Постанова № 9457710, 11.05.2010, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

11.05.10 Справа № 10/11-157

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії

головуючого-судді Р. Марко

суддів С. Бойко

Т. Бонк

При секретарі Ковалишин Ю.

За участю представників сторін:

Від позивача- з»явився

Від відповідача- з»явився

розглянувши апеляційну скаргу п/п ОСОБА_2

на рішення господарського суду Тернопільської області від 09.03.10

у справі № 10/11-157

за позовом Концерн «Військторгсервіс»в особі філії «Управління торгівлі Західного оперативного командування»Військторгсервіс»

до відповідача - п/п ОСОБА_2

про стягнення боргу

В С Т А Н О В И В :

Рішенням господарського суду Тернопільської області від

09.03.10 у справі № 10/11-157, позов Концерну «Військторгсервіс»в особі філії «Управління торгівлі Західного оперативного командування»Військторгсервіс»задоволено. Стягнуто з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь Концерну "Військторгсервіс" в особі Філії "Управління торгівлі Західного оперативного командування" Концерну "Військторгсервіс" 27 068,20 грн. боргу; 3 218,10 грн. пені; 302,90 грн. в повернення сплаченого державного мита; 236 грн. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та прийняти нове, яким в позові відмовити . Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального права, судом неповно з"ясовано обставини, що мають значення для справи, висновки, викладені у рішенні суду, не відповідають обставинам справи. В апеляційній скарзі відповідач вказує, що вимоги позивача є безпідставними, так як з 04.09.08 власником орендованого приміщення є громадянин ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про право власності від 05.09.08, яке видане на підставі договору купівлі- продажу від 04.09.08.

В судовому засіданні, представник позивача заперечив проти доводів апелянта, просив рішення суду залишити без змін, як таке, що прийнято з дотриманням норм чинного законодавства та на підставі досліджених усіх обставин справи.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши представників сторін, дослідивши обставини справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів не вбачає правових підстав для задоволення вимог апелянта.

При цьому колегія виходила з наступного.

01 липня 1999 року між Державним підприємством Міністерства оборони України " Управління військової торгівлі ПрикВО" в особі начальника філії Тернопільського військового торгу №49 (Орендодавець) та Суб'єктом підприємницької діяльності фізичною особою ОСОБА_2, м. Чортків (Орендар) було укладено Договір оренди приміщення, згідно умов якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування нежитлове приміщення, загальною площею 30,0 кв. м. (частину приміщення) магазину, що знаходиться за адресою м. Чортків, вул. Незалежності ,74 та знаходиться на балансі Тернопільського військового торгу №49, вартість визначена відповідно до звіту про експертну оцінку об'єкту оренди і становить 29 099,00 грн.

Момент користування орендованим майном настає одночасно із підписання сторонами Договору та Акту прийому-передачі вказаного майна (Додаток 1) (пункт 2.1 Договору).

Даний Договір діє з 01 липня 1999 року по 01 липня 2000 року. Строком на один рік ( п. п. 10.1. Договору ).

Пунктом 3.1. Договору сторони погодили, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України, і складає 673,20 грн. за рік (без індексів інфляції та ПДВ).

Орендна плата за базовий місяць оренди (червень 1999 р.) розраховується згідно з Додатком №2 до цього договору та складає 56,10 грн. (без ПДВ). Орендна плата за перший місяць оренди визначається шляхом коригування базової орендної плати на індекси інфляції за період до першого місяця оренди та за перший місяць оренди. (п. 3.2. Договору).

Згідно наказу Міністра оборони України №135 від 05.04.2007р. ДП МО України "Управління торгівлі ЗахОк" реорганізовано шляхом приєднання до Концерну "Військторгсервіс".

30 січня 2008 року між позивачем та відповідачем укладено Угоду про внесення змін до договору оренди приміщення №1/ч від 01липня 1999 року, відповідно до якої сторони погодились внести такі зміни і доповнення до договору оренди приміщення №1/ч від 01.07.1999р., зокрема: 1. Абзац 2 п. 3.2. розділу 3 "Орендна плата" викласти в наступній редакції: "Орендна плата перераховується Орендарем на розрахунковий рахунок філії "Управління торгівлі Західного оперативного командування" Концерну "Військторгсервіс", 260063133501 в Львівській філії АБ "Банк регіонального розвитку" МФО 325224, код ЄДРПОУ 35123552.

Дана Угода набирає чинності з моменту її підписання сторонами (п. 3 Угоди) та укладена в 2-х примірниках, кожен з яких має однакову юридичну силу (п. 4. Угоди).

У відповідності до статті 3 Закону України „ Про оренду державного та комунального майна” - орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Пунктами 1, 3 ст. 19 Закону України “ Про оренду державного та комунального майна ” встановлено, що Орендар за користування обєктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності, розмір та строки якої визначаються у договорі.

Відповідно до п.3 ст. 18 Закону України “ Про оренду державного та комунального майна ” орендар зобовязаний вносити орендну плату своєчасно та у повному обсязі.

Пунктом 3.2. Договору сторони встановили, орендна плата перераховується Орендарем на розрахунковий рахунок Тернопільського військового торгу №49 ДП МО України "УПВ ПрикВо" щомісячно не пізніше пятого числа поточного місяця з врахуванням щомісячного індексу інфляції, на підставі виставленого рахунку.

У відповідності до вимог ст. ст. 525,526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання, або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором.

У судовому засіданні, сторонами зазначено, що на підставі договору позивач передав відповідачу в оренду майно , яке знаходиться в м. Чортків, вул. Незалежності, 74 Тернопільської області, а Орендар прийняв згідно Акту приймання передачі нерухомого майна від 01.07.1999р.

Відповідно до представленого позивачем розрахунку заборгованість по орендній платі з 2008 року по 2009 рік відповідача становить в сумі 27 068,20 грн.

В силу ст.ст. 33, 34 ГПК України, апелянтом не представлено належних доказів сплати заборгованості по оренді у розмірі 27 068,20 грв.

Посилання апелянта на те, що вимоги позивача про наявність боргу по оплаті оренди є безпідставними, оскільки з 04.09.08 власником орендованого приміщення є громадянин ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про право власності від 05.09.08, яке видане на підставі договору купівлі- продажу від 04.09.08, є безпідставними, так як договір купівлі- продажу від 04.09.08 на підставі якого видано свідоцтво про право власності від 05.09.08, розірвано рішенням Чортківського районного суду Тернопільської області від 16.10.09 ( справа № 2-137/09), яке вступило в законну силу.

З огляду на вище встановлене, вимоги позивача про стягнення 27068,20 грв. основного боргу по орендній платі є правомірними.

Пунктом 2 статті 343 Господарського кодексу України встановлено, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Орендна плата та платежі, передбачені п.3.2., перераховані несвоєчасно або в не у повному обсязі, стягуються орендодавцем відповідно до чинного законодавства з урахуванням пені у розмірі 0,5% суми заборгованості за кожний день прострочення (включаючи день оплати) (п.3.4. Договору).

З огляду на встановлений факт наявності основного боргу по сплаті орендних платежів та враховуючи наведені положення Договору оренди, вимоги про стягнення пені у розмірі 3 218,20 грн., є правомірними.

Колегія суддів, вважає, що місцевим господарським судом за наявних у справі доказів в цілому зроблено правильні висновки щодо обставин справи, що свідчить про відсутність підстав для скасування рішення місцевого господарського суду та задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд

Постановив:

Рішення господарського суду Тернопільської області від 09.03.10 у справі № 10/11-157 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку.

Матеріали справи скерувати до господарського суду Тернопільської області.

Головуючий Р. Марко

Суддя С. Бойко

Суддя Т. Бонк