Постанова № 94606144, 02.02.2021, Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська

Справа № 209/3732/20

Провадження № 3/209/11/21

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2021 року м. Кам`янське

Суддя Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Замкова Я.В., розглянувши матеріали справ про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 124, ч.4 ст.130 КпАП України, якому роз`яснені його права передбачені ст. 268 КУпАП, ст.ст. 10, 63 Конституції України,

ВСТАНОВИВ:

10 грудня 2020 року о 16.40 годині водій ОСОБА_1 по пр. Героїв АТО, 9, у м.Кам`янському Дніпропетровської області, керуючи заднім ходом автомобілем марки "Заз 11022", р/н НОМЕР_2 скоїв зіткнення з автомобілем "Kia Venga" р/н НОМЕР_3 , який стояв на місці, після чого вживав алкогольні напої. Внаслідок ДТП постраждалих немає, автомобілі зазнали механічних ушкоджень. Своїми діями ОСОБА_2 порушив п. 10.9 та п. 2.5 ПДР України, відповідальність за які передбачена ст. 124 і ч. 4 ст. 130 КУпАП, про що були складені протоколи про адміністративні правопорушення серії ДПР18 № 164540 і № 164543 від 10.12.2020 року.

До початку розгляду справи правопорушник ОСОБА_1 21.12.2020 року був повністю ознайомлений з матеріалами справи, про що свідчить його особиста розписка з підписом від 21.12.2020 року (.а.с 32). Крім цього, з матеріалами справи 05.01.2020 року було ознайомлено адвоката ОСОБА_1 - Терехова А.В. (а.с. 34, 35-63).

Крім того, 14.01.2021 року від адвоката Терехова А.В. до суду надійшли: заперечення на протоколи про адміністративне правопорушення з проханням останнього закрити провадження у справі (а.с. 65-73); клопотання адвоката про виклик свідка ОСОБА_3 (а.с.74); клопотання про повернення адміністративного матеріалу на доопрацювання (а.с.75-77); клопотання про витребування з Дніпровського ВП копію відеозапису з нагрудної камери відеорегістратора інспектора Дніпровського ВП майора Міщенко С.С. за 10.12.2020 року відносно оформлення матеріалів протоколу серії ДПР18 № 164540 (а.с. 85)

Судом задоволені клопотання про виклик свідка ОСОБА_3 і витребування відеозапису, який за повідомленням Дніпровського ВП не надалося можливим надати через його відсутність (а.с. 91).

Клопотання про повернення адміністративного матеріалу на доопрацювання, не прийнято судом до уваги через його безпідставність та необгрунтованість.

Також до матеріалів справи долучено відеозапис наданий ОСОБА_1 в судовому засіданні 02.02.2021 року.

У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину не визнав повністю та пояснив суду, що 10.12.2020 року близько 16.40 годин по пр. Героїв АТО, 9, біля першого під`зду він припаркував свій автомобіль і не помітив автомобіля КІА. На його авто жодних слідів не було, зіткнення не вчиняв. За ч.4 ст. 130 КУПАП надав пояснення аналогічні тим, що були зазначеніним раніше в запереченнях на протоколи, в яких зазначені наступні доводи:

1. Частина 4 статті 130 КУПАП не існує.

2. Інспектором Дніпровського ВП майором поліції Міщенко С.С. не були роз`яснені його права, які передбачені ст. 268 КУпАП.

3. У інспектора Дніпровського ВП майора поліції Мііценко С.С. були відсутні підстави для проведення огляду на стан сп`яніння та притягнення до адміністративної відповідальності за керування автомобілем у стані алкогольного сп`яніння.

4. ОСОБА_1 не керував автомобілем у стані алкогольного сп`яніння, а знаходився вдома, що не заборонено чинним законодавством.

5. Адміністративний матеріал за ст. 130 КУпАП складений з порушеннями КУПАП, огляд водія ОСОБА_1 проведено безпідставно та з порушенням порядку проведення огляду передбаченого ст.266 КУПАП, ст. 35 Закону України "Про національну поліцію", інструкцією № 1452/735 від 09 листопада 2015 року "Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції".

У судовому засіданні ОСОБА_1 додатково пояснив, що йому не надавалось направлення до медичного закладу на проходження огляду на стан сп`яніння, він відмовився від проходження огляду оскільки не вважав це запотрібне так як не вчинював ДТП. Вказує, що при ознайомленні зі справою в ній не було акту огляду на стан сп`яніння. Звертає увагу на розбіжність у часі в декільках хвилинах у показах свідків. Під час ДТП у своїх пояснення зазначив, що зачепив інший автомобіль з тих підстав, що не хотів щоб його машину забрали на штрафний майданчик. Вирішити на місці наслідки ДТП не захотів власник автомобіля КІА у якого не було страховки на момент складення протоколу.

Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснила, що 10.12.2020 року близько 17.00 годин привезла дітей до репетитора по пр. Героїв АТО, 9. Бачила як водій ОСОБА_1 з жінкою, які зараз присутні в суді, 10.12.2020 року паркувались на автомобілі Таврія біля будинку заднім ходом і не помітили авто КІА. Вона крикнула жінці, яка стояла поруч з машиною, щоб та зупинила водія, який паркував Таврію, але в цей час водій в`їхав заднім ходом в авто КІА. При спілкуванні з водієм і жінкою було чутно запах алкоголю від них, жінка похитувалась, ОСОБА_1 тримався за дах автомобіля. Вона повідомила ОСОБА_1 і тій жінці, що вони пошкодили автомобіль КІА, але вони не реагували. Жінка повідомила, що вони тут мешкають і вирішать дану пригоду самостійно. Потім на її зауваження вони не реагували і виражалися на її адресу нецензурною лайкою. Вона викликала в домофон репетитора і попрохала, щоб та знайшла власника авто КІА. Коли за викликом приїхали поліцейські вона була зі своїм чоловіком з яким вони були присутні при огляді та складені протоколів. В їх присутності ОСОБА_1 відмовився проходити огляд на стан сп`яніння, заперечував факт керування автомобілем, пояснював, що вживав алкогольні напої вдома та не керував транспортним засобом. На місці подій було два екіпажі поліцейських, один повідомляв ОСОБА_1 його права та обов`їязки, роз`яснював наслідки вживання алкоголю під час керування автомобілем та після вчинення ДТП, що є різним за своїм значення правопорушенням, як вона запам`ятала, а другим екіпажем складався протокол. Різниця в часі в докуменах і письмових показаннях можлива тому, що ОСОБА_1 спорив з поліцейськими та йому декілька разів пропонували пройти огляд на стан сп`яніння. На питання ОСОБА_1 пояснила, що він відмовлявся продути драгер, а чи пропонували пройти медогляд вона не чула.

Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснила, що 10.12.2020 року близько 16.00 годин вона з ОСОБА_1 пішли переставити автомобіль Таврія. ОСОБА_1 був за кермом, а вона допомагала йому жестами виїхати з паркувального майданчику, щоб не було зіткнення. Коли ОСОБА_1 від`їхав, якась жінка повідомила, що він вдарив машину. Вона сама візуально оглянувши автомобіль КІА не побачила пошкоджень та на запитання ОСОБА_1 , сказала йому, що жінка викрикнула, що пошкодили автомобіль, однак вона його оглянула і на ньому відсутні будь-які пошкодження, і вони пішли за дітьми в дитсад. ОСОБА_1 не оглядав мавтомобіль КІА повіривши її словам. ОСОБА_1 під час та до зіткнення не вживав алкогольні напої, а вживав вже після того як вони повернулися з дитячого садочка. Коли прийшли працівники поліції її дома не було, вона виносила сміття, вона пбачила поліцію коли повернулась додому. Представники органів поліції та ОСОБА_1 поводилися культурно, чемно і ніяких суперечок між ними вона не чула і не бачила. ОСОБА_1 сам вийшов з квартири для складення протоколів, у її присутності від огляду на стан сп`яніння не відмовлявся.

Суддя, вислухавши учасників судового розгляду справи, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, у відповідності до положень ст. 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 4 ст. 130 КУпАП повністю доведена поясненнями свідків та доказами, наявними в матеріалах справи, а саме:

- протоколами про адміністративні правопорушення серії ДПР18 № 164540 і № 164543 від 10.12.2020 року, згідно яких Інспекторами Дніпровського ВП майором поліції ОСОБА_5 і капітаном поліції Прохода Є.В. було встановлено, що 10 грудня 2020 року о 16.40 годині водій ОСОБА_1 по пр. Героїв АТО, 9, у м.Кам`янському Дніпропетровської області, керуючи заднім ходом автомобілем марки "Заз 11022", р/н НОМЕР_2 скоїв зіткнення з автомобілем "Kia Venga" р/н НОМЕР_3 , який стояв на місці, після чого вживав алкогольні напої (а.с. 2, 17);

- письмовими поясненнями свідків-очевідців ОСОБА_6 і ОСОБА_4 , в присутності яких ОСОБА_1 відмовився від проходження тесту на приладі Драгер та проходження медичного огляду в закладі охорони здоров`я у встановленому законом порядку на стан сп`яніння (а.с. 4, 5, 18, 19)

- протоколом про прийняття заяви про кримінальне правопорушення від водія автомобіля "Kia Venga" р/н НОМЕР_3 ОСОБА_7 , який просив прийняти заходи до водія ОСОБА_1 , який 10.12.2020 року в 17.00 годин біля першого під'їзду по пр. Героїв АТО, 9, у м.Кам`янському керуючи автомобілем "Заз 11022", р/н НОМЕР_2 скоїв зіткнення з його автомобілем (а.с. 5, 20);

- схемою місця ДТП від 10.12.2020 року, з якої вбачається характер та обставини ДТП, пошкодження автомобілю "Kia Venga" р/н НОМЕР_3 водієм ОСОБА_1 під час керування ним автомобілем "Заз 11022", р/н НОМЕР_2 (а.с. 7, 21);

- письмовими поясненнями свідка ОСОБА_4 , яка бачила скоєння ОСОБА_1 ДТП з автомобілем "Kia Venga" р/н НОМЕР_3 під час керування ним заднім ходом автомобілем марки "Заз 11022", р/н НОМЕР_2 10.12.2020 року біля першого підїїзду по пр. Героїв АТО, 9 (а.с. 8, 22);

- письмовими поясненнями свідка ОСОБА_7 , який зі слів ОСОБА_4 дізнався про обставини пошкодження його автомобіля ОСОБА_1 та викликав поліцію (а.с. 9, 23);

- письмовими поясненнями ОСОБА_1 , який визнав факт ДТП 10.12.2020 року, але заперечував обставини керування автомобілем в стані алкогольного сп`яніня (а.с. 10, 24);

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння та направленням на огляд водія від 10.12.2020 року складених в присутності свідків ОСОБА_4 і ОСОБА_6 з їх особистими підписами, відповідно яких ОСОБА_1 відмовився від проходження освідування у встановленому законом порядку на приладі «Драгер», або в медичному закладі (а.с. 11, 12);

- фототаблицею пошкоджень автомобіля "Kia Venga" р/н НОМЕР_3 (а.с. 26-28).

Наданий ОСОБА_1 диск з відеозаписом камер спостереження, суд не приймає до уваги, оскільки він не доводить факту перевищення службових повноважень працівниками поліції на які посилається ОСОБА_1 , а саме ненадання йому документів, що підтверджують повноваження поліцейських, а також відсутність разом з ними понятих, так як з відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 добровільно надав посвідчення водія для огляду, із запису не вбачається будь-яких конфліктних ситуацій щодо намагання останнім встановити особу працівників поліції, відсутній звук на записі, що унеможливлює підтвердити чи спростувати слова правопорушника.

Щодо відсутності понятих, суд не приймає до уваги такі посилання ОСОБА_1 , протоколи про адміністративні правопорушення складені відповідно до норм чинного законодавства, наявність понятих, при встановленні особи та повідомленні останній щодо, можливого скоєння нею адміністративного правопорушення і запрошенні її для встановлення обставин, за отриманим повідомлення про вчинення ДТП, законом не передбачено.

Надаючи логіко-процесуальну оцінку доказовій базі суб`єкта складання протоколу, виходячи з досліджених доказів та системно тлумачачи релевантні нормативно-правові акти, суддя приходить до висновку, що наявні у матеріалах справи письмові докази хоч і містять певні недоліки, але не спотворюють фактичних обставин діянь винуватої особи та у своїй сукупності дозволяють судді повністю відтворити картину подій зафіксованих у протоколах про адміністративні правопорушення 10.12.2020 року в періоду часу з 16.40 годин до 19.10 годин.

Ключовими доказами в даній справі, які усувають недоліки інших письмових доказів, доповнюють прогалини при відтворенні означених подій, є пояснення в судовому засіданні допитаних судом свідків ОСОБА_3 і ОСОБА_4 .

Визначена у ст. 251 КУпАП законодавцем вимога до доказу – «будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи».

Пояснення допитаних судом свідків повністю відповідають цим критеріям і поза розумним сумнівом вказують на винність дій ОСОБА_1 10 грудня 2020 року о 16.40 годині по пр. Героїв АТО, 9, у м.Кам`янському Дніпропетровської області, що виразилися у свідомому порушенні ним п. 10.9 та п. 2.5 ПДР України.

За умов очевидності дослідженої сукупної доказової бази, процесуальної поведінки винуватої особи, урахування суддею певних незначних недоліків протоколів, які за своєю правовою природою є способом процесуальної фіксації певного факту, обставини якого встановлюються та доповнюються іншими доказами, є правовим пуризмом на шкоду інтересам правопорядку та правосуддя.

Так, у постанові Верховного Суду від 26.03.2020 року у справі № 2а-475/09/1370 застосовані релевантні для цієї справи висновки та практика ЄСПЛ, за якими не може бути скасовано правильне по суті рішення та відступлено від принципу правової визначеності лише задля правового пуризму. Рішення може бути скасоване лише для виправлення істотної помилки.

Пуризм у загальноприйнятому розумінні є надмірним прагненням до чистоти, переваги форми над змістом. Правовий пуризм може мати як добровільний характер і виявлятися в діяльності окремих посадових осіб, так і бути вимушеним через санкціонування державою, яка обмежує реалізацію дискреційних повноважень суб`єктів правозастосування, недопущення відступу від правових приписів.

Процесуальні норми є вторинними порівняно з матеріальними, оскільки призначення перших полягає в забезпеченні реалізації других. Тобто характер, зміст і призначення процесуальних норм підпорядковані вимогам матеріальних норм і тому зумовлені ними та є похідними від них.

Не кожен дефект певного адміністративного акта, яким є й протокол про адміністративне правопорушення, робить його неправомірним. Фундаментальне порушення - це таке порушення суб`єктом владних повноважень норм права, допущення суттєвої, істотної помилки при прийнятті певного рішення, яке мало наслідком прийняття незаконного рішення. Стосовно ж процедурних порушень, то в залежності від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акта, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його дійсність.

Такий вимір суттєвості порушень застосовує Європейський суд з прав людини, який у своїх рішеннях демонструє виважений підхід до оцінки характеру допущених порушень належної процедури з точки зору їх можливого впливу на загальну справедливість судового розгляду. Метод «оцінки справедливості процесу в цілому» не передбачає дослідження правомірності будь-якої окремої процесуальної дії у відриві від інших етапів процесу. По суті, ЄСПЛ у своїх рішеннях акцентує увагу на необхідності з`ясувати, «чи перетворили допущені порушення (в контексті конкретних обставин справи) судовий розгляд у цілому на несправедливий». При цьому, як свідчить практика ЄСПЛ, навіть виявлення судом серйозних (чи вагомих), на його думку, порушень права на справедливий судовий розгляд, допущених національними судами, не завжди тягне загальну оцінку проведеного судового розгляду та ухваленого підсумкового рішення як несправедливого.

Інакше кажучи, за принципами, що сповідує ЄСПЛ, скасування певного акта з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості.

Згідно з ч. 2 ст. 7 КпАП України провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Статтею 245 КпАП України передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 124 КУпАП, порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.

Диспозиція ч. 4 ст. 130 КпАП України, передбачає відповідальність за вживання водієм транспортного засобу після дорожньо-транспортної пригоди за його участю алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складуа птечки або призначені медичним працівником), або післятого, як транспортний засіб був зупинений на вимогу поліцейського, до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чиіншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду.

Згідно з п. 10.9 ПДР України, під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху. Для забезпечення безпеки руху він у разі потреби повинен звернутися за допомогою до інших осіб.

Згідно з п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Згідно з п. 2.10 "д" ПДР України, водій зобов`язаний повідомити про дорожньо-транспортну пригоду орган чи уповноважений підрозділ Національної поліції, записати прізвища та адреси очевидців, чекати прибуття полицейських.

Згідно з п. 2.10 "є" ПДР України, водій зобов`язаний до проведення медичного огляду не вживати без призначення медичного працівника алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, які входять до офіційно затвердженого складу аптечки).

Суд відхиляє аргументи ОСОБА_1 та його адвоката Терехова А.В. щодо не роз`яснення ОСОБА_1 його прав за ст.268 КУпАП, відсутність підстав для проведення огляду на стан сп`яніння і притягнення до адміністративної відповідальності та порушення порядку проведення огляду Інспектором Дніпровського ВП майором поліції Міщенко С.С., оскільки вони спростовуються показами свідка ОСОБА_4 , яка особсто чула, що останньому роз`яснювалися його права та обов`язкив та пропонувалося пройти огляд на стан сп`яніння, проходити який він відмовився.

Так, порядок проходження огляду на стан сп`яніння встановлений ст. 266 КпАП України, постановою Кабінету Міністрів України №1103 від 17 грудня 2008 року "Про затвердження Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду", Наказом МВС та МОЗ України від 09 листопада 2015 № 1452/735 "Про затвердження Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції" (далі Інструкція).

Відповідно до пункту 2 розділу І Інструкції, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Відповідно до п. 3 Інструкції, ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Відповідно до п. 7 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду. Крім того, відповідно до п. 4.2 наказу МВС України № 77 від 26 лютого 2009 року "Про затвердження інструкції з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху", до протоколу про адміністративне правопорушення долучаються письмові пояснення свідків правопорушення, у разі їх наявності. У разі оформлення протоколу про адміністративне правопорушення передбаченого частиною першою-четвертою статті 130 КпАП України, наявність свідків є обов`язковою.

Згідно ч. 3 ст. 266 КпАП України у разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, працівником поліції з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Відповідно до абз. 2 п. 27 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 № 14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті", якщо водій ухилявся від огляду на стан сп`яніння, то відповідні його дії та ознаки сп`яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.

З матеріалів справ встановлено, що ці положення нормативно-правових актів було дотримано. Відмови правопорушника від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння оформлені в присутності двох свідків, про що здійснені відмітки в протоколах про адміністративні правопорушення, приєднано письмові пояснення свідків на окремих аркушах та складено акти огляду на стан сп`яніння і направлення на медичний огляд водія, які підписані свідками.

При оцінці правильності кваліфікації дій ОСОБА_1 суб`єктом складання протоколу за ст. 124 і ч. 4 ст. 130 КУпАП, суддя враховує, що ОСОБА_1 у своїх письмових поясненнях від 10.12.2020 року вказав, що помітив як спричинив пошкодження зовнішнього покриття своїм автомобілем "Заз 11022", р/н НОМЕР_2 автомобілю білого кольору "Kia Venga" р/н НОМЕР_3 , але не дочекався оформлення ДТП працівниками поліції у встановленому законом порядку, а одразу безперервно попрямував за дітьми та додому, де вжив алкоголь (віскі) до моменту приходу працівників поліції. Що частково підтверджується поясненнями допитаних в судовому засіданні свідків ОСОБА_3 і ОСОБА_4 , згідно яких ОСОБА_4 повідомляла на місці ДТП ОСОБА_1 про пошкодження ним іншого автомобіля "Kia Venga" р/н НОМЕР_3 , що почула свідок ОСОБА_3 та не міг не чути і не розуміти ОСОБА_1 . При цьому, суд приймає до уваги, що ОСОБА_1 не заперечував у судовому засіданні сам факт вживання ним алкоголю вдома до приходу працівників поліції 10 грудня 2020 року у вказаний час та місці.

Суд зауважує, що метою імплементації законодавцем адміністративної відповідальності за вживання водієм транспортного засобу після дорожньо-транспортної пригоди за його участю алкоголю є превенція приховання водіями свого стану після вчинення суспільно небезпечної дії чи бездіяльності, який важливий для правильної кваліфікації його дій.

Відповідно до ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Виходячи з викладеного, враховуючи характер та сукупність дій ОСОБА_1 , несуттєвий часовий проміжок між вчиненням ним дорожньо-транспортної пригоди, залишенням місця пригоди та вживання алкоголю, характеру адміністративної відповідальності за ст. 124 і ч. 4 ст. 130 КУпАП, суддя погоджується з правильністю такої кваліфікації його дій.

Аргументи ОСОБА_1 щодо невживання ним алкогольних напоїв під час керування автомобілем суд не приймає до уваги, оскільки вказані дії кваліфікуються за ч.1 ст. 130 КУпАП, що не інкримінується в даному випадку ОСОБА_1 .

Доводи ОСОБА_1 про те, що ст. 130 КУпАП не містить частини 4, а тому суть правопорушення, зазначеного в протоколі про адміністративне правопорушення, не відповідає диспозиції, визначеній ст. 130 КУпАП, не заслуговують на увагу враховуючи наступне.

У результаті неодноразового внесення змін до статті 130 КУпАП юридична відповідальність за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, або інші дії, не скасована.

Згідно з підпунктом 4 пункту 1 розділу І Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» від 22 листопада 2018 року № 2617-VIII (далі Закон 1) стаття 130 КУпАП була викладена в новій редакції.

Підпунктом 171 пункту 2 розділу І Закону 1 Кримінальний кодекс України було доповнено статтею 286-1, якою встановлювалась кримінальна відповідальність за керування транспортними засобами особами у стані алкогольного сп`яніння або під впливом наркотичних чи психотропних речовин, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває у стані алкогольного сп`яніння або під впливом наркотичних чи психотропних речовин, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Однак, згідно з підпунктом 1 пункту 117 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку з прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» від 17 червня 2020 року № 720-IX (далі Закон 2) підпункт 4 пункту 1 розділу І Закону 1 виключений.

При цьому, згідно з підпунктом 2 пункту 117 Закону 2 підпункт 171 пункту 2 розділу І Закону 1 виключений.

Відповідно до розділу ІІ Закону 2 цей Закон набирає чинності з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» від 22 листопада 2018 року№ 2617-VIII, а саме з 01 липня 2020 року.

Тобто, Законом № 720-IX від 17 червня 2020 року по суті повернуто у попереднє положення диспозицію ст. 130 КУпАП, яка існували на момент набрання чинності Закону № 2617-VIII від 22 листопада 2018 року, отже, суд застосовує чинну редакцію частини 4 статті 130 КУпАП, тобто редакцію вказаної частини статті, яка є ідентичною як на день вчинення правопорушення так і на день розгляду справи.

Згідно ч. 1 ст. 8 КУпАП, особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.

На момент вчинення особою правопорушень – 10.12.2020 року диспозиція ч. 4 ст. 130 КУпАП в редакції Закону України № 720-IX, що набрав чинності 03.07.2020 року, охоплювала окремий самостійний склад адміністративного правопорушення за кваліфікуючими ознаками відмови особи, яка керувала транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Згідно п. 1.3.1 розділу І статуту державного підприємства «Редакція газети «Голос України», затвердженого Постановою Верховної Ради України від 5 квітня 2011 року № 3173-VI, газета «Голос України» є державним друкованим засобом масової інформації, який офіційно оприлюднює та доводить до відома населення закони України та інші нормативно-правові акти, забезпечує інформаційну діяльність Верховної Ради України.

Чинна на момент вчинення адміністративного правопорушення редакція ч. 4 ст. 130 КУпАП офіційно оприлюднена в порядку ст. 94 Конституції України у державному друкованому засобі масової інформації – газеті «Голос України», є загальнодоступною для ознайомлення та підлягає безумовному застосуванню.

Наявність чи відсутність тексту закону в інших джерелах, зокрема на веб-сайті Верховної Ради України, не впливає на його чинність.

За змістом ст. 68 Конституції України, незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Суддею досліджені та перевірені доказами обставини, які поза розумним сумнівом свідчать про беззастережну винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому адміністративних правопорушень, а саме у порушенні учасником дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортного засобу та вживання водієм транспортного засобу після дорожньо-транспортної пригоди за його участю алкоголю, тому його дії правильно кваліфіковані за ст. 124, ч. 4 ст. 130 КУпАП, досліджені докази узгоджуються із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть "випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту" (рішення Європейського суду з прав людини, справа "Коробов проти України" № 39598/03 від 21.07.2011 року).

З огляду на положення ст. 33 КУпАП, обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність особи, що притягається до адміністративної відповідальності, не досліджуються.

Відповідно до ст. 36 КУпАП, при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

При розгляді справ про адміністративні правопорушення судом з`ясовано, що ОСОБА_1 є винним у вчиненні правопорушень, передбачених за ст. 124, ч. 4 ст. 130 КУПАП, а тому правопорушник підлягає адміністративній відповідальності, підстав, що виключають адміністративну відповідальність, згідно ст. 17 КпАП України не встановлено, терміни притягнення до адміністративної відповідальності не закінчились.

Згідно ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

При визначенні виду та розміру адміністративного стягнення, суд бере до уваги характер вчиненого правопорушення, особливу суспільну небезпеку вчинених діянь, а також обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, у зв`язку з чим до ОСОБА_1 слід застосувати адміністративне стягнення в межах санкції ч. 4 ст. 130 КУпАП, що буде необхідним для його виправлення та достатнім для виконання завдань КУпАП. Підстави для застосування іншого, більш м`якого або суворого стягнення, відсутні.

Крім того, згідно ст. 40-1 КпАП України судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Згідно п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", ставка судового збору у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення дорівнює 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого законом на 1 січня календарного року. Згідно Закону України "Про Державний бюджет на 2021 рік" з 1 січня 2021 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб дорівнює 2270,00 гривень. Таким чином, розмір судового збору належний до сплати при притягненні правопорушника до адміністративної відповідальності дорівнює 454 гривні.

Керуючись ст.ст. 36, 40-1, 124, 130, 268, 283, 284 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 4 ст. 130 КУпАП і накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 20400 (двадцять тисяч чотириста) гривень, з позбавленням його права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в сумі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні 00 копійок. (Стягувач: Державна судова адміністрація України, вул. Липська, 18/5, м. Київ, 01601, отримувач коштів - ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО) – 899998; рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106)

Роз`яснити ОСОБА_1 , що штраф має бути сплачений добровільно не пізніш як через 15 днів з дня набрання постановою про накладання штрафу законної сили, а в разі оскарження або опротестування – не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення.

У разі несплати добровільно штрафу протягом 15 днів, з дня вручення копії постанови, при примусовому виконанні постанови суду згідно ч. 2 ст. 308 КУпАП, штраф підлягає стягненню у подвійному розмірі у сумі 40800,00 грн.

Строк звернення постанови до виконання три місяці з дня набрання постановою законної сили.

Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції, особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя Я.В. Замкова