Ухвала суду № 94594624, 03.02.2021, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у забезпеченні позову

"03" лютого 2021 р. Справа № 300/298/21

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Чуприна О.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву про забезпечення позову за матеріалами позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Дрволіс" до Управління Держпраці в Івано-Франківській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення №ІФ12178/1679/АВ/П/ПТ-ГД-ФС від 17.12.2020,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дрволіс" (надалі по тексту також - позивач, ТзОВ "Дрволіс", товариство, підприємство позивача) 01.02.2021 звернулося в суд з адміністративним позовом до Управління Держпраці в Івано-Франківській області (надалі по тексту також - відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення №ІФ12178/1679/АВ/П/ПТ-ГД-ФС від 17.12.2020 (надалі по тексту також - оскаржувана постанова/рішення).

Позов мотивовано тим, що відповідач, проводячи у відношенні до ТзОВ "Дрволіс" інспекційне відвідування, встановив недостовірну обставину допуску громадян ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , як працівників товариства до роботи без належного оформлення трудових відносин.

01.02.2020 позивач, разом із адміністративним позовом про визнання протиправною і скасування оскаржуваної постанови, подав заяву про забезпечення позову від 28.01.2021 в порядку статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі по тексту також - КАС України) шляхом:

- зупинення дії постанови Управління Держпраці в Івано-Франківській області про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення №ІФ12178/1679/АВ/П/ПТ-ГД-ФС від 17.12.2020;

- зупинення стягнення на підставі постанови Управління Держпраці в Івано-Франківській області про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення №ІФ12178/1679/АВ/П/ПТ-ГД-ФС від 17.12.2020.

Заява про забезпечення позову мотивована тим, що подання позову не зупиняє дію оскаржуваного рішення. Примусове виконання оскаржуваної постанови про накладення штрафу може призвести до значної шкоди інтересам позивача та негативних наслідків, які полягають у накладенні арештів на кошти та майно товариства. Вказані обмеження потягнуть неможливість виплати заробітної плати, сплати до бюджету та до державних цільових фондів і повної зупинки підприємства, а також може бути стягнуто борг шляхом реалізації майна з прилюдних торгів. Для позивача та відповідача можуть настати негативні наслідки у формі повернення стягнутих коштів, а також витрат пов`язаних із виконанням. Позивач вважає, що є усі підстави для забезпечення позову у вказаний ним спосіб, з огляду на наявність очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі.

Крім того, за доводами позивача, оскаржувана постанова є виконавчим документом, на підставі якої здійснюється відкриття виконавчого провадження та подальше примусове стягнення штрафу. Оскільки, сума штрафу є значною для позивача, може призвести до тяжких майнових наслідків та стати причиною ймовірності настання обставин з зупинення підприємницької діяльності товариства, а невжиття заходів може істотно ускладнити ефективний захист прав та інтересів, за захистом яких звертається ТзОВ "Дрволіс".

Не відкривши провадження у справі, розглянувши подану заяву про забезпечення адміністративного позову, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги заяви, дослідивши і оцінивши подані із позовною заявою докази, в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

- невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду;

- очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно з пунктів 1, 5 частини 1 статті 151 КАС України, позов може бути забезпечено зупиненням дії індивідуального акта та зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Тобто, забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.

Статтею 150 КАС України визначено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

В розумінні наведеної норми закону, при вирішенні питання про забезпечення позову, суд має надати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням наступних критеріїв: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги; ймовірності ускладнення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушення у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є у часниками даного судового процесу.

Аналіз змісту вказаних норм свідчить про те, що суд може забезпечити позов лише за наявності хоча б однієї з підстав: існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі та якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

В контексті вказано слід також зазначити, що інститут забезпечення адміністративного позову дає можливість суду до прийняття рішення у справі вжити заходів щодо забезпечення позовних вимог, якщо існує небезпека не співрозмірного заподіяння шкоди інтересам позивача, або якщо внаслідок невжиття цих заходів захист прав особи стане утрудненим або неможливим, в тому числі унеможливить у зв`язку з цим виконання рішення суду. Існування такої небезпеки повинно бути реальним і доведене належними доказами. Рішення суду про забезпечення позову не може ґрунтуватись на припущеннях чи змодельованих позивачем ймовірних ситуаціях.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В той же час, незважаючи на вказане вище правове регулювання інституту забезпечення позову, ТзОВ "Дрволіс" не надано доказів того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист та/або поновлення порушених чи оспорюваних прав/інтересів позивача, за захистом яких він звернувся, стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Твердження позивача про можливість ''накладення арештів на кошти та майно товариства'', ''неможливості виплати заробітної плати, сплати обов`язкових платежів до бюджету та до державних цільових фондів'', ''повної зупинки підприємства'', а також ''погашення боргу шляхом звернення стягнення на майно чи його реалізації з прилюдних торгів'' ґрунтуються тільки на припущеннях.

Дійсно, згідно пункту абзацу 4 пункту 11 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 за №509, не сплачені у добровільному порядку штрафи стягуються органами державної виконавчої служби (щодо штрафів, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України).

Разом з тим, доказів про початок примусового виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у пункті 6 частини 1 статті 3 Закону України ''Про виконавче провадження'' (постанови №ІФ12178/1679/АВ/П/ПТ-ГД-ФС від 17.12.2020), чи звернення стягувача із заявою в органи державної виконавчої служби про примусове виконання постанови, представником товариства не надано.

Також суд не може погодитись з доводами позивача про очевидні ознаки протиправності оскаржуваних постанови відповідача про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення №ІФ12178/1679/АВ/П/ПТ-ГД-ФС від 17.12.2020 оскільки встановлення такої протиправності є предметом розгляду даної адміністративної справи.

За наведених обставин та вказаних правових норм, заявлене клопотання про забезпечення позову у спосіб зупинення стягнення на підставі оскаржуваної постанови є безпідставним та необґрунтованим, а тому в забезпечені позову слід відмовити.

На підставі наведеного, керуючись статтями 150-154, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

У Х В А Л И В:

Відмовити в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Дрволіс" від 28.01.2021 про вжиття заходів забезпечення позову у спосіб зупинення дії і зупинення стягнення на підставі постанови Управління Держпраці в Івано-Франківській області про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення №ІФ12178/1679/АВ/П/ПТ-ГД-ФС від 17.12.2020.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Відповідно до статей 256, 295, підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її вручення до суду апеляційної інстанції через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, встановлені статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя /підпис/ Чуприна О.В.