Ухвала суду № 94646029, 04.02.2021, Монастирищенський районний суд Черкаської області

Справа №702/64/21

Провадження №2-з/702/1/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

про забезпечення позову

04 лютого 2021 року м. Монастирище

Монастирищенський районний суд Черкаської області

під головуванням судді: Мазай Н.В.

за участю секретаря судового засідання: Кольц І.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Монастирище заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд», треті особи які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Мельник Юрій Анатолійович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 03.02.2021звернувся до суду з позовом до ТОВ «Фінансова компанія «Аланд», треті особи які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, приватний виконавець виконавчого округу м.Києва Мельник Юрій Анатолійович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню. Просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 05.10.2020 приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С., зареєстрований в реєстрі за № 65605 про звернення стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Аланд» заборгованості в розмірі 10 361,76 грн. та судових витрат.

Ухвалою суду 04.02.2021 прийнято позову заяву до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

З позовною заявою позивачем подано до суду заяву про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення за виконавчим написом № 65605 від 05.10.2020.

В обгрунтування заяви позивач посилається на те, що в січні місяці 2021 року йому стало відомо про відкриття приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Мельником Юрієм Анатолійовичем відносно нього виконавчого провадження серії ВП №64034814 від 06.01.2021. За виконавчим провадженням з нього стягується на користь відповідача заборгованість в розмірі 10 361, 76 грн., витрати на проведення виконавчих дій в розмірі 669,00 гр та основна винагорода приватного виконавця у розмірі 1 036,18 грн. Загальна сума стягнення складає 12 066,94 гр.

В межах вказаного виконавчого провадження приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Мельником Ю.А. винесено постанову від 22.01.202 про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника.

Позивач являється пенсіорнером, що підтверджується його пенсійним посвідченням та отримує пенсію.

Позивачу 28.01.2021 стало відомо, що до Монастирищенського віддлення Пенсійного фонду надійшла постанова про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 22.01.2021, на підставі якої з позивача починають утримувати частину пенсії. З постанови приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Мельника Ю.А. вбачається, що підставою для відкриття виконавчого провадждення став виконавчий документ - виконавчий напис № 65605 від 05.10.2020, який вчинено приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем.

Крім того, у постановах приватного виконавця зазначається адреса проживання позивача: АДРЕСА_1 , за якою позивач ніколи не проживав. Зазначене дає підстави вважати, що приватним виконавцем навмисно зазначено адресу проживання позивача у м. Києві для відкриття виконавчого провадження саме у м. Києві в межах округу, де працює приватний виконавець.

Також, у виконавчому провадженні зазначена ще одна адреса проживання позивача: АДРЕСА_2 . Позивач проживає в місті Монастирищі. Монастирищенського району Черкаської області, Ічнянський район та село Монастирище знаходиться в Чернігівській області, поштовий індекс якого зазначено у виконавчому провадженні.

Відповідно до пункту 4 виконавчого провадження № 64034814 копія постанови про виконавче провадження повинна бути направлена сторонам виконавчого провадження. Враховуючи, що жодна з адрес позивача не відповідає дійсності, позивач не був повідомлений про відкриття виконавчого провадження щодо нього та приватним виконавцем навмисно зазначені невірні адреси позивача з метою уникнення спору із зазначеної заборгованості та проведення незаконного її стягненн з позивача.

З огляду на протиправність та незаконність винесених приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Мельником Юрієм Анатолійовичем постанов в рамках виконавчого провадження на підставі виконавчого напису № 65605 від 05.10.2020, який вчинено Приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем, який наразі оскаржується, з метою захисту його прав та законних інтересів за необхідним є застосувати заходи забезпечення позову у вигляді зупинення стягнення за виконавчим написом № 65605 від 05.10.2020.

Відкриття спірного виконавчого провадження зумовлює примусове звернення стягнення на доходи позивача та тягне за собою наслідки, передбачені ЗУ «Про виконавче провадження», що у свою чергу може призвести до негативних фінансових наслідків у формі стягнення не лише суми заборгованості, а й витрат виконавчого провадження. Невжиття такого заходу забезпечення позову, як зупинення стягнення на підставі виконавчого документу, може істотно ускладнити поновлення прав позивача у разі задоволення позовних вимог.

Так, у випадку задоволення позовних вимог Позивача, визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, підстав для стягнення заборгованості з Позивача не буде.

При цьому, у період поки буде розглядатися справи в суді, вивчатися всі матеріали справи, певна сума вже буде стягнута з позивача в примусовому порядку, так як вже за місцем роботи перебуває постанова про звернення стягнення на заробітну плату від 22.01.2021.

З огляду на вимоги п. 1 ч. 1 ст. 1215 ЦК України при наявності позитивного рішення суду, яким буде визнано виконавчий напис, таким що не підлягає виконанню, певні відрахування вже будуть проведені із пенсії позивача, зазначені кошти позивач вже не зможе повернути.

Таким чином, виконання за виконавчим написом № 65605 від 05.10.2020 до вирішення питання про законність такого виконавчого напису може призвести до істотних складнощів, та неефективності поновлення порушення прав, за захистом яких звернувся позивач. На даний час вже винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, що матиме наслідком застосування заходів примусового виконання рішень відповідно до ЗУ «Про виконавче провадження» та є ризик того, що виконавче провадження буде виконано ще до того, як суд висловиться з приводу правомірності його відкриття, при цьому, на позивача будуть покладені також і витрати та обмеження, пов`язані з проведенням виконавчого провадження - арешти майна, штрафи державного виконавця, стягнення виконавчого збору/основної винагороди та ін.

Зазначений захід забезпечення позову не є фактичним вирішенням позовних вимог, а є лише тимчасовими заходами вжитими судом з метою недопущення подальшого порушення прав позивача.

Так, як наразі позивач не може захистити порушені права, при наявності постанови приватного виконавця про звернення стягнення на заробітну плату з ОСОБА_1 будуть утримувати частину пенсії та проводити стягнення за відкритим виконавчим провадженням з примусового виконання виконавчого напису №65605 від 05.10.2020.

Пунктом 2 частини 1 статті 34 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.

Відтак, зупинення стягнення на підставі виконавчого документа є належним заходом забезпечення позову в даному випадку.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст.150 ЦПК України позов може бути забезпечено зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.

Станом на сьогодні існує небезпека заподіяння шкоди законним нравам та інтересам позивача, у зв`язку з тим, що приватним виконавцем Мельником Ю.А. виносяться очевидно незаконні постанови відносно ОСОБА_1 . Так, в рамках даного виконавчого провадження приватним виконавцем винесено постанову від 22.01.2021 про звернення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника ОСОБА_1 .

При цьому, невжиття заходів забезпечення позову спричинить незаконне звернення стягнення на пенсію ОСОБА_1 , а позивач не може розпоряджатися пенсією, що є порушенням його конституційних прав.

Обраний захід забезпечення позову відповідає предмету позову (матеріально-правовій вимозі), є співмірним із заявленими вимогами, необхідним і достатнім для забезпечення виконання судового рішення.

Просить зупинити стягнення за виконавчим написом № 65605 від 05.10.2020, виданим приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем про стягнення із позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь відповідача ТОВ «Фінансова компанія «Аланд», ЄДРПОУ 42642578, місцезнаходження: 01033, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 14, офіс 301, заборгованості в розмірі 10 361, 76 грн., витрат на проведення виконавчих дій в розмірі 669,00 грн, основної винагороди приватного виконавця у розмірі 1 036,18 грн, на загальну суму 12 066,94 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України та ч. 2 ст. 247 ЦПК України розгляд заяви здійснюється без виклику сторін та без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши заяву про забезпечення позову із додатками, суд дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що згідно постанови про відкриття виконавчого провадження серії ВП №64034814 від 06.01.2021 приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Мельником Юрієм Анатолійовичем відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого напису № 65605 виданого 05.10.2020 приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. про стягнення з боржника ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд» заборгованості в розмірі 10361,76 гривень (а.с.42/12);

Згідно постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника серії ВП №64034814 від 22.01.2021 звернено стягнення на доходи боржника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 (а.с.43/13).

Відповідно до статті 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з положеннями статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно із ч.ч. 1 та 2 статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання рішення суду, у разі задоволення позову, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог.

Відповідно заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими позовними вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

Види забезпечення позову визначені положеннями статті 150 ЦПК України та до них відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 150 ЦПК України належать, зокрема: зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.

При цьому, відповідно до вимог ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого перебуває справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, у тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Вирішуючи питання про забезпечення позову та приймаючи за ним рішення, суд зобов`язаний враховувати обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, та зазначені ним докази, що підтверджують кожну обставину.

Відповідно до п.п. 4,5,6 Постанови Пленуму Верховного Суду України за № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

За змістом п.10 вказаної постанови заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Про правильність застосування даних норм права свідчить постанова Верховного Суду від 03.04.2019 у справі №211/129/18-ц, постанова Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 331/1013/18, провадження №61-551св19.

При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 №ETS N005 (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»). У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції»). Поняття «законність» у розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року передбачає дотримання відповідних положень національного законодавства та принципу верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справах «Антріш проти Франції» та «Кушоглу проти Болгарії»).

Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами щодо захисту основоположних прав конкретної особи. Про необхідність досягнення такого балансу йдеться в ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Баланс не буде забезпечений якщо на особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар рішення у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції»). Інакше кажучи, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, якої прагнуть досягти (рішення у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства»).

З матеріалів справи вбачається, що предметом позову по даній цивільній справі є оскарження виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом, як такого, що на думку позивача, вчинений з порушенням закону.

Враховуючи викладене, суд пересвідчився в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Отже, існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, а для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль.

Враховуючи викладене, з наведених у заяві про вжиття заходів забезпечення позову фактів та обґрунтувань вбачається, що предмет позову по даній справі щодо визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню та заявлений позивачем захід забезпечення позову є взаємопов`язаний з предметом спору, а невжиття заходів забезпечення може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист прав позивача за захистом яких він звернувся до суду.

Виходячи із специфіки вказаного виду забезпечення позову (зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку) підставою для його застосування є оскарження боржником виконавчого документа, оскільки саме по собі оскарження виконавчого документа свідчить про існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення про задоволення позову.

Враховуючи предмет даного позову, наведені позивачем докази та обґрунтування заявлених вимог у заяві щодо забезпечення позову, їх розумність та адекватність, наявність зв`язку між заходом забезпечення позову та предметом позовних вимог, з метою запобігання порушенню прав та охоронюваних законом інтересів позивача, суд вважає за можливе зупинити стягнення на підставі виконавчого напису № 65605 від 05.10.2020, вчиненого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем, що забезпечить збереження майна позивача до вирішення справи по суті та збалансованість інтересів сторін.

Заходи забезпечення позову у виді зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку, спроможні забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.

Станом на час розгляду заяви про забезпечення позову відсутні підстави вважати, що існують обставини, з якими законодавець встановив обов`язок суду на застосування зустрічного забезпечення, згідно з ч. 3 ст. 154 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 149-154, 247 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд», треті особи які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Мельник Юрій Анатолійович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню задоволити.

Зупинити стягнення за виконавчим написом № 65605 від 05.10.2020, виданим приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем про стягнення із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд», ЄДРПОУ 42642578, місцезнаходження: 01033, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 14, офіс 301, заборгованості в розмірі 10361 (десять тисяч триста шістдесят одна) гривня 76 коп та витрат на проведення виконавчих дій в розмірі 669 (шістсот шістдесят дев`ять) гривень 00 коп. і основної винагороди приватного виконавця у розмірі 1036 (одна тисяча тридцять шість) гривень 18 коп. на загальну суму 12066 (дванадцять тисяч шістдесят шість) гривень 94 коп. у виконавчому провадженні № 64034814 від 22.01.2021, відкритому приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Мельником Юрієм Анатолійовичем, до набрання рішенням суду у справі № 702/64/21 законної сили.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Примірник ухвали про забезпечення позову залежно від виду вжитих заходів одночасно з направленням заявнику направляється судом для негайного виконання всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також відповідним державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.

Копію ухвали направити учасникам справи для відому, а також приватному виконавцю виконавчого округу міста Києва Мельнику Юрію Анатолійовичу для негайного виконання.

Оскарження ухвали суду про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 157 ЦПК України особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.

Строк пред`явлення до виконання ухвали три роки.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Черкаського апеляційного суду або через Монастирищенський районний суд Черкаської області шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Н.В. Мазай