Рішення № 94646252, 10.11.2020, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/2359/20

Категорія 36

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

10 листопада 2020 року м. Київ

Подільський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Гребенюка В.В., за участю секретаря судового засідання Товченко К.М., розглянувши цивільну справу за позовом приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» до ОСОБА_1 , про відшкодування шкоди в порядку регресу, -

УСТАНОВИВ:

У лютому 2020 року до суду звернулося приватне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» (надалі за текстом - позивач) з позовом до ОСОБА_1 (надалі за текстом - відповідач), про відшкодування шкоди в порядку регресу.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що 22.04.2017 р. в м. Києві відбулася дорожньо-транспортна пригода (надалі за текстом -ДТП) за участю автомобіля «Volkswagen», держ.номер НОМЕР_1 , під керуванням відповідача, що перебував у стані алкогольного сп`яніння, та автомобіля «Volkswagen», держ.номер НОМЕР_2 , внаслідок якої було спричинено механічні пошкодження транспортних засобів.

Постановою Подільського районного суду м. Києва від 06.07.2017 року відповідача визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Враховуючи те, що цивільно-правова відповідальність відповідача перед третіми особами на момент ДТП була застрахована позивачем, позивач виплатив страхове відшкодування в сумі 4 500 гривень власнику автомобіля «Volkswagen», держ.номер НОМЕР_2 , та просить стягнути вказану суму з відповідача в порядку регресу, оскільки останній на момент вчинення ДТП перебував у стані алкогольного сп`яніння.

Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 26.02.2020 р. відкрито провадження у справі, встановлено строк для подання відзиву.

Відповідач на призначені судові засідання не з`явився, повідомлявся належним чином, причини неявки суд не повідомив, явку свого представника у судові засідання не забезпечив, відзив на позов у встановлений судом строк не подав. Відповідач правом на участь в судових засіданнях не скористався, за таких обставин, керуючись ст. 223 ЦПК України, суд вважає за можливе здійснити заочний розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши в сукупності усі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини справи та відповідні їм правовідносини.

22.04.2017 року в м. Києві відбулася ДТП за участю автомобілів Volkswagen», держ.номер НОМЕР_1 , під керуванням відповідача, та автомобіля «Volkswagen», держ.номер НОМЕР_2 , внаслідок якої було спричинено механічні пошкодження транспортних засобів, що підтверджується довідкою № 301714642867284 від 22.04.2017 року (а.с. 7).

Постановою Подільського районного суду м. Києва від 06.07.2017 року у справі № 758/6069/17 відповідача визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме, в тому, що відповідач, 22.04.2017 року, в м. Києві, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, керуючи автомобілем «Volkswagen», держ.номер НОМЕР_1 , не дотримався безпечного інтервалу, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем «Volkswagen», держ.номер НОМЕР_2 , що призвело до пошкодження транспортних засобів (а.с. 8).

Цивільно-правова відповідальність відповідача перед третіми особами була застрахована позивачем, що підтверджується полісом АК № 2635282 (а.с. 15).

Позивач виплатив власнику пошкодженого автомобіля «Volkswagen», держ.номер НОМЕР_2 , ОСОБА_2 страхове відшкодування в розмірі 4 500 гривень, що підтверджується розрахунком суми страхового відшкодування від 30.08.2017 року (а.с. 26), страховим актом від 30.08.2017 року (а.с. 25), платіжним дорученням від 31.08.2017 року № ЗР051083 з розшифровкою одержувачів платежів (а.с 27-28).

18.09.2017 року позивач направив претензію відповідачу про відшкодування в порядку регресу виплаченої страхової суми в розмірі 4 500 гривень (а.с. 29).

Відповідно до положень статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Згідно зі ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування у повному обсязі. До збитків відносяться витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Частиною 1 ст. 1166 ЦК України передбачено, що шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» від 01.03.2013 № 4, відповідно до статей 1166, 1187 ЦК шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, джерелом підвищеної небезпеки, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Стаття 993 ЦК України передбачає, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Згідно з підпунктом в) пункту 38.1.1 статті 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він після дорожньо-транспортної пригоди за його участю самовільно залишив місце пригоди чи відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду щодо стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, або вжив алкоголь, наркотики чи лікарські препарати, виготовлені на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником).

Обставина щодо перебування відповідача у стані алкогольного сп`яніння підтверджується Постановою Подільського районного суду м. Києва від 06.07.2017 року у справі № 758/6069/17, яка набрала законної сили (а.с. 8).

Згідно з ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, крім випадків, установлених ст.82 ЦПК України. Належними доказами в розумінні ст. 77 ЦПК України є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно з принципом диспозитивності, встановленим ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Таким чином, суд, повно і всебічно з`ясувавши обставини справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного наданого доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача та наявність правових підстав для задоволення позову в повному обсязі.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 13, 19, 77, 81, 82, 141, 223, 259, 263-265, 268, 280, 289, 352, 354-356 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позов приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» до ОСОБА_1 , про відшкодування шкоди в порядку регресу - задовольнити;

Стягнути з ОСОБА_1 на користь приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» завдані збитки в розмірі 4 500 (чотири тисячі п`ятсот) гривень;

Стягнути з ОСОБА_1 на користь приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» судовий збір у розмірі 2 102 (дві тисячі сто дві) гривні;

Повне найменування сторін:

позивач - приватне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» (адреса: 04070, м. Київ, вул. Глибочицька, б. 44, код ЄДРПОУ 24175269);

відповідач - ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 );

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд м. Києва. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення (враховуючи положення п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України);

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано протягом встановленого законом строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Суддя В.В. Гребенюк