Вирок № 9461329, 01.03.2010, Звягельський міськрайонний суд Житомирської області (до 25.04.2025 - Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області)

справа № 1-69/10

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

1 березня2010 року м. Новоград-Волинський

Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області в складі:

головуючої судді…………Літвин О.О.

при секретарі……………….Сарган О.А.

з участю прокурора………………….Давидок М.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу

по обвинуваченню:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Коростень Житомирської області, українця, громадянина України, освіта середня, розлученого, непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, в силу ст. 89 КК України не судимого,

за ч. 1 ст. 185; ч. 2 ст. 190; ч. 4, 5 ст. 27, ч. 2 ст. 358; ч. 3 ст. 358 КК України ;

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженки с. Печеськи Красилівського району Хмельницької області, українки, громадянки України, освіта середня спеціальна, розлученої, працюючої майстром холодильника ТОВ «Новоград-Волинський мясокомбінат», проживаючої за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимої,

за ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 190; ч. 2 ст. 358 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Одного із днів серпня 2007 року ОСОБА_1 вирішив отримати споживчий кредит в одному з банків м. Новоград-Волинський за підробленими довідками про доходи, оскільки на той час ніде не працював.

Реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_1 звернувся до свого знайомого військовослужбовця військової частини А0409 ОСОБА_3 та попросив допомогти йому отримати довідку про доходи. ОСОБА_3 погодився та в серпні 2007 року біля Центрального Новоград-Волинського відділення Житомирської обласної дирекції ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» (далі Банк) надав ОСОБА_1 два фірмові бланки довідок про доходи, на яких уже містилися відбитки гербової печатки військової частини А0409, та заповнену довідку про доходи №127/23 з відбитком гербової печатки військової частини А0409, в якій були зазначені неправдиві відомості про те, що ОСОБА_1 працює на посаді водія у військовій частинні А0409 та про те, що він отримував доходи у військовій частині А0409, а саме: у лютому 1718 грн. 20 коп., березні 1718 грн. 73 коп., квітні 1847 грн. 89 коп., травні 1813 грн. 20 коп., червні 1917 грн. 37 коп., липні 1938 грн. 05 коп. Однак у військовій частині А0409 ОСОБА_1 військову службу не проходив, за трудовим договором там не працював і жодних доходів не отримував.

Підшукуючи поручителів, які б уклали договір поруки за його кредитними зобовязаннями, ОСОБА_1 звернувся до свого знайомого ОСОБА_5, однак про наміри надати підроблені довідки про доходи останньому, на підставі яких мав укладатися кредитний договір та договір поруки, не повідомляв, а зазначив лише, що від нього вимагається надати паспорт та особистий ідентифікаційний номер, на що ОСОБА_5 погодився. В якості іншого поручителя ОСОБА_1 вирішив залучити свою колишню дружину ОСОБА_2, з якою проживав в одній квартирі.

14 серпня 2007 року біля Банку ОСОБА_1 зустрів ОСОБА_2 та вмовив її допомогти в отриманні кредиту і бути поручителем у кредитному зобовязанні, при цьому він повідомив останній про свої наміри надати до банку підроблені довідки з метою укладення кредитного договору та укладення договорів поруки за даними кредитними зобовязаннями його поручителями ОСОБА_5 та ОСОБА_2 Він також повідомив їй, що бланки довідок про доходи, які необхідно заповнити поручителям, у нього вже є, а ОСОБА_2, в свою чергу, потрібно їх лише заповнити та надати свій паспорт і особистий ідентифікаційний номер.

Того ж дня, в приміщенні Банку, відповідно до попередньої домовленості, ОСОБА_1 надав ОСОБА_2 для заповнення два типові фірмові бланки довідок про доходи, на яких уже містилися відбитки гербової печатки військової частини А0409 та надавав останній вказівки щодо того, які відомості необхідно до них вносити, хоча знав про те, що вони не відповідають дійсності. В звязку з чим, ОСОБА_2 власноручно внесла під диктовку ОСОБА_1 до них неправдиві відомості, а саме: до довідки № 131/27 відомості про те, що ОСОБА_2 працює на посаді радіотелефоніста у військовій частині А0409 за основною формою працевлаштування, починаючи з 07 травня 2001 року, та розміри її доходів, отриманих у вказаній частині, а саме: у лютому 1 450 грн. 38 коп., березні 1429 грн. 05 коп., квітні 1518 грн. 30 коп., травні 1475 грн. 25 коп., червні 1520 грн. 73 коп., липні 1505 грн. 35 коп., після чого в графі « Керівник » власноручно поставила підпис та зазначила: « Командир в/ч А0409. ОСОБА_6 », в графі « Головний бухгалтер » власноручно поставила підпис та зазначила: « НФС ОСОБА_7 »; а до довідки № 131/28 відомості про те, що ОСОБА_5 працює на посаді командира батареї у військовій частині А0409 за основною формою працевлаштування, починаючи з 14 травня 1994 року, та розміри його доходів, отриманих у вказаній частині, а саме: в лютому 1523 грн. 27 коп., березні 1516 грн. 27 коп., квітні 1479 грн. 27 коп., травні 1563 грн. 08 коп., червні 1587 грн. 59 коп., липні 1578 грн. 07 коп., після чого в графі « Керівник » власноручно поставила підпис та зазначила: « Командир в/ч А0409. ОСОБА_6 », в графі « Головний бухгалтер » власноручно поставила підпис та зазначила: « НФС ОСОБА_7 ». У військовій частині А0409 ОСОБА_2 також військову службу не проходила, за трудовим договором там не працювала і жоодних доходів не отримувала. Бажаючи підтримати шахрайські дії ОСОБА_1, направлені на незаконне отримання кредиту, ОСОБА_2 передала йому вказані довідки.

В подальшому, 14 серпня 2007 року, бажаючи незаконно збагатитися шляхом отримання кредиту в розмірі 5 000 грн., в приміщенні Банку ОСОБА_1 надав провідному експерту ОСОБА_8 довідки № 131/27, № 131/28 та № 127/23. В результаті незаконних дій, які виразилися в надані вказаних підроблених документів ОСОБА_1 до відділення Банку, останнім був укладений кредитний договір № 014/1842/82/115912 від 14 серпня 2007 року на умовах отримання кредиту та повернення його протягом двох років, а також сплати процентної ставки в розмірі 24 % річних і комісійного збору в розмірі 3 % суми кредиту, а поручителями ОСОБА_5 та ОСОБА_2 договори поруки. Завдяки укладеному кредитному договору, ОСОБА_1 незаконно заволодів грошовими коштами ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» в розмірі 5 000 гривень, яким в подальшому розпорядився на власний розсуд.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_1 03.12.2009 року, біля 8 год. 30 хв., знаходячись в квартирі НОМЕР_2 колишньої дружини ОСОБА_2, що розташована по АДРЕСА_1, вирішив скоїти крадіжку грошей ОСОБА_9 дочки ОСОБА_2 Для цього, пересвідчившись, що за ним ніхто не спостерігає та його дії залишаться непоміченими для оточуючих, ОСОБА_1 зайшов до кімнати ОСОБА_9 і, скориставшись тим, що вона в той час спала, з верхньої шухляди комоду дістав її гаманець, звідки взяв гроші в сумі 200 грн. Після цього з викраденими грошима з місця вчинення злочину зник, заподіявши ОСОБА_9 матеріальну шкоду на загальну суму 200 грн.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину у предявлених йому обвинуваченнях визнав повністю , в скоєному щиро розкаявся та пояснив, що влітку 2007 року вирішив отримати кредит в одному з банків міста. Оскільки на той час ніде не працював, звернувся до товариша військовослужбовця військової частини А 0409 ОСОБА_3, та попросив у нього допомогти отримати довідку про доходи, на що той погодився. В серпні 2007 року ОСОБА_3 дістав три фірмові бланки довідок про доходи з гербовими печатками військової частини А0409, в одній з яких було зазначено про те, що він працює на посаді водія у військовій частинні А0409 та отримував заробітну плату. Також звернувся до свого знайомого ОСОБА_5, щоб той став поручителем у кредитному зобовязанні, однак про наміри представити підроблені довідки про доходи, на підставі яких мав укладатися кредитний договір та договір поруки, не повідомляв, на що ОСОБА_5 погодився. В якості іншого поручителя взяв свою колишню дружину ОСОБА_2, з якою проживав в одній квартирі і якій повідомив про свої наміри надати до банку підроблені довідки з метою укладення кредитного договору та укладення договорів поруки за даними кредитними зобовязаннями його поручителями, ОСОБА_5 та нею.

14 серпня 2007 року в приміщенні Центрального Новоград-Волинського відділення Житомирської обласної дирекції ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» надав ОСОБА_2 для заповнення бланки довідок про доходи з гербовими печатками військової частини А 0409 та продиктував, що необхідно в них внести, що вона і зробила. Далі, зазначені довідки з неправдивими відомостями надав працівнику банку і після цього уклав кредитний договір, згідно якого отримав кредит в розмірі 5 000 гривень, яким в подальшому розпорядився на власний розсуд.

У військовій частині А 0409 ніколи не служив, не працював і жодних доходів там не отримував.

03.12.2009 року, вранці, знаходячись в квартирі своєї колишньої дружини ОСОБА_2, з якою разом й досі проживає, вирішив викрасти гроші в її дочки ОСОБА_9 Для цього зайшов в кімнату останньої і скориставшись тим, що вона ще спала, викрав 200 грн. з її гаманця, якого дістав з шухляди комоду. Викрадені гроші витратив на власні потреби.

В судовому засіданні підсудна ОСОБА_2 свою вину у предявленому їй обвинуваченні визнала повністю , в скоєному щиро розкаялась та пояснила, що 14 серпня 2007 року, коли поверталась додому, її колишній чоловік ОСОБА_1, з яким і досі разом проживає, зустрівши її біля Центрального Новоград-Волинського відділення Житомирської обласної дирекції ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», умовив допомогти йому отримати кредит в розмірі 5 000 грн., на що погодилась. При цьому пояснив, що жодних довідок їй ніде отримувати не потрібно, оскільки всі необхідні документи у нього вже є і потрібен лише її підпис, а також, щоб була його поручителем. Разом зайшли до приміщення Банку, де ОСОБА_1 дав два фірмові бланки довідок з гербовими печатками військової частини А 0409 та розповів, які відомості потрібно вносити до вказаних документів. Знаючи, що документи не відповідають дійсності, власноручно записала в них те, що вона та ОСОБА_5, який був разом з нею другим поручителем, працюють у військовій частині А0409 та отримують заробітну плату, також поставила підписи. Заповнивши дані довідки, передала їх ОСОБА_1, який пішов разом з ними оформляти кредит.

У військовій частині А0409 військову службу ніколи не проходила та не працювала там. З 1983 року працює у ВАТ «Новоград-Волинський мясокомбінат».

Покази підсудних є послідовними, логічними і не викликають в суду сумніву щодо правильності розуміння ними змісту обставин злочинів, добровільності та істинності їх позиції.

У відповідності зі ст. 299 КПК України, за згодою учасників судового розгляду, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. При цьому суд переконався в тому, що підсудні правильно розуміють зміст всіх обставин справи, викладених в обвинувальному висновку, і сумніву в добровільності та істинності їх позиції в суду немає. Також підсудним розяснено, що вони при відмові від дослідження доказів щодо фактичних обставин справи, будуть позбавлені можливості оспорювати їх в апеляційному порядку. Усвідомивши це, підсудні настояли на істинності своєї позиції у визнанні вини і викладених обставин справи, а прокурор на недоцільності дослідженні визнаних обставин.

Крім визнання вини підсудними, їх вина повністю стверджується наступними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Епізод підробки документів та їх використання, шахрайства 14.08.2007 року

Протоколом огляду кредитної справи ОСОБА_1, з якого слідує, що в справі знаходяться: довідка про доходи № 127/23 на імя ОСОБА_1, де зазначено, що він постійно працює з 10 травня 2003 року на посаді водія авто Камаз-5320 у в/ч А 0409, та розміри його доходів, отриманих у військовій частині А 0409 з лютого по липень 2007 року; довідка про доходи №131/27 на імя ОСОБА_2, де зазначено, що вона працює у в/ч А 0409 на посаді радіотелефоніста з 07 травня 2001 року, та розміри її доходів з лютого по липень 2007 року; довідка про доходи № 131/28 на імя ОСОБА_5, де зазначено, що він працює у в/ч А 0409 на посаді командира батареї з 14 травня 1994 року, та розміри його доходів з лютого по липень 2007 року.

Також в кредитній справі знаходиться копія кредитного договору № 014/1842/82/115912 від 14.08.2007 року, де в графі «Позичальник» друкованим способом зазначено: «ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1»; в графі «Сума кредиту. Валюта кредиту» зазначено: «5 000 UАН»; в графі «Строк кредиту» зазначено: «24 місяців»; в графі «Дата надання кредиту» зазначено: «14.08.2007», в графі П.І.Б. поручителя зазначено: «ОСОБА_5. ОСОБА_2»; в графах для підписів позичальника виконані підписи (а.с.55-58).

Висновком судової техніко-почеркознавчої експертизи від 30.10.2009 року, з якого слідує, що рукописні записи, розташовані в графах довідок №131/27 від 10.09.2007 року, № 131/28 від 10.09.2007 року, виконані ОСОБА_2 (а.с.148-152)

Епізод крадіжки майна ОСОБА_9 03.12.2009 року

Показами потерпілої ОСОБА_9, яка пояснила, що проживає разом з матірю, сестрою, сином та вітчимом ОСОБА_1 Мати з останнім розлучена, однак проживають вони й досі разом. 03.12.2009 року, в післяобідню пору, виявила зникнення зі свого гаманця, якого зберігала в шухляді комоду в своїй кімнаті, 200 грн. однією купюрою. Пізніше здогадалась, що гроші викрав її вітчим, оскільки раніше неодноразово виявляла зникнення своїх речей, однак до міліції не зверталась, бо жаліла свого вітчима.

Будь-яких претензій до ОСОБА_1 не має.

Протоколом огляду місця пригоди від 07.12.2009 року, з якого слідує, що в квартирі АДРЕСА_1, в одній з кімнат знаходиться комод з шухлядами. (а.с.5).

Оцінюючи всі досліджені докази в їх сукупності суд вважає вину підсудного ОСОБА_1 у предявлених йому обвинуваченнях доведеною і кваліфікує його дії:

за ч. 1 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка);

за ч. 2 ст. 190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство) за попередньою змовою групою осіб ;

за ч. 4, 5 ст. 27, ч. 2 ст. 358 КК України , як схиляння умовляннями іншого співучасника до вчинення злочину та надання вказівок, що сприяли вчиненню підроблення документів, які видаються чи посвідчуються підприємством, установою, організацією, і які надають права з метою їх використання, за попередньою змовою групою осіб;

за ч. 3 ст. 358 КК України, як використання завідомо підробленого документа.

Оцінюючи всі досліджені докази в їх сукупності суд вважає вину підсудної ОСОБА_2 у предявленому їй обвинуваченні доведеною і кваліфікує її дії:

за ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 190 КК України, як надання засобів для сприяння у вчинені заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство) за попередньою змовою групою осіб ;

за ч. 2 ст. 358 КК України , як підроблення документа, який видається чи посвідчується підприємством, установою, організацією, і який надає права, з метою використання його іншою особою, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Обставиною, що помякшує покарання підсудних, є їх щире каяття у скоєних злочинах.

Обставин, що обтяжують покарання підсудних, судом не встановлено.

Обираючи вид та міру покарання ОСОБА_1 суд враховує: ступінь тяжкості вчинених злочинів, більшість яких відносяться до категорії середньої тяжкості; обставини справи; особу винного, який ніде не працює; думку потерпілої, яка наполягає на суворому покаранні, та призначає йому покарання у виді обмеження волі.

Враховуючи те, що тяжких наслідків від злочинів не наступило; особу винного, який характеризується по місцю проживання задовільно, на обліку в нарколога не перебуває, суд вважає за доцільне надати підсудному можливість виправлення без ізоляції від суспільства шляхом звільнення його від відбування покарання з випробуванням .

Водночас, з метою посилення впливу призначеного покарання та контролю за його відбуванням, судом визнано також доцільним покласти на підсудного обовязки, передбачені п.п. 2, 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України.

Обираючи вид та міру покарання підсудній ОСОБА_2, суд враховує: ступінь тяжкості вчинених злочинів, які відносяться до категорії середньої тяжкості; обставини справи та призначає їй покарання у виді обмеження волі.

Враховуючи те, що тяжких наслідків від злочинів не наступило; особу винної, яка характеризується по місцю роботи позитивно, суд вважає за доцільне надати підсудній можливість виправлення без ізоляції від суспільства шляхом звільнення її від відбування покарання з випробуванням .

Водночас, з метою посилення впливу призначеного покарання та контролю за його відбуванням, судом визнано також доцільним покласти на підсудну обовязок, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 76 КК України.

Суд покладає судові витрати за проведення судової експертизи порівну на підсудних.

Керуючись ст.ст. 323, 324 Кримінально-процесуального кодексу України, суд

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 185; ч. 2 ст. 190; ч. 4, 5 ст. 27, ч. 2 ст. 358; ч. 3 ст. 358 КК України і призначити йому покарання:

за ч. 1 ст. 185 КК України у виді арешту строком на 5 місяців

за ч. 2 ст. 190 КК України у виді 2 років обмеження волі

за ч. 4, 5 ст. 27, ч. 2 ст. 358 КК України у виді 3 років обмеження волі

за ч. 3 ст. 358 КК України у виді арешту строком на 4 місяці.

В силу ч. 1 ст. 70 КК України, застосовуючи принцип поглинання менш суворого покарання більше суворим, призначити засудженому ОСОБА_1 остаточне покарання у виді 3 років обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом 2 років 6 місяців іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обовязки.

На підставі п.п. 2, 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України зобовязати засудженого ОСОБА_1: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи; періодично зявлятися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.

ОСОБА_2 визнати винною у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 190; ч. 2 ст. 358 КК України і призначити їй покарання:

за ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 190 КК України у виді штрафу у розмірі 900 грн.

за ч. 4, 5 ст. 27, ч. 2 ст. 358 КК України у виді 1 року обмеження волі

В силу ч. 1 ст. 70 КК України, застосовуючи принцип поглинання менш суворого покарання більше суворим, призначити засудженій ОСОБА_2 остаточне покарання у виді 1 року обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити засуджену ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням, якщо вона протягом 1 року іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї обовязки.

На підставі п. 3 ч. 1 ст. 76 КК України зобовязати засуджену повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання та роботи.

Контроль за поведінкою засуджених покласти на орган кримінально-виконавчої інспекції за місцем проживання засуджених.

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу залишити засудженим попередньо обраний підписку про невиїзд.

Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Житомирській області (р\р 31258272211843 ГУДКУ в Житомирській області, код 25574601, МФО- 811039) судові витрати за проведення судової техніко-почеркознавчої експертизи по 75 (сімдесят пять) грн. 12 коп. з кожного.

Речовий доказ по справі кредитну справу ОСОБА_1 залишити про матеріалах кримінальної справи.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Житомирської області через Новоград-Волинський міськрайонний суд протягом 15 діб з моменту проголошення.

Головуюча суддя О.О. Літвин