Єдиний державний реєстр судових рішень < Копія >
СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
Іменем України
Справа № 2а-6276/09/1/0170
04.03.10 м. Севастополь
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Яковенко С.Ю.,
суддів Дадінської Т.В. , Омельченка В. А.
секретар судового засідання Скубілова Г.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м.Севастополя апеляційну скаргу Державна податкова інспекція в м.Сімферополі АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя <Довідник >Трещова О.Р. ) від 21.09.09 по справі №2а-6276/09/1/0170
за позовом Закритого акціонерного товариства "Сімкомунсервіс" (пр. Кірова 52,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95000)
<позивач в особі >(< адреса >)
до Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АР Крим (вул. Мате Залки 1/9,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95053)
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
ВСТАНОВИВ:
Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 21.09.2009 року ( суддя Трещова О.Р.) задоволено позов Закритого акціонерного товариства «Сімкомунсервіс»до Державної податкової інспекції в м. Сімферополь АР Крим про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 15.10.2008 року №00173715-0/0. Податкове повідомлення-рішення від 15.10.2008 року №00173715-0/0 визнано протиправним та скасовано.
Не погодившись з постановою суду відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій у зв’язку з порушенням норм діючого законодавства просить скасувати постанову суду першої інстанції і прийняти рішення про відмову у задоволенні позову.
Апеляційна скарга мотивована тим, що під час перевірки встановлена несвоєчасна сплата податку на прибуток за 2 квартал 2001 року, за результатами перевірки складено акт, а на підставі акту винесено податкове повідомлення-рішення від 15.10.2008 року № 00173715-0/0 про застосування штрафних санкцій в сумі 4362,90 гривень. Згідно п.п.17.1.7 п.17.1 ЗУ №2181 у випадку, якщо платник податків не сплачує узгодженої суми податкового зобов’язання протягом граничних термінів, такий платник податків зобов’язаний сплатити штраф.
У судове засідання 04.03.2010 року сторони не з’явились, про день, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Згідно ч.4 статті 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Колегія судів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав:
Судом першої інстанції встановлено, що Закрите акціонерне товариство "Сімкомунсервіс" є юридичною особою, зареєстрованою 27.10.1995 року виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АРК, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 436480.
Таким чином, ЗАТ "Сімкомунсервіс" зобов'язане виконувати обов'язки щодо належного нарахування та сплати податків.
09.10.2008 року державним податковим інспектором ДПІ у м. Сімферополі АРК проведена невиїзна документальна перевірка ЗАТ "Сімкомунсервіс" своєчасності сплати податку на прибуток до бюджету за 2 квартал 2001 року, за результатами перевірки складений акт від 10.10.2008 року № 7484/151/13778729.
Згідно цьому акту виявлені порушення позивачем вимог пункту п. 16.4 статті 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств 334/94-ВР від 28.12.1994 року , п.п.5.3.1 п.5.3 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181-III від 21.12.2000 року у вигляді несвоєчасної сплати податку на прибуток за договором від 31.05.2001 року в сумі 8725, 80 гривень у граничний термін його сплати - 11.09.2002 року. За Актом перевірки, дата фактичної сплати податкового зобов'язання - 31.05.2005 року, тобто з затримкою у 993 календарні дні від граничного строку сплати. Даний акт отриманий позивачем.
За результатами цього акту від 10.10.2008 року № 7484/151/13778729 складено податкове повідомлення-рішення від 15.10.2008 року № 00173715-0/0 про порушення п.п. 5.3.1. п.5.3 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», пункту п. 16.4 статті 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та застосування до ЗАТ "Сімкомунсервіс" штрафних санкцій у розмірі 50 % від суми боргу, що складає 4362,90 гривень. Штраф підлягає сплаті у десятиденний термін з дня отримання цього податкового повідомлення-рішення.
Дане податкове повідомлення-рішення від 15.10.2008 року № 00173715-0/0 було отримано позивачем 27.10.2008 року.
Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно.
Відповідно до п.п. 17.1.7 п. 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.
Підпунктом 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", за порушення якого до позивача застосовано штраф, передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.
Пункт 16.4 статті 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»визначає обов'язок платника податку на прибуток підприємств сплатити податок за звітний період відповідного бюджету у строк, визначений законом для квартального податкового періоду.
При цьому статтею 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»визначено, що об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.
Судом першої інстанції правильно встановлено, що для відповідальності за несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств платник податку повинен мати у відповідному періоді об'єкт оподаткування прибуток, а також повинен задекларувати цей прибуток та суму податку на прибуток у відповідній декларації і повинен несвоєчасно сплатити суму задекларованого податку на прибуток.
Судом першої інстанції досліджувались документи податкової звітності позивача з податку на прибуток підприємств за 2-ге півріччя 2001 року та встановлено, що в декларації про прибуток підприємства за 2-ге півріччя 2001 рок , яка була надана позивачем до податкового органу сума податкового зобов'язання взагалі не задекларована. ЗАТ "Сімкомунсервіс" у 2-му кварталі 2001 року не тільки не декларував податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств, а навпаки мав від'ємне значення об'єкта оподаткування, тобто не мав жодного обов'язку перед податковим органом стосовно своєчасної сплати узгодженого податкового зобов'язання за цей період.
Зі змісту договору розстрочення № 14/24-1 від 31.05.2001 року вбачається, що договір містить умови надання ДПІ в м. Сімферополі ЗАТ "Сімкомунсервіс" розстрочення сплати податкового боргу з січня 2000 року по грудень 2004 року по таким видам податків, зборів, обов'язкових платежів, як ПДВ, податок на транспорт, комунальний податок, земельний податок, збір за забруднення навколишнього природного середовища. У цьому переліку відсутні будь-які зобов'язання ЗАТ "Сімкомунсервіс" з податку на прибуток підприємств, по яким би надавалося розстрочення їх сплати, тобто висновки акту про узгоджене податкове зобов'язання платника в сумі 8725,80 гривень є неспроможними.
Також немає у справі доказів встановленого податковим органом граничного строку сплати податкового зобов'язання - 11.09.2002 року.
Відповідно до п. 5.3 Інструкції дані про надходження платежів до бюджету відображаються органом державної податкової служби в особових рахунках платників і в реєстрі надходжень та повернень у день отримання від органів Державного казначейства України відомостей про зарахування та повернення надміру сплачених платежів у вигляді електронного реєстру розрахункових документів.
Суд першої інстанції досліджував в судовому засіданні виписки з особового рахунку платника податку, починаючи з 2001 року: податкове зобов'язання в сумі 8725,80 гривень зі сплати податку на прибуток підприємств за 2-ге півріччя 2001 року відсутнє, позивачем сплата податкового зобов'язання з податку на прибуток по декларації за 2-ге півріччя 2001 року у сумі 8725,80 гривень не проводилась, що підтверджується також даними виписки з особового рахунку позивача.
Судова колегія вважає правильним висновок суду першої інстанції, що висновки податкового органу про фактичну сплату податкового зобов'язання в сумі 8725, 80 гривень 31.05.2005 року також не ґрунтуються на реальних обставинах справи, не підтверджуються особовим рахунком позивача, а також, що спірне податкове повідомлення-рішення винесено без дотримання строків давності, визначених пп. 15.1.1 п. 15.1 ст. 15 Закону №2181.
У відповідності з п. 15.1.2 статті 15 Закону №2181 податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі коли така податкова декларація була подана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
Згідно пункту 5.1 статті 5 Закону №2181 податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.
Підпунктом 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону №2181 передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.
Відповідно до пп. "б" пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 цього Закону податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя). Для цілей підпункту 4.1.4 цього пункту під терміном "базовий податковий період" слід розуміти перший податковий період звітного року, визначений відповідним законом з питань оподаткування, зокрема календарний квартал для цілей оподаткування прибутку підприємств.
Граничним строком сплати податкового зобов'язання за податковою декларацією по податку на прибуток підприємств за 2-ге півріччя 2001 року є 29.08.2002 року, а, якщо брати до уваги висновки Акту перевірки про податкові зобов'язання за договором розстрочення та граничну дату настання його сплати цим граничним строком є 11.09.2002 року. За даними акту перевірки податковий борг був погашений 31.05.2005 року.
Підпунктом 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону №2181 встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у розмірах, передбачених зазначеним підпунктом, а саме: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.
Згідно Акту перевірки позивач сплатив борг 31.05.2005 року, а спірне податкове повідомлення-рішення прийнято 15.10.2008 року, тобто строк давності у 1095 днів, встановлений статтею 15 Закону №2181, відповідачем пропущений.
З урахуванням викладеного колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції, що податкове повідомлення-рішення про нарахування фінансових санкцій в сумі 4362,90 не може бути визнано таким, що прийняте на підставі закону, безсторонньо (неупереджено) та добросовісно, тобто є протиправним, а рішення суду першої інстанції вважає прийнятим з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
Згідно статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду –без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 195,196, п.1 частини першої статті 198, статтею 200, п.1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Сімферополь АР Крим - залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 21.09.2009 року у справі №2а-6276/09/1/0170 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п’ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.
Повний текст судового рішення виготовлений 10 березня 2010 р.
Головуючий суддя < підпис > С.Ю. Яковенко
Судді <підпис > Т.В. Дадінська <підпис > В.А.Омельченко <З оригіналом згідно >
<Підпис > <Довідник працівників >
Судове рішення № 9457959, Севастопольський апеляційний адміністративний суд було прийнято 04.03.2010. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2а-6276/09/1/0170. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: