Рішення № 94617459, 28.01.2021, Нетішинський міський суд Хмельницької області

Провадження № 2/679/47/2021

Справа № 679/1003/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 січня 2021 року м. Нетішин

Нетішинський міський суд Хмельницької області в складі:

судді Гавриленко О.М.,

секретар судового засіданні Василюк Л.С.,

номер справи 679/1003/20,

учасники справи:

позивач Акціонерне товариство комерційний банк «ПРИВАТБАНК»,

відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Нетішин за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

06.08.2020 Акціонерне товариство комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (далі АТ КБ «ПРИВАТБАНК», Банк) звернулось до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, в якому просить стягнути з відповідачів борг спадкодавця перед кредитором.

В обґрунтування позову посилається на те, що відповідно до договору №б/н від 18.07.2007 ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 8000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, зі сплатою відсотків за користування кредитом згідно умов договору.

ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальник ОСОБА_1 помер.

Спадкоємицями після його смерті є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які мали право подати заяву про прийняття або відмову від прийняття спадщини у строк з 03.03.2015 по 03.09.2015.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 постійно проживали разом з померлим і таким чином, на переконання позивача, прийняли спадщину. Вказана обставина підтверджується даними копій паспортів позичальника та відповідачів, де адреса реєстрації зазначена: АДРЕСА_1 .

26.03.2020 Банком було направлено претензію кредитора до Нетішинської державної нотаріальної контори Хмельницької області, відповідь ним було отримано 08.05.2020.

Позивач зазначає, що, на його переконання, відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Так, 03.07.2020 до спадкоємців, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було направлено лист-претензію, згідно яких Банк пред`явив свої вимоги, але ніяких дій не було виконано.

Позивач вказує, що відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є спадкоємцями, які прийняли спадщину, так як не відмовилася від неї, тому, виходячи з положень ст. ст. 1281, 1282 ЦК України зобов`язані повернути Банку борг, який мав на дату своєї смерті спадкодавець ОСОБА_1 за кредитним договором №б/н від 18.07.2007, що становить 7969 грн. 62 коп., який складається з наступного: 7754 грн. 72 коп.- заборгованість за кредитом; 214 грн. 90 коп.- заборгованість за відсотками.

Зважаючи на те, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 добровільно не сплатили означену вище заборгованість, тому Банк вимушений був звернутися до суду з даним позовом.

На підставі наведеного позивач, посилаючись на ст. ст. 608, 1054, 1218, 1219, 1268 -1270, 1281, 1282, 1296 ЦК України, просить стягнути з відповідачів заборгованість за кредитним договором від 18.07.2007 в сумі 7969 грн. 62 коп. та судові витрати.

06.08.2020 представник позивача подала разом з позовною заявою клопотання про витребування доказів, а саме: з Управління економіки виконавчого комітету Нетішинської ради Хмельницької області довідку про склад сім`ї та реєстрацію осіб за адресою АДРЕСА_1 станом на дату смерті ОСОБА_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та з Нетішинської державної нотаріальної контори копію спадкової справи заведеної після ОСОБА_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

19.08.2020 відповідач ОСОБА_2 подала до суду клопотання про розгляд справи в загальному позовному провадженні.

03.09.2020 відповідач ОСОБА_2 направила до суду клопотання про розгляд клопотання про розгляд справи в загальному позовному провадженні у відсутності неї та відкладення розгляду справи. Окрім того, до клопотання додала копію свідоцтва про розірвання шлюбу між нею та ОСОБА_1

07.09.2020 відповідач ОСОБА_1 подав до суду клопотання про розгляд справи в загальному позовному провадженні.

29.09.2020 відповідачі подали до суду заперечення на позовну заяву та заяву про застосування строків давності. Останні в запереченнях зазначили, що вони заперечують проти позовних вимог та не визнають їх, оскільки позивач не подав до суду документів, що між позивачем і відповідачем виникли кредитні відносини та що позивач відповідачу надав кредитні грошові кошти. Також зазначили відповідачі в запереченнях, що на обґрунтування своїх позовних вимог позивач до своєї позовної заяви додав начебто розрахунок заборгованості, певну довідку розрахунку за договором, анкету-заяву позичальника та витяг з умов та правил кредитування і зазначив, що начебто відповідач отримав картковий кредит. Разом з тим зазначають, що жодного доказу, в розумінні законодавства, що підтверджував би виникнення кредитного зобов`язання, не було. Не були також додані виписки на підтвердження існування боргу та його розміру. Розрахунок заборгованості, який поданий позивачем не відповідає дійсності, оскільки в позовній заяві сума кредитного ліміту становить 8000,00 грн., а що стосується заяви анкети, то потрібно зазначити, що вказаний кредитний ліміт становить 250 грн., що є підтвердженням надуманості розміру заборгованості визначеної у позові. Відповідачі також зауважили, що правила кредитування, які додані до позову не можуть взагалі розповсюджуватися на відповідача, оскільки останнім не підписанні.

Крім того, відповідачі просять застосувати позовну давність, оскільки позивачем пропущено строк звернення до суду. На переконання останніх, сплив позовної давності є підставою для відмови у позові. Так відповідно до заяви позичальника №б/н від 18.07.2007 вказано, що кредит надається строковий. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Зі спливом позовної давності до позовної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги. У разі неналежного виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором, позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу. Проте відповідачі не здійснювали будь-яких дій, що свідчать про визнання ними боргу спадкодавця або іншого обов`язку та переривання позовної давності. На підставі наведеного відповідачі просять у позові відмовити.

12.10.2020 представником позивача надано до суду пояснення.

23.10.2020 представником позивача надано до суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з необхідністю підготовки правової позиції.

04.11.2020 представник позивача подала до суду клопотання про витребування доказів, зокрема витребувати у приватного нотаріуса Нетішинського нотаріального округу у Хмельницькій області Половка О.В. копію спадкової справи заведеної після ОСОБА_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

20.11.2020 відповідач ОСОБА_1 подав до суду заяву про відкладення розгляду справи у зв`язку з його незадовільним станом здоров`я.

22.12.2021 відповідач ОСОБА_2 , направила до суду заперечення на позовну заяву, у якому зазначила, що позивачу направляла свідоцтво про смерть ОСОБА_1 , який є її колишнім чоловіком, і Банк таке отримав 13.05.2015. Також ОСОБА_2 вказала, що не являється спадкоємцем ОСОБА_1 , оскільки шлюб з останнім було ще розірвано 06.08.1998.

21.01.2021 представник позивача подала до суду клопотання про витребування доказів.

Будь-яких інших заяв та клопотань до суду від сторін не надходило.

Ухвалою судді Нетішинського міського суду Хмельницької області від 07.08.2020 вказана позовна заява була прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою судді Нетішинського міського суду Хмельницької області від 03.09.2020 заяву відповідача ОСОБА_2 задоволено та перейдено з розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

29.09.2020 ухвалою Нетішинського міського суду Хмельницької області підготовче провадження по вказаній справі закрито та таку призначено до судового розгляду по суті.

Крім того, вказаною ухвалою за клопотанням представника позивача було витребувано докази, а саме: з Управління економіки виконавчого комітету Нетішинської ради Хмельницької області довідку про склад сім`ї та реєстрацію осіб за адресою АДРЕСА_1 станом на дату смерті ОСОБА_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та з Нетішинської державної нотаріальної контори копію спадкової справи заведеної після ОСОБА_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , за наявності такої.

22.12.2020 ухвалою Нетішинського міського суду Хмельницької області клопотання представника позивача про витребування доказів задоволено, зокрема представник позивача в означеному клопотанні просив витребувати у приватного нотаріуса Нетішинського міського нотаріального округу в Хмельницькій області Половко О.В. копію спадкової справи заведеної після ОСОБА_1 , за наявності такої, для встановлення спадкового майна та його вартості, розгляд справі відкладено на 28.01.2021.

28.01.2021 в судовому засіданні ухвалою Нетішинського міського суду Хмельницької області у клопотанні представника позивача про витребування доказів, а саме про витребування: інформації з спадкового реєстру, відомостей про склад сім`ї з метою виявлення правонаступників, відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна про наявність нерухомого майна в ОСОБА_1 та витягу з Державного земельного кадастру - відмовлено. Свою відмову у задоволенні клопотання суд мотивував тим, що означене клопотання подано представником позивача не на стадії подання заяв та клопотань, а на стадій судового розгляду, коли справа вже слухається по суті і таке клопотання не містить жодних обґрунтувань того, які були перешкоди у позивача в отриманні запитуваних документів самостійно. Також у клопотанні було відмовлено з тих мотивів, що інформація з спадкового реєстру та відомості про склад сім`ї вже міститься в матеріалах справи, а відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна про наявність нерухомого майна в ОСОБА_1 та витяг з Державного земельного кадастру можливо без будь-яких перешкод отримати і без ухвали суду у визначеному порядку.

Будь-які інші процесуальні дії у справі судом не проводилися.

Представник позивача в судове засідання не з`явилася. Остання 25.01.2021 подала до суду клопотання, в якому просила розгляд справи проводити у відсутності представника позивача, зазначивши, що позов підтримує повністю та не заперечує проти проведення розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце судового засідання не з`явилась. Остання 22.12.2020 подала до суду заяву про розгляд справи без її участі, в якій також просила розглянути її заперечення на позовну заяву.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні просив у позові відмовити з підстав зазначених у запереченні на позовну заяву та заяві про застосування строку позовної давності. Додатково відповідач зазначив, що з 1998 року він не проживав з батьком ОСОБА_1 та не спілкувався з таким. Проте прийняв спадщину після смерті свого батька - ОСОБА_1 . Про існування в його батька боргів перед позивачем йому відомо не було, нотаріус його про це не повідомляв.

Окрім того, звернув увагу на те, що після смерті його батька ще кілька років позивачем проводились різного роду банківські операції з карткою померлого, проте згідно банківських правил така картка повинна відразу бути заблокованою після того, як стало відомо банку про смерть клієнта. Означне вказує на неправомірність дій позивача щодо нарахування заборгованості.

Заслухавши відповідача ОСОБА_1 , встановивши фактичні обставини справи на яких ґрунтуються вимоги позивача та заперечення відповідачів на них, дослідивши та оцінивши докази, проаналізувавши норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, вважаю наступне.

Відповідно до положень статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Частиною 1 статті 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 1 статті 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом установлено, що відповідно до договору № б/н від 18.07.2007 ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 8000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, зі сплатою відсотків за користування кредитом згідно умов договору.

На підтвердження своїх вимог до матеріалів справи позивач надав суду заяву разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» підписану позичальником (арк.спр.12-18).

Статтею 634 ЦК України передбачена можливість укладення договору приєднання, тобто договору, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Статтею 204 ЦК України визначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Після укладення договору між позивачем і відповідачем, відповідно до вимог ст. 509 ЦК України, виникли певні зобов`язання, що є правовідносинами, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити) гроші, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Ці зобов`язання згідно ст. ст. 526, 530 ЦК України повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. ст. 1049, 1050 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 1054 та ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України наслідками порушення боржником зобов`язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право кредитора достроково вимагати повернення всієї суми кредиту. Зважаючи на зазначене, суд приходить до висновку, що між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 шляхом підписання заяви про отримання кредитної карти, було укладено в письмовій формі кредитний договір.

Таким чином, факт укладення між сторонами кредитного договору доведений належними та допустимими доказами.

З огляду на матеріали справи, свої зобов`язання за кредитним договором АТ КБ «ПРИВАТБАНК» виконав в повному обсязі.

ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальник ОСОБА_1 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Нетішинського міського управління юстиції у Хмельницькій області від 05.03.2015, актовий запис №37 (арк. спр. 23).

Станом на дату смерті заборгованості позичальника перед Банком за кредитним договором №б/н від 18.07.2007, становить 7969 грн. 62 коп., яка складається з наступного: 7754 грн. 72 коп.- заборгованість за кредитом; 214 грн. 90 коп.- заборгованість за відсотками (арк.спр.7-11).

Згідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України).

Водночас згідно до ст. 1219 ЦК України не входять до складу спадщини права та обов`язки, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема: 1)особисті немайнові права; 2)право на участь у товариствах та право членствав об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; 3)право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 4)права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; 5) права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.

Виходячи з положень ч. 1 ст. 608 ЦК України, зобов`язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов`язаним з його особою і у зв`язку з цим не може бути виконане іншою особою.

Згідно до ст. 1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу). Якщо протягом однієї доби померли особи, які могли б спадкувати одна після одної, спадщина відкривається одночасно і окремо щодо кожної з них. Якщо кілька осіб, які могли б спадкувати одна після одної, померли під час спільної для них небезпеки (стихійного лиха, аварії, катастрофи тощо), припускається, що вони померли одночасно. У цьому випадку спадщина відкривається одночасно і окремо щодо кожної з цих осіб.

Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місце знаходження нерухомого майна або основної його частини, а завідсутності нерухомого майна -місцезнаходження основної частини рухомого майна. В особливих випадках місце відкриття спадщини встановлюється законом (ст. 1221 ЦК України).

Частиною першою статті 1222 ЦК України, визначено, що спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово (ч. 1 ст. 1258 ЦК України).

Відповідно доположень ч.1 ст. 1261ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Частиною 1 статті 1268 ЦК України визначено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Частиною 3 статті 1268 ЦК України визначено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Як вбачається з матеріалів спадкової справи, 31.08.2015 до приватного нотаріуса Нетішинського міського нотаріального округу Хмельницької області, звернувся ОСОБА_1 із заявою про прийняття спадщини, внаслідок чого була відкрита спадкова справа, що підтверджується відповідними довідками зі Спадкового реєстру та Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі спадкової справи (арк. спр. 137-138).

При цьому, ОСОБА_1 у даній заяві зазначає, що крім нього інших спадкоємців немає.

Окрім того, згідно довідки, наданої управлінням економіки виконавчого комітету міської ради, відповідно до поквартирної карточки, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Разом з ним були зареєстровані ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (арк. спр. 115).

Згідно копії свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_2 виданого Нетішинським міським відділом реєстрації актів громадянського стану Хмельницької області від 06.08.1998, шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано, про що зроблено актовий запис № 94 (арк. спр. 59).

Також відсутні в матеріалах справи докази про те, що відповідач ОСОБА_2 прийняла спадщину після померлого ОСОБА_1 , як і докази про наявність між вказаними особами родинних зв`язків.

Отже, наведені обставини свідчать про те, що єдиним спадкоємцем померлого ОСОБА_1 є син останнього - ОСОБА_1 .

Оскільки зобов`язання боржника з повернення кредиту входять до складу спадщини, то застосуванню підлягають норми статті 1282 ЦК України щодо обов`язку спадкоємців задовольнити вимоги кредитора.

Саме на підставі норм статей 1281, 1282 ЦК України позивач заявив вимоги до спадкоємця.

Окрім того, згідно зі ст.1282 ЦК України (в редакції на час спірних правовідносин, тобто до внесення змін в редакції Закону № 2478-VIII від 03.07.2018 року) спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора спадкоємці зобов`язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.

Разом з тим, положення зазначеної норми застосовуються у випадку дотримання кредитором норм статті 1281 ЦК України щодо строків пред`явлення ним вимог до спадкоємців. Недотримання цих строків, які є присічними (преклюзивними), позбавляє кредитора права вимоги до спадкоємців.

Статтею 1281 ЦК України (в редакції на час спірних правовідносин, до внесення змін в редакції Закону № 2478-VIII від 03.07.2018 року) передбачено, що спадкоємці зобов`язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги. Кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред`явити вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від дня настання строку вимоги. Кредитор спадкодавця, який не пред`явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.

Отже, встановлені статтею 1281 ЦКУкраїни строки - це строки, у межах яких кредитор, здійснюючи власні активні дії, може реалізувати своє суб`єктивне право.

Сплив визначених статтею 1281 ЦКУкраїни строків пред`явлення кредитором вимоги до спадкоємців має наслідком позбавлення кредитора права вимоги за зобов`язанням, а також припинення такого зобов`язання.

Строки пред`явлення кредиторами спадкодавця вимог до спадкоємців є обмежувальними (преклюзивними), ці строки не призупиняються, не перериваються й не поновлюються.

Зазначений правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 квітня 2018 року у справі № 14-53цс18.

Стаття 1281 ЦК України не встановлює певного порядку пред`явлення вимог кредиторів. Пред`явлення кредитором вимог може відбуватися як безпосередньо спадкоємцю, так і через нотаріуса (правова позиція, викладена в постанові Верховного Суду від 11.07.2018 року у справі № 495/1933/15-ц).

Виходячи з пояснень представника позивача наданих суду від 01.10.2020 за №20201001/2475, про смерть позичальника ОСОБА_1 , Банку стало відомо 13.05.2015 про що був наданий документ копія свідоцтва про смерть, що стверджується знімком з екрану із Банківського комплексу Єдина клієнтська База з якого вбачається, що 13.05.2015 об 14:20:41 годині було прикріплено документ стосовно смерті Позичальника (арк. спр.92, зворотня сторона).

В означених поясненнях представником позивача також зазначено, що до державної нотаріальної контори за вихідним номером SAMDS0000015029159 від 09.05.2016 направлено лист кредитора з проханням направити інформацію про спадкоємців ОСОБА_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , однак відповіді не отримав. Поряд з цим на підтвердження означеного позивачем належних доказів надано до суду не було, а було надано реєстр відправлення позовної заяви до суду (арк. спр. 100, зворотня сторона). Окрім того, в поясненнях представником позивача зазначено, що направлявся лист, а додатком додано претензію кредитора за вихідним номером SAMDS0000015029159 від 09.05.2016.

Поряд з цим в пояснення представника позивача зазначено, що 26.03.2020 ним була направлена претензія кредитора до Нетішинської державної нотаріальної контори, що підтверджується Реєстром поштових відправлень, на яку 08.05.2020 було отримано відповідь, де вказувалося, що претензію кредитора №SAMDNS0000015029159 від 17.03.2020 ПАТ КБ «Приват Банк» направлено приватному нотаріусу Нетішинського міського нотаріального округу Хмельницької області Половку О.В. для долучення до матеріалів спадкової справи №09/2015 після смерті ОСОБА_1 (арк. спр. 24-26).

03.07.2020 на адресу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 направлено лист-претензію щодо погашення заборгованості за кредитом спадкодавця ОСОБА_1 в розмірі 7969,62 грн., що стверджується листом-претензією та Реєстром поштових відправлень (арк. спр. 27-31).

Таким чином, наведені обставини свідчать про те, що позивач дізнався про відкриття спадщини - смерть позичальника ОСОБА_1 ще 13.05.2015.

Окрім того, з матеріалів спадкової справи убачається, що державним нотаріусом Мельником А.П. 01.02.2019 направлялась для приватного нотаріуса Половка О.В. претензія позивача в порядку ст. 1281 ЦК України з приводу боргу ОСОБА_1 , який помер, за вихідним номером SAMDS0000015029159 від 03.01.2019 (арк. спр. 139,140). Така ж претензія направлялась державним нотаріусом Мельником А.П. 04.04.2020 для приватного нотаріуса Половка О.В. за вихідним номером SAMDS0000015029159 від 17.03.2020 (арк.спр.148,149). В свою чергу, як убачається з матеріалів спадкової справи, приватний нотаріус Половко О.В. направляв повідомлення для відповідача ОСОБА_1 з приводу наявної в нього важливої інформації щодо його батька ОСОБА_1 від 15.02.2019 та повідомлення від 28.02.2019 про наявність претензії позивача щодо боргів його померлого батька (арк.спр.147, 150), проте метеріали спадкової справи не містять інформації щодо отримання відповідачем ОСОБА_1 таких повідомлень та про обізнаності останнього з такими. Водночас з листа приватного нотаріуса Половка О.В. від 27.04.2020 убачається, що останній повідомив позивача про те, що 31.08.2015 ним була заведена спадкова справа до майна померлого ОСОБА_1 , претензія SAMDS0000015029159 від 17.03.2020 зареєстрована в Книзі реєстрації спадкових справ, прийняті міри щодо повідомлення спадкоємців про претензіяю кредитора та буде їм вручена при зверненні до нього, як до нотаріуса для подального оформлення спадкових справ (арк. спр.157). Інформації щодо подальшого оформлення спадкової справи матеріали спадкової справи не містять. Означене вказує на те, що спадкоємець ОСОБА_1 не був обізнаний з боргами свого спадкодавця, що в свою чергу виключало обов`язок його повідомляти кредитора спадкодавця про відкриття спадщини.

Вказане вище підтверджує те, що позивач як кредитор спадкодавця не пред`явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частиною другою статті 1281 ЦК України (в редакції на час спірних правовідносин, до внесення змін в редакції Закону № 2478-VIII від 03.07.2018 року).

Виходячи з приписів ч. 2 ст. 1281 ЦК України (в редакції на час спірних правовідносин, тобто до внесення змін в редакції Закону № 2478-VIII від 03.07.2018 року), позивач мав право пред`явити вимоги до спадкоємців боржника ОСОБА_1 , протягом шести місяців починаючи з 13.05.2015, тобто з часу коли він дізнався про відкриття спадщини.

Водночас, як свідчать матеріали справи, позивач звернувся із вимогою до спадкоємців боржника лише 03.01.2019, тобто коли вперше направив до Нетішинської державної нотаріальної контори претензію, а тому пропустив визначений ч. 2 ст. 1281 ЦК України (в редакції на час спірних правовідносин) шестимісячний строк для пред`явлення вимоги спадкоємцям боржника.

Наслідком пропуску кредитором вказаного строку звернення з вимогою до спадкоємців є позбавлення права вимоги, згідно до ч. 4 ст. 1281 ЦК України, а тому і відповідно відмовою у задоволенні позову.

Крім того, враховуючи, що відповідач ОСОБА_2 спадщину після померлого ОСОБА_1 не приймала та шлюб між нею та померлим ОСОБА_1 було розірвано до смерті останнього, то ОСОБА_2 , на думку суду, взагалі не є належним відповідачем у справі.

Разом з тим відповідачами заявлено про застосування строків позовної давності до правовідносин щодо стягнення кредитної заборгованості та заборгованості з них, як спадкоємців кредитора.

Поняття «строк пред`явлення кредитором спадкодавця вимог до спадкоємців» не тотожне поняттю «позовна давність». Так, частина четверта статті 1281 ЦК України визначає наслідком пропуску кредитором спадкодавця строків пред`явлення вимог до спадкоємців позбавлення права вимоги такого кредитора, який не пред`явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті. Тоді як згідно з частиною четвертою статті 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Статтею 253 ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

При цьому початок перебігу позовної давності пов`язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, як з певними подіями (фактами), які свідчать про порушення прав особи (стаття 261 ЦК України).

За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Як роз`яснено в п. 32 постанови Пленуму ВССУ, згідно з правовою позицією ВСУ у справі № 6-33цс15, строки, встановлені у ст. 1281 ЦК для пред`явлення вимог кредитором спадкодавця, є присічними, преклюзивними. Оскільки зі смертю боржника зобов`язання з повернення кредиту включаються до складу спадщини, то умови кредитного договору щодо строків повернення кредиту не застосовуються, а підлягають застосуванню норми ст. 1281 та 1282 ЦК щодо строків пред`явлення кредитором вимог до спадкоємців і порядку задоволення цих вимог кредитора. Недотримання кредитором передбачених ст. 1281 ЦК строків пред`явлення вимог (які є присічними, преклюзивними) позбавляє кредитора права вимоги до спадкоємців.

Із зазначених роз`яснень випливає, що умови кредитного договору, зокрема, щодо строків повернення та платежів з погашення кредиту, строків дії картки та інші умови кредитного договору, зокрема, і про позовну давність, зі смертю боржника, не поширюються на його спадкоємців, для яких ці кредитні правовідносини трансформуються у правовідносини лише з погашення успадкованих боргів спадкодавця. А тому умови кредитного договору щодо строків повернення кредиту, строку дії картки, строку позовної давності, визначеного договором, у відносинах зі спадкоємцями не застосовуються.

З матеріалів справи убачається, що позивачу було відомо про смерть ОСОБА_1 ще 13.05.2015 (арк. спр. 92).

Саме ця дата, на переконання суду, є початком перебігу позовної давності, оскільки з цієї дати настали одночасно обов`язкові умови для початку перебігу позовної давності, передбачені у частині першій статті 261 ЦК України: банку на цей момент вже могло бути відомо про порушення його права.

Як вбачається із роз`яснень, викладених у п.11 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 18.12.2009 «Про судове рішення у цивільній справі», встановивши, що строк для звернення з позовом пропущено без поважної причини, суд у рішенні зазначає про відмову в позові з цих підстав, якщо про застосування позовної давності заявлено стороною у спорі, зробленою до ухвалення ним рішення, крім випадків, коли позов не доведено, що є самостійною підставою для цього.

Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, суд повинен з`ясувати чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості.

Враховуючи викладене, оскільки позивачем не доведені позовні вимоги, в задоволенні позову слід відмовити саме з підстав його недоведеності.

Судові витрати у відповідності до вимог ч. 1 ст. 141 слід покласти на позивача, оскільки у задоволенні позову останнього відмовлено.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 19, 76, 81, 141, 211, 247, 259, 263-265, 273, 274 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У позові Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості- відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Хмельницького апеляційного суду через Нетішинський міський суд Хмельницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач Акціонерне товариство комерційний банк «ПРИВАТБАНК», місцезнаходження: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570.

Відповідачі:

ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Повне судове рішення складено 02 лютого 2021 року.

Суддя Гавриленко О.М.