Ухвала суду № 94630128, 04.02.2021, Доброславський районний суд Одеської області (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд Одеської області)

Справа № 504/328/21

Номер провадження 2/504/1502/21

УХВАЛА

про залишення позову без руху та усунення недоліків

04.02.2021смт.Доброслав

Суддя Комінтернівського районного суду Одеської області Аблова Ю.Ю. розглянувши матеріали справи за позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ПСП «Україна» про розірвання договору оренди земельної ділянки,

В С Т А Н О В И В :

03 лютого 2021 року позивачі звернулись до суду з позовом в якому просять: розірвати Договір оренди земельної ділянки, укладений між ОСОБА_1 та “ПСП Україна” б/н від 15.08.2017 року. Розірвати Договір оренди земельної ділянки, укладений між ОСОБА_2 та “ПСП Україна” б/н від 15.08.2017 року. Зобов`язати Відповідача негайно передати ОСОБА_1 земельну ділянку загальною площею 6,6679 га, кадастровий номер земельної ділянки 5122781500:01:002:0021, що розташована на території Каїрської сільської ради (Курісовська ОТГ) Лиманський район Одеської області, в стані придатному для цільового використання. Зобов`язати Відповідача негайно передати ОСОБА_2 земельну ділянку загальною площею 7,4068 га, кадастровий номер земельної ділянки 5122781500:01:002:0022, що розташована на території Каїрської сільської ради (Курісовська ОТГ) Лиманський район Одеської області, в стані придатному для цільового використання. Стягнути з “ПСП Україна” (відповідач), код ЄДРПОУ 30480758 заборгованість по виплаті орендної плати в розмірі 47 800,00 грн. (сорок сім тисяч вісімсот гривень 00 копійок). Судові витрати покласти на рахунок Відповідача.

Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілена судді Абловій Ю.Ю.

Згідно до ч. 1 ст. 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Однак суддя, дослідивши матеріали справи вважає, що позовну заяву слід залишити без руху, так як вона не відповідає вимогам ст. 175 ЦПК України, відповідно до умов якої: у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи .

Позовна заява повинна містити: найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися ; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав .

Якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору. У разі пред`явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення. У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.

В порушення даних вимог позовна заява не містить:

-повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України);

- реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі);

- відомі номери засобів зв`язку;

- офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти;

- відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору;

- відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися.

- зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

Окрім того, позовна заява подана з порушенням частини 4 статті 177 ЦПК України відповідно до умов якої: до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

У своїй позовній заяві позивачі об`єднали 4 (чотири) вимоги немайнового характеру, а саме: розірвання договорів оренди та зобов`язання передати земельні ділянки, з вимогою майнового характеру про стягнення заборгованості по виплаті орендної плати.

Однак згідно квитанції № 0.0.2001573203.1 від 03 лютого 2020 року позивачами сплачено судовий збір у розмірі 908 гривень, що не відповідає розміру визначеним Законом.

Так, відповідно до ч.1 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно Закону України «Про судовий збір» передбачені розміри ставок судового збору, так за подання до суду позовної заяви немайнового характеру передбачена сплата судового збору у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що у 2021 році становить 908 гривень, а за подання до суду позовної заяви майнового характеру передбачена сплата судового збору у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

А у відповідності до пункту 10 частини 1 статті 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах, що складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.

Крім того ч. 3 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Вказане також регламентує і п. 12 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 10 від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», згідно якого у випадках об`єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру судовий збір згідно з частиною третьою статті 6 Закону № 3674-VI підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для позовних заяв зі спорів немайнового характеру, наприклад, зняття арешту з майна та визнання права власності на це майно. При цьому судовий збір може бути сплачений окремо за кожною вимогою або загальною сумою за всіма позовними вимогами.

Таким чином, загальна сума судового збору у даній справі повинна становити – 3632 гривень (за чотири вимоги немайнового характеру 908 х 4 ) + 908 гривень (за вимогу майнового характеру не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб), а з урахуванням сплаченої суми судового збору 908 гривень позивачу слід доплатити 3 632 гривень.

Крім того, ст. 6 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

У разі якщо позов подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір обчислюється з урахуванням загальної суми позову і сплачується кожним позивачем пропорційно долі поданих кожним з них вимог окремим платіжним документом.

У разі коли позов немайнового характеру подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір сплачується кожним позивачем окремим платіжним документом у розмірах, установлених статтею 4 цього Закону за подання позову немайнового характеру.

Судовий збір справляється з урахуванням загальної суми позову також у разі подання позову одним позивачем до кількох відповідачів, об`єднання суддею в одне провадження кількох однорідних позовних вимог.

Аналіз наведених вище норм закону вказує на те, що вимоги немайнового характеру, заявлені до кількох відповідачів, оплачуються судовим збором з урахуванням як кількості таких вимог так і кількості відповідачів, до яких ці вимоги заявлені.

Слід також зазначити, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, здійснюючи тлумачення положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, указав, що право на доступ до правосуддя не має абсолютного характеру та може бути обмежене: держави мають право установлювати обмеження на потенційних учасників судових розглядів, але ці обмеження повинні переслідувати законну мету, бути співрозмірними й не настільки великими, щоб спотворити саму сутність права (Ashingdane v. the United Kingdom).

Ратифікація Україною Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод покладає на державу обов`язок неухильного додержання зобов`язань за цим міжнародно-правовим документом, що вимагає від держави необхідності організувати свою правову систему таким чином, щоб забезпечити реальне гарантування передбаченого Конвенцією права на судовий захист, створити рівні умови доступу до правосуддя.

В основу забезпечення справедливого доступу до правосуддя покладено принцип рівності, який розглядається у цьому контексті як гарантії однакового масштабу доступу до судового захисту незалежно від його диференціації, з огляду на недопущення різного ставлення за однакових чи подібних обставин, що посягає на сутність змісту права на судовий захист.

Разом з цим, згідно стандартів Європейського суду з прав людини вимога покрити такі судові витрати, як державне мито, в цивільних справах є сумісною з правом доступу до правосуддя лише якщо, вона не спотворює саму його сутність (Kreuz v. Poland).

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що подана позовна заява не відповідає вимогам ст. 185 ЦПК України, оскільки позивачами був сплачений судовий збір у розмірі 908 грн. у спорі, в якому наявні чотири вимоги немайнового характеру та одна вимога майнового характеру.

Відповідно до частини 1 та 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Керуючись ст. ст.175, 185 ЦПК України суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ПСП «Україна» про розірвання договору оренди земельної ділянки - залишити без руху.

Надати позивачам строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків не пізніше десяти днів з дня отримання копії даної ухвали.

Попередити, що у разі невиконання вимог суду у вказаний строк, заява буде вважатись неподаною та повернута позивачам.

Ухвала в апеляційному порядку оскарженню не підлягає.

Суддя Аблова Ю. Ю.