Рішення № 94641187, 03.02.2021, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 760/33998/19

2-2682/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2021 року м. Київ

Солом`янський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Українця В.В.

при секретарі Степановій Н.І.

розглянувши за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ТВК-2000» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

ОСББ «ТВК-2000» звернулось в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Посилається на те, що ОСББ «ТВК-2000» є балансоутримувачем будинку АДРЕСА_1 .

Відповідач є власником квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право власності від 09 березня 2000 року.

ОСББ «ТВК-2000» забезпечує належне утримання будинку та прибудинкової території та в повному обсязі забезпечує співвласникам необхідні житлово-комунальні послуги та інші послуги належної якості за обґрунтованими цінами.

У період до січня 2019 року ОСББ «ТВК-2000» виступало колективним замовником послуги холодного водопостачання та водовідведення на підставі укладеного договору з ПАТ «АК «Київводоканал» на постачання питної води та приймання стічних вод № 04081/4-09 від 30 березня 2004 року.

У період до лютого 2018 року ОСББ «ТВК-2000» виступало колективним замовником послуги опалення та гарячого водопостачання на підставі укладеного договору з ПАТ «Київенерго» на постачання теплової енергії у гарячій воді № 1540544 від 01 березня 2001 року.

Тарифи, за якими відбувалось нарахування для власників квартир в об`єднанні за послуги холодного водопостачання, гарячого водопостачання та опалення були затверджені нормативно для ПАТ «АК «Київводоканал» та ПАТ «Київенерго».

Тариф (розмір внеску) на утримання/управління будинком та прибудинковою територією був затверджений загальними зборами співвласників ОСББ «ТВК-2000».

Відповідно до свідоцтва про право власності на квартиру відповідача загальна площа квартири становить 92 кв.м. Опалювальна площа складає 88,30 кв.м.

Відповідач у 2005 році приєднав до квартири частину місць загального користування (коридор біля квартири) загальною площею 65,5 кв.м., які також є опалювальними та їх технічно не можливо відключити від загально-будинкового опалення. Таким чином, при нарахуванні плати за опалення для квартири відповідача в розрахунку враховуються додаткової приєднані опалювальні площі в розмірі 65,5 кв.м., які не входять до площі, визначеної свідоцтвом про право власності.

Нарахування відповідачу плати за холодну та гарячу воду до 20 квітня 2018 року проводилось за нормою, оскільки квартирні лічильники не були повірені. Після 20 квітня 2018 року нарахування за послугу холодного водопостачання проводилось за показами квартирних лічильників.

Відповідач постійно користується житлово-комунальними послугами, проте не в повному обсязі та невчасно сплачує за них, внаслідок чого утворилась заборгованість у сумі 33476 гривень 42 копійки.

Ухвалою судді Солом`янського районного суду м. Києва від 20 грудня 2019 року позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 21 січня 2020 року відкрито спрощене позовне провадження у справі.

З відзиву на позовну заяву відповідача вбачається, що він просить відмовити в задоволенні позову. Зазначає, що приєднання місця загального користування (коридору) до його квартири неможливо, оскільки на одному поверсі з ним знаходяться ще три квартири, які користуються зазначеним приміщенням. Він разом з сусідами за власні кошти зробили утеплення та оздоблювальний ремонт площі всього поверху та сходів першого і другого поверхів. Відповідно до свідоцтва про право власності квартира АДРЕСА_1 має загальну площу 92 кв.м., опалювальна площа - 88,3 кв.м. позивач в додатку про «Внесок на утримання будинку» вказує площу 92 кв.м., тариф на кожен місяць та суму до сплати. Проте в платівках за цю послугу вказані більші суми. Позивач завищував площу його квартири.

На його вимогу 17 лютого 2017 року було складено Акт обстеження його квартири, згідно якого на 13 годину 45 хвилин температура в квартирі склала в середньому 17 градусів по Цельсію, прилади опалення в робочому стані. Вбачається, що його квартира та місце загального користування загальною площею 65,5 кв.м. належним чином не опалювались, а тому рішенням Загальних зборів ОСББ «ТВК 2000» від 05 липня 2017 року було затверджено «Перспективний план мероприятий по энергосбережению и улучшению отопления дома», відповідно до якого пунктом 1 передбачено відключення від системи ОТП будинку всіх технічних приміщень, в яких проектом не передбачено опалення. Разом з тим, позивач продовжив нараховувати плату за опалення за завищеною площею квартири, а саме за 153,80 кв.м. 10 листопада 2017 року він звернувся із заявою про відключення неефективного опалення в цьому приміщенні, проте відповіді не отримав. Відповідно до відомості нарахувань по квартирі «послуга опалення (нараховано з урахуванням приєднаних опалювальних площ місць загального користування)», наданих позивачем, борг за опалення складає 19267 гривень 50 копійок. Разом з тим, відповідно до рахунку-повідомлення станом на 01 лютого 2018 року борг за центральне опалення складає 4983 гривні 02 копійки, оплата 01 січня 2018 року - 2795 гривень 26 копійок, перерахунок - 836 гривень 79 копійок, загальна сума до сплати - 3024 гривні 55 копійок.

Строк позовної давності відраховується від дати подачі позовної заяви, а саме від 13 грудня 2019 року, тобто період заборгованості починається з 13 грудня 2016 року по 14 грудня 2019 року, а не з червня 2016 року (а.с. 45-49).

З відповіді на відзив на позов представника позивача вбачається, що відповідач у своїй заяві від 11 жовтня 2017 року, доданій ним до відзиву, зазначає про те, що йому у користування передана площа 65,5 кв.м., що знаходиться в приміщеннях технічного поверху першої та другої секцій. У відповідності до вимог правління технічний відділ «Київміськбуд», який проектував систему опалення будинку по АДРЕСА_1 , виготовив проект підключення виділених йому приміщень технічного поверху до системи опалення будинку. Таким чином, факт користування відповідачем додатковими приміщеннями доведено належними доказами. Крім того, відповідач у своїй заяві просить відключити опалення, а не заперечує з приводу того, що опалення немає взагалі. Разом з тим, відключити опалення цих приміщень не можливо, оскільки його підключено до зворотної лінії опалення будинку. Також, відповідачем не надано суду контррозрахунку свого боргу та документів про оплату сум згідно наданої ним квитанції. Відповідач взагалі не заперечує щодо розміру боргу за гарячу та холодну воду, за послугу утримання та боргу по внесках. Відмова відповідача від оплати за опалення у зв`язку з не проведенням перерахунку є безпідставною. Зазначено, що строк позовної давності не пропущений, оскільки обчислення початку трирічного терміну починається з дати подання до суду заяви про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за житлово-комунальній послуги (а.с. 67-69).

Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, особи, які беруть участь у справі, не викликались.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що власником квартири АДРЕСА_1 є ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право власності від 09 березня 2000 року (а.с. 11).

ОСББ «ТВК-2000» є балансоутримувачем будинку АДРЕСА_1 (а.с. 10).

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 22 цього закону визначено, що для забезпечення утримання та експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном у такому будинку, включаючи поточний ремонт, утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, водопостачання та водовідведення, теплопостачання і опалення, вивезення побутових відходів, об`єднання за рішенням загальних зборів має право виступати колективним споживачем (замовником) усіх або частини житлово-комунальних послуг.

У період до січня 2019 року ОСББ «ТВК-2000» виступало колективним замовником послуги холодного водопостачання та водовідведення на підставі укладеного договору з ПАТ «АК «Київводоканал» на поставку питної води та приймання стічних вод № 04081/4-09 від 30 березня 2004 року (а.с. 16-17).

У період до лютого 2018 року ОСББ «ТВК-2000» виступало колективним замовником послуги опалення та гарячого водопостачання на підставі укладеного договору з ПАТ «Київенерго» на постачання теплової енергії у гарячій воді № 1540544 від 01 березня 2001 року (а.с. 18-21).

З позову вбачається, що тарифи, за якими відбувалось нарахування для власників квартир в об`єднанні за послуги холодного водопостачання, гарячого водопостачання та опалення були затверджені нормативно для ПАТ «АК «Київводоканал» та ПАТ «Київенерго».

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» внески на утримання і ремонт приміщень або іншого майна, що перебуває у спільній власності, визначаються статутом об`єднання та/або рішенням загальних зборів.

Тариф (розмір внеску) на утримання/управління будинком та прибудинковою територією був затверджений загальними зборами співвласників ОСББ «ТВК-2000» (а.с. 23).

З позову вбачається, що відповідач у 2005 році приєднав до квартири частину місць загального користування (коридор біля квартири) загальною площею 65,5 кв.м., які також є опалювальними та їх технічно не можливо відключити від загально-будинкового опалення. Таким чином, при нарахуванні плати за опалення для квартири відповідача в розрахунку враховуються додаткової приєднані опалювальні площі в розмірі 65,5 кв.м., які не входять до площі, визначеної свідоцтвом про право власності.

Відповідач у відзиві на позов зазначає, що приєднання місця загального користування (коридору) до його квартири неможливо, оскільки на одному поверсі з ним знаходяться ще три квартири, які користуються зазначеним приміщенням. Заперечує проти нарахування йому оплати за опалення за приміщення площею 65,5 кв.м.

Разом з тим, у матеріалах справи міститься заява ОСОБА_1 , адресована голові правління ОСББ «ТВК-2000» від 11 жовтня 2017 року, з якої вбачається, що ОСОБА_1 у користування передана площа 65,5 кв.м., що знаходиться в приміщеннях технічного поверху першої та другої секцій. У відповідності до вимог правління технічний відділ «Київміськбуд», який проектував систему опалення будинку по АДРЕСА_1 , виготовив проект підключення виділених йому приміщень технічного поверху до системи опалення будинку. Відповідно до цього проекту були виконані роботи по підключенню до зворотної лінії опалення будинку. У результаті неналежної роботи системи опалення та низької температури теплоносія в приміщеннях в період опалювального сезону температура повітря не перевищує 16 градусів по цельсію. У зв`язку з цим, ОСОБА_1 просить відключити виділені йому приміщення технічного поверху від системи опалення будинку (а.с. 14).

Вбачається, що відповідачем не заперечується факт користування ним приміщенням технічного поверху площею 65,5 кв.м. та отримання послуги опалення зазначеного приміщення.

У матеріалах справи міститься акт обстеження квартири АДРЕСА_1 від 17 лютого 2017 року, з якого вбачається, що на 13 годину 45 хвилин температура в квартирі склала в середньому 17 градусів по Цельсію, прилади опалення в робочому стані (а.с. 13).

Відповідно до п. 26 постанови Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення» відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у разі, коли технічна можливість такого відключення передбачена затвердженою органом місцевого самоврядування відповідно до Закону України "Про теплопостачання" схемою теплопостачання, за умови забезпечення безперебійної роботи інженерного обладнання будинку та вжиття заходів щодо дотримання в суміжних приміщеннях вимог будівельних норм і правил з питань проектування житлових будинків, опалення, вентиляції, кондиціонування, будівельної теплотехніки; державних будівельних норм з питань складу, порядку розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва, а також норм проектування реконструкції та капітального ремонту в частині опалення.

З пояснень представника позивача вбачається, що відключити опалення наданих відповідачу у користування приміщень технічно не можливо, оскільки їх підключено до зворотної лінії опалення будинку.

Відповідачем у відзиві зазначено про застосування наслідків спливу строків позовної давності, в якій вказано, що такий строк відраховується від дати подачі позовної заяви, а саме від 13 грудня 2019 року, тобто період заборгованості починається з 13 грудня 2016 року по 14 грудня 2019 року, а не з червня 2016 року.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно ч. 1, 5 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

З позову вбачається, що ОСББ «ТВК-2000» була подана заява до Солом`янського районного суду м. Києва про видачу судового наказу про стягнення з відповідача заборгованості за житлово-комунальні послуги. 17 липня 2019 року судом видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 боргу за житлово-комунальні послуги в сумі 33476 гривень 42 копійки.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 17 вересня 2019 року зазначений судовий наказ було скасовано (а.с. 9).

Вбачається, що строк позовної давності позивачем пропущений не був.

З позову встановлено, що відповідач постійно користується житлово-комунальними послугами, проте не в повному обсязі та невчасно сплачує за них, внаслідок чого утворилась заборгованість у сумі 33476 гривень 42 копійки.

Відповідно до статей 156, 162 ЖК України власник та члени його сім`ї зобов`язані своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги щомісячно у встановлені строки.

Згідно зі ст. 179 ЖК України користування будинками (квартирами) державного і громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів, а також приватного житлового фонду та їх утримання здійснюється з обов`язковим додержанням вимог Правил користування приміщеннями жилих будинків і при будинковими територіями, які затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 572 від 08 жовтня 1992 року зі змінами внесеними Постановою Кабінету Міністрів України від 24 січня 2006 року № 45 власники квартир зобов`язані оплачувати надані житлово-комунальні послуги.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору.

У ст. 29 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що надання житлово-комунальних послуг у багатоквартирному будинку здійснюється на підставі договору, що укладається між власником квартири, орендарем чи квартиронаймачем та балансоутримувачем або уповноваженою ним особою.

Відповідно до статей 66, 67, 162 ЖК України за користування житловим приміщенням, що належить громадянинові на праві приватної власності, сплачується плата за утримання будинку, прибудинкової території та плата за спожиті комунальні послуги.

Статтею 322 ЦК України передбачено, що власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. Утримання майна власників квартир (будинку та прибудинкової території) здійснюється ними шляхом оплати всіх витрат по утриманню експлуатуючій організації.

Згідно з п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний своєчасно оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

У ст. 526 ЦК України зазначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Судом безспірно встановлено, що позивачем надаються комунальні послуги відповідачу як власнику квартири. Фактично, на час звернення до суду з позовом, відповідач має заборгованість перед позивачем, що підтверджується наданим суду розрахунком.

Згідно з ч. 2 ст. 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» ціни/тарифи на комунальні послуги та послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій формуються і затверджуються центральними органами виконавчої влади, національними комісіями, що здійснюють державне регулювання у відповідних сферах, та органами місцевого самоврядування відповідно до їхніх повноважень, визначених законом.

Статтею 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що розмір плати за комунальні послуги розраховується щомісячно, виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або формами, затвердженими в установленому порядку.

На підтвердження своїх доводів позивач надав суду розрахунок заборгованості (а.с. 24-28).

Відповідач доказів на спростування наданого позивачем розрахунку заборгованості не надав.

Оцінивши наданий позивачем розрахунок боргу, суд вважає, що позивач обґрунтовано нарахував зазначені суми і вважає за можливе покласти їх в основу рішення суду.

З урахуванням наведеного та вимог закону, суд приходить до висновку про необхідність стягнути з відповідача заборгованість в сумі 33476 гривень 42 копійки.

З урахуванням задоволення позовних вимог, відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1921 гривні.

Керуючись статтями 256-258, 260, 261, 364, 267, 322, 526, 610, 625 ЦК України, статтями 66, 67, 156, 162, 179 ЖК України, статтями 12, 13, 14, 18, 19, 20, 24, 29, 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», статтями 3, 4, 5, 12, 13, 76-81, 141, 206, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ТВК-2000» (м. Київ, вул. Вузівська, 5, код ЄДРПОУ 25836024) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ТВК-2000» (м. Київ, вул. Вузівська, 5, код ЄДРПОУ 25836024) заборгованість з оплати житлово-комунальних послуг у розмірі 33476 гривень 42 копійки та судовий збір у розмірі 1921 гривні.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: