Справа № 1-66/2010 р.
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 травня 2010 року Южноукраїнський міський суд Миколаївської області
В складі: головуючого судді Франчук О.Д.
при секретарі - Коршак О.В.
з участю прокурора - Кравченка К.І.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Южноукраїнська кримінальну справу по обвинуваченню
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт.Костянтинівка Арбузинського району Миколаївської області, громадянина України, українця, з середньою спеціальною освітою, одруженого, не маючого на утриманні дітей, працюючого слюсарем-ремонтником Комунального підприємства «Вода-АР» Арбузинського району Миколаївської області, проживаючого без реєстрації: АДРЕСА_2, раніше судимого:
- 02.02.1995 року Южноукраїнський міським судом Миколаївської області за ст. 229-6 ч. 2 КК України в редакції 1960 року до позбавлення волі на строк 3 роки з відстрочкою виконання вироку на 2 роки;
- 06.09.1995 року Южноукраїнський міським судом Миколаївської області за ст. 140 ч. 2, 43 КК України в редакції 1960 року до позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців. Звільнений 13.08.1997 року з місць позбавлення волі за постановою Арбузинського районного суду Миколаївської області від 12.08.1997 року на підставі ст. 5 Закону України «про амністію» від 26.06.1997 року;
- 31.08.1998 року Южноукраїнський міським судом Миколаївської області за ст. 140 ч. 3 КК України в редакції 1960 року до позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців;
- 19.12.2002 року Южноукраїнський міським судом Миколаївської області за ст. 185 ч. 3 КК України в редакції 2001 року до позбавлення волі на строк 4 роки. Звільнений 19.09.2005 року з місця позбавлення волі по постанові Казанківського районного суду Миколаївської області від 09.09.2005 року умовно-достроково на не відбутий строк: 1 рік 24 дня на підставі ст. 81 КК України;
- 05.06.2006 року Южноукраїнський міським судом Миколаївської області за ст. 185 ч. 2; ст. 71 КК України до позбавлення волі на строк 1 рік 3 місяці. Звільнений 19.06.2007 року з Казанківської ВК № 93 Миколаївської області по постанові Казанківського районного суду Миколаївської області від 08.06.2007 року умовно-достроково на не відбутий строк: 2 місяці 28 днів;
- 20.01.2010 року Южноукраїнським міським судом Миколаївської області за ст. 186 ч. 2 КК України до позбавлення волі на строк 4 роки, відбуваючого покарання в Снігурівській виправній колонії № 5 Миколаївської області,
у скоєні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,
ВСТАНОВИВ:
На початку грудня 2009 року ОСОБА_1, маючи вільний доступ до квартири АДРЕСА_1, в якій тимчасово проживав за дозволом її мешканки ОСОБА_2 та співвласниці квартири ОСОБА_3, переслідуючи при цьому злочинний умисел на таємне викрадення чужого майна та реалізовуючи його, зайшов до даної квартири, коли там нікого не було, звідки таємно викрав 2 кришталеві вази вартістю 104 та 96 гривень, 3 кришталеві салатниці вартістю 35, 20 та 20 гривень, та 5 банних рушників вартістю кожен по 5 гривень, які належать ОСОБА_3, та розпорядився ними за власним розсудом, чим спричинив потерпілій ОСОБА_3 матеріальний збиток на загальну суму 300 гривень.
Допитаний в судовому засіданні підсудний повністю визнав себе винним у скоєнні ним корисливого злочину та показав суду, що приблизно з серпня 2009 року він проживав в квартирі своїх знайомих ОСОБА_4 та ОСОБА_2, за адресою: АДРЕСА_1. Коли ОСОБА_4 засудили до позбавлення волі, він там продовжив жити з ОСОБА_2, на що отримав дозвіл від господарки квартири ОСОБА_3 (мати ОСОБА_4). В кінці листопада 2009 року він зустрівся зі своєю знайомою ОСОБА_5, у якої в липні 2009 року взяв у борг 150 грн., яка запитала, коли він поверне їй борг. Він нагадав, що в зазначеній квартирі, де він мешкав, є кришталеві вироби, які належать ОСОБА_3, і вирішив, що їх можна викрасти та віддати в розрахунок за борг. Тоді він сказав ОСОБА_5, що в нього є кришталеві вироби, та запропонував розрахуватись ними з нею, на що остання погодилася. На початку грудня, він скориставшись тим, що в квартирі АДРЕСА_1 нікого не було, викрав дві кришталеві вази, три кришталеві салатниці, кожна з яких була обмотана рушником, які поклав до пакету, та заніс до ОСОБА_5 додому в смт. Костянтинівка. У скоєному щиро кається.
З оголошених в судовому засіданні показів потерпілої ОСОБА_3 слідує, що в її матері ОСОБА_6 є квартира АДРЕСА_1, яка на даний час знаходиться в м. Москві, а вона за її дорученням наглядає за квартирою. В кінці травня 2009 р. у вказаній квартирі почав проживати її син ОСОБА_4 разом зі своєю співмешканкою ОСОБА_2. 28.09.2009 р. її син був засуджений до трьох років позбавлення волі, після чого у вказаній квартирі з її особистого дозволу залишилася мешкати ОСОБА_2. Через деякий час ОСОБА_2 повідомила їй, що неодноразово до неї приходив ОСОБА_1, якого вона також знає, та просив дозволу деякий час пожити в квартирі її матері. Вона заперечувати не стала. ОСОБА_1 мешкав в її квартирі приблизно до грудня 2009 р. В грудні 2009 р. ОСОБА_2 переїхала жити до своєї матері, про що їй повідомила та віддала ключі, якими користувалась сама, та ключі, які були в ОСОБА_1. В кінці грудня 2009 р. вона вирішила прибрати в тій квартирі та поміняти замки на вхідних дверях. Зайшовши до квартири, вона почала прибиратись, під час чого помітила, що з квартири зникли дві кришталеві вази, три кришталеві салатниці та 5 банних рушників, котрі знаходились в комірчині. Виявивши зникнення вказаних предметів, вона одразу зателефонувала ОСОБА_2, яка їй повідомила, що дані предмети вона не брала, та запитає про них у ОСОБА_1 Через декілька днів ОСОБА_2 зателефонувала їй і сказала, що зустріла ОСОБА_1, який відповів, що дані речі з квартири не брав. Через деякий час їй від працівників міліції стало відомо, що одна ваза була ними знайдена, яка згодом їй повернута під зберігальну розписку. Загальна вартість викрадених предметів складає 300 грн. ( вартість вази, яка була знайдена 96 грн., інша вартує 104 грн., салатниці одна 35, інші дві по 20 грн., рушники всі разом коштують 25 грн.). Цивільний позов подала на суму невідшкодованого збитку на 204 гривні.
Дії ОСОБА_1 підлягають кваліфікації за ч. 2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.
При призначенні підсудному виду та міри покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, особу винного, який неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності як за скоєння злочинів проти власності так і за злочини в сфері обігу наркотичних засобів, за які відбував покарання в місцях позбавлення волі, але на шлях виправлення не став та продовжував скоювати навмисні злочини.
Помякшуючою обставиною покарання, суд визнає щире каяття у вчиненому злочині.
Обставиною, яка обтяжує покарання, суд визнає рецидив злочинів.
Враховуючи вищезазначене суд приходить до висновку про те, що необхідним покаранням для виправлення підсудного, буде покарання у вигляді позбавлення волі.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_3 про відшкодування заподіяної злочином матеріальної шкоди, підлягає задоволенню на суму 204 грн. /а.с. 30/.
Відповідно до ст. 93 КПК України з підсудного підлягає стягненню витрати на проведення експертизи в сумі 253 грн. 54 коп..
На підставі зазначеного та керуючись ст. ст. 323-324 КПК України, суд
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у вигляді 2 років позбавлення волі.
В силу п. 4 ст. 70 КК України до призначеного покарання частково приєднати невідбутий строк покарання за вироком Южноукраїнського міського суду миколаївської області від 20.01.2010 року і остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у вигляді 4 років 6 місяців позбавлення волі, помістивши його на зазначений строк до кримінально-виконавчої установи.
Строк відбування покарання обчислювати з 20 січня 2010 року.
Стягнути зі ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 204 гривні.
Речовий доказ (а.с. 48) кришталеву вазу залишити за належністю ОСОБА_3.
Стягнути зі ОСОБА_1 за проведення експертизи /а.с. 39-44/ 253 грн. 54 коп. - отримувач НДЕКЦ при УМВС України в Миколаївській області, р/р 31251272210005 в ГУДК в Миколаївській області МФО 826013, код ЗКПО 25574110.
На вирок може бути подана апеляція в апеляційний суд Миколаївської області, через Южноукраїнський міський суд на протязі 15 діб, з моменту його проголошення, а засудженим в той же строк, з моменту вручення йому копії вироку.
Суддя Южноукраїнського
міського суду О.Д. Франчук
Судове рішення № 9464435, Південноукраїнський міський суд Миколаївської області (до 25.04.2025 - Южноукраїнський міський суд Миколаївської області) було прийнято 20.05.2010. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 1-66/2010 р.. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: