Рішення № 9462282, 20.05.2010, Вільнянський районний суд Запорізької області

Справа № 2-807/2010

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20.05.2010 року Вільнянський районний суд Запорізької області в складі:

головуючого судді Беспалько Т.Д.,

при секретарі Печонкіної В.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Вільнянськ справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю “Пожтехніка” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за невиконане зобов*язання

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовною заявою і пояснив наступне: 15.06.2008 року між сторонами був укладений в усній формі договір про продаж вогнегасного порошку “Венсон АВС-50”, в кількості 4 тони на суму 25 200,00 гривен.

Частиною 1 статті 206 Цивільного кодексу України передбачено, що усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недоодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Ні глава 54 Цивільного кодексу України “Купівлі-продаж. Загальні положення про купівлю-продаж”, ні інші закони України не містять норми про недійсність договору купівлі-продажу, укладеного з недоодержанням письмової форми, що свідчить про дійсність такого договору, укладеного в усній формі.

На виконання домовленості та відповідно до рахунку-фактури № 21 від 17.07.2008 року, виставленого відповідачем, позивач, згідно статті 693 Цивільного кодексу України здійснив попередню оплату товару.

17 липня 2008 року позивач перерахував на розрахунковий рахунок відповідача 25200,00 гривен, що підтверджується випискою з банку від 17.07.2008 року .

Відповідно до домовленості, відповідач зобов*язався передати товар позивачу наступного дня після перерахування коштів за нього.

Обов*язок продавця передати товар покупцеві закріплений у ст.. 662 ЦК України: “Продавець зобов*язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу”.

Статтею 663 Цивільного кодексу України передбачено, що продавець зобов*язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк - відповідно до положень статті 530 цього кодексу.

23.07.2008 року позивачем на адресу відповідача була направлена вимога про виконання його, як продавця, обов*язку надати оплачений товар. Але проходив час, а відповідач зволікав з поставкою товару, обмежуючись обіцянками надати позивачу оплачений товар. Позивач змушений був неодноразово звертатися до відповідача з проханням передати оплачений товар, але відповідач постійно зволікав з передачею товару.

24.11.2008 року позивач звернувся до відповідача з письмовою вимогою поставити товар на суму передплати або повернути сплачені кошти. Але вимогу позивача відповідач залишив без розгляду.

Згідно ст.. 693 п. 2 Цивільного кодексу “Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передавання оплаченого товару або повернення суми попереднього оплати”. Обов*язок повернути передоплату у розмірі 25200,00 гривен або передати оплачений товар на сьогоднішній день відповідачем не виконаний.

Крім того, згідно ч. 2 статті 625 ЦК України: “Боржник, який прострочив виконання грошового зобов*язання, на вимогу кредитора зобов*язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індекса інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом”.

На підставі викладеного позивач просить суд:

- стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Пожтехніка” МФО 380805 ОКПО 31975926 р/рахунок 26003233957 в АТ “Райффайзен Банк Аваль” м. Київ суму боргу з урахуванням встановленого індекса інфляції за весь час прострочення 30 668,40 гривен.

- стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Пожтехніка” МФО 380805 ОКПО 31975926 р/рахунок 26003233957 в АТ “Райффайзен Банк Аваль” м. Київ 3% річних в сумі 1260,00 гривен за несвоєчасне виконання грошових зобов*язань

- стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Пожтехніка” МФО 380805 ОКПО 31975926 р/рахунок 26003233957 в АТ “Райффайзен Банк Аваль” м. Київ судові витрати за сплату державного мита в розмірі 306,68 гривен та сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 120,00 гривен.

- в забезпечення позову накласти арешт на майно та грошові кошти відповідача, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідач, будучи повідомлений про час слухання справи належним чином, в судове засідання не з”явився, причину неявки суду не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності до суду не надійшло, заперечень проти позову відповідач не надав.

Суд вважає можливим розглянути даний цивільний позов в порядку ст.. 224 ЦПК України за наявності у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти заочного розгляду справу за відсутності відповідача та на основі матеріалів справи.

Заслухавши позивача, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав: яка встановлено в судовому засіданні, 15.06.2008 року між сторонами був укладений в усній формі договір про продаж вогнегасного порошку “Венсон АВС-50”, в кількості 4 тони на суму 25 200,00 гривен.

На виконання домовленості та відповідно до рахунку-фактури № 21 від 17.07.2008 року, виставленого відповідачем, позивач, згідно статті 693 Цивільного кодексу України здійснив попередню оплату товару.

17 липня 2008 року позивач перерахував на розрахунковий рахунок відповідача 25200,00 гривен, що підтверджується випискою з банку від 17.07.2008 року.

Відповідно до домовленості, відповідач зобов*язався передати товар позивачу наступного дня після перерахування коштів за нього.

Обов*язок продавця передати товар покупцеві закріплений у ст.. 662 ЦК України: “Продавець зобов*язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу”.

Статтею 663 Цивільного кодексу України передбачено, що продавець зобов*язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк - відповідно до положень статті 530 цього кодексу.

Частиною 1 статті 206 Цивільного кодексу України передбачено, що усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також право чинів, для яких недоодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

23.07.2008 року позивачем на адресу відповідача була направлена вимога про виконання його, як продавця, обов*язку надати оплачений товар. Але проходив час, а відповідач зволікав з поставкою товару, обмежуючись обіцянками надати позивачу оплачений товар. Позивач змушений був неодноразово звертатися до відповідача з проханням передати оплачений товар, але відповідач постійно зволікав з передачею товару.

24.11.2008 року позивач звернувся до відповідача з письмовою вимогою поставити товар на суму передплати або повернути сплачені кошти. Але вимогу позивача відповідач залишив без розгляду.

Згідно ст.. 693 п. 2 Цивільного кодексу “Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передавання оплаченого товару або повернення суми попереднього оплати”. Обов*язок повернути передоплату у розмірі 25200,00 гривен або передати оплачений товар на сьогоднішній день відповідачем не виконаний.

Крім того, згідно ч. 2 статті 625 ЦК України: “Боржник, який прострочив виконання грошового зобов*язання, на вимогу кредитора зобов*язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індекса інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом”.

Що стосується вимог позивача про накладення арешту на майно боржника, то ухвалою Вільнянського районного суду Запорізької області від 19.04.2010 року накладено арешт на майно ОСОБА_1, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 на суму позовних вимог у розмірі 31 928 гривен 40 копійок.

Керуючись ст..ст.. 206, 530, 625, 663, 693 ЦК України, ст..ст.. 209, 212-215, 224 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Пожтехніка” МФО 380805 ОКПО 31975926 р/рахунок 26003233957 в АТ “Райффайзен Банк Аваль” м. Київ суму боргу з урахуванням встановленого індекса інфляції за весь час прострочення 30 668,40 гривен.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Пожтехніка” МФО 380805 ОКПО 31975926 р/рахунок 26003233957 в АТ “Райффайзен Банк Аваль” м. Київ 3% річних в сумі 1260,00 гривен за несвоєчасне виконання грошових зобов*язань

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Пожтехніка” МФО 380805 ОКПО 31975926 р/рахунок 26003233957 в АТ “Райффайзен Банк Аваль” м. Київ судові витрати за сплату державного мита в розмірі 306,68 гривен та сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 120,00 гривен.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з*явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Заочне рішення набирає законної сили протягом 10 днів, якщо не було подано заяву про перегляд судового рішення.

Суддя (підпис) Т.Д.Беспалько.

ВІРНО: