Рішення № 9457157, 13.05.2010, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13.05.10           Справа № 15/45-10. за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Сумитеплоенерго”, м. Суми

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційного підприємства “Ельф”, м. Суми

про стягнення 12 626 грн. 49 коп.

           СУДДЯ                     Резніченко О.Ю.

За участю представників сторін:

Від позивача: Пилипенко О.В., довіреність №1980 від 01.01.2010р.

Від відповідача: не з‘явився

Суть спору: Позивач просить стягнути з відповідача 12 626 грн. 49 коп. заборгованості по договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води №350-Т від 01.10.2006р., а саме: 11313 грн. 16 коп. основного боргу, 884 грн. 67 коп. пені, 117 грн. 33 коп. – 3% річних та 311 грн. 33 коп. інфляційних витрат.

Представник відповідача в дане судове засідання не з‘явився, письмовий відзив на позов не подав.

Ухвала про порушення провадження у справі № 15/45-10 від 31.03.2010р., що направлялась судом на одну із фактичних адрес відповідача, а саме вул. М. Лушпи, буд. 31, м. Суми, 40000, яка зазначена позивачем в позовній заяві, була повернута поштою з відміткою “неповна адреса ”.

Ухвала про порушення провадження у справі № 15/45-10 від 31.03.2010р., що направлялась судом на фактичну адресу відповідача, а саме: вул. Харківська, буд. 1, м. Суми, Сумська область, 40024, була повернута до суду відділенням пошти з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Ухвала про порушення провадження у справі № 15/45-10 від 31.03.2010р., що направлялась судом на юридичну адресу відповідача, а саме: пров. Терезова, 3/17, м. Суми, Сумська область, 40000, також була повернута до суду відділенням пошти з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Представник позивача в судове засідання 29.04.2010р. подав клопотання, в якому просить долучити до матеріалів справи довідку з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб підприємців серії АД №502365 щодо відповідача. При цьому, у зазначеній довідці з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб підприємців зазначено, що станом на 20.04.2010р. відповідач знаходиться за адресою: вул. Харківська, буд. 1, м. Суми, Сумська область, 40024, тобто вказана адреса відповідача збігається з фактичною адресою, яка вказана позивачем в позовній заяві та за якою відповідачу направлялися всі процесуальні документи по справі.

Оскільки, до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб – учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв‘язку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній» вважаються належними доказами виконання господарським судом обов‘язку щодо повідомлення учасників судового процесу.

Таким чином, враховуючи те, що ухвали про справі направлялися відповідачу за адресами вказаними позивачем в позовній заяві, а фактична адреса: вул. Харківська, буд. 1, м. Суми, Сумська область, 40024, співпадає з адресою відповідача, що зазначена в довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, згідно ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши повноважного представника позивача, оцінивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води №350-Т від 01.10.2006р., укладеного між позивачем та відповідачем, позивач зобов’язався надавати споживачеві послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, а споживач зобов‘язався своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених цим договором.

Згідно п. 3.3 вказаного договору відповідач до 15 числа розрахункового періоду повинен був сплатити позивачу вартість послуг зазначених в договорі, передбачених на розрахунковий період. Остаточний розрахунок за фактично спожиту теплову енергію здійснюється до 10-числа місяця, наступного за розрахунковим, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця (п.3.5 договору).

Крім цього, пунктом 3.4 договору визначено, що щомісячно 6-го числа споживач отримує від виконавця акт прийому-передачі теплової енергії, форма якого є невід‘ємною частиною договору, та розрахунок за спожиту теплову енергію.

Строк дії договору визначений у п. 10.1 договору, а саме: договір укладається на 1 рік і набирає чинності з дня його укладання. Договір вважається щороку продовженим, якщо за місяць до закінчення його строку однією із сторін не буде письмово заявлено про розірвання або необхідність перегляду.

Позивач пояснив, що відповідач термін розрахунку порушив, за період з січня 2008р. по лютий 2009р. заборгував позивачу за спожиту теплову енергію 11313 грн. 16 коп.

В матеріалах справи містяться рахунки, які направлялися позивачем відповідачу. Пункт 3.4 договору №350-Т від 01.10.2006р. визначив, що несвоєчасне отримання рахунку не звільняє споживача (відповідача) від відповідальності щодо сплати за надані виконавцем (позивачем) послуги.

Позивач усно в судовому засіданні пояснив щодо п. 9 додатку №2 до договору №350-Т від 01.10.2006р., а саме те, що акти прийому-передачі послуг відповідно до п. 9 вказаного додатку передавалися позивачем відповідачу, але відповідач ігнорував та не підписував їх, і вони на адресу позивача повернуті не були.

Відповідно до п. 10 додатку 2 до вказаного договору якщо відповідач протягом строку, зазначеного в п. 9 даного додатку (протягом 2-х днів з дня отримання), не підпише зі свого боку акт прийому-передачі послуг та не надасть вмотивовану відмову щодо причин його непідписання, вважається, що акт прийому передачі послуг є підписаним без заперечень, а послуги (теплова енергія) вважаються наданими в обсязі, вказаному в акті.

Таким чином, на день звернення позивача до суду з позовною заявою заборгованість відповідача по основному боргу перед позивачем склала 11313 грн. 16 коп., що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання на лежним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутно сті конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином і відповідно до умов договору.

Відповідачем доказів сплати 11313 грн. 16 коп. основного боргу та аргументованих заперечень проти вимог позивача не подано, тому суд вважає, що позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. ст. 526, 527 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України

Крім цього, позивачем заявлені вимоги по стягненню пені в розмірі 884 грн. 67 коп. за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань відповідно п. 5.1.5 договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води №350-Т від 01.10.2006р. (за несвоєчасне виконання розрахунків за спожиту теплову енергію відповідачу нарахована пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов‘язання за кожен календарний день прострочення).

Оскільки, права позивача щодо стягнення з відповідача пені в сумі 884 грн. 67 коп., передбачені умовами договору, пеня нарахована в межах строку позовної давності, з урахуванням вимог Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, тому позовні вимоги в зазначеній частині також є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. ст. 549-552 Цивільного Кодексу України.

Крім цього, за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань позивач просить стягнути з відповідача 117 грн. 33 коп. – 3% річних та 311 грн. 33 коп. інфляційних витрат (п. 5.1.5 договору №350-Т від 01.10.2006р. передбачає, що споживач, який прострочив виконання грошового зобов‘язання, на вимогу виконавця зобов‘язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних).

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимоги кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором, або законом.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги стосовно стягнення 117 грн. 33 коп. – 3% річних та 311 грн. 33 коп. інфляційних витрат є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України.

Згідно ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати понесені позивачем покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України , суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційного підприємства “Ельф” (40024, Сумська область, м. Суми, вул. Харківська, буд. 1, код 21113180) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумитеплоенерго» (40022, м. Суми, вул. 2-га Залізнична, 10, код 33698892) 11313 грн. 16 коп. основного боргу, 884 грн. 67 коп. пені, 117 грн. 33 коп. – 3% річних та 311 грн. 33 коп. інфляційних витрат, 126 грн. 26 коп. держмита, 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯ                     О.Ю. Резніченко В судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частина рішення. Повний текст рішення підписано 14.05.2010р. Суддя