Рішення № 94644412, 03.02.2021, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/8881/20

Провадження № 2/344/985/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ЗАОЧНЕ

25 січня 2021 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої судді Домбровської Г.В.,

при секретарі с/з: Лукинів І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в залі Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області цивільну справу за позовом ТзОВ "ВЕЛЛФІН" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,-

В С Т А Н О В И В:

ТзОВ "Веллфін" (надалі "Позивач") звернулося до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області з позовом до ОСОБА_1 ( надалі "Відповідач") про стягнення заборгованості, в якому просить стягнути з Відповідача на користь ТзОВ "Веллфін" заборгованість у розмірі 209 480,00 грн. за договором позики № 208153 від 16.06.2017 року.

Представником Позивача подано заяву про розгляд справи у відсутності уповноваженого представника, просив позов задоволити, не заперечує щодо заочного розгляду справи.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про причини неявки суду не сповістив, про дату та час судового засідання повідомлений належним чином. Відзиву на позов до суду не надходило.

Оскільки відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, про причини своєї неявки в судове засідання не повідомив, відзиву не подав, а позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, суд на підставі ст. 280 ЦПК України на місці ухвалив про заочний розгляд справи.

Відповідно до ч.2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України (надалі - «ЦПК України») у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Проаналізувавши викладені в позовній заяві пояснення Позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, Судом встановлено наступне.

Відповідно до частини 1 статті 1054 Цивільного кодексу України (надалі - «ЦК України») за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

З позовної заяви вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН» є фінансовою установою, що надає фінансові послуги по наданню у позику грошових коштів на умовах строковості, зворотності, платності (розпорядженням Нацкомфінпослуг №2606 від

27.10.2015 зареєстровано в реєстрі фінансових установ за №16103225).

16.06.2017 року між Позивачем та ОСОБА_1 укладено Договір позики № 208153 в електронній формі.

За умовами п. 1.1. укладеного між Позивачем та Відповідачем Договору позики, Позикодавець надає Позичальникові грошові кошти в сумі 5 000 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути позику та сплатити проценти за користування позикою.

Пунктом 1.3. Договору позики встановлено, що позика надається строком на 21 день.

Відповідно до п. 1.4. Дата перерахування суми позики на банківський рахунок вказаний Позичальником, за домовленістю сторін вважається датою укладення Договору позики між Позичальником і Позикодавцем.

Позивачем в порядку встановленому п. 1.4. Договору позики на картковий рахунок Відповідача була перерахована сума позики в розмірі 5 000 грн., що підтверджується повідомленням ТОВ ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ», яке надає ТОВ «ВЕЛЛФІН» технічну можливість для проведення операцій, по якій банк-еквайер здійснює зарахування коштів, згідно Договору про організацію переказу грошових коштів №ВП-180516-3 від

18.05.2016 року.

Таким чином, Позивачем належним чином виконані умови Договору позики, в той час як Відповідачем отримані грошові кошти в передбачені строки не повернуті, внаслідок чого в останнього утворилась заборгованість за Договором позики зі сплати основного боргу, процентів та прострочених процентів.

Згідно п. 1.5. Договору позики нарахування процентів за користування позикою проводиться у відповідності до наступних умов:

1.8 процента від суми позики, але не менше ніж 30 (тридцять гривень 00 копійок) за перший день користування позикою;

1.8 процента від суми позики, щоденно, за кожен день користування позикою, починаючи з другого дня в межах строку позики, зазначеного в п.1.3 цього Договору;

- 1,8 процента, додатково до основних процентів, від суми позики, що не була повернута своєчасно, за кожен день користування позикою понад строк зазначений в п. 1.3 цього договору, у разі невиконання, або неналежного виконання Позичальником своїх зобов`язань за цим Договором.

Відповідно п. 1.1,1.5 Договору позики, загальний розмір заборгованості Відповідача перед Позивачем станом на 07.07.2020 року становить 209 480,00 грн., з яких:

-5 000,00 грн. - основний борг;

- 98 280,00 гри. - заборгованість по відсоткам;

-106 200,00 грн. -заборгованість за простроченими відсотками.

На момент виникнення спірних правовідносин порядок отримання та надання позики регламентувалось Правилами надання грошових коштів у вигляді позики Товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН», затверджених наказом директора ТОВ «ВЕЛЛФІН» №2-1 від 27.10.2015 року, які розміщуються на офіційному веб-сайті Позивача : https :// creditup. сom. ua.

Згідно п. 4.1, 4.2 Правил заявник, що має намір отримати позику, проходить реєстрацію в Особистому кабінеті на Сайті Товариства. Заявник для оформлення позики здійснює оформлення Заявки на Сайті Товариства шляхом заповнення всіх полів Заявки, що відмічені як обов`язкові для заповнення.

Згідно п. 6.3 Правил у разі прийняття позитивного рішення Товариство інформує Заявника шляхом відправлення СМС-повідомлення на телефонний номер зазначений в Заявці, гозміщенням інформації щодо прийнятого рішення в Особистому кабінеті та шляхом надсилання електронного повідомлення на електрону адресу зазначену в Заявці. Електронне повідомлення про прийняття позитивного рішення в наданні позики містить гіперактивне посилання. Здійснюючи перехід по гіперактивному посиланню Заявник отримує електронну копію договору позики.

У разі отримання Договору позики засобами електронного зв`язку, Заявник укладає Договір позики з товариством в Особистому кабінеті.

Згідно п. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в ектронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису : іноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

За приписами п.9 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно- цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідно до п.12 вказаної статті Закону одноразовий ідентифікатор - алфавітно- цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Таким чином, одноразовий ідентифікатор має наступні ознаки:

1) наявність алфавітно цифрової послідовності (що відповідає п.4.9. Правил надання грошових коштів у вигляді позики Товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН»);

2) оферта (заповнення Заявки на отримання позики) та акцепт (прийняття рішення про надання позики);

3) реєстрація в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції (здійснюється шляхом заповнення заявки);

4)можливість передачі такого ідентифікатора засобом зв`язку (СМС, електронна пошта, телефонний зв`язок).

Пунктом 6.8 Правил встановлено, що Заявник погоджується на використання у всіх відносинах, що засновані на першому Договорі позики та на всіх наступних договорах позики, інших договірних угодах, що можуть бути укладені між Заявником та Товариством свого Логіну та Паролю Особистого кабінету в якості аналога власноручного підпису між Товариством та Заявником.

Приклад та порядок підписання електронного договору електронним цифровим підписом одноразовим ідентифікатором приведено нижче:

1. Позичальник переміщує бігунок в поле: «Ознакомлен и принимаю Условия использования».

2. Вводить «Код подтверджения», який зазначений праворуч від відповідного поля заповнення, який і є одноразовим ідентифікатором на підписання електронного договору, що відповідає приписам ст.ст. 3, 12 Закону України «Про електронну комерцію», ст.ст. 205, 207, 626, 627 ЦК України.

3. Натискає кнопку Далі.

Таким чином, виходячи з приписів Закону України «Про електронну комерцію», Правил надання грошових коштів у вигляді позики ТОВ «ВЕЛЛФІН», укладення електронного договору позики з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором не потребує наявності сертифікації ключа ЕЦП підписувача, відомостей про особистий ключ підписувана та інших ознак, властивих звичайному електронному цифровому підпису без одноразового ідентифікатору.

16.06.2017 року у встановленому п.п. 4.1,4.2. Правил порядку, Відповідач оформив Заявку для отримання позики, шляхом заповнення всіх полів Заявки, що відмічені як обов`язкові для заповнення, що підтверджується роздруківкою заявки Відповідача з офіційного веб-сайту Позивача.

Заявка для отримання позики містить всі ідентифікуючі дані щодо Позичальника, а також фото останнього.

На підставі заповненої Відповідачем заявки між ТОВ «ВЕЛЛФІН» та Відповідачем було укладено Договір позики в електронній формі.

Пунктом 1.6. Договору позики встановлено, що невід`ємною частиною Договору є Правила.

Відповідно до п. 4.8 Правил підтвердженням згоди Заявника на отримання позики є направлена на розгляд Товариством Заявка про надання позики з одночасною перевіркою банківської платіжної картки.

Згідно п. 4.9 Правил дійсність банківської платіжної картки перевіряється за допомогою резервування довільної, заздалегідь невідомої Заявнику суми від 1 до 99 копійок та з послідуючим зазначенням у відповідному полі Особистого кабінету, Заявником точної суми, до була зарезервована. Точну, зарезервовану суму Заявник може дізнатися шляхом звернення у банк, який емітував платіжну картку. Заявнику пропонується звернутись у банк використавши засоби СМС-повідомлень, засоби телефонного зв`язку, тощо.

Відповідно до п. 4.10 Правил відповідність зазначеної суми, підтверджує належність рахунку для перерахування позики Заявнику, та підтверджує згоду Заявника на отримання позики.

Відповідно до п. 6.10-6.12 Правил Товариство надає позику в порядку одночасного перерахування суми, зазначеної в Договорі позики на рахунок банківської платіжної картки зазначеної в Заявці.

Перерахування грошових коштів здійснюється в строк не пізніше 1 (одного) робочого дня з дати підписання Договору позики Сторонами.

Датою укладання Договору позики між Товариством і Позичальником є дата

перерахування суми позики на банківський рахунок.

Згідно п. 1.4 Договору позики дата перерахування суми позики на банківський рахунок вказаний Позичальником, за домовленістю сторін вважається датою укладання Договору позики між Позичальником і Позикодавцем.

Позивачем в порядку встановленому п. 1.4. Договору позики через оператора послуг платіжної інфраструктури WAYFORPAY на картковий рахунок Відповідача була перерахована сума позики, що зазначена в Договорі позики, що підтверджується повідомленням від 27.06.2019 року ТОВ ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ», яке надає ТОВ «ВЕЛЛФІН» технічну можливість для проведення операцій, по якій банк-еквайер здійснює зарахування коштів, згідно Договору про організацію переказу грошових коштів №ВП- 180516-3 від 18.05.2016 року.

При цьому, ТОВ ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ», є оператором послуг платіжної інфраструктури, яке уповноважено надавати окремі види послуг в платіжній системі та здійснювати операційні, інформаційні та інші технологічні функції щодо переказу коштів, та діяльність якої зегулюється, зокрема, нормами Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні».

При цьому звертаємо увагу, що на операції по перерахуванню коштів через оператора послуг платіжної інфраструктури не розповсюджується дія Інструкції про безготівкові гозрахунки в Україні в національній валюті, що затверджена постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 №22, яка встановлює загальні правила, види і стандарти розрахунків клієнтів банків та банків у грошовій одиниці України на території України, що здійснюються за участю банків, оскільки ТОВ «Веллфін» та ТОВ ФК «ВЕЙ ФОР ЛЕЙ» не є банками.

Таким чином, реєстрація Відповідача на сайті Позивача, подання Відповідачем заповненої заявки на отримання позики із зазначенням номеру банківської картки для перерахування коштів, підтвердження Позивачем заявки на отримання позики у передбачений Правилами спосіб, вчинення відповідних дій щодо отримання позики, свідчить про те, що Відповідач був ознайомлений з усіма істотними умовами отримання зозики, а Договір позики було укладено та підписано в електронній формі, що в силу приписів ст.ст.6,627 ЦК України, ст.ст. 11,12 Закону України «Про електронну комерцію» вважається таким, що прирівнюється до договору у письмовій формі.

Станом на день подання позову Відповідач взяті на себе зобов`язання по Договору позики не виконав, у зв`язку з чим у останнього виникла заборгованість, яка підлягає стягненню в судовому порядку.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець)

Передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Згідно частин першої, третьої статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

За змістом ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання, або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором, або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Положеннями ст.ст. 610-612 ЦК України передбачено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором, або законом. Порушенням зобов`язання є його невиконання, або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов`язання неналежне виконання. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання, або не виконав його у строк, встановлений договором.

З підстав викладених вище, Відповідач прийняті на себе зобов`язання за Договором позики належним чином не виконав, що порушує законні права та інтересм Позивача, які підлягають захисту шляхом стягнення заборгованості за Договором позики на користь Позивача.

Щодо наданих Позивачем доказів в обгрунтування своїх вимог звертаємо увагу суду на наступне.

Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність, або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Відповідно до ст. 95 ЦПК України Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Письмові докази подаються в оригіналі, або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Документи, отримані за допомогою факсимільного чи інших аналогічних засобів зв`язку, приймаються судом до розгляду як письмові докази у випадках і в порядку, які встановлені законом або договором.

Стаття 1 Закону України «Про інформацію» містить визначення документа, за яким документом є матеріальний носій, що містить інформацію, основними функціями якого є її збереження та передавання у часі та просторі.

Згідно ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронним документом є документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних зіаних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Частиною 4 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» визначено, що візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній дія приймання його змісту людиною.

Відповідно до частини 1 статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Загальні умови виконання зобов`язань визначено статтею 526 ЦК України.

Так, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту (частина 1 статті 527 ЦК України).

Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення (частина 1, 2 статті 612 ЦК України).

Як встановлено Судом, ОСОБА_1 неналежно виконував взяті на себе за кредитним договором від 16.06.2017 року зобов`язання за договором позики 16.06.2017 року, в результаті чого станом на 07.07.2020 року утворилась заборгованість в розмірі 209 480,00 грн.

Доказів, які б спростовували проведений Позивачем розрахунок заборгованості ОСОБА_1 за вищевказаним договором Відповідачем суду не надано, як і не надано доказів виконання зобов`язань за договором № б/н від 16.06.2017 року належним чином та у встановлені строки.

Відповідно до частини 1, 2 статті 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Відповідачем в даній справі не було надано доказів на підтвердження відсутності своєї вини у неналежному виконанні умов зобов`язання, визначеного договором від 16.06.2017 року.

Враховуючи вищезазначене, Судом встановлено, що станом на 07.07.2020 року по кредиту позичальника ОСОБА_1 існує заборгованість за кредитним договором від 16.06.2017 року в розмірі 209 480,00 грн., з яких:

-5 000,00 грн. - основний борг;

- 98 280,00 гри. - заборгованість по відсоткам;

-106 200,00 грн. -заборгованість за простроченими відсотками.

Враховуючи вищевказані положення закону, а також факт неналежного виконання громадянином ОСОБА_1 зобов`язань за договором позики від 16.06.2017 року, Позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з громадянина ОСОБА_1 на користь ТзОВ «Веллфін» заборгованості за договором позики від 16.06.2017 року в розмірі 209 480,00 грн.

Проаналізувавши матеріали справи, положення Заяви про приєднання до Умов і правил надання банківських послуг, враховуючи вимоги чинного законодавства України, суд дійшов висновку про те, що вимога Позивача про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором від 16.06.2017 року в розмірі 209 480,00 грн., яка складається з:

-5 000,00 грн. - основний борг;

- 98 280,00 гри. - заборгованість по відсоткам;

-106 200,00 грн. -заборгованість за простроченими відсотками є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, оскільки наявні в матеріалах справи докази підтверджують наявність заборгованості за договором про надання банківських послуг у зазначеному розмірі.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, стягненню з відповідача також підлягає судовий збір в розмірі 3 142,20 грн.

На підставі викладеного, відповідно до ст.ст. 524, 526, 527 ч.1, 530, 546 ч.1, 611, 612, 1054 ч. 2, 16, 20 Цивільного Кодексу України, ст.ст.12, 13, 141, 259, 263-265, 268, 280-282,288-289 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов ТзОВ "Веллфін" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики №208153 від 16.06.2017 року,- задовольнити.

2. Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН» , код ЄДРПОУ 39952398 , м. Київ, вул. Гароїв Севастополя, 48, заборгованість за договором позики від 16 .06.2017 року в розмірі 209 480, 00 грн. (двісті дев`ять тисяч чотириста вісімдесять) гривень.

3. Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН» , код ЄДРПОУ 39952398 , м. Київ, вул. Гароїв Севастополя, 48, судові витрати на оплату судового збору в сумі 3 142,20 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте Івано-Франківським міським судом за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Домбровська Г.В.

Повний текст рішення складено і підписано 03.02.2021 року.