Ухвала суду № 94635154, 04.02.2021, Черкаський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

04 лютого 2021 року справа № 580/444/21

м. Черкаси

Суддею Черкаського окружного адміністративного суду Трофімовою Л.В. перевірено матеріали адміністративного позову у справі № 580/444/21

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ТПК-Пропан»

до Головного управління ДПС у Черкаській області

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, прийнято ухвалу.

03.02.2021 товариство з обмеженою відповідальністю «ТПК-Пропан», звернувшись до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Черкаській області, просить:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Черкаській області щодо невидачі ТОВ «ТПК-Пропан» (41708611) ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним за адресом місця торгівлі: АДРЕСА_1 ;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Черкаській області видати ТОВ «ТПК-Пропан» (41708611) ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним за адресом місця торгівлі: АДРЕСА_1 .

Відповідно до частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом. Вивчивши матеріали позовної заяви, варто зазначити, що вона не відповідає вимогам статті 160, статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому повинна бути залишена без руху для усунення недоліків, з огляду на таке.

Пунктом 2 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у позові зазначається повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

Позивачем у позовній заяві не зазначено ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, відомі номери засобів зв`язку, офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти відповідача.

Згідно з частиною 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено право кожної особи в порядку, встановленому цим Кодексом, звернення до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Позовна вимога сформована щодо місця торгівлі: АДРЕСА_1 , проте у розпорядженні відповідача від 13.10.2020 №1026-р та дозволі №113.19.71 виконувати роботи підвищеної небезпеки зазначено адресу: АГЗП №1 Черкаська область, м.Чигирин, вул.Черкаська, 71 А (без риски) – у листі від 13.10.2020 №23182/10/23-00-09-0307 м.Чигирин, вул.Черкаська, 71/А (з рискою), що не є тотожним.

У позові не йдеться про недотримання відповідачем 20 календарних днів з дня одержання зазначених документів згідно частини 46 статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» №481/95 у контексті розгляду заяви позивача щодо ліцензії з огляду на витяг з розпорядження від 13.10.2020 №1026-р «Про відмову у видачі ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним».

Твердження позивача «суд не втручається та не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями», проте покроковий аналіз протиправної бездіяльності відповідача з позиції позивача відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України не обґрунтовано.

Резолюція Комітету Міністрів Ради Європи (77) 31 про захист особи стосовно актів адміністративної влади визначила процедурні гарантії для особи в межах адміністративних проваджень (незалежно від реалізації в них дискреційних повноважень), такі як: право особи бути вислуханою; доступ до інформації; допомога і представництво; зазначення мотивів; повідомлення про способи оскарження (перегляду).

Дискреційні повноваження – сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з кількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом (наказ Міністерства юстиції України «Про затвердження Методології проведення антикорупційної експертизи» №1380/5 від 23.06.2010 втратив чинність на підставі наказу Міністерства юстиції України від 24.04.2017 №1395/5). Додаток до Рекомендації № Р(80)2 Комітету Міністрів Ради Європи визначає поняття дискреційного повноваження, що його адміністративний орган влади, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто коли такий орган може обрати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає кращим за певних обставин. 11.04.2018 Верховним Судом було оприлюднено «Науковий висновок щодо меж дискреційного повноваження суб`єкта владних повноважень та судового контролю за його реалізацією» –ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження з кимось обраного варіанта [https://supreme.court.gov.ua/supreme/pro_sud/naukovi_visnovki/nauk_visnovok_01_03_2018].

Позивачем не надано доводів про те, що відповідач не наділений повноваженнями за конкретних фактичних обставин діяти не за законом, а на власний розсуд.

Відповідно до частини 4 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Позивачем не надано доводів та доказів щодо права власності позивача на АГЗП №1 у м.Чигирин з відповідною реєстрацією в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

У додатках надано копію розпорядження відповідача від 13.10.2020 №1026-р, що є чинним, проте не зазначено у контексті частини 2 статті 2 КАС України які саме права позивача порушено у зв`язку із прийняттям та/або недотримання якої процедури і коли, ким та у чому допущено протиправну бездіяльність з боку відповідача у спірних правовідносинах.

Статтею 1 Закону України від 18.01.2001 № 2245-III «Про об`єкти підвищеної небезпеки» передбачено, що суб`єкт господарської діяльності – юридична або фізична особа, у власності або у користуванні якої є хоча б один об`єкт підвищеної небезпеки; об`єкт підвищеної небезпеки – об`єкт, на якому використовуються, виготовляються, переробляються, зберігаються або транспортуються одна або кілька небезпечних речовин чи категорій речовин у кількості, що дорівнює або перевищує нормативно встановлені порогові маси, а також інші об`єкти як такі, що відповідно до закону є реальною загрозою виникнення надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру.

У листі від 13.10.2020 №23182/10/23-00-09-0307 зазначено про ненадання акта вводу в експлуатацію об`єкта або акта готовності, або сертифіката, або інших документів, що підтверджують прийняття об`єктів в експлуатацію щодо місця роздрібної торгівлі.

Позивачем як замовником експертизи не надано договір про надання послуг від 21.03.2018 №270 для проведення обстеження 15.05-17.05.2018 резервуара та зв`язку з придбанням станції стаціонарної за видатковою накладною від 17.01.2020, зокрема щодо відомостей про паспортний і калібрувальний об`єми.

Позивачем відповідно до положень статті 53 Кодексу цивільного захисту України не обґрунтовано статус об`єкта підвищеної небезпеки і дотримання вимог при проектуванні та монтуванні автоматизованих систем із/без застосовуватися вимог ДБН В.2.5-76:2014 у контексті надання висновку №43/20 щодо твердження про ефективний спосіб захисту з твердженням про висновки у справі №640/19955/19.

Законом України «Про судовий збір» передбачено (стаття 9), що суд перед відкриттям провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України. Кодексом адміністративного судочинства України встановлено (частина 3 статті 161), що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до частини 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України – якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановлена з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, що необхідно сплатити.

Згідно з статтею 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду юридичною особою позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 3 статті 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2021 рік» встановлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 2270 грн.

Судовий збір за подання даної позовної заяви становить 4540 грн. Належними реквізитами для сплати судового збору є: отримувач коштів - 22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37930566; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача – UA528999980313131206084023759; відомча ознака « 84»; призначення платежу *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган і має відповідну відмітку у паспорті); судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Черкаський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

Суд зазначає, що надана позивачем, незасвідчена у встановленому порядку, копія платіжного доручення від 02.12.2020 № 269 про сплату судового збору у сумі 4204 грн на рахунок НОМЕР_1 (змінений з 01.01.2021) не є належним доказом сплати судового збору за подання даної позовної заяви у сумі 4540 грн.

Згідно пункту 11 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві зазначається власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Позивачем не надано власного письмового підтвердження про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суд, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статті 160, статті 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись статтями 2, 6-16, 19, 160, 161, 169, 241, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ТПК-Пропан» до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, залишити без руху.

Надати позивачеві для усунення вказаних вище недоліків позовної заяви десять днів з моменту отримання копії даної ухвали.

Позивачем вказані недоліки можуть бути усунуті шляхом надання:

нової редакції позовної заяви із зазначенням: ідентифікаційного коду юридичної особи в ЄДРПОУ, номерів засобів зв`язку, офіційної електронної адреси або адреси електронної пошти відповідача; позовних вимог, сформованих відповідно до статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України; обґрунтування порушеного відповідачем права позивача відповідно до відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України;

доказів на підтвердження позовних вимог, зокрема договору про надання послуг від 21.03.2018 №270 для проведення обстеження 15.05-17.05.2018 резервуара;

доказів сплати судового збору у сумі 4540 грн.

У разі невиконання вимог, зазначених в ухвалі, позовна заява буде повернута позивачеві.

Копію ухвали надіслати позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та не оскаржується.

Суддя Л.В. Трофімова