Рішення № 9464922, 14.04.2010, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 2-1147/10 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 квітня 2010 р. Приморський районний суд м. Одеси

у складі: головуючого судді Науменко А.В.,

при секретарі - Домніковой Т.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Датагруп» до ОСОБА_1, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтелком-Буд» про повернення грошових коштів, зустрічним позовом ОСОБА_3 до Приватного акціонерного товариства «Датагруп» про стягнення заборгованості суд, -

В СТАНОВИВ:

Закрите акціонерне товариство «Датагруп» звернулося до Приморського районного суду м. Одеси з позовною заявою до ОСОБА_1 про повернення грошових коштів, які були перераховані відповідачу згідно умов Попереднього договору №1/ІБ від 05.09.08р. щодо купівлі-продажу корпоративних прав Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтелком-Буд», які належать відповідачу. Просить суд стягнути з відповідача грошові кошти попереднього платежу, які були перераховані згідно умов Попереднього договору у розмірі 69696,00 грн., з урахуванням індексу інфляції у сумі 5993,86 грн. та трьох відсотків річних в розмірі 1191,52 грн., що разом складає 75 689,86 грн. Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що термін Попереднього договору закінчився та Основний договір не був укладений в строк, в звязку з відмовою позивачем від його укладення за результатами проведеної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтелком-Буд».

В звязку зі зміною назви позивача, на судовому засіданні 14.04.2010 року ухвалено залучити до справи правонаступника Приватне акціонерне товариство «Датагруп».

В судовому засідання представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав зазначених у позові. Наполягав, що сторони повинні виконувати умови Попереднього договору.

В свою чергу, відповідач проти позову заперечував, посилаючись на те, що з боку позивача жодних зауважень, щодо виконання відповідачем умов попереднього договору не було. На думку відповідача, позивач не виконав своїх зобовязань стосовно укладання Основного договору купівлі-продажу корпоративних прав в строк до 30 жовтня 2008 року, чим порушив п.1.2. Попереднього договору. Крім того, в заперечення проти позову відповідач вказав, що сума грошових коштів, перерахованих позивачем на рахунок відповідача, є завдатком, а тому поверненню не підлягає.

Разом з письмовим запереченням проти позову, відповідачем був поданий зустрічний позов до позивача ( а.с.24-26, 32-35, 42-48). Після усунення недоліків, на судовому засіданні 27.01.2010 року, судом ухвалено розглянути зустрічний позов разом з первинним позовом ПрАТ «Датагруп».

В зустрічному позові ОСОБА_1, як власник частики у статутному капіталі ТОВ «Інтелком-Буд» просить суд визнати недійсним з 15 листопада 2009 року Попередній договір №1/ІБ від 05.09.2008 року щодо купівлі-продажу корпоративних прав Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтелком-Буд», стягнути з ПрАТ «Датагруп» суму основного боргу (вартості частки в статутному капіталі) в розмірі 729160,0 грн. з урахуванням індексу інфляції, трьох процентів річних в розмірі 17786,85 грн., а також суму судових витрат. В зустрічному позові вказав, що обовязок укладення Основного договору не виконаний в односторонньому порядку ПрАТ «Датагруп», тому сума по Основному договору підлягає стягненню в судовому порядку з боржника, який прострочив виконання грошового зобовязання.

Представник ПрАТ «Датагруп» проти зустрічного позову заперечував, мотивуючи свою позицію тим, що умовами Попереднього договору встановлений обовязок сторін укласти Основний договір в строк до 30 жовтня 2008 року, що не було виконане й зобовязання припинилася. Відмова від укладення Основного договору була обумовлена неповним наданням ОСОБА_1 запрошуваних документів, які передбачені п.п. 3.1.7 та 4.1 Попереднього договору та незадовільними результатами проведеної перевірки отриманих документів ТОВ «Інтелком-Буд». Заперечував проти твердження ОСОБА_1, щодо не виконання ПрАТ «ДАТАГРУП» своїх зобовязань за Попереднім договором.

У судовому засіданні 27.01.2010 року, судом ухвалено задовольнити клопотання та залучено до участі у справі у якості третьої особи на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтелком-буд» (а.с. 49, 94-95).

Представник третьої особи ТОВ «Інтелком-буд» - ОСОБА_1, в судовому засіданні первинний позов не визнав, підтримав зустрічний позов. 15.01.2010 року до суду надійшов позов третьої особи де заявлені самостійні вимоги до первинного позивача, щодо стягнення боргу в розмірі 1335259,0 грн. та державного мита в розмірі 13753,00 грн. ( а.с. 58-93). В звязку з поданням позову з самостійними вимогами з порушенням ст.ст. 119, 120 ЦПК України (без сплати судового збору та ІТЗ, без надання екземплярів позову з додатками для сторін), суд на судовому засіданні 27.01.2010 року ухвалив залишити цю заяву без розгляду з наданням строку для усунення недоліків до наступного засідання. В звязку з тим, що недоліки усунені не були на засіданні 14.04.2010 року, суд визнав заяву не поданою та ухвалив повернути її третьої особі.

Відповідач ОСОБА_1, який за довіреністю також представляє інтереси третьої особи на стороні відповідача ТОВ «Інтелком-буд», будучи належним чином сповіщений згідно до ст. ст. 76 ч. 5 та 191 ч. 3 ЦПК України, в судове засідання призначені на 10.03 та 14.04.2010 року не зявився ( а.с 50, 96, 102) . Заяв (клопотань) про відкладення розгляду справи з посиланням на поважність причини неявки від ОСОБА_1 не надходило.

16.02.2010 року до справи надійшло клопотання від представника відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_4 про надання дозволу на ознайомлення з матеріалами справи. Згідно довіреності, наданої представником, вона оформлена 05.02.2010 року ОСОБА_1 на трьох представників ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 строком до 05.02.2013 року( а.с. 97-98) Матеріалами справи підтверджується, що потім будь-хто з названих представників з матеріалами справи не ознайомлювалися.

17.03.2010 року від представника ОСОБА_1 ОСОБА_8 надішли до справи два клопотання в яких він просив перенести судове засідання призначене на 17.03.2010 року з посиланням в одному на необхідність його участі в цей день в засіданні в Малиновському районному суді м. Одеси та посиланням в другому на необхідність участі в справі в Верховному суді України в м. Києві. (а.с 103,105). На 17.03.2010 року по справі не призначалося засідання, але суд приймає до уваги вказані клопотання, як свідчення зловживання представником відповідача процесуальними правами при неявці на судове засідання без поважних причин.

14.04.2010 року від представника ОСОБА_3 ОСОБА_7 надійшло до справи клопотання перенести судове засідання призначене на 14.04.2010 року, знову з посиланням необхідності участі в судовому засіданні в Верховному суді України по справі за позовом «Датагруп».

Матеріалами справи підтверджується, що названими представниками відповідача, яки заявляли клопотання про відкладення розгляду справи, доказів їх виклику на судові засідання в інші суди не надано. Також не надано доказів, щодо не можливості з поважних причин прийняття участі в судовому засіданні інших представників за довіреністю та самого ОСОБА_1.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку, що не має підстав для відкладення слухання справи, які передбачені ст. 169 ЦПК України та порахував можливим закінчити слухання справи у відсутності відповідача, його представників, а також ОСОБА_1 як представника третьої особи, визнавши їх неявку в судове засідання такою, що не ґрунтується на поважних причинах.

Під час розгляду справи, 14.04.2010 року первісним позивачем було подано заяву в якій він частково відмовився від позовних вимог, а саме просив суд стягнути з первісного відповідача на користь первісного позивача грошові кошти попереднього платежу без урахування індексу інфляції та трьох процентів річних від суми прострочення в розмірі 69696,00 грн.

Суд заслухавши пояснення представників сторін, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, надані сторонами докази, приходить до висновку, що уточнений позов ПрАТ «ДАТАГРУП» підлягає задоволенню, а зустрічний позов ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

При винесенні рішення суд ґрунтує свої висновки на матеріалах справи, а також на поясненнях сторін й представників у засіданнях, на яких вони були присутніми.

Згідно до ст. 167 ч. 1 ГК України, корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Відповідно ст. 116 ч. 1 ЦК України, учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом, зокрема: п. 4) здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, у порядку, встановленому законом. Учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право продати чи іншим чином відступити свою частку (її частину) у статутному капіталі одному або кільком учасникам цього товариства ( ст. 147 ч. 1 ЦК України).

З матеріалів справи слідує, що між первісним позивачем, як покупцем, та первісним відповідачем, як продавцем, 5 вересня 2008 року, було укладено Попередній договір №1/ІБ, предметом якого був обовязок сторін укласти Основний договір купівлі-продажу, згідно якого первісний відповідач зобовязувався продати належні йому корпоративні права, а саме частку (52 %) у статутному капіталі третьої особи - ТОВ «Інтелком-Буд» в розмірі 253 552,00 грн., а покупець зобовязаний купити вищевказану частку. Пунктом 1.2. Попереднього договору визначено домовленість сторін укласти основний договір до 30 жовтня 2008 року ( а.с. 6-10).

Умовами Попереднього договору встановлені істотні умови Основного договору, в тому числі вартість прав частки (52% статутного капіталу) первісного відповідача та порядок її оплати. Зокрема, умовами п.2.2.1. передбачено здійснення первісним позивачем попереднього платежу в розмірі 69696,00 грн. Згідно ч.2 п.2.2.1 попередній платіж, який буде сплачений, враховується в суму Основного договору.

Первісний позивач належним чином виконав своє зобовязання та перерахував грошові кошти в розмірі 69696,00 грн. на поточний рахунок первісного відповідача 24 вересня 2008 року, що підтверджується платіжним дорученням № 15404 від 24 вересня 2008 року, яке міститься в матеріалах справи (а.с. 11)

Згідно п. 3.1.1 продавець зобовязується надати покупцю для проведення перевірки ТОВ «Інтелком-Буд» будь-яку інформацію, яка стосується цього підприємства, документи, доступ до обладнання, в приміщення. Крім того, п. 3.1.7 договору передбачене зобовязання продавця до моменту підписання Основного договору, надати позивачу документи необхідні для укладення договору купівлі-продажу.

Відповідно до п. 4.1. Попереднього договору первісний позивач здійснює вивчення та перевірку ТОВ «Інтелком-Буд», шляхом вивчення та перевірки фінансових, бухгалтерських, правових, технічних та інших документів, а також проводить огляд майна. Такі вивчення та перевірка повинні буди здійснені покупцем в строк з 09.09.2008р по 24.10.2008р. За результатами вивчення (перевірки) покупцем складається висновок ( п. 4.3. Попереднього договору).

Згідно п. 4.5. Попереднього договору, первісний позивач має право відмовитись від укладення Основного договору купівлі-продажу за результатами проведеної перевірки ТОВ «Інтелком-Буд». В такому випадку первісний відповідач зобовязаний повернути суму попереднього платежу , перерахованого йому первісним позивачем відповідно до умов пп. 2.2.1. Попереднього договору.

Таким чином, здійснення перевірки прямо повязане з первинними виконанням зобовязань відповідачем. Суд враховує пояснення представника позивача, що первісним позивачем було здійснено вивчення та перевірка ТОВ «Інтелком-Буд» тільки за наданими відповідачем документами, на підставі яких не можливо встановити дійсний стан ТОВ «Інтелком-Буд». Позивач не доводить, що Основний договір не був укладений з вини відповідача та не просить застосувати до нього неустойку згідно п. 5.2 Попереднього договору, тому ці обставини не відносяться до предмету спору та доказування.

В свою чергу ОСОБА_1 не довів, що виконав свої зобовязання й надав можливість позивачу здійснити перевірку, а також що надавав позивачу будь-яки інші документи ніж ти, яки зазначені в реєстрі від 14.08.2008 року ( а.с. 30).

У встановлений Попереднім договором строк Основний договір не був укладений, що підтверджує волевиявлення первісного позивача на відмову від його укладення. Надалі, позивач 24.12.2008 року направив первісному відповідачу відповідну вимогу про повернення попереднього платежу у розмірі 69696,00 грн. де вказав про відмову від укладення Основного договору (а.с. 12).

Відповідач не повернув грошові кошти сплачені йому за Попереднім договором, тим самим, суд приходить до висновку, що Відповідач не виконав свої зобовязання щодо повернення отриманої суми попереднього платежу, які встановлені п. 4.5. Попереднього договору.

Ст. 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від виконання зобовязань не допускається. В порушення норм Цивільного законодавства, первісний відповідач не виконав свої зобовязання, які встановлені Попереднім договором, належним чином та здійснив односторонню відмову від виконання зобовязань.

Суд не погоджується з твердженням первісного відповідача, що сплачена первісним позивачем сума є завдатком.

Згідно ч. 2 ст. 570 Цивільного кодексу України, якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

Відповідно до Інструкції з обліку коштів, розрахунків та інших активів бюджетних установ від 26.12.2003 N 242, затвердженої Наказом Державне казначейство України, авансові платежі це грошова сума, яку перераховують згідно з договором наперед у рахунок майбутніх розрахунків за товари (роботи, послуги), які мають бути отримані (виконані, надані).

Таким чином, аванс це сума коштів, яка вноситься в рахунок наступних платежів або виплачується в рахунок майбутніх виплат.

Згідно п.2.2.1 Попереднього договору, попередній платіж, який буде сплачений, враховується в суму Основного договору купівлі-продажу.

Формулювання даного пункту дає підстави суду вважати, що попередній платіж був вчинений як аванс.

Крім того, судом встановлено, що відповідно до п. 4.5 Попереднього договору, первісний позивач має право за результатами проведеного вивчення ТОВ «Інтелком-Буд» відмовитись від укладення Основного договору. Будь-яких обставин чи підстав, на які повинен посилатися первісний позивач при відмові від укладення Основного договору Попереднім договором не встановлено. Первісний відповідач не довів завдання винними діями первісного позивача будь-яких збитків.

Тобто, відмова первісного позивача від укладення Основного договору є його безумовним правом, та не може бути визнане необґрунтованим ухиленням від укладення договору ( ст. 635 ч. 2 ЦК України).

В зустрічному позові, первісний відповідач, стверджує, що з листопада 2006 року первісний позивач мав справи та взаємодії з ТОВ «Інтелком-Буд». За твердженням первісного відповідача первісному позивачу були надані усі документи необхідні для вивчення та перевірки фінансової, бухгалтерської, правової та технічної діяльності ТОВ «Інтелком-Буд», яки запрошував первісний позивач. Ніяких зауважень, щодо наданих документів у первісного позивача не було.

В зустрічному позові зазначено, що обовязок укласти Основний договір був покладений тільки на первісного позивача, тому не укладення Основного договору у строк, встановлений п.1.2 попереднього договору є виною останнього. Наполягає, що з вини первісного позивача він не має розпоряджатися своїм майном. Також, первісний відповідач стверджує, що первісний позивач є боржником в зобовязані сплатити суму Основного договору, встановлену Попереднім договором та до нього застосовуються положення ст.ст. 612 Цивільного кодексу України.

Суд не погоджується з таким твердження первісного відповідача з наступних підстав.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, боржником у зобов'язанні є особа, яка має обов'язок виконати на користь іншої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від виконання певної дії. Тобто, боржник - це зобов'язана сторона. В свою чергу кредитором є сторона зобов'язання, яка має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Тобто кредитор - це уповноважена сторона.

Проаналізувавши умови Попереднього договору, суд приходить висновку, що умовами Попереднього договору встановлений обовязок саме для двох сторін укласти основний договір в встановлений Попереднім договором термін.

Згідно ч.3 ст. 635 Цивільного кодексу України, зобов'язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку (у термін), встановленого попереднім договором, або якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення.

Суд встановив, жодна із сторін не направляла другій стороні пропозицію про укладення основного договору, чи продовжити дію попереднього договору.

Таким чином, ч.3 ст. 635 статті Цивільного кодексу України дає суду підстави вважати, що попередній договір між сторонами припинив свою дію з 30 жовтня 2008 року.

Суд зазначає, що примушення до виконання зобовязання, що ґрунтується на попередньому договорі, зокрема укладення договору чи стягнення суми передбаченої для Основного договору, цивільним законодавством не передбачене.

В зустрічному позові первісний відповідач просить суд визнати недійсним Попередній договір з 15 листопада 2009 року. Однак, первісним відповідачем не було наведено жодних фактів на обґрунтування підстав для визнання правочину недійсним, їх виникнення з вказаної дати, а також звязку цієї вимоги з вимогою стягнути заборгованість на підставі цього договору, як дійсного. Крім того, первісний відповідач в зустрічному позові не довів наявність підстав для будь-якого стягнення на підставі недійсного договору, коли згідно до ст. 216 ЦК України недійсність правочину не створює юридичних наслідків, крім тих, що повязані з його недійсністю, зокрема по поверненню сторонами одна одній у натурі всього, що вони одержали на виконання цього правочину.

Пунктом 2.3. Попереднього договору передбачено, що Основний договір укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню.

Згідно до ст. 635 ч. 1 п. 4 ЦК України, попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору. Таким чином, вказаний Попередній договір укладений у формі, яка не відповідає формі Основного договору, що передбачена сторонами, а саме без нотаріального посвідчення.

Обовязковість нотаріального посвідчення договору відчуження корпоративних прав (частки в статутному капіталі товариства не передбачена діючим законодавством України, тому по справі не має підстав визнання Попереднього договору нікчемним ( ст. 215 ч. 2 ЦК України).

Відповідно ст. 215. ч. 3 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Враховуючи, що зі змісту первинної позовної заяви та зустрічного позову слідує, що за час дії терміну Попереднього договору до 30.10.2008 року, сторони вважають його дійсним, суд дійшов висновку, що Попередній договір після припинення дії не може бути визнаний недійсним з 15 листопада 2009 року.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про безпідставність вимог первісного відповідача по зустрічному позову стосовно стягнення з первісного позивача суми основного боргу (вартості частки в статутному капіталі) з врахуванням індексу інфляції та 3% річних до 15.11.2009 року, а також визнання недійсним Попереднього договору з 15 листопада 2009 року.

На підставі вище викладеного, згідно до ст.16 Цивільного кодексу України, суд вважає, що позовна вимога про повернення грошових коштів, сплачених відповідно до умов Попереднього договору №1/ІБ від 05.09.08р., а саме повернення попереднього платежу, у сумі 69696,00 грн., є правомірною, обґрунтованою та такою, що відповідає встановленим способам захисту прав та охоронюваних законом інтересів первісного позивача.

Керуючись ст.ст. 3, 6, 16, 509, 525, 526, 629, 635 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 79, 88, 208, 209, 214, 215, 218, 223 Цивільно-процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов Приватного акціонерного товариства «ДАТАГРУП» (03005, м. Київ, вул. Смоленська, 31-33, ЄДРПОУ 31720260) до ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) на користь Приватного акціонерного товариства «ДАТАГРУП» (03005, м. Київ, вул. Смоленська, 31-33, ЄДРПОУ 31720260) грошові кошти у розмірі 69696 (шістдесят девять тисяч шістсот девяносто шість) гривень 00 копійок

Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) на користь Приватного акціонерного товариства «ДАТАГРУП» (03005, м. Київ, вул. Смоленська, 31-33, ЄДРПОУ 31720260) 696,96 грн. (шістсот девяносто шість грн. 96 коп) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 30,00 грн.

В задоволені зустрічного позову ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «ДАТАГРУП» - відмовити повністю

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Одеської області через Приморський районний суд м. Одеси шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Суддя А.В.Науменко