Постанова № 94584128, 02.02.2021, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

Справа №489/5585/20

Провадження №3/489/118/21

ПОСТАНОВА

іменем України

02 лютого 2021 року м.Миколаїв

Суддя Ленінського районного суду м.Миколаєва Кирильчук О.І., за участі секретаря судового засідання Ковальової С.В., розглянувши матеріали, що надійшли з Управління патрульної поліції в Миколаївській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення (надалі- КУпАП),

встановив:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серія АА №084390 від 04.11.2020 року, 04.11.2020 року, о 15 год. 30 хв. за адресою: м.Миколаїв, Інгульський район, вул.Космонавтів,76/1, в приміщенні магазину «АТБ маркет», ОСОБА_1 знаходився без вдягнутих засобів індивідуального захисту, а саме: без захисної маски, що закриває ніс та рот, чим порушив вимоги абзацу 1 пункту 10 постанови КМУ №641 від 22.07.2020 року, зі змінами внесеними постановою КМУ від 13.10.2020 року №956.

В судове засідання 05.01.2021 року з`явилася особа, яка відмовилася надавати документи, за якими можливо встановити особу, та відрекомендувалася «Отрок ОСОБА_2 », внаслідок чого судовий розгляд відкладено для повторного виклику ОСОБА_1 , особу якого співробітниками поліції встановлено при складанні протоколу за виданим ТСЦ 4845 посвідченням водія серії НОМЕР_1 від 18.02.2020. Особі було роз`яснено, що відповідно до ст.13 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» для участі в судовому засіданні слід надати судді один із документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, якими є: а) паспорт громадянина України; б) паспорт громадянина України для виїзду за кордон; в) дипломатичний паспорт України; г) службовий паспорт України; ґ) посвідчення особи моряка; д) посвідчення члена екіпажу; е) посвідчення особи на повернення в Україну; є) тимчасове посвідчення громадянина України; або один із документів, що посвідчують особу та підтверджують її спеціальний статус, якими є: а) посвідчення водія; б) посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон; в) посвідка на постійне проживання; г) посвідка на тимчасове проживання; ґ) картка мігранта; д) посвідчення біженця; е) проїзний документ біженця; є) посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту; ж) проїзний документ особи, якій надано додатковий захист.

На запит суду Вільнозапорізькою сільською радою Новобузького району Миколаївської області листом за №392 від 22.12.2020 року повідомлено, що ОСОБА_1 дійсно зареєстрований та проживає по АДРЕСА_1 , та документований паспортом громадянина України НОМЕР_2 , виданим 10.12.1996 року Новобузьким РВ УМВС України в Миколаївській області.

Судову повістку на 02.02.2021 року отримано ОСОБА_1 та в судове засідання з`явилася та сама особа, що і 05.01.2021 року, яка відрекомендувалася як ОСОБА_3 і не надала документів, які посвідчують її особу, запропонувавши судді аркуш паперу під назвою «волеизъявление» із своєю фотокарткою та книжку «военный билет СССР», які не є документами, що посвідчують особу.

Відповідно до ч.3 ст.11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у разі вчинення особою дій, що свідчать про неповагу до суду або учасників судового процесу, така особа за вмотивованим судовим рішенням може бути видалена із зали судового засідання. Враховуючи, що особа на ім`я ОСОБА_3 під час спілкування із суддею відкинулася назад на лаві в залі суду, розкинувши руки в обидва боки, на зауваження щодо прийнятної пози не реагувала, перебувала без вдягнутих засобів індивідуального захисту і документа, за яким її пропуск було здійснено до приміщення суду не надала, цю особу було видалено із зали судового засідання за неповагу до суду.

Частиною другою статті 44-3 КУпАП встановлена відповідальність за перебування в громадських будинках, спорудах, громадському транспорті під час дії карантину без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок, що закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно.

Відповідно до підпункту 1 пункту 10 Постанови Кабінету Міністрів України №641 від 22.07.2020 року, зі змінами від 13.10.2020 року №956, на території України на період дії карантину забороняється перебування в громадських будинках і спорудах, громадському транспорті без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок, що закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно.

Законом України №1000-IX від 06.11.2020 статтю 44-3 доповнено частиною другою такого змісту: «Перебування в громадських будинках, спорудах, громадському транспорті під час дії карантину без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок, що закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно, - тягне за собою накладення штрафу від десяти до п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян».

За змістом Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення» громадське місце – це частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, за запрошенням або за плату, постійно, періодично або час від часу, зокрема під`їзди, а також підземні переходи, стадіони.

Вина ОСОБА_1 у вчиненому правопорушенні підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії АА №084390 від 04.11.2020 року, письмовими поясненнями свідка ОСОБА_4 та дослідженим в судовому засіданні відеозаписом з нагрудного відеореєстратора поліцейського.

Згідно із статтею 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Враховуючи вищевикладене, належними та допустимими доказами підтверджено, що ОСОБА_1 було вчинено адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.44-3 КУпАП в редакції на дату вчинення правопорушення, дана особа винна в його вчиненні і підлягає адміністративній відповідальності із урахуванням зменшення розміру штрафу відповідно до змін, внесених Законом України №1000-IX від 06.11.2020.

Керуючись ст.ст.40-1, 44-3, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя

постановив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 255 грн. 00 коп. в дохід держави, який перерахувати на р/р UA448999980313070106000014482, отримувач коштів: УК у м.Миколаїв/Інгульський р-н/21081100, МФО 899998, ЄДРПОУ 37992781, код класифікації доходів бюджету : 21081100.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні 00 копійок в дохід держави, який перерахувати на р/р UA908999980313111256000026001, отримувач коштів: ГУК у м.Києві /м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Постанову може бути оскаржено протягом десяти днів з дня її винесення до Миколаївського апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Миколаєва.

Суддя