Вирок № 94621047, 03.02.2021, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Єдиний унікальний номер справи 185/4629/19

Провадження № 1-кп/185/99/21

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 лютого 2021 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючої судді Самоткан Н.Г.,

секретаря судового засідання Перепелиці О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019040370000669 від 28 березня 2019 року, за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Подоли, Куп`янського району, Харківської області, громадянина України, із неповною середньою освітою, не одруженого, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

-11 січня 2010 року Балаклейським районним судом Харківської області за ст. 185 ч.3 КК України до трьох років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на два роки;

-23 червня 2010 року Балаклейським районним судом Харківської області за ст. 185 ч.3 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі,

03 березня 2012 року звільнений із Первомайської ВК (№ 117) Харківської області умовно-достроково на не відбутий термін 1 рік 7 місяців 16 днів;

-01 грудня 2014 року Зміївським районним судом Харківської області за ст.ст. 185 ч.3, 289 ч.2, 15 ч.2, ст. 289 ч.2, 185 ч.2 КК України до 9 років позбавлення волі. В силу ст. 72 ч. 5 КК України зараховано строк попереднього позбавлення волі в строк покарання з 10.08.2012 року по 23.03.2016 року та зараховано 1 день позбавлення волі за 2 дні позбавлення волі;

- 29 вересня 2016 року Харківським районним судом Харківської області за ст. 391 ч.1, 71 КК України до 2 років 5 місяців 8 днів позбавлення волі,

22 березня 2019 року звільнений з Державної установи «Казанківська виправна колонія № 93» за відбуттям строку покарання,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч 2 ст. 289 КК України,

за участю:

прокурора Кобринчука Є.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника обвинуваченого – адвоката Бєлякова А.Ф.,

потерпілого ОСОБА_2 ,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 22 березня 2019 року , відбувши строк покарання у вигляді позбавлення волі, звільнився з виправної колонії. Маючи чотири непогашені судимості внаслідок стійкої злочинної направленості своєї поведінки , ОСОБА_1 на шлях виправлення не став и вчинив умисне кримінальне правопорушення за наступних обставин.

27 березня 2019 року ОСОБА_1 , знаходився за місцем свого мешкання в м. Балаклея Харківської області і у нього виник злочинний умисел, направлений на незаконне, повторне заволодіння транспортним засобом в м. Павлограді Дніпропетровської області.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконне, повторне заволодіння транспортним засобом, ОСОБА_1 27 березня 2019 року придбав квиток на потяг № 139 сполученням «Харків-Павлоград-1», де о 05 год. 37 хв., сів у вказаний пасажирський потяг та прибув 27 березня 2019 року о 08 год. 46 хв. до м. Павлограда Дніпропетровської області.

ОСОБА_1 , реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконне повторне заволодіння транспортним засобом, прибувши до м. Павлограда, почав шукати гаражі, приміщення, де знаходяться транспортні засоби з метою подальшого проникнення до них та заволодіння виявленими у них транспортними засобами.

27 березня 2019 року, приблизно о 22 год. 30 хв., більш точного часу в ході досудового розслідування і судового розгляду не встановлено, ОСОБА_1 знаходячись біля домоволодіння, розташованого за адресою: Дніпропетровська обл., м. Павлоград, вул. Широка, 26 побачив гараж , в якому знаходився транспортний засіб – автомобіль марки «ВАЗ 2110», державний номер НОМЕР_1 .

Розбивши рукою вікно гаража, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 незаконно проник до гаражу, після чого підійшов до автомобіля марки «ВАЗ 2110», державний номер НОМЕР_1 , побачив, що в замку запалювання знаходяться ключі від вказаного автомобіля, а сам автомобіль не зачинений, в салоні автомобіля знаходяться документи власників автомобіля та технічний паспорт на вказаний автомобіль.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконне повторне заволодіння транспортним засобом, 27 березня 2019 року, приблизно о 22 год. 45 хв., ОСОБА_1 , продовжуючи свої протиправні дії, відчинив ворота гаражу, завівши двигун автомобіля марки «ВАЗ 2110», державний номер НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_2 , вигнав зазначений автомобіль на проїзну частину дороги , повторно незаконно заволодів зазначеним автомобілем та поїхав на ньому в напрямку Харківської області.

ОСОБА_1 своїми умисними злочинними діями заподіяв потерпілому ОСОБА_2 матеріального збитку на суму 71 955, 84 грн.

Дії обвинуваченого ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.2 ст. 289 КК України як незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене повторно, поєднане з проникненням у сховище.

Обвинувачений ОСОБА_1 під час судового розгляду свою вину у вчиненні інкримінованого злочину не визнав та відмовився давати свідчення. Проте зазначив, що він не викрадав автомобіль, на трасі був затриманий не він.

Винність обвинуваченого ОСОБА_1 в скоєнні інкримінованого кримінального правопорушення повністю підтверджується сукупністю доказів, які містяться у матеріалах кримінального провадження та безпосередньо досліджені у судовому засіданні.

Як пояснив потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні 27 березня 2019 року о 23.00 годині він вийшов з будинку в гараж, розташований по АДРЕСА_2 , та побачив, що гараж відчинений, а автомобіль, якій знаходився в гаражі, відсутній. Він зайшов у будинок, покликав сина та викликав поліцію. Через два дні йому зателефонував знайомий та сказав, що хтось на його автомобілі їде в Харківську обл. Він разом з сином поїхали шукати автомобіль. На трасі вони побачили свій автомобіль, за кермом якого сидів ОСОБА_1 . Він, ОСОБА_1 , зачинився у автомобілі та почав рух у напрямку м. Лозова, а вони стали його переслідувати. ОСОБА_1 не впорався з керуванням, в`їхав у яму, після чого обвинувачений зупинив автомобіль, вибіг з машини та почав тікати. Він разом з сином наздогнали ОСОБА_1 , зв`язали його та передали працівникам поліції. В автомобілі лежала довідка про звільнення з місць позбавлення волі ОСОБА_1 . Він сказав, що не хотів викрадати автомобіль, а хотів здійснити крадіжку речей з автомобіля.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 зазначив, що 27 березня 2019 року о 23.00 годині його батько ОСОБА_2 зайшов у гараж та виявив відсутність автомобіля. В гаражі було розбито вікно. Батько наказав йому викликати працівників поліції. Через два дні батькові зателефонував знайомий та сказав, що бачить його автомобіль в м. Барвінково Харківської області. Вони з батьком та ОСОБА_4 на автомобілі останнього виїхали у вказане місто і побачили свій автомобіль. Коли вони під`їхали, то побачили, що за кермом сидить ОСОБА_1 . Останній зачинив двері та почав рух. Під час руху ОСОБА_1 в`їхав у яму, залишив автомобіль та почав тікати. Він наздогнав ОСОБА_1 , після чого викликали працівників поліції. Коли він наздогнав ОСОБА_1 , останній зізнався, що це він викрав автомобіль. Коли ОСОБА_1 тікав, то впав у кручу, тому у нього наявні тілесні ушкодження. Коли він наздогнав ОСОБА_1 , то зв`язав йому руки джгутом.

Свідок ОСОБА_4 під час допиту пояснив, що 29 березня 2019 року йому зателефонував ОСОБА_3 та повідомив, що знайшовся викрадений автомобіль батька. На його автомобілі вони поїхали в м. Барвінково Харківської області, де біля магазину побачили автомобіль потерпілого «ВАЗ» сріблястого кольору. Коли вони підійшли до автомобіля, побачили за кермом ОСОБА_1 . Коли вони попросили ОСОБА_1 відкрити двері, той завів двигун автомобіля та почав рухатися в напрямку м. Лозова. Вони стали його переслідувати і наздогнали ОСОБА_1 , коли той з`їхав з траси у поле. ОСОБА_1 вискочив з автомобіля та почав тікати, але ОСОБА_3 наздогнав його. Батько ОСОБА_3 розповідав йому, що два дні тому хтось заліз через вікно у гараж та викрав автомобіль.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 показав, що ОСОБА_2 його знайомий. 29 березня 2019 року він по роботі перебував у м. Барвінково Харківської області і біля магазину побачив автомобіль ОСОБА_2 , в якому на місці водія сидів ОСОБА_1 . Він зателефонував ОСОБА_2 та повідомив, що бачить його автомобіль.

Свідок ОСОБА_6 у судовому засіданні пояснив, що працівники поліції запрошували його бути понятим. У його присутності по фото потерпілий вказував на особу, яка викрала його автомобіль. Це було в березні або квітні 2019 року. Під час впізнання був ще один понятий, слідчий та потерпілий.

Свідок ОСОБА_7 у судовому засіданні дав аналогічні свідчення.

Свідок ОСОБА_8 під час допиту пояснив, що у квітні 2019 року його з другом працівник поліції запросив бути понятим. Їм повідомили, що буде відбуватися впізнання. В їх присутності було пред`явлено 4 фотокартки, потім зайшов чоловік, який впізнав особу по фотокартці. Він засвідчив в протоколі, що особа, яка впізнавала, вказала на фото.

Свідок ОСОБА_9 у судовому засіданні пояснив, що у квітні 2019 року був понятим при проведенні впізнання. Зайшла особа та вказала на одну з 4 фотокарток. Працівники поліції нікому нічого не підказували. Він засвідчив, що особа впізнала когось на фото. Особа впевнено вказала на одне фото.

Крім наведених показів потерпілого та свідків, судом встановлена наявність у справі наступних беззаперечних доказів вини обвинуваченого ОСОБА_10 у вчиненні інкримінованого злочину.

Згідно протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 28 березня 2019 року, потерпілий ОСОБА_2 повідомляє, що 27 березня 2019 року у період часу з 20.00 год. до 23 год. 45 хв. невідома особа шляхом зламу вікна в гаражі, за адресою: АДРЕСА_2 , незаконно заволоділа його автомобілем марки «ВАЗ 2110», державний номер НОМЕР_1 сріблястого кольору /а.с. 62 /.

Відповідно до протоколу огляду місця події від 28 березня 2019 року та фототаблиці до нього, проведений огляд ділянки місцевості за адресою: АДРЕСА_2 . Праворуч від металевого паркану розташований гараж, вхід до якого здійснюється через металеві ворота, що складаються з двох частин та на момент огляду перебували у відчиненому стані. На стіні прямо від воріт розташована дерев`яна рама та дерев`яне вікно, яке забито прозорою плівкою складеною двічі. Верхній правий кут вікна не має скла та плівки. Територія домоволодіння з правого боку поряд з провулком обгороджена шифером. На відстані 10 см. знаходяться поліетиленовий пакет, в якому виявлено футболку чорного кольору поло, пластикову мильницю з шилом та дві захисні пов`язки на обличчя. На столі поряд з вікном на картонній коробці виявлено слід низу взуття приблизно довжиною 30 см. та шириною близько 11 см. Ймовірне місце захоплення було оброблено магнітним порошком та було виявлено на поліетиленовому пакеті 1 слід, другий на пакеті із захисною пов`язкою, третій – четвертий на металевому предметі білого кольору. Футболка, мильниця та захисні маски вилучені та запаковані до спец-пакетів /а.с. 64-69 /.

Протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 02 квітня 2019 року, зафіксовано , що серед пред`явлених фотознімків потерпілий ОСОБА_2 впізнав особу на фото № 2 як чоловіка, який 29 березня 2019 року, приблизно о 14.00 годині, знаходячись біля магазину «Каштан» у м. Барвінкове, побачив його та почав тікати на автомобілі «ВАЗ 2110», д/н НОМЕР_2 , який належить йому, та під час затримання чинив опір, що свідчить про те, що саме він викрав вищевказаний автомобіль. Чоловіка впізнає за рисами обличчя, формою носа, розрізом очей. /а.с. 73-75 /. Згідно довідки до протоколу пред`явлення особи для впізнання на фото № 2 зображений ОСОБА_1 /а.с. 76 /.

Згідно протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 03 квітня 2019 року, серед пред`явлених фотознімків свідок ОСОБА_3 впізнав особу на фото № 3 як чоловіка, який 29 березня 2019 року, приблизно о 14.00 годині, знаходячись біля магазину «Каштан» у м. Барвінкове, побачив його та почав тікати на автомобілі «ВАЗ 2110», д/н НОМЕР_2 , який належить його батьку, та під час затримання чинив опір, що свідчить про те, що саме він викрав вищевказаний автомобіль. Чоловіка впізнає за рисами обличчя, формою носа, розрізом очей. /а.с. 77-79 /. Згідно довідки до протоколу пред`явлення особи для впізнання на фото № 3 зображений ОСОБА_1 /а.с. 80 /.

Відповідно до протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 03 квітня 2019 року, серед пред`явлених фотознімків свідок ОСОБА_4 впізнав особу на фото № 4 як чоловіка, якого 29 березня 2019 року, приблизно о 14.00 год., він бачив біля магазину «Каштан» у м. Барвінкове в автомобілі марки «ВАЗ 2110», д/н НОМЕР_1 , та побачивши його, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 почав тікати, що свідчить про те, що саме він викрав вищевказаний автомобіль. Чоловіка впізнає за рисами обличчя, формою носа, розрізом очей. /а.с. 81-83 /. Згідно довідки до протоколу пред`явлення особи для впізнання на фото № 4 зображений ОСОБА_1 /а.с. 84 /.

Згідно протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 02 квітня 2019 року, серед пред`явлених фотознімків свідок ОСОБА_5 впізнав особу на фото № 1 як чоловіка, який 29 березня 2019 року, приблизно о 06.00 годині, приїхав до магазину «Корона» у м. Барвінкове на автомобілі марки «ВАЗ 2110», д/н НОМЕР_1 та робив покупки /а.с. 85-87 /. Згідно довідки до протоколу пред`явлення особи для впізнання на фото № 1 зображений ОСОБА_1 /а.с. 88 /.

Протоколом огляду від 29 березня 2019 року та фото таблиці до нього, підтверджено, що проведений огляд ділянки місцевості, розташованої за адресою: Харківська обл., смт. Барвінкове, вул. Богдана Хмельницького, 15, а саме двір, прилеглий до Барвінківського ВП Балаклійського ВП ГУНП в Харківській області. На зазначеному подвір`ї знаходиться автомобіль марки «ВАЗ 2110», д/н НОМЕР_1 . На момент огляду автомобіля всі двері автомобіля відчинені. На передньому пасажирському сидінні знаходиться посвідчення про звільнення з колонії на ім`я ОСОБА_1 , квиток на потяг «Харків – Павлоград» та записна книжка з номерами телефонів та адресами. На килимі вищевказаного пасажирського сидіння знаходиться технічний паспорт на вищевказаний автомобіль. На задньому сидінні вищевказаного автомобіля знаходиться подушка, шапка чорного кольору, металевий лом та дерев`яна бита. В багажному відділенні автомобіля знаходиться зварювальний апарат та шліфувальна машинка. Вищевказаний автомобіль вилучений до Павлоградського ВП ГУНП в Дніпропетровській області /а.с. 89-95 /.

Згідно протоколу огляду від 30 березня 2019 року, проведений огляд проїзного квитка № 866058, який був виданий на ім`я ОСОБА_1 . Вказаний квиток виготовлений на фірмовому папері «Укрзалізниця» жовтого кольору. Квиток виданий на потяг № 139 на 27.03.2019 року о 05.37 год., вагон № 5, місце 031. Зазначений квиток має маршрут «Харків – ПАС- Павлоград-1», час прибуття 27.03.2019 року о 08.46 год. Вищевказаний квиток має відрив на місці з надписом проїзний документ, що свідчить про те, що він перевірявся співробітником потягу, з чого можливо зробити висновок, що ОСОБА_1 , на якого був виданий вищевказаний квиток, прибув до місця свого призначення /а.с. 98-100 /.

Згідно протоколу огляду від 01 квітня 2019 року, проведений огляд мобільного телефону «Lenovo VIBE» чорного кольору imei1: НОМЕР_3 , чоловічих кросівок «Adidas» 43 розміру, записного блокноту чорного кольору, добровільно виданих ОСОБА_1 . Мобільний телефон «Lenovo» має пошкодження по середині дисплею – тріснута лінія вздовж дисплею. Нижня частина зазначеного телефону має панель управління, верхня частина має камеру та гучномовець. На задній частині зазначеного телефону у верхній частині з лівої сторони наявна камера, по середині телефону напис «VIBE», у нижній частині телефону надпис «Lenovo». Кросівки «Adidas» 43 розміру, виготовлені з тканини, підошва виготовлена з гуми. Блокнот чорного кольору має покриття із шкірозамінника чорного кольору. У блокноті містяться не конфіденційні дані, які належать ОСОБА_1 /а.с. 102-103 /.

Доказ сторони обвинувачення – висновок експерта № 39/4.1/196 від 10 травня 2019 року, згідно якого на фрагменті картону, вилученого 28 березня 2019 року під час проведення огляду місця події в гаражі по АДРЕСА_2 , наявні три сліди низу взуття. Слід низу взуття розмірами 230х68 мм. залишений взуттям на ліву ногу, придатний для встановлення групової приналежності. Вирішити питання, чи придатний слід низу взуття для ідентифікації взуття, що його залишило, можливо лише при порівняльному дослідженні з конкретним взуттям. Сліди низу взуття розмірами 98х48 мм., 70х68 мм. придатні виключно для встановлення групової приналежності, для ідентифікації не придатні. Сліди низу взуття на фрагменті картону, вилученого при вищевказаних обставинах, залишені не кросівками, вилученими 29.03.2019 року у ОСОБА_1 /а.с. 122-128 /, суд визнає неналежним відповідно до ст. 85 КПК України, бо даний доказ не має значення до даного кримінального провадження і не підтверджує існування обставин, що підлягають доказуванню в даному кримінальному провадженні.

Згідно висновку експерта-автотоварознавця № 046/19 від 11 травня 2019 року, ринкова вартість автомобіля ВАЗ-21104, державний номерний знак НОМЕР_1 складає 71955, 84 грн./а.с. 131-142 /.

Аналізуючи позицію обвинуваченого в судовому засіданні, яка зводиться до категоричного невизнання своєї вини та оспорювання очевидних та неспростовних доказів, спів ставляючи її з показаннями потерпілого і свідків, досліджених судом протоколами слідчих дій, документами, які у своїй сукупності повністю викривають обвинуваченого у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, суд робить висновок про те, що наведені судом докази винності ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення мають характер логічних, змістовних, послідовних, беззаперечних та об`єктивних.

Натомість, доводи обвинуваченого та його захисника про непричетність ОСОБА_1 до незаконного заволодіння транспортним засобом судом не беруться до уваги, оскільки будь-якими іншими доказами, крім показань обвинуваченого, не підтверджені.

Покази свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в судовому засіданні не суперечать даним, що були надані потерпілим ОСОБА_2 та свідками ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про проведення впізнання та фотознімками, де вони впізнали ОСОБА_1 як особу, яка безпосередньо керувала викраденим автомобілем. Свідки - ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , які були понятими при проведенні впізнання, підтвердили в судовому засіданні проведення такої самої дії, що не ставить під сумнів як докази протоколи впізнання і саму можливість використання їх як доказів.

Під час судового розгляду кримінального провадження були встановлені та підтверджені об`єктивні обставини вчинення обвинуваченим ОСОБА_1 злочину та обставини затримання ОСОБА_1 безпосередньо у викраденому автомобілі.

Так, в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_2 , свідки ОСОБА_3 , ОСОБА_11 , і ОСОБА_12 підтвердили, що обвинувачений ОСОБА_1 особисто керував викраденим автомобілем, будучи викритим у скоєнні злочину, залишив вказаний автомобіль і намагався втекти. Тобто, потерпілий та вказані свідки є очевидцями і безпосередньо були присутні в той момент, коли ОСОБА_1 керував викраденим автомобілем. В автомобілі «ВАЗ 2110», д/н НОМЕР_1 , власником якого є потерпілий ОСОБА_2 , ОСОБА_1 залишив проїзний документ (квиток), де пасажир зазначений ОСОБА_13 , дата виїзду з м. Харкова співпадає з датою вчинення інкримінованого ОСОБА_1 злочину – 27 березня 2019 року. Крім того, відповідно до протоколу огляду, у викраденому автомобілі було виявлено довідку про звільнення на ім`я ОСОБА_1 .

Під час судового розгляду обвинувачений надав пояснення про застосування до нього недозволених методів слідства працівниками поліції Павлоградського ВП ГУНП в Дніпропетровській області, на підставі чого Державному бюро розслідувань в особі його територіального управління, розташованого у м. Полтаві було доручено провести перевірку за фактом повідомлення ОСОБА_1 про застосування до нього недозволених методів слідства працівниками Павлоградського ВП ГУНП в Дніпропетровській області під час здійснення досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні.

Постановою Слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Полтаві від 22 грудня 2020 року, кримінальне провадження № 62020170000000485 від 03 квітня 2020 року за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України, закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, тобто у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення в діях працівників Павлоградського ВП ГУНП в Дніпропетровській області.

Зазначені докази винуватості ОСОБА_1 сумнівів у достовірності не викликають, викривають обвинуваченого у вчиненні інкримінованого злочину. Ці докази суд визнає допустимими і належними, достовірними і достатніми, оскільки у відповідності до ст.ст.84-86 КПК України прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, а також є такими, що отримані у порядку, встановленому Конституцією та КПК України.

Суд вину обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення вважає доведеною.

Відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують Європейську конвенцію з прав та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. В своєму рішенні "Коробов проти України" від 21.10.2011 року Європейський суд з прав людини зазначає, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення вини "поза розумним сумнівом". Така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.

Оцінюючи в сукупності досліджені докази винуватості обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому злочину, суд приходить до висновку, що винність обвинуваченого ОСОБА_1 доведена "поза розумним сумнівом", оскільки наведені судом у вироку докази винуватості обвинуваченого є очевидними і безсумнівними.

При визначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого: раніше судимий, вчинив у відповідності до ст. 12 КК України тяжкий злочин, за місцем проживання характеризується посередньо.

Обставин, що пом`якшують покарання згідно ст. 66 КК України – не встановлено.

Обставиною, що обтяжує покарання згідно ст. 67 КК України – є рецидив злочину.

За правилами кримінального закону покарання, призначене особі за вчинений злочин, має бути законним і справедливим. Законність покарання означає, що його має бути призначено особі відповідно до вимог цього закону, а справедливість покарання визначається принципом його домірності, тобто необхідності його визначення судом саме у тому виді й розмірі, яке з врахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, даних про особу винного та обставин, що пом`якшують і обтяжують покарання, буде необхідним та достатнім для її виправлення й попередження нових кримінальних правопорушень.

За правилами ст. 65 КК України суд призначає покарання за вчинене кримінальне правопорушення відповідно до Загальної частини цього Кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

Суд вважає, що покарання обвинуваченому ОСОБА_1 необхідно призначити в межах санкцій вказаної статті у вигляді позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна, оскільки виправлення його без ізоляції від суспільства на даний час неможливо.

Саме таке покарання, на думку суду, буде необхідним і достатнім для попередження вчинення нових злочинів та досягнення самої мети покарання, згідно ст. 50 КК України.

Цивільний позов не заявлений.

Судові витрати на проведення судової трасологічної експертизи за спеціальністю 4.6. (дактилоскопічні дослідження) № 39/4.6/195 від 10 травня 2019 року в сумі 1256 грн. 08 коп., судової експертизи за експертною спеціальністю 4.1 «Дослідження слідів людини та слідів тварин» № 39/4.1/196 від 10 травня 2019 року в сумі 1256 грн. 08 коп. підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

Питання про речові докази вирішується на підставі ст.100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.374 КПК України, суд –

У Х В А Л И В :

ОСОБА_1 визнати винним за ч. 2 ст. 289 КК України, та призначити йому покарання у вигляді 7 (семи) років позбавлення волі, з конфіскацією всього належного йому майна.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироком законної чинності залишити у вигляді тримання під вартою.

Строк покарання ОСОБА_1 рахувати з дня затримання - з 29 березня 2019 року.

Стягнути з ОСОБА_1 судові витрати на проведення експертиз у сумі 2512 (дві тисячі п`ятсот дванадцять) грн. 16 коп. на користь держави.

Речові докази:

-автомобіль марки «ВАЗ 2110», д/н НОМЕР_1 , сріблявого кольору, переданий під

зберігальну розписку ОСОБА_2 – залишити останньому за належністю;

-проїзний квиток № НОМЕР_4 , сполученням «Харків – Пас – Павлоград 1» від 27 березня 2019 року – зберігати в матеріалах кримінального провадження;

-мобільний телефон «LENOVO VIBE» imei: НОМЕР_3 чорного кольору, кросівки «Adidas», записну книжку чорного кольору, які передані на зберігання до камери схову Павлоградського ВП ГУНП в Дніпропетровській області - повернути ОСОБА_1 за належністю.

Вирок може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Павлоградський міськрайонний суд протягом тридцяти діб з дня його проголошення, а за відсутності апеляційної скарги вирок набуває законної сили.

Суддя: Н.Г. Самоткан