Ухвала суду № 94586545, 02.02.2021, Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 173/1/21

Номер провадження 1-кп/173/75/2021

УХВАЛА

іменем України

підготовчого судового засідання

02 лютого 2021 р.

Верхньодніпровський районний суд

Дніпропетровської області

У складі: головуючого судді - Бурхан С.М.

при секретарі - Малоок Л.В.

за участю прокурора - Коміссарова А.С.

обвинувачених - ОСОБА_1 , ОСОБА_2

захисника - Завгороднього О.С.

потерпілого - ОСОБА_3

провівши в приміщенні суду підготовче судове засідання кримінального провадження № 12020040000000656 за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених за ч. 2 ст. 189, ч. 1 ст. 358 КК України та за обвинуваченням ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 189 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

В провадження Верхньодніпровського районного суду надійшов затверджений обвинувальний акт та додані до нього документи у відношенні ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених за ч. 2 ст. 189, ч. 1 ст. 358 КК України та ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 189 КК України.

У підготовчому судовому засіданні прокурор вважає за можливе призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту. Клопотань до суду не заявляв.

Обвинувачені та їх захисник не заперечують проти призначення кримінального провадження до судового розгляду. Клопотань до суду не заявляли.

Потерпілий не заперечує проти призначення кримінального провадження до судового розгляду. Клопотань до суду не заявив.

Вислухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши обвинувальний акт та додані до нього документи відносно обвинуваченого ОСОБА_1 та ОСОБА_2 суд приходить до наступних висновків.

Дане кримінальне провадження підсудне Верхньодніпровському районному суду Дніпропетровської області.

Відповідно до п.1, п.2 ч.1 ст.91 КПК України у кримінальному провадженню підлягають доказуванню: подія кримінального правопорушення, а саме час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення; форма вини, мотив та мета вчинення кримінального правопорушення.

Завданням кримінального провадження, як вказує ст.2 КПК України є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Однак, на думку суду, обставини, які прокурор вважає встановленими та формулювання обвинувачення викладено поверхнево та неконкретизовано.

Відповідно обвинувального акту дії ОСОБА_2 , які виразились у пособництві вимозі передачі чужого майна з погрозою насильства над потерпілим (вимагання), вчинене за попередньою змовою групою осіб з погрозою вбивства та заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, кваліфіковані за ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 189 КК України.

Згідно ст. 28 КК України кримінальне правопорушення визнається вчиненим за попередньою змовою групою осіб, якщо його спільно вчинили декілька осіб (дві або більше), які заздалегідь, тобто до початку кримінального правопорушення, домовилися про спільне його вчинення.

Так, в обвинувальному акті слідчий указує, що ОСОБА_1 , маючи умисел на вимагання грошових коштів, у вказаний час та місці, залучив до вчинення даного злочину ОСОБА_2 , доручивши останньому роль посібника, чим вступив з ним у попередню змову на скоєння даного злочину.

В подальшому, слідчий в обвинувальному акті указує послідовність дій ОСОБА_1 в ході скоєння даного злочину - за попередньою змовою групою осіб. На думку суду, слідчий, висуваючи обвинувачення ОСОБА_2 , в обвинувальному акті описує дії обвинуваченого ОСОБА_1 , не вказавши при цьому, які саме дії ОСОБА_2 він кваліфікує як склад злочину, передбаченого Кримінальним кодексом України.

Слідчий указує, що ОСОБА_1 доручив ОСОБА_2 роль посібника, в той же час, в обвинувальному акті слідчий не вказує чи ОСОБА_2 дав згоду на пропозицію ОСОБА_1 як посібник при скоєнні даного злочину. Не вказує слідчий в обвинувальному акті саме в чому полягала його роль як посібника та його дії при скоєнні даного злочину.

Висуваючи обвинувачення ОСОБА_2 в скоєнні злочину за попередньою змовою групою осіб, вимаганні грошових коштів, слідчий описує дії ОСОБА_1 , як саме він за допомогою фізичної сили, посадив потерпілого в автомобіль та його безпосередні дії відносно потерпілого на «Поліському ставку». В подальшому слідчий указує в обвинувальному акті, що відповідно наказу ОСОБА_1 потерпілого привезли в гараж, який належить ОСОБА_2 , де саме ОСОБА_1 наносив, відповідно даних обвинувального акту, тілесні ушкодження потерпілому та після чого ОСОБА_1 разом з потерпілим на автомобілі прибули до домоволодіння ОСОБА_3 , де ОСОБА_1 забрав прилад – «Нівелір».

В подальшому слідчий указує, що 15.10.2020 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який перебував за кермом автомобіля, прибули на зустріч з ОСОБА_3 .

На думку суду, з даного обвинувального акту не зрозуміло, коли саме та при яких обставинах ОСОБА_1 та ОСОБА_2 домовилися на скоєння даного злочину, яку саме роль і які конкретно дії ОСОБА_2 повинен був скоїти та скоїв на протязі всіх подій даного злочину.

Суб`єктивна сторона даного злочину характеризується умисною формою вини – прямим умислом, при його вчиненні винний має за мету незаконно одержати чуже майно.

В той же час, в ході досудового слідства, на думку суду, не встановлено умисел ОСОБА_2 , який перебував за кермом автомобіля в ході подій, вказаних в обвинувальному акті, які мали місце 15.10.2020 року.

Відповідно до ч.4 ст.110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення. Він повинен відповідати вимогам ст.291 КПК України та містити відомості зазначені в ч.2 цієї статті.

Відповідно до п.13 ч.1 ст.3 КПК України обвинувачення – це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, передбаченому КПК України. Обвинувачений має право знати у вчиненні якого кримінального правопорушення його обвинувачують, а тому обвинувачення має бути чітким, зрозумілим, не повинно містити протиріч та неоднозначного тлумачення.

Згідно ст.373 КПК України за результатами розгляду кримінального провадження, судом ухвалюється виправдувальний або обвинувальний вирок. Приймаючи одне з зазначених рішень, відповідно до ч.3 ст.374 КПК України суд повинен мотивувати чи доведене обвинувачення, яке пред`явлене особі, чи ні. Отже, лише відповідність обвинувального акту вимогам ст.291 КПК України дасть можливість в подальшому суду поза будь – яких сумнівів прийняте одне з передбачених ст.373 КПК України рішень.

Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку про невідповідність обвинувального акту відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вимогам ст.291 КПК України і не має можливості усунути вказані недоліки в процесі судового розгляду, а тому вважає за необхідне повернути обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 прокурору для усунення вищезазначених недоліків.

Керуючись ст. 291, 314 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Обвинувальний акт по кримінальному провадженню № 12020040000000656 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених за ч. 2 ст. 189, ч. 1 ст. 358 КК України та за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 189 КК України повернути прокурору Дніпропетровської місцевої прокуратури №1 для усунення виявлених недоліків.

Ухвала суду може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області в 7-денний строк з дня проголошення.

Головуючий С.М. Бурхан