Рішення № 94649018, 29.01.2021, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/2181/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 січня 2021 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

Головуючого судді - Малюк В.М.,

при секретарі судового засідання – Матіко Я.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Ужгороді, справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління муніципальної варти Ужгородської міської ради, інспектора з паркування Управління муніципальної варти Ужгородської міської ради Шендригоренка І.І., про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з позовом до Управління муніципальної варти Ужгородської міської ради, інспектора з паркування Управління муніципальної варти Ужгородської міської ради Шендригоренка І.І., про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії UZ-2000708 від 19.02.2020 року, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП, у вигляді штрафу в розмірі 255 грн.

27.01.2021 року позивачем ОСОБА_1 подано заяву про зміну підстав позову.

В оскаржуваній постанові зазначено, що 19.02.2020 року о 15 год. 27 хв., у м. Ужгород водій транспортного засобу марки «DAEWOO Lanos», реєстр, н/з НОМЕР_1 , здійснив зупинку т/з в зоні дії дорожнього знаку 3.34 «Зупинка заборонена», чим порушив п.8.4 «в», п. 3.34 Додатку №1 ПДР України.

Постановою інспектора з паркування Управління муніципальної варти Ужгородської міської ради Шендригоренка І.І. від 19.02.2020 року серії UZ №2000708, позивача ОСОБА_1 , визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255,00 грн.

Однак позивач вважає, що постанова є протиправною та підлягає скасуванню з огляду на наступне.

В оскаржуваній постанові у справі про адміністративне правопорушення міститься посилання на спецзасіб марки «Samsung SM-A350F», яким нібито було здійснено фотофіксацію порушення ПДР.

Проте, позивач вважає, що даний пристрій не є спецзасобом, а є звичайним мобільним телефоном, а тому не може використовуватися суб`єктами владних повноважень для фіксації можливих порушень правил дорожнього руху.

Крім цього, стверджує, що згідно з нотаріально посвідченою письмовою заявою ОСОБА_2 від 09.12.20 року, 19.02.2020 року, о 08 год. 00 хв., ОСОБА_2 отримав від позивача ОСОБА_1 ключі від транспортного засобу марки «DAEWOO Lanos», н/з НОМЕР_1 , та свідоцтво про державну реєстрацію даного засобу. У подальшому ключі від даного транспортного засобу та вказане свідоцтво про його державну реєстрацію були повернуті ним лише наступного дня – 20.02.2020 року. Відтак, у період часу з 08 год. 00 хв. 19.02.2020 року до 09 год. 00 хв. 20.02.2020 року позивач був позбавлений можливості керувати і не керував (не користувався) належним йому транспортним засобом «DAEWOO Lanos», н/з НОМЕР_1 .

При цьому, на офіційному інтернет-сайті Управління муніципальної варти Ужгородської міської ради до теперішнього часу відсутні будь-які фотознімки, що свідчить про відсутність у відповідачів належних доказів порушення ПДР.

У зв`язку з наведеним, просив скасувати постанову інспектора з паркування Управління муніципальної варти Ужгородської міської ради Шендригоренка І.І. про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії UZ-2000708 від 19.02.2020 року, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП.

Представником Управління муніципальної варти Ужгородської міської ради подано відзив на адміністративний позов та відзив на заяву про зміну підстав позову, які представник мотивує тим, що 19.02.2020 року інспектором з паркування управління муніципальної варти Шендригоренко І.І. було винесено постанову UZ - 2000708 - відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу 255 грн. Інспектором було встановлено, що 19.02.2020 року, о 15 год. 27 хв., в м. Ужгород, за адресою вул. Довженка, 9, особа, яка керувала автомобілем (водій) Daewoo Lanos, д.н.з НОМЕР_2 , порушив вимогу дорожнього знаку, а саме здійснив зупинку в зоні дії знаку 3.34 «Зупинку Заборонено», чим порушено п.8.4 «в» і п. 3.34 додатку 1 розділу 33 ПДР України та ч.1 ст. 122 КУпАП.

Зазначає, що оскільки водій вищевказаного транспортного засобу був відсутній на місці вчинення правопорушення в момент виявлення такого інспектором, таке порушення було зафіксовано у режимі фотозйомки, тому ним було складено повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності Серія UZ № 2000708 від 19.02.2020 року, яке було залишено на лобовому склі цього автомобіля.

Звертає увагу суду на те, що у повідомленні про притягнення до адміністративної відповідальності наявні відомості про адресу веб-сайту в мережі Інтернет, а саме https:/ www.varta.rada-uzhgorod.gov.ua на якому особа може ознайомитися із зображенням транспортного засобу в момент вчинення правопорушення.

Виходячи з інформації Національної автоматизованої інформаційної системи (НАІС) Єдиного державного реєстру транспортних засобів щодо транспортних засобів та їх власників, інспектором було встановлено, що власником вищевказаного транспортного засобу є позивач - ОСОБА_1 , у зв`язку з чим і було винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення UZ № 2000708 від 19.02.2020 року про накладення на позивача адміністративного стягнення у виді 255 грн. штрафу.

Щодо тверджень позивача, а саме те, що пристрій марки Samsung SM-A530F, яким було здійснено фотофіксацію правопорушення, не є спецзасобом, а є звичайним телефоном, а тому не може використовуватися суб`єктами владних повноважень для фіксації можливих порушень правил дорожнього руху, представник зазначає, що вищевказаний пристрій - спецзасіб, яким проводилась фотозйомка є належним чином сертифікованим та перевіреним у встановленому законом порядку, про що свідчить декларація про відповідність ТзОВ «Самсунг Електронікс Україна Компані»

Також, у відповідності до статті 283 КУпАП України в оскаржуваній постанові UZ - 2000708 про притягнення до адміністративної відповідальності наявні відомості про адресу веб-сайту в мережі Інтернет, а саме https:/ www.varta.rada-uzhgorod.gov.ua, який є діючим, на якому особа може ознайомитися із зображенням транспортного засобу в момент вчинення правопорушення.

У зв`язку з наведеним просив відмовити в задоволенні позову.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, однак в матеріалах справи міститься заява позивача, в якій останній просить суд розглянути справу у його відсутності, позовні вимоги підтримує повністю.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, однак в матеріалах справи міститься заява представника ОСОБА_3 та заява ОСОБА_4 , в яких останні просить суд розглянути справу у їх відсутності, просять врахувати наданий відзив.

Дослідивши письмові та електронні докази, які містяться в матеріалах справи, суд приходить до наступних висновків.

За змістом статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Судом встановлено, що 19.02.2020 року інспектором з паркування Управління муніципальної варти Ужгородської міської ради Шендригоренком І.І. винесено постанову серії UZ №2000708, якою позивача ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255,00 грн.

З оскаржуваної постанови вбачається, що 19.02.2020 року, о 15 год. 27 хв., в м. Ужгород, за адресою вул. Довженка, 9, особа, яка керувала автомобілем (водій) Daewoo Lanos, д.н.з НОМЕР_2 , порушив вимогу дорожнього знаку, а саме здійснив зупинку в зоні дії знаку 3.34 «Зупинку Заборонено», чим порушено п.8.4 «в» і п. 3.34 додатку 1 розділу 33 ПДР України та ч.1 ст. 122 КУпАП.

За змістом п. 8.4. «в» розділу 8 ПДР дорожні знаки поділяються на такі групи, як заборонні знаки. Запроваджують або скасовують певні обмеження в русі.

Пунктом 3.34 додатку 1 розділу 33 ПДР України визначено, що забороняються зупинка і стоянка транспортних засобів, крім таксі, що здійснює посадку або висадку пасажирів (розвантаження чи завантаження вантажу) в зоні дії знаку 3.34 «Зупинку заборонено».

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КУпАП передбачена відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.

У позовній заяві, позивач фактично не заперечує факт вчинення правопорушення, однак вказує, що фіксування про адміністративне правопорушення здійснено спецзасобом марки «Samsung SM-A350F», який, на думку позивача, не є спецзасобом, а є звичайним мобільним телефоном, а тому не може використовуватися суб`єктами владних повноважень для фіксації можливих порушень правил дорожнього руху.

Також зазначає, що у період часу з 08 год. 00 хв. 19.02.2020 року до 09 год. 00 хв. 20.02.2020 року позивач ОСОБА_1 був позбавлений можливості керувати і не керував (не користувався) належним йому транспортним засобом «DAEWOO Lanos», н/з НОМЕР_1 , оскільки в день вчинення правопорушення передав належний йому автомобіль громадянину ОСОБА_2 , що підтверджується нотаріально посвідченою письмовою заявою ОСОБА_2 від 09.12.20 року.

Посилаючись на приписи ч.2 ст.61 Конституції України, вважає що оскільки транспортним засобом в момент скоєння правопорушення він не керував, підстав для притягнення його до адміністративної відповідальності відсутні.

Однак, з такими твердженнями позивача суд погодитися не може виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ч.ч. 1, 4-5 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Частиною 1 ст. 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ст.72,73 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі.

На спростування доводів позивача та підтвердження того, що останній дійсно допустив порушення вимог п. 8.4. «в» ПДР, представником відповідача долучено до відзиву фотоматеріали, що автомобіль «DAEWOO Lanos», н/з НОМЕР_1 , припаркований в межах дії дорожнього знаку 3.34 «Зупинку заборонено».

Крім цього, представником відповідача додано декларацію про відповідність, з якої слідує що, спецзасіб марки «Samsung SM-A350F» є належним чином сертифікованим та належним чином перевіреним у встановленому законом порядку.

Крім цього, суд враховує, що особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), а також накладення стягнення при розгляді цих справ без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, встановлюються ст.ст.279-1- 279-4 цього Кодексу.

Так, згідно з ст.279-1 КУпАП у разі якщо адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксовано в автоматичному режимі або якщо порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), посадова особа уповноваженого підрозділу Національної поліції або інспектор з паркування за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а також у разі необхідності - за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань встановлює відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 цього Кодексу (ч.1).

Якщо адміністративне правопорушення, передбачене частинами першою, третьою статті 122 (в частині порушення правил зупинки, стоянки), частинами першою, другою статті 152-1 цього Кодексу, зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), посадова особа уповноваженого підрозділу Національної поліції або інспектор з паркування зобов`язані розмістити на лобовому склі транспортного засобу копію постанови про притягнення до адміністративної відповідальності (якщо технічні можливості дозволяють встановити відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, на місці вчинення правопорушення) або повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності (якщо технічні можливості не дозволяють встановити відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, на місці вчинення правопорушення) (ч.3).

Постанова про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), може виноситися без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності (ч.5).

Аналіз фактичних обставин справи вказує на те, що в даному випадку відповідачем здійснено розгляд справи про порушення правил зупинки транспортного засобу, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), із урахуванням особливостей, визначених ст.279-1 КУпАП.

Особу правопорушника встановлено з інформації Національної автоматизованої інформаційної системи (НАІС) Єдиного державного реєстру транспортних засобів щодо транспортних засобів та їх власників, про що представником відповідача надано підтвердження до відзиву.

Відповідно до ч.1 ст.279-3 КУпАП відповідальна особа, зазначена у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України, звільняється від адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), якщо протягом 20 календарних днів з дня вчинення відповідного правопорушення або з дня набрання постановою по справі про адміністративне правопорушення законної сили:

ця особа надала документ, який підтверджує, що до моменту вчинення правопорушення транспортний засіб вибув з її володіння внаслідок протиправних дій інших осіб, або щодо протиправного використання іншими особами номерних знаків, що належать її транспортному засобу;

особа, яка керувала транспортним засобом на момент вчинення зазначеного правопорушення, звернулася особисто до органу (посадової особи), уповноваженого розглядати справи про адміністративні правопорушення, із заявою про визнання зазначеного факту адміністративного правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності, а також надала документ (квитанцію) про сплату відповідного штрафу.

До матеріалів позову позивачем ОСОБА_5 додано нотаріально посвідчену письмову заяву ОСОБА_2 від 09.12.20 року, в якій вказується, що у період часу з 08 год. 00 хв. 19.02.2020 року до 09 год. 00 хв. 20.02.2020 року позивач був позбавлений можливості керувати і не керував (не користувався) належним йому транспортним засобом «DAEWOO Lanos», н/з НОМЕР_1 .

Однак умови для застосування приписів ч.1 ст.279-3 КупАП в даному випадку відсутні, тому правових підстав для звільнення позивача від адміністративної відповідальності за вчинення розглядуваного правопорушення немає.

Також позивач вказує в позові, що на офіційному інтернет-сайті Управління муніципальної варти Ужгородської міської ради до теперішнього часу відсутні будь-які фотознімки, що свідчить про відсутність у відповідачів належних доказів порушення ПДР.

Відповідно до ст.283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), крім даних, визначених частинами другою і третьою цієї статті, повинна містити відомості про адресу веб-сайту в мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації та порядок звільнення від адміністративної відповідальності.

Із змісту вказаної норми слідує, що обставини вчинення адміністративного правопорушення, які викладені у постанові, мають встановлюватись на підставі оцінених органом (посадовою особою) доказів, що є допустимими, тобто зібраними у встановленому КУпАП порядку.

В даному випадку такі вимоги дотримані відповідачем, спірна постанова серії UZ-2000708 від 19.02.2020 року відповідає вимогам ст.283 КУпАП, та зокрема дотримано вимоги ч. 4 ст. 283 КУпАП, в постанові вказано, що зображення транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення розміщено на веб-сайті https:/ www.varta.rada-uzhgorod.gov.ua в мережі Інтернет.

Оцінюючи в сукупності обставини справи та враховуючи вищенаведені положення законодавства, суд приходить до переконання, що у інспектора з паркування Управління муніципальної варти Ужгородської міської ради Шендригоренка І.І. було достатньо підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за правопорушення, яке передбачено ч.1 ст.122 КУпАП, а тому постанова інспектора з паркування Управління муніципальної варти Ужгородської міської ради не підлягає скасуванню.

Відповідно до ч.3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

При вирішенні питання про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, суд бере до уваги ті обставини, що інспектору, на момент винесення оскаржуваної постанови, не були відомі ті обставини справи, що керував транспортним засобом не позивач, а інша особа, а тому відповідно і дані обставини не були і не могли бути враховані інспектором під час накладення адміністративного стягнення.

З врахуванням наведених обставин, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, проте, враховуючи обставини вчинення правопорушення, відсутність тяжких наслідків, особу порушника, суд вважає за можливе змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, звільнивши позивача від відповідальності за малозначністю скоєного правопорушення, на підставі ст. 22 КУпАП, обмежившись усним зауваженням.

Керуючись статтями 5, 8-15, 77, 229, 241-246, 286, 293, 295 КАС України, суддя,-

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління муніципальної варти Ужгородської міської ради, інспектора з паркування Управління муніципальної варти Ужгородської міської ради Шендригоренка І.І., про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення – задоволити частково.

Змінити захід стягнення, застосований постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії UZ-2000708 від 19.02.2020 року до ОСОБА_1 за ч.1 ст.122 КУпАП.

На підставі ст.22 КУпАП звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, обмежившись усним зауваженням, а провадження по справі закрити.

В решті вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду відповідно до ст.286 КАС України подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 02.02.2021 року.

Суддя В.М. Малюк