Вирок № 94640657, 02.02.2021, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/21550/20

провадження № 1-кп/753/877/21

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" лютого 2021 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Коляденко П.Л.,

при секретарі Почепцовій А.О.,

за участю прокурора Данилюка Ю.О.,

захисника Лапшина М.Л.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12020100020004971 за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, українця, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, працюючого програмістом (фріланс), зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого 02.10.2020 року Печерським районним судом м. Києва за ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у виді однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн. (штраф сплачено 11.01.2021 р.),

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 с.т 15, ч. 2 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , 02.12.2020 року, приблизно о 20 годині 30 хвилин, знаходячись в приміщенні ТРЦ «River Mall», що розташований за адресою: м. Київ, вул. Дніпровська Набережна, 12, де зайшов до магазину «ZARA», де здійснює свою господарську діяльність товариство з обмеженою відповідальністю «ЗАРА УКРАЇНА» код ЄДРПОУ 35534116, керуючись раптово виниклим умислом, з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, вирішив повторно таємно викрасти чуже майно.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на повторне, таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_1 , того ж дня, приблизно о 20 годині 35 хвилин, знаходячись в приміщенні торгівельного залу вказаного магазину, діючи умисно, з корисливих мотивів, переконавшись та вважаючи, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає, з метою обернення на свою користь та особистого збагачення, шляхом вільного доступу, взяв з полиць чуже майно, яке належить ТОВ «ЗАРА УКРАЇНА», а саме: штани, арт. 5575/385/800/03, вартістю 1082 гривень 50 копійок (без ПДВ), після чого, з метою подальшого таємного викрадення, сховав даний товар в сумку, яку мав при собі.

Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, ОСОБА_1 , утримуючи при собі вказаний товар та не розрахувавшись за нього, пройшов повз сигнальні рамки на виході з торгового залу магазину, тим самим виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було доведено до кінця з причин, що не залежали від його волі, оскільки був викритий та зупинений працівниками охорони вказаного магазину разом з наявним при ньому майном, яке він намагався викрасти.

В судовому засідання обвинувачений ОСОБА_1 свою вину визнав, у вчиненому щиро каявся. Пояснив, що дійсно за обставин, встановлених в мотивувальній частині вироку, він, перебуваючи в магазині «ZARA», взяв штани, зайшов у примірочну, де зняв з них захисний магніт з меою непомітно винести з магазину. Коли він пройшов сигнальні рамки його разом з викраденим зупинили працівники охорони. Просив врахувати, що на той час він не міг влаштуватись на роботу і в нього було скрутне матеріальне становище. Зазанчив, що розуміє неприпустимість подібних вчинків.

За відсутності сумнівів у добровільності та істинності позиції учасників судового провадження щодо визнання фактичних обставин, суд, обмежившись за згодою останніх в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України поясненнями обвинуваченого, який повністю визнав себе винним у вчиненні кримінального правопорушення, приходить до висновку про недоцільність дослідження інших доказів стосовно тих обставин, які ніким не оспорюються, і вважає доведеною винність ОСОБА_1 у вчиненні закінченого замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно, оскільки він виконав всі дії, які вважав необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, але кримінальне правопорушення не було закінчено з причин, що не залежали від його волі та кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України.

Обираючи обвинуваченому міру покарання, суд приймає до уваги характер та ступінь тяжкості вчиненого злочину, фактичні обставини справи та характер злочинного діяння, відношення обвинуваченого до скоєного, який вину визнав у повному обсязі, шкоду на даний час не відшкодував.

Судом також враховуються і дані про особу обвинуваченого, який характеризується позитивно, працевлаштувався, на спеціальних обліках не перебуває.

До обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого, суд відносить щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.

З огляду на викладене, суд вважає, що необхідним та достатнім для виправлення та попередження вчинення нових злочинів як обвинуваченим, так і іншими особами є призначення покарання у виді позбавлення волі, але в мінімальних межах, передбачених санкцією частини статті для даного виду покарання, не вбачаючи підстав для призначення іншого виду чи розміру покарання.

При цьому, з урахуванням тяжкості вчиненого злочину, фактичних обставини справи та характеру злочинного діяння, беручи до уваги те, що вчинене діяння має одну кваліфікуючу ознаку, з огляду на особу винного, його молодий вік, наявності по справі обставини, що пом`якшує покарання, відсутності обставин, що його обтяжують, приймаючі до уваги відношення обвинуваченого до вчиненого, який вибачався за вчинене, суд приходить до висновку про те, що ОСОБА_1 зможе довести своє виправлення без реального відбування покарання і тому вважає за можливе звільнити обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, з встановленням іспитового строку та покладенням певних обов`язків, встановлених ст. 76 КК України.

Приймаючи до уваги те, що покарання у виді штрафу за попереднім вироком на час ухвалення даного вироку виконано, підстав для призначення покарання за сукупністю вироків на підставі ст. 71 КК України не вбачається

Питання речових доказів підлягає вирішенню відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 369-371 КПК України, суд-

ЗАСУДИВ:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді одного року позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку 1 рік.

Покласти на ОСОБА_1 обов`язки відповідно до ст. 76 КК України:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Речові докази:

- чорні чоловічі штани, які передані на відповідальне зберігання представнику потерпілого ТО «ЗАРА УКРАЇНА» Галкіну С.А. - залишити у власності ТОВ «ЗАРА УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 35534116);

- металевий магніт та металевий предмет, які зберігаються у кімнаті речових доказів Дарницького УП ГУНП у м. Києві (квитанція №000286) - знищити;

- диск «DVD-R» залишити зберігати при матеріалах кримінального провадження Київської місцевої прокуратури № 2;

- мобільний телефон «Sharp» з сім-картами, зв`язка ключів, карта «Монобанк», грошові кошти в розмірі 805 грн, які передані ОСОБА_1 - залишити у власності останнього.

Вирок суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня проголошення через Дарницький районний суд м. Києва з урахуванням особливостей, встановлених ч. 2 ст. 394 КПК України.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. В разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя