст.554 ЦК України.

11.02.2009 року банк направив на адресу позичальника ОСОБА_3 і поручителя ОСОБА_4 письмову вимогу про дострокове погашення кредиту у повному обсязі разом із сплатою процентів за користування кредитними коштами та пенею за несвоєчасне повернення кредиту і своєчасну сплату процентів у 30-денний термін.

Таким чином, встановлений заново термін повернення кредиту настав 12.03.2009 року, тобто на 30 календарний день з дня надіслання банком на адресу ОСОБА_3 і ОСОБА_4 вищевказаної письмової вимоги про дострокове повернення кредиту та усіх нарахувань за ним в повному обсязі.

Проте ОСОБА_3 і ОСОБА_4 не виконали цю вимогу банку.

Станом на 06.04.2009 року заборгованість ОСОБА_3 і ОСОБА_4 перед банком за кредитним договором № 014/79790/82/80810 від 29.08.2007 року, забезпеченим договором поруки № 014/79790/82/80810/1 від 29.08.2007 року, складає 483187,07 дол.США, що в еквіваленті по курсу НБУ на цю дату (1дол.США дорівнює 7,760грн.) складає 3720540,44 грн., з яких :

- заборгованість за кредитом 372614,00 дол.США, що в еквіваленті по курсу НБУ на 06.04.2009 року складає 2829127,80 грн. ;

- заборгованість за відсотками 5370,69 дол.США, що в еквіваленті по курсу НБУ на 06.04.2009 року складає 41354,31 грн. ;

- заборгованість за простроченими відсотками 37215,44 дол.США, що в еквіваленті по курсу НБУ на 06.04.2009 року складає 286 54548,89 грн. ;

- нарахована пеня 67986,94 дол.США, що в еквіваленті по курсу НБУ складає 523499,44 грн.

У зустрічному позові ОСОБА_3 вказує, що кредитний договір № 014/79790/82/80810 від 29.08.2007 року був укладений ним в результаті помилки стосовно суттєвих умов цього договору, укладений з порушенням вимог закону та містить несправедливі для нього положення, а також, що в цьому кредитному договорі відсутня ціна договору й наполягає на тому, що єдиним законним способом платежу на території України є валюта України.

Однак з положень пунктів 8.1., 8.2., 8.3. цього кредитного договору випливає, що при одержанні кредиту ОСОБА_3 усвідомлював та гарантував, що умови кредитного договору для нього зрозумілі, відповідають його інтересам, є розумними та справедливими ; було погоджено, що з укладанням кредитного договору сторони досягли згоди з усіх його істотних умов та не існує будь-яких умов, які можуть бути істотними та необхідними за змістом договору ; позичальник свідчить, що всі ризики, повязані з істотною зміною обставин, з яких він виходив при укладанні кредитного договору, він приймає на себе ; у разі зміни курсу іноземної валюти (валюти кредиту) відносно національної грошової одиниці України, всі валютні ризики несе позичальник ; позичальник свідчить, що йому розтлумачено (зрозуміло) та він згоден, що зміна курсу іноземної валюти відносно національної грошової одиниці України може призвести до значних збитків та погіршення фінансового стану позичальника.

У відповідності до ч.2 ст.524 ЦК України сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобовязання в іноземній валюті ; згідно ч.2 ст.533 ЦК України, якщо у зобовязанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу ; згідно Закону України „Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати” ціною зобовязання є сума коштів, надана кредитодавцем боржнику ; частина 2 статті 192 ЦК України встановлює, що іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом ; відповідно до ст.193 ЦК України порядок вчинення правочинів з валютними цінностями встановлюється законом ; у відповідності до ст.5 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 року № 15-93 „Про систему валютного регулювання і валютного контролю” Національний Банк України видає індивідуальні та генеральні ліцензії на здійснення валютних операцій, а ВАТ „Райффазен Банк Аваль” має Банківську ліцензію за № 10, видану НБУ 11.10.2006 року.

У відповідності до кредитного договору № 014/79790/82/80810 від 29.08.2007 року сума отриманого кредиту 395760 дол.США, а п.5.7. цього договору встановлює, що позичальник зобовязується здійснювати повернення суми кредиту та сплату процентів у валюті, що відповідає валюті кредиту. Здійснювати сплату комісій, пені і штрафів у позичальник зобовязаний в національній валюті України (по національному курсу НБУ на день сплати для кредиторів в іноземній валюті).

Це відповідає вимогам ч.1 і ч.3 ст.632 ЦК України, тому вимога ОСОБА_3 щодо внесення змін у п.1.1. цього кредитного договору щодо валюти надання кредиту після його виконання протиречить вимогам цивільного законодавства.

Крім того, обґрунтовуючи свої зустрічні позовні вимоги, ОСОБА_3 зазначає, що йому потрібні були кошти у національній валюті України, а саме для придбання земельної ділянки площею 0,612 га, що розташована за адресою : Одеська область, Комінтернівський район, Фонтанська сільська рада, кадастровий номер 5122786400:01:001:0521, яку він придбав за 282163,88 грн.

Проте насправді ОСОБА_3 звернувся до Банку з письмовою заявою № 15-77183 від 08.08.2007 року про надання кредиту в іноземній валюті доларах США, кредитний договір № 014/79790/82/80810 був укладений між сторонами 29.08.2007 року й 30.08.2007 року ОСОБА_3 отримав кредитні кошти готівкою, а договір купівлі-продажу, на підставі якого ОСОБА_3 придбав вищевказану земельну ділянку, був вчинений 02.08.2007 року.

Крім того, як зазначає сам ОСОБА_3 у зустрічній позовній заяві, офіційний курс долара США по відношенню до національною валюти України - гривні станом на 29.08.2007 року становив за 1 дол.США - 5,05 грн., а отже отримані ним кредитні кошти в сумі 395760,00 грн. в еквіваленті за станом на 29.08.2007 року дорівнювали 1998588,00 грн.

Отже, навіть якщо ОСОБА_3 здійснений розрахунок за вищевказану земельну ділянку за кредитні кошти, після обміну їх, у національній валюті, що в еквіваленті за курсом НБУ на 29.087.2007 року дорівнювало 55874,06 дол.США (282163,88грн.х5,05=55874,06дол.США), то в такому разі решта частина кредитних коштів, що залишилася після придбання ним цієї земельної ділянки, дорівнювала 339885,94 дол.США (395760,00дол.США-55874,06дол.США=339885,94дол.США), але він не довів в суді, що ці кредитні кошти також потрібні були йому в національній валюті України.

Водночас суд враховує, що Банком контролюється тільки цільове використання кредитних коштів, а чи здійснений розрахунок у валюті кредиту, або після обміну кредитних коштів, у національній валюті, Банком не контролюється.

Таким чином, на підтвердження своїх доводів стосовно того, що йому був потрібен кредит в національній валюті України гривні, ОСОБА_3 не надав суду належних доказів, як цього вимагає ст.60 ЦПК України.

Задовольняючи позовні вимоги банка, суд також стягує солідарно з ОСОБА_3 і ОСОБА_4 на користь банка понесені ним і документально підтверджені судові витрати, повязані зі сплатою судового збору в сумі 1700,00 грн. і оплатою витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 30,00 грн., що разом складає 1730,00 грн.

На підставі викладеного і керуючись ч.2 ст.192, ст.ст.193,526,527,530,553-554,611,612,623-625,1048-1050, 1054 ЦК України, Декретом Кабінету Міністрів України від 19.02.1993р. № 15-93 „Про систему валютного регулювання і валютного контролю”, ст.ст.10,11,60,88,209,212,214-215 ЦПК України, суд , -

ВИРІШИВ :

Позов Публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль” в особі його Одеської обласної дирекції до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитом задовольнити, а у задоволені зустрічного позову ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль” в особі його Одеської обласної дирекції про визнання недійсними окремих положень кредитного договору та внесення змін до кредитного договору відмовити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_3 і ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль” в особі його Одеської обласної дирекції (65000, м.Одеса, вул.Садова,10, МФО 328351, Код ЄДРПОУ 23876031, р/р 2909949) :

1) заборгованість за кредитним договором № 014/79790/82/80810 від 29 серпня 2007 року в сумі 3720540 (три мільйони сімсот двадцять тисяч пятсот сорок) грн. 44 коп.;

2) і судові витрати в сумі 1 730 (одна тисяча сімсот тридцять) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий здір в сумі 8 (вісім) грн. 50 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через Приморський районний суд м.Одеси шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України

Суддя Н.А.Ільченко