Рішення № 94577571, 01.02.2021, Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 462/6634/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 лютого 2021 року м.Львів

Залізничний районний суд м. Львова

в складі головуючого судді - Мруць І.С.

за участю секретаря судового засідання – Бардійовської І.Р.

справа № 462/6634/20

учасники справи:

позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю «Дуоком»,

відповідач – ОСОБА_1 ,

третя особа – ОСОБА_2 ,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу за позовом представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Дуоком» - Титаренка Віктора Степановича до ОСОБА_1 , третя особа ОСОБА_2 про виконання зобов`язань за договором,

за участю представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Дуоком» - Титаренка Віктора Степановича,

встановив:

представник позивача звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача боргу за надані послуги за договором надання послуг нерухомого майна від 29.11.2019 року у розмірі 56 730, 00 грн. та судових витрат у розмірі 2102 грн.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 29.11.2019 року між позивачем, як виконавцем, та відповідачем, як замовником, було укладено договір надання послуг нерухомого майна, згідно якого на час дії договору ОСОБА_1 передає ТзОВ «Дуоком» права на пошук покупця щодо двокімнатної квартири АДРЕСА_1 . Відповідно до умов Договору ТзОВ «Дуоком» в інтересах ОСОБА_1 провела наступну роботу: організувала огляд вищезазначеної квартири покупцями, здійснила рекламу квартири та поширила інформацію щодо продажу квартири, про що складено Акт здачі-приймання робіт (надання послуг). Відповідно до п.3.3. Договору ОСОБА_1 взяв на себе зобов`язання не проводити будь які переговори із Третіми особами та не відчужувати квартиру без участі та згоди позивача. 15.07.2020 року позивачем було укладено договір купівлі продажу зазначеної квартири без посередньої участі позивача. Вважає, що, з врахуванням вартості квартири у розмірі 40000 доларів США, позивач має право на стягнення винагороди у розмір 2000 доларів США або 56 730 грн. Наголошує, що від відповідача не надходила заява про припинення або зміну умов Договору, а відтак вважає, що даний Договір є продовженим та діє на час подання позову.

Просить позов задоволити та стягнути з відповідача борг за надані послуги, судові витрати. Зазначає, що очікувані витрати, пов`язані з розглядом справи, у вигляді витрат на професійну правничу допомогу становлять 12 000 грн.

Ухвалою судді Залізничного районного суду м.Львова від 16.11.2020 позовну заяву залишено без руху. На виконання ухвали суду 04.12.2020 року подано заяву з додатками.

Ухвалою судді Залізничного районного суду м.Львова від 07.12.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження. Призначено дату судового засідання.

14.01.2021 року до суду надійшов відзив, у якому відповідач ОСОБА_1 , заперечує факт надання послуг позивачем. Вважає обмеження своїх прав щодо права розпорядження майном, викладене в п.п.3.3.2 Договору між сторонами протиправним. Посилається на Закон України «Про захист прав споживачів».

11.01.2021 року представник ТзОВ «Дуоком» надіслав до суду відповідь на відзив, у якому зазначив, що відповідач не подав доказів того, що об`єкт нерухомості, заначений в договорі, проданий за меншу вартість. Тому, вважає, що вартість об`єкта відповідає тій, яка зазначена в Договорі, а саме 40000 доларів США. Щодо виконання своїх зобов`язань за договором, позивач звертався до відповідача з вимогою розрахуватися за виконану роботу, надавши Акт здачі-приймання робіт, в якому зазначена виконана робота. Відповідач зазначений акт не підписав і не надав своїх зауважень. Крім цього, відповідач не вчинив ніяких дій для припинення або розірвання договору, не звертався до позивача з будь якими зауваженнями.

19.01.2021 року до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив, у яких відповідач просить у задоволенні позовних вимог відмовити з підстав, аналогічних викладеним у відзиві.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 викладені у позовній заяві обставини підтримав з підстав, викладених в позовній заяві та відповіді на відзив. Зазначив, що відповідачем не надано доказів, які б спростовували суму, яка, на його думку, підлягає сплаті відповідачем. Вважає, що Товариство виконало свої обов`язки за Договором. Звертає увагу на п.4.2 Договору та просить суд застосувати його при визначенні суми заборгованості.

Відповідач у судове засідання не з`явився. Про місце, дату та час судового засідання був повідомлений належним чином (а.с.47). Про причини неявки суд не повідомив.

Третя особа ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився. Про місце, дату та час судового засідання був повідомлений належним чином (а.с.64). Не скористався своїм правом на подачу пояснень третьої особи.

Оскільки відповідач та третя особа є належним чином повідомленими про дату, час і місце розгляду справи, не з`явилися в судове засідання без повідомлення причин, враховуючи, що представник позивача не заперечує проти розгляду справи без участі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , суд дійшов висновку про можливість ухвалити рішення без участі осіб, які не з`явилися у судове засідання, на підставі наявних у справі доказів.

Заслухавши вступне слово представника позивача, оцінивши подані докази, дослідивши наявні матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Згідно зі ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 12, 13 ЦПК України, суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності.

Згідно зі ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Між позивачем (Виконавець) та відповідачем ОСОБА_1 і третьою особою ОСОБА_2 (Замовник) 29.11.2020 року було укладено договір надання послуг нерухомого майна. Договір підписано представником позивача та відповідачем (а.с.7-9).

Відповідно до п.2.1 Договору на час його дії Замовник передає Виконавцю права на пошук покупця щодо двохкімнатної квартири (Об`єкт), який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

Згідно п.2.6. Договору сторонами досягнуто взаємної згоди про те, що під час дії Договору у випадку укладення між Замовником і Третьою особою (потенційні покупці, їх представники та інші особи, зацікавлені в укладені Основного договору щодо нерухомого майна Замовника, які були ознайомлені з Об`єктом через Виконавця – п.1.1.2 Договору) Основного договору Виконавець має беззаперечне право на отримання винагороди в розмірі, передбаченому п.4.2 Договору та на отримання винагороди з Третьої особи.

П.4.2 передбачено, що розмір винагороди Виконавця за Договором складає 5% від суми Основного договору у разі продажу Об`єкту без посередньої участі Виконавця.

Відповідно до п.2.8 вартість Об`єкта становить 40000 доларів США з можливістю зменшення вартості.

За Договором Виконавець зобов`язався проводити переговори з Третіми особами, інформувати Замовника про всі пропозиції, що надійшли від Третіх осіб щодо укладення Основного договору, виходячи з концепції найкращого та найбільш ефективного використання Об`єкту здійснити рекламно-маркетингові роботи з використанням засобів, що є у розпорядженні Виконавця, надати Замовнику рекомендації щодо покращення стану Об`єкту з метою підвищення його привабливості для Третіх осіб, проводити огляди Об`єкта Третіми особами, організовувати тристоронні зустрічі між Замовником, Виконавцем та Третіми особами для переговорів і уточнення умов Основного договору, в ході яких Виконавцем, за необхідності ведеться протокол переговорів, заохочувати професійних посередників до співпраці щодо реалізації Об`єкта в інтересах Замовника, протягом п`яти робочих днів з моменту отримання Виконавцем письмової вимоги надати Замовнику письмовий або усний звіт про виконання взятих на себе зобов`язань за Договором, належним чином виконувати інші умови Договору (а.с.7,8).

Відповідно до п.3.3.2 Замовник зобов`язується не проводити будь які переговори із Третіми особами без участі Виконавця, а у випадку виникнення подібних намірів Третіх осіб – повідомити про це Виконавця; не здійснювати будь який правочин, який передбачає передачу нерухомого майна Замовника Третім особам без участі та згоди Виконавця.

Згідно із п.п. 6.1, 6.3 Договір набуває чинності з моменту його підписання Сторонами та діє до 31 березня 2020 року, крім випадку, коли Виконавець виконає взяте на себе за Договором зобов`язання достроково. У випадку невиконання або неналежного виконання Замовником взятих на себе за Договором зобов`язань щодо оплати послуг Виконавця, Договір діє до повного розрахунку Замовника з Виконавцем. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов Договору протягом десяти днів до закінчення строку його дії, він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах.

Виходячи з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №225578431 від 25.09.2020 року квартира АДРЕСА_1 належить на праві власності ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу квартири від 15.07.2020 року (а.с.10).

07.10.2020 року позивачем було надіслано ОСОБА_1 вимогу про сплату винагороди Виконавцю у розмірі 2000 доларів США або 56 730 грн. разом з Актом здачі-приймання робіт (надання послуг), яку відповідачем було одержано 12.10.2020 року (а.с.11-13).

Представником позивача додано до позову перелік посилань на рекламні сайти (а.с.15) та скріншоти із рекламними оголошеннями про продаж квартири (а.с.16-20).

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; відшкодування збитків та моральної шкоди.

У статті 901 ЦК України зазначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Відповідно до ч.1 ст.903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Статтею 321 ЦК України встановлено непорушність права власності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно із ч.1 ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Частиною 1 статті 658 ЦК України передбачено, що право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згадане узгоджується із змістом статті 1 Протоколу 1 до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, відповідно до якої кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

За наведених обставин, положення Договору викладені у п.3.3.2, які зобов`язують відповідача не здійснювати будь який правочин, який передбачає передачу нерухомого майна Замовника Третім особам без участі та згоди Виконавця – позивача у справі, суд вважає таким, що обмежує право власника майна розпоряджатися таким, а відтак суперечить закону. При цьому суд враховує, що позивач не був та не є власником чи користувачем квартири за адресою АДРЕСА_2 . Остання не належить позивачу на будь яких інших правових підставах.

Крім цього, суд зауважує, що відповідно до п.1.1.2 Договору, Третіми особами є потенційні покупці, їх представники та інші особи, зацікавлені в укладені Основного договору щодо нерухомого майна Замовника, які були ознайомлені з Об`єктом через Виконавця. Представником позивача не надано суду доказів, що покупець квартири – ОСОБА_4 , згідно договору купівлі продажу від 15.07.2020 року, є Третьою особою в розумінні умов Договору, а саме була ознайомлена з Об`єктом через Виконавця –ТзОВ «Дуоком». Дану обставину не заперечив у судовому засіданні і представник позивача.

Суд не бере до уваги розрахунок боргу відповідача, виходячи з наступного.

Пунктом 4.2 Договору, на який посилається представник позивача при обґрунтуванні розміру винагороди Виконавця за договором, встановлено, що розмір винагороди Виконавця за Договором складає 5% від суми Основного договору у разі продажу Об`єкту без посередньої участі Виконавця.

Згідно п.1.1.3 Договору, Основний договір – будь який правочин, який передбачає передачу нерухомого майна Замовника у власність Третім особам.

Таким чином, Основним договором у правовідносинах, що склалися, є договір купівлі продажу квартири від 15.07.2020 року, за яким відповідачем було відчужено квартиру АДРЕСА_1 .

Натомість, представник позивача розрахував 5% від вартості Об`єкта, зазначеної у Договорі надання послуг нерухомого майна – 40000 доларів США (п.2.8). Доказів того, що продаж згаданої квартири вчинено саме за таку суму суду не надано.

Представник позивача просить стягнути з відповідача 56 730 грн. Водночас, суду не подано розрахунок курсу валют для цих цілей, не вказано час, станом на який здійснено такий розрахунок.

При цьому, суд не бере до уваги доводи представника позивача про те, що відповідачем не спростовано суму, про стягнення якої просить позивач, оскільки, відповідно до ст.ст. 76, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

В Акті здачі-приймання робіт (надання послуг) позивачем зазначено, що Товариством відповідачу надані послуги огляду покупцями квартири за адресою АДРЕСА_2 по місцю її знаходження, а також через соціальну мережу «Вайбер» однак доказів цьому не надано. У судовому засіданні представник позивача не заперечив, що проведення таких оглядів ніде не фіксуються.

Суд не бере до уваги посилання на зазначені позивачем рекламні сайти, оскільки неможливо встановити, що саме ці оголошення були розміщені на сайтах після укладення Договору між позивачем та відповідачем. Крім цього, представник позивача сам зазначив, що два з п`яти посилань на час подання позову не є активними (а.с.15).

Також суд критично ставиться до скріншотів Інтернет сторінок, оскільки такі, крім вищезазначеного, не містять інформації про посилання на Інтернет ресурси, на яких розміщена реклама, періоду розміщення реклами на таких ресурсах, а також часу виготовлення скріншотів.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими, непідтверджені доказами у справі, а відтак, позов не підлягає до задоволення.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно із ч.8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. Доказів на підтвердження розміру витрат на правову допомогу у розмірі 12000 гривень представником позивача не подано, будь яких заяв з цього приводу у судовому засіданні не зроблено, а відтак у стягненні витрат на правову допомогу слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 3,12,13,81,141,259,263-265,280-282,354 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

відмовити у задоволенні позову представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Дуоком» - Титаренка Віктора Степановича до ОСОБА_1 , третя особа ОСОБА_2 про виконання зобов`язань за договором.

Сплачений судовий збір у розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) гривні – залишити заТовариством з обмеженою відповідальністю «Дуоком».

Відповідно до вимог п.п. 15.5.Перехідних положень ЦПК України апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів учасниками справи до Львівського апеляційного суду через Залізничний районний суд м. Львова.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови.

Учасники справи:

Позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю «Дуоком» (місце знаходження: вул. К.Левицького, буд. 11а, кв. 16, м. Львів, код ЄДРПОУ 38008027).

Відповідач – ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Третя особа – ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ).

Повне судове рішення складено 02 лютого 2021 року.

Суддя: І.С. Мруць