Ухвала суду № 94639930, 04.02.2021, Решетилівський районний суд Полтавської області

єдиний унікальний номер справи 546/791/20

номер провадження 2/546/80/21

УХВАЛА

04 лютого 2021 року м. Решетилівка

Решетилівський районний суд Полтавської області в складі головуючого судді Зіненка Ю.В., за участі секретаря судового засідання Гудзенко С.В., позивача ОСОБА_1 , розглянувши у підготовчому судовому засіданні в судовій залі в порядку загального позовного провадження повторне клопотання позивача про посвідчення судом довіреності на представлення його інтересів представником ОСОБА_2 в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору –Решетилівська районна держана адміністрація Полтавської області, як орган опіки та піклування, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною,-

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 , в якому просив зобов`язати відповідачку усунути перешкоди у спілкуванні батька дитини позивача ОСОБА_1 з малолітньою донькою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та визначити порядок участі ОСОБА_1 у вихованні дитини.

Після усунення недоліків позовної заяви ухвалою суду було відкрито провадження по справі та призначено підготовче засідання на 10 грудня 2020 року (а.с.53-54).

В судовому засіданні 10 грудня 2020 року позивачем було заявлено клопотання про допуск до участі в справі в якості його представника ОСОБА_2 . Представник третьої особи ОСОБА_5 не заперечувала проти задоволення клопотання представника позивача. Відповідачка ОСОБА_3 в підготовче судове засідання не з`явилася, про час і місце розгляду справи повідомлена належним чином.

Ухвалою суду від 10.12.2020 в задоволенні клопотання позивача було відмовлено, оскільки дана справа не є малозначною, а ОСОБА_2 , про залучення якого в якості представника просив позивач ОСОБА_1 , не є адвокатом.

До початку судового засідання 04 лютого 2021 року позивачем ОСОБА_1 було повторно надано суду клопотання про призначення представника по справі в рамках цивільного провадження. Позивач обґрунтовує своє клопотання тим, що відповідно до абзацу 2 підпункту 2.2.1 пункту 2 висновку Конституційного Суду України №4-в/2019 «поняття «надання професійної правничої допомоги» не тотожне поняттю «представництво особи в суді». Надання професійної правничої допомоги здійснюють адвокати, натомість представництво особи у суді може бути здійснене за вибором особи адвокатом або іншим суб`єктом». Чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, відповідно до положень статті 9 Конституції України, є частиною національного законодавства України. Відповідно до частини 2 статті 19 Закону України №1906-IV «Про міжнародні договори» якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору. Положенням частини 2 статті 47 Хартії Європейського Союзу про основні права від 07 грудня 2000 року встановлено, що кожна людина має право на справедливий, публічний та своєчасний розгляд своєї справи незалежним та безстороннім судом, створеним утвореним законом. Кожна людина має право вдатись до допомоги адвоката, захисника і призначити свого представника. Позивач зазначає, що з урахуванням того, що жоден з актів законодавства України незалежно від юридичної сили не містить жодної заборони щодо призначення представниками у справі осіб обраних ним на власний розсуд, які не є адвокатами, він має повне право призначити своїми представниками під час здійснення цивільного судочинства будь – яких інших суб`єктів, яких він обирає на власний розсуд. А тому в своєму клопотання наказував призначити представником у справі №546/791/20 людину, громадянина ОСОБА_2 , якому він довіряє і якого на власний розсуд, за власним переконанням, виходячи з його ділових якостей та рівня знань визнає справжнім фахівцем у галузі права.

Представник третьої особи ОСОБА_5 в судове засідання не з`явилася, про час і місце розгляду справи була повідомлена належним чином. Відповідачка ОСОБА_3 в підготовче судове засідання не з`явилася, до суду надіслала заяву про відкладення розгляду справи в зв`язку з поганим самопочуттям.

Суд, вивчивши зміст даного клопотання та заслухавши думку позивача, який його підтримав в повному обсязі, приходить до наступних висновків.

Згідно з частиною 1 статті 47 ЦПК України здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи.

Відповідно до частини 1 статті 58 ЦПК України сторона, третя особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

30 вересня 2016 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», яким внесено зміни до Конституції України, зокрема, доповнено Основний Закон статтею 131-2, відповідно до частини першої, третьої та четвертої якої для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура та виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення; законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

Підпунктом 11 пункту 16-1 розділу ХV «Перехідні положення» Конституції України передбачено, що представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року.

Таким чином, Конституцією України, передбачено випадки, коли представництво особи в суді може здійснювати не адвокат.

Нормами частини 1 статті 60 ЦПК України передбачено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Відповідно до частини 2 статті 60 Цивільного процесуального кодексу України під час розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність.

Частиною 6 статті 19 ЦПК України визначено категорії справ, які є малозначними, зокрема справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, у визначеній категорії справ, учасник розгляду справи не обмежений у праві вільно обирати собі представника, який має цивільну процесуальну дієздатність. А положення ЦПК України повністю відповідають як нормам Конституції України, так і нормам міжнародного права, на які посилається позивач.

Питання віднесення справи до малозначної, зокрема, незначної складності, та розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження, відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 274 та ч. 1 ст. 277 ЦПК України, вирішує суд першої інстанції в ухвалі про відкриття провадження у справі.

В порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя (пункт 1 частини 4 статті 274 ЦПК України).

В даному випадку спір виник з приводу усунення перешкод у спілкуванні з дитиною, відповідно справи такої категорії не можуть розглядатися в порядку спрощеного провадження та не є малозначними. Тому представництво позивача ОСОБА_1 в цій справі може здійснювати виключно адвокат, повноваження якого підтверджені належним чином.

Згідно з частини 4 статті 62 ЦПК України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданого відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Доказів про те, що ОСОБА_2 є адвокатом суду не надано.

Враховуючи вищевикладене, те, що спір в даній справі за позовом ОСОБА_1 виник з сімейних відносин, суд приходить до висновку, що правові підстави для допуску до участі у справі представником позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 , який не є адвокатом, відсутні.

Керуючись ст. ст. 58, 60, 260, 261, 277 ЦПК України, суд -

постановив:

В задоволенні клопотання позивача ОСОБА_1 про допуск в якості його представника ОСОБА_2 , поданого повторно, до участі в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – Решетилівська районна держана адміністрація Полтавської області, як орган опіки та піклування, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ю.В. Зіненко