Постанова № 9456769, 24.03.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

24 березня 2010 року           14:41           № 2а-9294/09/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Григоровича П.О. при секретарі судового засідання Очколясу О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариство з обмеженою відповідальністю "Комерційна фірма "Професіонал"

до Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м.Києва

проскасування податкового повідомлення-рішення №0006342312/0 від 03.10.2008р.

За участю представників:

позивача: Сопіна Ф.М. (довіреність від 28.07.2009р. №3/07-09)

відповідача : Тюшкевич С.І. (доручення від 17.11.2008р. №5439/9/10-114)

третя особа: не прибув

прокуратури: не прибув

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України 24.03.2010р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Комерційна фірма «Професіонал»звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва про скасування податкового повідомлення –рішення №0006942312/0 від 03.10.2008р. та визнання дій посадових осіб відповідача незаконними в частині зменшення від’ємного значення об’єкту оподаткування з податку на додану вартість у березні 2008 року на суму 1224500 грн.

Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та в обґрунтування позову зазначив, що ДПІ у Шевченківському районі м. Києва на підставі акту перевірки було винесено податкове повідомлення - рішення за № 0006942312/0 від 03.2008 року, відповідно до якого зобов’язано ТОВ «Комерційна фірма «Професіонал»сплатити суму ПДВ у розмірі 7922144,00грн., та суму застосованих штрафних санкції у розмірі 3961072,00грн., всього - на суму 11883216,00 грн.

Позивач вважає, що податкове повідомлення –рішення від 03.10.2008року №0006942312/0, винесено з порушенням вимог діючого законодавства, а дії в частині зменшення від’ємного значення об’єкту оподаткування з ПДВ березні 2008 року на суму 1224500,00 грн є неправомірними і тому підлягають оскарженню у судовому порядку.

Представник відповідача у письмових запереченнях та в судовому засіданні позов не визнав, мотивуючи тим, що договір постачання № ПЕ/08-1 від 29.02.2008 року укладений між ТОВ «Компанія «Профі-Експрес»та ТОВ «Комерційна фірма»Професіонал»є нікчемним так, як позивач не мав адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов’язань по укладеному договору поставки природного газу № ПЕ/08-1 від 29.02.2008 року, оскільки особа, що виступала від імені ТОВ «Компанія «Профі-Експрес» (постачальник за договором ) є громадянин Лашківський Орест Євгенович, місцезнаходження якого невідомо, з 2001 року відповідно до довідки виданої Львівським обласним державним наркологічним диспансером перебував на обліку з діагнозом –хронічний алкоголізм, а також позивачем порушено вимоги Постанови КМ України № 1729 від 27.12.2001 року про порядок забезпечення споживачів природним газом, відповідно до якої позивач зобов’язаний був здійснити резервування обсягу газу, що постачався за договором постачання № ПЕ/08-1 від 29.02.2008 року укладеним між ТОВ «Компанія «Профі-Експрес»та ТОВ «Комерційна фірма «Професіонал».

Відповідно до листа від 29.09.2009р. №05/2-2-254вик-09 Прокуратура міста Києва заявила про вступ прокурора у справу №2а-9294/09/2670 на стороні відповідача, з метою захисту фінансово-економічних інтересів держави. Представник прокуратури проти позову заперечив та підтримав заперечення відповідача у справі, а також повідомив про порушену кримінальну справи відносно посадових осіб ТОВ «Комерційна фірма «Професіонал», досудове слідство у якій здійснюється ГВПМ ДПІ у Шевченківському районі м. Києва та на даний час триває.

Судом в якості третьої особи на стороні відповідача було залучено Дочірню компанію «Укртрансгаз»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз Україна». Представник ДК «Укртрансгаз»надав до суду пояснення та письмові докази, які залучені до матеріалів справи.

Розглянувши подані позивачем і відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, –

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі проведена перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційна фірма «Професіонал»щодо дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 14.12.2006року по 31.03.2008року, про що складено акт від 29.09.2008 року за № 2456/23-12/34795014.

Перевіркою встановлено порушення пп.7.4.1, пп.7.4.5, п.7.4, ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»що, на думку відповідача, призвело до заниження податку на додану вартість за березень 2008року на суму 7922144,00 грн. та завищення від’ємного значення об’єкту оподаткування з цього податку у тому ж самому періоді на суму 1224500,00грн.

На підставі акту перевірки ДПІ у Шевченківському районі м. Києва винесене податкове повідомлення - рішення від 03.10.2008року № 0006942312/0 про визначення податкового зобов’язання з податку на додану вартість у розмірі 7922144,00грн., та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 3961072,00 грн., всього - на суму 11883216,00грн.

Як вбачається з акту перевірки відповідачем було досліджено виконання договірних зобов’язань між ТОВ «Компанія «Профі-експрес» - постачальник та ТОВ «Комерційна фірма «Професіонал»-покупець, за договором поставки природного газу № ПЕ/08-1, відповідно до якого постачальник поставляє покупцеві у 2008 році природний газ в обсязі 90 млн. куб. метрів за ціною 1159,44 грн. за 1000 куб. метрів природного газу з ПДВ.

У березні 2008 року позивач на підставі акту прийому –передачі за березень 2008року № РН-0000001 отримує природний газ від постачальника у обсязі 47 332,561 тис. куб. метрів по ціні 1159,44грн. з ПДВ на загальну суму 54879264,53грн., в тому числі податок на додану вартість –9146 544,09грн. Постачальником було виписано податкову накладну від 31.03.2008 року № 1 на загальну суму з ПДВ 54879264,53грн., яка була відображена у реєстрі отриманих податкових накладних Позивача за березень 2008року. Ця сума знайшла своє відображення у складі податкового кредиту у податковій декларації з ПДВ за березень 2008 року.

В акті визначено, що позивач при укладанні договору поставки природного газу №ПЕ/08-1 порушив ст.228 ЦК України, щодо укладання правочинну, який суперечить моральним засадам суспільства, а також порушує публічний порядок, спрямований на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету, а отже є нікчемним (сторінка 5 п.3.1.2. валові витрати).

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд з висновками, викладеними в акті перевірки не погоджується та бере до уваги наступне.

Статтею 203 Цивільного кодексу України визначено перелік вимог, які свідчать про дійсність правочину, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно з ч.2 ст. 215 Цивільного кодексу України передбачено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину судом не вимагається.

Відповідно до ч.1 ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов’язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб’єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Відповідач, вважає, що договір постачання газу № ПЕ/08-1 від 29.02.2008 року укладений між ТОВ «Компанія «Профі-Експрес»та ТОВ «Комерційна фірма «Професіонал»з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, спрямований на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету, а отже є нікчемними на підставі ст.228 ЦК України.

Перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК, до них належать: правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Відповідно до ст. 190 ЦК України майном вважається окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов’язки. Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну припинення цивільних прав та обов’язків (п.1. ст.202 ЦК України).

Усі інші підстави за яких відповідач вважає правочин, спрямованим на порушення публічного порядку не є такими, що порушує публічний порядок і як наслідок не може вважатися нікчемним, оскільки наділений всіма ознаками оспорюваного правочину, передбаченого п.3 ст.215 ЦК України.

Згідно акту перевірки, відповідачем зроблений висновок про безтоварність господарської операції з огляду на встановлення актом від 10.09.2008р. відсутності ТОВ «Компанія «Профі-Експрес»за місцезнаходженням: м. Львів, вул. Окуневського, буд. 1, а також на те, що директор підприємства –постачальника «ТОВ «Компанія «Порофі-Експерес»Лашківський Орест Євгенович 1970р.нар. перебував на обліку з 2001 року у Львівському обласному державному клінічному наркологічному диспансері з діагнозом хронічний алкоголізм та був знятий з обліку у 2004 році.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців станом на 15.02.2010р. наявні відомості щодо місцезнаходження ТОВ «Компанія «Профі-Експрес»за адресою: 79058, м. Львів, вул. Окуневського, буд. 1.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Також відповідач посилається на наявність постанови про порушення кримінальної справи відносно посадових осіб ТОВ «Комерційна фірма «Професіонал». Однак постанова про порушення кримінальної справи не є підставою для звільнення від доказування відповідно до ч.3. ст.72 КАС України, натомість, обов’язок доказування правомірності свого рішення покладений саме на відповідача, як на суб’єкта владних повноважень ( ст.71 КАС України).

Відповідно до ч. 4 ст. 72 КАС України лише вирок суду в кримінальній справі або постанова суду про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов’язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинено воно цією особою.

У складі цивільного правопорушення, передбаченого ст. 228 ЦК України міститься і обов'язкова ознака - специфічна мета - порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Наявність мети, включеної s до складу правопорушення підлягає обов'язковому доведенню.

Мета юридичної особи має бути доведена через мету відповідного керівника - фізичної особи, яка на момент укладання угоди виконувала представницькі функції за статутом (положенням) або за довіреністю. Слід зазначити, що наявність мети зазначеної в диспозиції ст. 228 ЦК України у фізичної особи тягне кримінальну відповідальність за відповідними статтями кримінального кодексу України за скоєний злочин, замах на злочин або готування до злочину. Такі обставши можуть бути доведені лише обвинувальним вироком.

Позивачем не надано доказів порушення конституційних прав чи свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконного володіння ним внаслідок укладання та виконання позивачем у справі та контрагентом договору №ПЕ/08-1 від 29.02.2008р.

Крім того, позивачем не доведено наявності мети, завідомо суперечної інтересам держави і суспільства, а також існування умислу у відповідачів, як обов'язкової ознаки для визнання правочину недійсним та застосування адміністративно-господарських санкцій.

Укладаючи угоди із своїми контрагентами позивач мав всі документальні підтвердження господарської правосуб’єктності (сукупність господарських прав і обов’язків сторін) договору, тобто здійснювати господарську діяльність, реалізовувати господарську компетенцію, мати зобов’язання, нести за ними відповідальність, тощо.

Доводи прокурора, який посилається на постанову слідчих органів про порушення кримінальної справи, суд розцінює як такі, що не спростовують реальність здійснення господарських операцій з настанням відповідних правових наслідків, породженням прав і зобов’язань, які мали місце за вказаним вище договором постачання газу, укладеного між ТОВ «Компанія «Профі-Експрес»та ТОВ «Комерційна фірма «Професіонал».

Зважаючи на вищевикладене, суд приходить до висновку про безпідставність позиції позивача щодо визначення спірного правочину як такого, що укладений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Засади регулювання, організації ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні врегульовані Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»№996-XIV від 16.07.99 року.

Статтею 1 Закону визначено, що господарська операція –дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов’язань, власному капіталі підприємства.

Первинний документ –документ який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ст.9 вказаного Закону підставою для здійснення бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складенні під час здійснення господарських операцій, а якщо це не можливо –безпосередньо після їх закінчення.

У відповідності до п.5 ст.9 вказаного Закону господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійсненні.

Відповідно до ст.3 Закону, бухгалтерський облік є обов’язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

          Згідно абзацу третього п.1.4 ст.1 Закону України “Про податок на додану вартість” поставка послуг - будь-які операції цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпорядження товарами, у тому числі нематеріальними активами, а також з поставки будь-яких інших, ніж товари, об'єктів власності за компенсацію, а також операції з безоплатного виконання робіт, надання послуг.

Відповідно до п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата яка здійснення першої з подій :

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в розі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

У відповідності з підпунктом 7.4.1 п.7.4 ст.7 вказаного Закону податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податків в звітному періоді у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обороту) і основних фондів або нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

У відповідності до п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону, не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтвердженні податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) – актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні врегульовані Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Відповідно до ст. 9 розділу 3 Закону про бухгалтерський облік підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо –безпосередньо після їх закінчення. Господарські операції, як зазначено в п.5 ст.9 цього Закону, повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені. Відповідно до ст. 11 Закону на основі даних бухгалтерського обліку підприємства зобов’язані складати фінансову звітність.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема з акту перевірки, господарські операції, здійснені ТОВ «Профі-Експрес»та ТОВ «Комерційна фірма «Професіонал»підтверджуються відповідними бухгалтерськими та податковими документами: договір поставки природного газу від 29.02.2008р. №ПЕ/08-1; додаткова угода №1; податкова накладна від 31.03.2008р. №1; акт прийому –передачі газу №РН-0000001 за березень 2008 року; реєстр отриманих податкових накладних за березень 2008 року; декларація з ПДВ за березень 2008 року з уточнюючим розрахунком.

Дані первинні документи та установчі документи ТОВ «КФ «Професіонал»були вилучені слідчим в рамках кримінальної справи.

Крім того, факт виконання договору від 29.02.2008р. №ПЕ/08-1 та сам факт придбання природного газу позивачем підтверджується фактом реалізації природного газу в адресу ВАТ «Дніпрогаз», ВАТ «Донецькміськгаз», ВАТ «Миколаївгаз», ТОВ «Спецгазсервіс», ВАТ «Дніпропетровськгаз», ВАТ «Криворідгаз», ВАТ «Полтавгаз»та ВАТ «Харківміськгаз», що і не заперечується відповідачем (додаток №7/2 акту перевірки).

До того ж, з пояснень Дочірньої компанії «Укртрансгаз»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз Україна»вбачається, що у неї наявні копії актів приймання-передачі природного газу, що підписані від імені та за рахунок позивача Відкритим акціонерним товариством «Миколаївгаз»та споживачами, які, на думку третьої особи, також свідчать про використання природного газу в березні 2008 р.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Комерційна фірма «Професіонал»(ід.код 34795014) як суб’єкт господарювання зареєстроване Шевченківською районною у м. Києві державною адміністрацією 13.12.2006 року, як платник податків перебуває на обліку у ДПІ у Шевченківському районі м. Києва. 10.01.2007 року ДПІ у Шевченківському м. Києва видано свідоцтво «100011136 про реєстрацію ТОВ «КФ «Професіонал» платником податку на додану вартість.

Відповідно до рішення Національної комісії регулювання електроенергетики України №291 від 07.03.2007р., ТОВ «КФ «Професіонал»видано ліцензію серія АВ №190990 на право постачання газу за нерегульованим тарифом, строк дії якої з 07.03.2007 по 06.03.2012р.р.

Як вбачається з матеріалів справи, контрагент позивача –ТОВ «Компанія «Профі - Експрес»(код 35524773) зареєстроване солом’янською районною у м. Києві державною адміністрацією 23.10.2007 року, 22.11.2007 року зареєстрований як платник податку на додану вартість у ДПІ у Солом’янському районі м. Києва та має ліцензію серія АВ №331991 на право постачання природного газу за нерегульованим тарифом.

Таким чином, оскільки судом встановлено здійснення позивачем господарських операцій, товарність зазначених операцій, підтвердження податкового кредиту та витрат відповідними документами, як того вимагає пп.7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та відповідно ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», та враховуючи наявність законних підстав для здійснення даної господарської операції, суд дійшов висновку про безпідставність тверджень ДПІ у Шевченківському районі м. Києва щодо неправомірності формування податкового кредиту декларації з ПДВ за березень 2008 року.

За таких обставин, суд вважає висновки акту перевірки від 29.09.2008року за № 2456/23-12/34795014 щодо порушення позивачем вимог ст.ст. 203, 215, 228 Цивільного кодексу України; пп.7.4.1, пп.7.4.5, п.7.4, ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»хибними та необґрунтованими, а тому, податкове повідомлення - рішення від 03.10.2008р. № 0006942312/0, на думку Окружного адміністративного суду м. Києва, підлягає скасуванню.

Щодо вимоги позивача про визнання дій посадових осіб ДПІ у Шевченківському районі м. Києва незаконними в частині зменшення від’ємного значення об’єкту оподаткування з ПДВ березні 2008 року на суму 1224500,00грн. , суд зазначає наступне.

Так, в п. 3.1.5 Акту перевірки від № зроблено висновок, що в порушення п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»ТОВ «Комерційна фірма «Професіонал»завищено податковий кредит за березень 2008 року, відображений в уточнюючому розрахунку податкових зобов’язань з податку на додану вартість за березень 2008 року, у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок, на суму 9146544,00 грн., що в свою чергу призвело до заниження податку на додану вартість за березень 2008 року на суму 7922144,00 грн. та завищення від’ємного значення об’єкта оподаткування ПДВ за березень 2008 року на суму 1224500,00 грн.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. ст. 2, 7, п. 1 ст. 8 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" N 509, на органи державної податкової служби покладені обов'язки здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, центральних цільових фондів податків і зборів.

Відповідно до п. 1 частини 1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів незалежно від способу їх подання, а також планові та позапланові виїзні перевірки.

Відповідно до п. 1.3. Наказу ДПА України від 10.08.2005р. № 327 "Про затвердження Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства" за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання оформляється акт, а в разі відсутності порушень податкового, валютного та іншого законодавства - довідка.

Акт - службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.

А тому, з огляду на викладене вище, дії посадових осіб ДПІ у Шевченківському районі м. Києва, на підставі висновків акту перевірки, в частині зменшення від’ємного значення об’єкту оподаткування з ПДВ березні 2008 року на суму 1224500,00 грн. є саме реалізацією владних управлінських функцій державної податкової служби при виявлені порушень податкового законодавства суб’єктом господарювання, а тому, вимога позивача про визнання таких дій неправомірними судом задоволенню не підлягає.

Однак, враховуючи, що судом встановлено відсутність порушення п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», то вимога позивача про скасування податкового повідомлення –рішення №0006342312/0 від 03.10.2008р. є такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятого ним спірного рішення.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційна фірма «Професіонал»підлягають задоволенню частково.

Згідно Прикінцевих та перехідних положень КАС України до набрання чинності законом, який регулює порядок сплати і розмір судового збору, розмір цього збору за подання позовів немайнового характеру визначається відповідно до пп. „б” п.1 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито”.

Відповідно до вимог ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу –відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 69, 71, 94, 97, 112, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1.          Позовні вимоги задовольнити частково.

2.          Скасувати податкове повідомлення –рішення від 03.10.2008р. №0006942312/0 ДПІ у Шевченківському районі м. Києва.

3.          Судові витрати у розмірі 1,70 грн. присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційна фірма «Професіонал»за рахунок Державного бюджету України.

4.          В решті позовних вимог відмовити.

Постанова відповідно до вимог ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                 П.О. Григорович