Рішення № 9457138, 13.05.2010, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13.05.10 Справа № 17/55-10. За позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, с.Сад, Сумський район, Сумська область

до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроресурси», м. Суми

про визнання угоди дійсною та визнання права власності

Суддя КОВАЛЕНКО О.В.

Представники:

Від позивача: не зявився.

Від відповідача: не зявився.

У засіданні брали участь: секретар судового засідання Котенко Н.М.

СУТЬ СПОРУ: позивач просить визнати дійсним договір №12/04-10 купівлі-продажу майна, укладений 12 квітня 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Євроресурси» та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, а також визнати за ним право власності на обєкт нерухомого майна підїзні залізничні колії при станції Глухів, Південно-Західної залізниці загальною довжиною 689 метрів зі стрілочними переводами №21 та №8 та межами колії є: з боку станції хвостовий стик стрілочного переводу №21, з боку СВ «Ресурс» стик рамної рейки стрілочного переводу №21, з боку ПП Довгаль до хвостового стику стрілочного переводу №8, з боку ПП ОСОБА_2 стик рамної рейки стрілочного переводу №8.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, тому відповідно до вимог ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами. Подав суду письмовий відзив №131 від 30.04.2010 року, в якому зазначив, що вимоги, викладені в позовній заяві, визнає в повному обсязі, а також просить суд здійснювати розгляд справи у відсутність його представника.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази по справі, суд встановив:

12 квітня 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Євроресурси» і Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 був укладений договір купівлі-продажу №12/04-10 (далі за текстом «Договір»), відповідно до умов якого відповідач зобовязувався передати у власність позивачу підїзні залізничні колії при станції Глухів, Південно-Західної залізниці, загальною довжиною 689 метрів, межами колії є: з боку станції хвостовий стик стрілочного переводу №21, з боку СВ «Ресурс» стик рамної рейки стрілочного переводу №21, з боку ПП Довгаль до хвостового стику стрілочного переводу №8, з боку ПП ОСОБА_2 стик рамної рейки стрілочного переводу №8.

Зі змісту п. 1.3. Договору вбачається, що зазначені підїзні колії та стрілочні переводи №21 та №8 належали відповідачу на праві приватної власності згідно договору купівлі-продажу (залізничних шляхів мясокомбінату) від 28 вересня 2005 року, акту приймання-передачі від 10 жовтня 2005 року до цього Договору та технічного паспорту підїзної залізничної колії ВЯ-35-2007 від 12 березня 2007 року.

Згідно п. 1.7. Договору право власності на підїзні залізничні колії, які відчужуються за цим Договором, переходить до позивача з моменту підписання акту приймання-передачі.

Пунктом 2.1. Договору встановлено, що продаж підїзних залізничних колій за домовленістю сторін вчиняється за 20000 грн. 00 коп., в т.ч. ПДВ 20%.

Відповідно до п. 2.2. Договору оплата здійснюється позивачем у безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок відповідача в термін до 16 квітня 2010 року.

Так, в матеріалах справи міститься платіжне доручення №4 від 13 квітня 2010 року на суму 20000 грн. 00 коп. з призначенням платежу: «Оплата за підїзну залізничну колію згідно договору №12/04-10 від 12.04.2010 р.».

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що нерухоме майно було передано позивачу згідно акту приймання-передачі від 14 квітня 2010 р., підписаного сторонами належним чином.

Згідно частини 1 статті 334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передачі майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини. Згідно із частиною 1 статті 328 право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Відповідно до частини 2 вказаної статті право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Таким чином, позивач набув право власності на зазначений вище обєкт правомірно на підставі договору купівлі-продажу №12/04-10 від 12 квітня 2010 року, укладеного між позивачем та відповідачем.

Статтею 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений в його здійсненні.

Згідно статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. При цьому одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.

Згідно статті 392 ЦК України власник майна може предявити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Таким чином, суд вважає вимоги позивача в частині визнання за ним права власності на обєкт нерухомого майна підїзні залізничні колії при станції Глухів, Південно-Західної залізниці загальною довжиною 689 метрів зі стрілочними переводами №21 та №8 та межами колії є: з боку станції хвостовий стик стрілочного переводу №21, з боку СВ «Ресурс» стик рамної рейки стрілочного переводу №21, з боку ПП Довгаль до хвостового стику стрілочного переводу №8, з боку ПП ОСОБА_2 стик рамної рейки стрілочного переводу №8, правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить суд визнати дійсним укладений між сторонами договір купівлі-продажу №12/04-10 від 12 квітня 2010 року, мотивуючи свої вимоги тим, що сторони домовились щодо всіх істотних умов договору, відбулося його повне виконання, але відповідач ухиляється від нотаріального посвідчення вказаного договору.

Відповідно до ст. 657 ЦК України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Норма частини другої статті 220 ЦК України не застосовується щодо правочинів, які підлягають і нотаріальному посвідченню, і державній реєстрацій, оскільки момент вчинення таких правочинів відповідно до статей 210 та 640 ЦК України повязується з державною реєстрацією.

Дана позиція викладена в постанові Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 р. №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними».

Таким чином, суд вважає вимоги позивача в цій частині необґрунтованими і такими, що задоволенню не підлягають.

Згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Визнати за Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) право власності на обєкт нерухомого майнапідїзні залізничні колії при станції Глухів, Південно-Західної залізниці загальною довжиною 689 метрів зі стрілочними переводами №21 та №8 та межами колії є: з боку станції хвостовий стик стрілочного переводу №21, з боку СВ «Ресурс» стик рамної рейки стрілочного переводу №21, з боку ПП Довгаль до хвостового стику стрілочного переводу №8, з боку ПП ОСОБА_2 стик рамної рейки стрілочного переводу №8.

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроресурси» (40000, м. Суми, вул. 1-а Залізнична, 2, код 31930639) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 85 грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.В іншій частині в позові відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили

Суддя