Постанова № 9456813, 02.03.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

02 березня 2010 року           16:04           № 2а-10000/09/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Григоровича П.О. при секретарі судового засідання Очколясу О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариство з обмеженою відповідальністю "Інтермік - харчові технології"

до Київська регіональна митниця

простягнення надмірно сплаченого мита у розмірі 2313,75грн.

За участю представників сторін:

позивача: Мелянчук О.Г.

прокуратури: не прибув

відповідача : Олешко О.М.

          На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 02.03.2010р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 11.08.2009р. скасовано постанову Господарського суду м. Києва від 13.08.2007р. та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 27.11.2008р., справу направлено на новий розгляд до Окружного адміністративного суду м. Києва.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.08.2009р. прийнято справу до провадження та призначено попереднє судове засідання.

Відповідно до ст. 60 КАС України та з метою захисту інтересів держави, Прокуратура Солом’янського району м. Києва заявила про вступ представника прокуратури у справу.

Позивач повністю підтримує свої позовні вимоги та в обґрунтування вказує на те позивач провів розмитнення товару за ставкою більшою, ніж належна, оскільки змушений був здійснювати митне оформлення товару по коду, визначеному на підставі рішення Київської регіональної митниці, яке згодом було визнане судом недійсним. Таким чином, неправомірні дії Київської регіональної митниці призвели до того, що позивачем було надмірно сплачене мито у розмірі 1666,54 грн., яке просить повернути.

Київська регіональна митниця надала письмові заперечення проти позову та зазначає, що суми мита, податку на додану вартість, акцизного збору та інших платежів і зборів, щодо яких винесено рішення суду про повернення, повертаються державним казначейством за умови подання власником копії рішення судового органу, а також підтвердження митним органом перерахування цих коштів до державного бюджету.

Через відділ документального обігу та контролю Окружного адміністративного суду м. Києва позивачем подано уточнені позовні вимоги (вх. №03-12/608 від 03.02.2010р.) та просить суд зобов’язати Головне управління Державного казначейства України у м. Києві здійснити повернення надмірно сплаченого мита у розмірі 1666,54 грн. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтермік –харчові технології»шляхом оформлення розрахункового документа.

В судовому засіданні 02.03.2010р. представник позивача подав заяву про уточнення позовних вимог та просить суд стягнути з Державного бюджету України через Головне управління державного казначейства України у м. Києві суму надмірно сплаченого мита у розмірі 1666,54 грн. Таким чином, на розгляді в Окружному адміністративному суді м. Києва знаходиться справа №2а-10000/09/2670 за позовом ТОВ «Ін термік-харчові технології»до Головного управління Державного казначейства України у м. Києві про стягнення з Державного бюджету України суми надмірно сплаченого мита у розмірі 1666,54 грн.

Головне управління Державного казначейства України у м. Києві заперечує проти позову та зазначає, що згідно ст. 50 Бюджетного кодексу України Державне казначейство України веде бухгалтерський облік всіх надходжень, що належать Державному бюджету України, та за поданням органів стягнення здійснює повернення коштів, що були помилково сплачені або надмірно зараховані до бюджету. При цьому відповідач вважає, що контролюючим органом стосовно стягнення митних платежів є митні органи, Головне управління будь-яких протиправних дій відносно позивача не здійснювало.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

При ввезенні на митну територію України товару за зовнішньоекономічним контрактом від 10.05.2002р., а саме кліпсів алюмінієвих для пакування ковбасних виробів, між ТОВ «Інтермік –харчові технології»та Київською регіональною митницею виник спір щодо визначення коду товару за УКТ ЗЕД, за яким має бути проведено митне оформлення. Позивач вказав, що код товару за вантажною митною декларацією від 06.04.2005р. ним було визначено на підставі рішення Київської регіональної митниці №КТ-100-452-05 від 09.02.2005р., відповідно до якого митне оформлення товару мало проводитись за кодом УКТ ЗЕД 8305200000.

У подальшому рішенням Господарського суду м. Києва від 14.12.05р., залишеним без змін ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 01.03.2006р., за позовом ТОВ «Інтермік –харчові технології»до Київської регіональної митниці, рішення №КТ-100-452-05 від 09.02.2005р. було визнано недійсним.

Натомість, з матеріалів справи та пояснень представників сторін вбачається, що позивач сплатив ввізне мито в розмірі, визначеному йому Київською регіональною митницею. Зазначена обставина підтверджується платіжними дорученнями з відміткою банку про здійснення платежу та штемпелем Київської регіональної митниці на вантажних митних деклараціях (копії яких знаходяться в матеріалах справи).

Отже, з урахуванням викладеного вище, переплата мита склала 1666,54 грн., яку позивач просить стягнути з Державного бюджету України.

Дослідивши матеріали справи, Окружний адміністративний суд м. Києва дійшов висновку про наявність підстав для відмови в задоволенні позовних вимог, зважаючи на наступне.

Відповідно до пп. 2.1.4 Закону України від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»контролюючим органом стосовно акцизного збору та податку на додану вартість (з урахуванням випадків, коли законом обов'язок з їх стягнення або контролю покладається на податкові органи), ввізного та вивізного мита, інших податків і зборів (обов'язкових платежів), які відповідно до законів справляються при ввезенні (пересиланні) товарів і предметів на митну територію України або вивезенні (пересиланні) товарів і предметів з митної території України є митні органи. При цьому забезпечення казначейського обслуговування державного та місцевих бюджетів на основі ведення єдиного казначейського рахунка згідно з Положенням про Державне казначейство України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005р.№ 1232 покладено на Державне казначейство України (Положення №1232).

Мито (ввізне мито) віднесено до загальнодержавних податків та зборів.

Згідно зі статтею 8 Закону України "Про Єдиний митний тариф" ввізне мито нараховується на товари та інші предмети при їх ввезенні на митну територію України.

Відповідно до ч. 2 ст. 50 Бюджетного кодексу України Державне казначейство України веде бухгалтерський облік всіх надходжень, що належать Державному бюджету України, та за поданням органів стягнення здійснює повернення коштів, що були помилково або надмірно зараховані до бюджету.

На виконання статей 48, 50 та 78 Бюджетного кодексу України та відповідно до Положення про Державне казначейство України №1232 було розроблено Порядок повернення платникам помилково та/або надміру сплачених податків, зборів (обов’язкових платежів), затвердженого Наказом Державного казначейства України від 10.12.2002р. №226 (далі –Порядок №226), який є основним документом, що регламентує процедуру повернення коштів, помилково або надмірно зарахованих до державного та місцевих бюджетів є

Як встановлено судом та не заперечується сторонами, підставою для повернення надмірно сплаченого мита є рішення Господарського суду м. Києва від 14.12.2005р. по справі №29/176 яким було визнано недійсним рішення Київської регіональної митниці від 09.02.2005р. №КТ-100-452-05 про визначення коду товару. Вказане рішення суду набрало законної сили –01.03.2006р., після закінчення апеляційного розгляду справи.

Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно пункту 5 глави 1 Порядку №226 повернення помилково або надмірно зарахованих до бюджету податків, зборів (обов’язкових платежів) та інших доходів бюджетів здійснюється за заявою платника та поданням органів, які повинні забезпечувати надходження платежів до бюджету та за якими згідно з законом закріплено контроль за справлянням (стягненням) платежів до бюджету.

У пункті 3 Порядку №226 зазначається, що повернення помилково або надмірно зарахованих до бюджету платежів у національній валюті здійснюється органами Державного казначейства України з відповідних рахунків, відкритих в органах Державного казначейства України згідно з Планом рахунків бухгалтерського обліку виконання державного та місцевих бюджетів, затвердженим наказом Державного казначейства України від 28.11.2000р. №119 шляхом оформлення розрахункових документів.

Позивач в грудні 2009 року звернувся до Головного управління Державного казначейства України у м. Києві з заявою №132 від 04.12.2009р. про повернення надмірно сплаченого мита у розмірі 1666,54 грн. та надавши обґрунтування необхідності повернення коштів з бюджету.

Пунктом 22 Інструкції про порядок здійснення розрахунків з державним бюджетом України за митом, податком на додану вартість, акцизним збором та іншими платежами, доходами і зборами, затвердженої наказом Державної митної служби України, Міністерства фінансів України 30.06.2000 р. №368/149 встановлено, що суми мита, податку на додану вартість, акцизного збору та інших платежів і зборів, щодо яких винесено рішення суду про повернення, повертаються Державним казначейством за умови подання власником копії рішення судового органу, а також підтвердження митним органом перерахування цих коштів до державного бюджету.

З аналізу вищезазначеного, суд робить висновок про можливість особи, що має намір на повернення з Бюджету суми мита, податку на додану вартість, акцизного збору та інших платежів і зборів або звернутися із заявою до митного органу, відповідно до Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого наказом Державної митної служби України від 20.07.2007 року №618 та Порядку повернення платникам помилково та/або надміру сплачених податків, зборів (обов’язкових платежів), затвердженого Наказом Державного казначейства України від 10.12.2002 р. №226, або ініціювати звернення до судової інстанції про їх повернення, що власне і було зроблено позивачем.

Як вже було зазначено вище, рішенням Господарського суду м. Києва від 14.12.05р., залишеним без змін ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 01.03.2006р., за позовом ТОВ «Інтермік –харчові технології»до Київської регіональної митниці, рішення №КТ-100-452-05 від 09.02.2005р. було визнано недійсним.

В ході розгляду справи Київська регіональна митниця зазначила, що оскільки позивач обрав судовий шлях повернення йому зайво сплаченого мита, враховуючи відсутність позовних вимог до Київської регіональної митниці, просила суд виключити її зі складу відповідачів.

Крім того, представник Київської регіональної митниці також зазначив, що на стадії виконання рішення суду про повернення суми мита, Київська регіональна митниця буде здійснювати підтвердження зарахування мита, сплаченого позивачем, до державного бюджету України.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про можливість в даному випадку виключити зі складу відповідачів Київську регіональну митницю, задовольнивши її клопотання.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтермік –харчові технології»про стягнення з Державного бюджету України через Головне управління Державного казначейства України у м. Києві суму надмірно сплаченого мита у розмірі 1666,54 грн.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 69, 71, 112, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1.          Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Державного бюджету України суму надмірно сплаченого мита у розмірі 1666,54 грн. (одна тисяча шістсот шістдесят шість грн.. 54 коп.) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтермік –харчові технології»(код ЄДРПОУ 31900578, р/рах. №26009012723102 в філії АТ «Укрексімбанк»у м. Києві, МФО 322313).

Постанова відповідно до вимог ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                 П.О. Григорович