Ухвала суду № 9460251, 27.04.2010, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"27" квітня 2010 р.                               м. Київ                                        К-13927/08

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді-доповідача                    Голубєвої Г.К.

Суддів                                                  Брайка А.І.

Карася О.В.

Рибченка А.О.

Федорова М.О.

при секретарі судового засідання: Кунда Д.І.,

розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м.Києва

на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26.08.2008 року

та постанову Господарського суду міста Києва від 04.07.2007 року

по справі № 21/822-А

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бравіка»

до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва

та Відділення Державного казначейства у Печерському районі м. Києва

про визнання недійсним податкового повідомлення рішення та стягнення коштів, -

ВСТАНОВИВ:

          У червні 2006 року Державна податкова інспекція у Печерському районі м. Києва звернулась до Господарського суду міста Києва з заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 21.04.2004 року за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бравіка»до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва та Відділу Державного казначейства у Печерському районі міста Києва про визнання недійсним податкового повідомлення рішення та стягнення коштів.

          Постановою Господарського суду міста Києва від 04.07.2007 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26.08.2008 року в даній справі у задоволені заяви відмовлено з огляду на безпідставність заявлених вимог.

          Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій податковий орган подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, оскільки вважає, що постанову та ухвалу було прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права та без належного врахування всіх обставин справи. Зокрема, скаржник посилається на ту обставину, що судами попередніх інстанцій при вирішенні спору було невірно застосовано положення ст.207 Цивільного кодексу України, пп.3.1.3 п.3.1 ст.3, пп.6.1.1. п.6.1 , пп.6.2.1 п.6.2 ст.6 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97- ВР "Про податок на додану вартість", ст.86, ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи, у грудні 2003 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Бравіка»звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва та Відділу Державного казначейства у Печерському районі міста Києва про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 7/23-707/31605916 від 27.02.2003 та стягнення коштів.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.01.2004 року у справі № 21/822, залишеного без змін ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.02.2004 року позовні вимоги ТОВ «Бравіка»задоволено частково, визнано недійсними спірні податкові повідомлення-рішення та розпорядження про внесення змін у визначеному платником податку суми податку на додану вартість за результатами перевірки, в іншій частині позовних вимог припинено провадження у справі.

Постановою Вищого господарського суду України від 18.05.2004 року вказані рішення залишені без змін.

Ухвалою Верховного Суду України від 09.09.2004 року податковому органу відмовлено у порушені касаційного провадження з перегляду постанови Вищого господарського суду України від 18.05.2004 року.

У червні 2006 року Державна податкова інспекція у Печерському районі м. Києва звернулась до Господарського суду міста Києва з заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 21.04.2004 року.

ДПІ у Печерському районі м. Києва вважає, що нововиявленими обставинами по справі № 21/822 стала інформація, що надійшла від Управління служби безпеки України у місті Києві листом від 10.05.2006 №51/12/1901. У листі зазначено, що під час провадження судового слідства у кримінальній справі №1086 встановлено факт підписання договорів комісії №1810-10 від 18.10.2001 року та контракту №01-10 від 19.10.2001 року не уповноваженою особою. Разом з листом направлені протоколи допиту свідків, які виступали посадовими особами підприємствами–постачальниками та не здійснювали постачання комплектуючих вказаного обладнання, жодних документів, що стосуються фінансово-господарських операцій підприємств не підписували.

Постановою Господарського суду міста Києва від 04.07.2007 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26.08.2008 року в даній справі у задоволені заяви відмовлено.

Відмовляючи в задоволені заяви про перегляд рішень за нововиявленими обставинами, суди виходили з наступних мотивів, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до ч.2 ст.245 КАС України підставами для перегляду рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені.

Не можуть вважатися нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами.

Крім того, колегія суддів зазначає про безпідставність посилань податкового органу на висновок спеціаліста науково-технічного управління Експертно-кримінальної служби СБУ від 27.07.2005 № 36/Е-11 як на підставу перегляду рішення за нововиявленими обставинами, оскільки предметом його дослідження не були угоди, які були підставою для проведення експортних операцій. Даний висновок, проведений в рамках розслідування кримінальної справи № 1086, не є висновком експерта відповідно до ст.82 КАС України, оскільки дане дослідження не було призначено в порядку, передбаченому ст.81 КАС України, а зміст висновку не відповідає ст.82 КАС України.

Відповідно до ч.4 ст. 72 КАС України вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою. В матеріалах справи вирок суду відсутній.

Таким чином, інформація, що міститься в листі Управління служби безпеки України у місті Києві від 10.05.2006 року №51/12/1907, на якому ґрунтується заява податкової інспекції не може вважатися нововиявленими обставинами.

За таких обставин, суди дійшли обґрунтованого висновку щодо відмови в задоволені заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.

Крім того, 23.04.2010 року Головним управлінням Державного казначейства України у м. Києві було подано клопотання про заміну відповідача 2 у справі його правонаступником, яке визнано судом обґрунтованим та таким , що підлягає задоволенню.

          Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

          Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами попередніх інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення –без змін.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

УХВАЛИВ:

Задовольнити клопотання Головного управління Державного казначейства України в м. Києві, здійснити процесуальне правонаступництво відповідача, змінивши Відділення державного казначейства у Печерському районі м. Києва на Головне управління Державного казначейства України в м. Києві.

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва залишити без задоволення.

          Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26.08.2008року та постанову Господарського суду міста Києва від 04.07.2007 року по справі №21/822-А залишити без змін.

          Справу повернути до суду першої інстанції.

          Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий підписГолубєва Г.К.

Судді підписБрайко А.І.

підписКарась О.В.

підписРибченко А.О.

підписФедоров М.О.