Ухвала суду № 94639137, 28.01.2021, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/4692/20

2/357/521/21

У Х В А Л А

іменем України

28 січня 2021 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді - Орєхова О. І.

за участю секретаря – Сокур О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду № 2 в м. Біла Церква справу за позовною заявою акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

В травні 2020 року позивач акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором про надання банківських послуг б/н від 24.05.2017 року у розмірі 25773,62 грн.

Ухвалою судді Кошель Л.М. від 02 червня 2020 року було відкрито провадження у справі та призначено судове засідання за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою судді Кошель Л.М. від 09 липня 2020 року постановлено провести розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Розпорядженням керівника апарату Білоцерківського міськрайонного суду Київської області № 323 від 26 вересня 2020 року призначено повторний автоматичний розподіл справи, так як у головуючого судді Кошель Л.М. закінчилися повноваження у зв`язку з відставкою.

Справа після повторного автоматичного розподілу розписана головуючому судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Орєхову О.І. та після реєстрації передана судді.

Ухвалою судді від 19 жовтня 2020 року було прийнято до провадження цивільну справу за позовом акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, постановлено провести розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання на 06 листопада 2020 року о 10 год. 00 хв. (а.с. 110-111).

Судове засідання по справі неодноразово відкладалось та в останнє було відкладено на 28 січня 2020 року 0 10 год . хв.

16 листопада 2020 року за вх. № 44139 судом отримано від ОСОБА_1 зустрічну позовну заяву до акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про визнання недійсним кредитного договору та стягнення коштів.

В судове засідання представник позивача АТ КБ «ПриватБанк» Меркулова Валерія Валеріївна, яка діє на підставі довіреності № 2982-К-Н-О від 30.07.2020 не з`явилась, надавши разом із позовною заявою клопотання про розгляд справи у відсутність представника позивача та проти заочного розгляду справи не заперечує (а.с. 76).

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, у поясненнях, зареєстровані судом 27.01.2021 року просила розгляд справи проводити у її відсутність, за наявними у матеріалах справи доказами.

Суд, дослідивши матеріали справи, вивчивши матеріали зустрічної заяви, приходить до наступного.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач ОСОБА_1 отримала копію ухвали про відкриття провадження у справі від 19.10.2020 року разом із позовною заявою та додатками 28.10.2020 року особисто в приміщенні Білоцерківського міськрайонного суду Київської області, про що в матеріалах справи свідчить наявна розписка.

Згідно з ч. 1 ст. 193 ЦПК України відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.

Відповідно до ч. 7 ст. 178 ЦПК України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Ухвалою суду про відкриття провадження у справі від 19.10.2020 року відповідачу встановлено строк для подачі відзиву на позов протягом п`ятнадцяти днів із дня вручення копії ухвали про відкриття провадження.

Отже, строк для подання зустрічного позову закінчився 12.11.2020 року, а зустрічний позов по справі надійшов до суду 16.11.2020 року, тобто з пропущенням строку на подання. Доказів про поважні причини пропуску строку для подання зустрічної позовної заяви відповідачем суду не надано, лише зазначено в прохальній частині зустрічної позовної заяви прохання про поновлення строку звернення із позовом.

Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

За приписами ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до ст. 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 127 ЦПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданої до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Отже, якщо особа вважає, що процесуальний строк може бути пропущеним, вона має подати до закінчення цього строку заяву про його продовження, при цьому відповідач ОСОБА_1 не зверталася до суду з відповідною заявою про продовження встановленого судом процесуального строку до його закінчення.

Встановлення строків подачі зустрічного позову спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя та дотримання розумних строків розгляду справи, що є цілком виправданим, адже за своїм змістом такі обмеження не шкодять самій суті права доступу до суду, оскільки сторона у справі, у такому випадку, не позбавлена можливості звернутися з цим позовом у загальному порядку.

Окрім того, згідно ч. 1 ст. 194 ЦПК України зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред`явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 175 і 177 цього Кодексу.

Згідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Статтями 3 і 4 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI визначено об`єкти справляння судового збору, його розміри та перелік позовних заяв чи інших заяв, передбачених процесуальним законодавством, за подання яких судовий збір не справляється.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно із ст. 7 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2020 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2020 року становить 2102 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подачу до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, встановлений судовий збір 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Встановлено, що ОСОБА_1 звернулась до суду з зустрічним позовом, який одночасно містить вимогу немайнового характеру (визнати недійсним кредитний договір) та вимогу майнового характеру (стягнути з АТ КБ «Приватбанк» на її користь кошти сплачені в якості відсотків за користування кредитом та пені за прострочення платежу). За вимогу немайнового характеру позивач за зустрічним позовом звільнена від сплати судового збору відповідно до ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів». За вимогу майнового характеру позивач, згідно чинного законодавста, не звільнена від сплати судового збору, та повинна була сплатити судовий збір у 840,80 грн. Однак, до зустрічної позовної заяви не додано документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно ч. 3 ст. 194 ЦПК України зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої статті 193 цього Кодексу, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.

У своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року, « .... де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992 року Європейський суд з прав людини наголошував, що право на доступ до правосуддя не є абсолютним.

Також Європейський суд з прав людини у своїй практиці висловлював правову позицію про те, що обмеження доступу до суду з метою запобігання зловживанню процесуальними засобами також загалом може визнаватися таким, що має легітимну мету (Рішення Європейського суду з прав людини у справі “Моннелл і Морріс проти Сполученого королівства”.)

Відтак, в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.

З огляду на вищевикладене, враховуючи ту обставину, що встановлений відповідачу строк для подачі відзиву закінчився, зустрічна позовна заява подана після закінчення цього строку, подана заява не відповідає вимогам чинного законодавста, суд вважає за необхідне зустрічну позовну заяву повернути зявнику.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 43, 44, 126, 177, 193, 194, 260, 353 ЦПК України, Закону України «Про судовий збір», суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 про визнання недійсним кредитного договору та стягнення коштів - повернути заявнику

Оригінал зустрічної позовної заяви з додатками повернути заявнику.

Роз`яснити позивачу за зустрічним позовом його право на звернення до суду з позовом в загальному порядку.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Ухвала надрукована в нарадчій кімнаті в одному примірнику.

СуддяО. І. Орєхов