Постанова № 9456305, 19.03.2010, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

<Текст >

"19" березня 2010 р.                                                                       № 2а- 41848/09/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Курило Л.В.,

за участі секретаря –Воронкової К.П.,,

за участю: представника позивача –Кулігіної Т.Ф.,

представника відповідача –Абдуллаєва Є.Ш.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Акціонерного товариства відкритого типу «Харківський канатний завод» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Харкова про визнання недійсними податкових повідомлень – рішень від 19.03.2009 року №0000342303/0, від 22.04.2009 року №0000342303/01, від 14.07.2009 року №0000342303/2, від 24.09.2009 року № 0000342303/3 ,

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Акціонерне товариство відкритого типу «Харківський канатний завод» - звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Харкова, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить суд визнати недійсними податкові повідомлення – рішення від 19.03.2009 року №0000342303/0, від 22.04.2009 року №0000342303/1, від 14.07.2009 року №0000342303/2, від 24.09.2009 року №0000342303/3.

В обґрунтування своїх позовних вимог зазначає про незаконність податкових повідомлень-рішень, оскільки вони винесені без дослідження первинних документів податкового та бухгалтерського обліку позивача, при невірному застосуванні норм податкового та іншого законодавства.

Позивач вказує, що згідно з умовами договору №1 від 03.01.2008р. АТВТ „Харківський канатний завод" (Замовник) доручає Концерну „Харківський канатний завод" (Виконавець) виконати роботу по управлінню фінансово - господарською діяльністю Замовника. Виписані Концерном «Харківський канатний завод» податкові накладні були в наявності на момент проведення перевірки та надавалися до проведення перевірки контролюючому органу. Згідно з п.п.7.4.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», підставою для відповідальності платника податку є не підтвердження сум податку, включеного до податкового кредиту, на момент перевірки платника податку.

При цьому, неточності в заповненні графи 3 «Номенклатура поставки товарів (послуг) продавця» податкових накладних не є підставою для висновку про неправомірність віднесення сплачених сум до податкового кредиту платника податків.

Таким чином, виключення ДПІ Жовтневого району м. Харкова, з податкового кредиту АТВТ „Харківський канатний завод" – 48122 грн. по послугам, наданим Концерном „Харківський канатний завод" згідно договору №1 від 03.01.2008р., вважає безпідставним та необґрунтованим.

Позивач вважає, що підстав для проведення позапланової виїзної перевірки передбачених ч.6 ст.11-1 Закону України №509 у контролюючого органу не було, оскільки постанова господарського суду про визнання боржника АТВТ «Харківський канатний завод» банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, як це передбачено статтею 22 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», на дату перевірки не виносилася, а всі судові процедури проводилися з метою відновлення платоспроможності підприємства.

Крім того, термін перевірки було продовжено в порушення ч.2 п.4 ст.6 Закону України «Про основні заходи державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» №877-V від 05.04.2007р.

Позивач вказує на неправомірність та безпідставність застосування оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями штрафних (фінансових) санкцій, оскільки відповідно до ухвали господарського суду Харківської області від 11.09.2008р., якою порушено справу №Б-39/118-08 про банкрутство, судом було введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги, з урахуванням уточнень, підтримала в повному обсязі та просила позов задовольнити.

Представник відповідача – ДПІ у Жовтневому районі м.Харкова - у судовому засіданні проти позову заперечував та зазначив, що посадовими особами ДПІ у Жовтневому районі м.Харкова та ДПА у Харківській області була проведена позапланова виїзна перевірка АТЗТ «Харківський канатний завод» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007 р. по 31.12.2008р.

При перевірці правильності визначення сум податкового кредиту було встановлено, що підприємством до складу податкового кредиту віднесено суми податку на додану вартість по податковим накладним, що складені в порушення вимог пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", що призвело до завищення податкового кредиту за період травень 2008 року - грудень 2008 року на суму 48122,00 грн., а саме – по податковим накладним, що складені Концерном «Харківський канатний завод» по наданню послуг з управління фінансово - господарською діяльністю підприємства, які не містять окремим рядком опис (номенклатуру) послуг, їх кількість (обсяг, об'єм).

За результатами розгляду матеріалів перевірки, податковим повідомленням - рішенням №0000342303/0 від 19.03.2009 року АТВТ "Харківський канатний завод" визначено зобов’язання з податку на додану вартість у розмірі 62558,00 грн. (в т.ч. основний платіж - 48122,00 грн., фінансові санкції - 14436,00 грн.).

Представник відповідача вважає позовні вимоги необґрунтованими та незаконними, та просить суд відмовити у задоволенні позову.

Суд, вислухавши представника позивача, представника відповідача, вивчивши матеріали справи, встановив наступне.

Судом встановлено, що на підставі направлень №99 від 09.02.2009 р., №144 від 24.02.2009р., відповідно до п.6 ч.6 ст.11№ Закону України від 04.12.1990р. №509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні» та наказу №102 від 09.02.2009 року, посадовими особами ДПІ у Жовтневому районі м.Харкова та ДПА у Харківській області була проведена позапланова виїзна документальна перевірка фінансово-господарської діяльності АТЗТ «Харківський канатний завод» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2007 року по 31.12.2008 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007 року по 31.12.2008 року, за результатами якої складено акт №422/23-304/00306443 від 05.03.2009р. (а.с.19-36).

На підставі висновків акту перевірки ДПІ у Жовтневому районі м.Харкова винесено податкове повідомлення – рішення №0000342303/0 від 19.03.2009 року, яким АТЗТ «Харківський канатний завод» визначено суму податкового зобов’язання з ПДВ у сумі 62558,00 грн. (за основним платежем – 48122,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями – 14436,00 грн.) (а.с.42).

Позивач скористався правом адміністративного оскарження передбаченим статтею 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», та не погодившись із здійсненими нарахуваннями, звернувся до ДПІ в Жовтневому районі м. Харкова зі скаргою №13/70 від 30.03.2009р. про скасування податкового повідомлення-рішення №0000342303/0 від 19.03.2009.

Рішенням ДПІ в Жовтневому районі м.Харкова №4803/10/25-016 від 16.04.2009 року скаргу АТЗТ «Харківський канатний завод» №13/70 від 30.03.2009р. залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення від 19.03.2009 року №0000342303/0 про визначення суми податкового зобов’язання з податку на додану вартість - без змін.

З урахуванням рішення за результатами розгляду скарги та з метою доведення до платника податків граничного строку сплати податкового зобов’язання, відповідачем було винесено податкове повідомлення – рішення від 22.04.2009р. №0000342303/1, яким визначено суму податкового зобов’язання з ПДВ у сумі 62558,00 грн. (за основним платежем – 48122,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями – 14436,00 грн.).

Рішенням ДПА у Харківській області №2730/10/25-103 від 30.06.2009р., повторну скаргу АТЗТ «Харківський канатний завод» №13/4 від 30.04.2009р. залишено без задоволення, а податкові повідомлення - рішення від 19.03.2009р. №0000342303/0 (від 22.04.2009р. №0000342303/1) залишено без змін. За результатами розгляду скарги, ДПІ у Жовтневому районі м.Харкова винесено податкове повідомлення – рішення №0000342303/2 від 14.07.2009р.

Рішенням ДПА України від 11.09.2009р. №8916/6/25-0115 повторна скарга АТЗТ «Харківський канатний завод» №13/110 від 10.07.2009р. залишена без задоволення, а податкові повідомлення – рішення залишено без змін.

З урахуванням рішення за результатами розгляду повторної скарги та з метою доведення до платника податків граничного строку сплати податкового зобов’язання, ДПІ у Жовтневому районі м.Харкова було винесено податкове повідомлення – рішення від 24.09.2009р. №0000342303/3.

Не погодившись із винесеними ДПІ у Жовтневому районі м.Харкова податковими повідомленнями – рішення та здійсненими донарахуваннями податкових зобов’язань, позивач звернувся із зазначеним позовом до суду.

Суд зазначає, що фактичною підставою для визначення податкового зобов‘язання стали висновки акту перевірки щодо неправомірного включення до складу податкового кредиту за період травня-грудня 2008р. суми податку на додану вартість у розмірі 48122 грн., по податковим накладним, які складені з порушенням встановленого порядку та не містять опису (номенклатури) послуг, їх кількість (обсяг, об’єм).

Судом встановлено, що між АТЗТ «Харківський канатний завод» (Замовник) та Концерном «Харківський канатний завод» (Виконавець) було укладено договір №1 від 03.01.2008р. та додаткову угоду від 12.05.2008р., за умовами яких Концерн «Харківський канатний завод» зобов’язується надати послуги по управлінню фінансово-господарською діяльністю АТВТ «Харківський канатний завод», а саме: послуги по обробці первинних бухгалтерських документів на ПЕМВ, здійснення консультацій з юридичних питань, здійснення робіт по веденню діловодства (а.с.51-54).

Оформлення результатів наданих послуг по управлінню фінансово-господарською діяльністю АТВТ «Харківського канатного заводу» щомісячно за період з травня 2008 року по грудень 2008 року, проводилося сторонами шляхом складання первинних документів: актів здачі-прийому виконаних послуг, переліків виконаних послуг та актів прийняття-передачі виробничої документації, копії яких наявні в матеріалах справи.

АТЗТ «Харківський канатний завод» отримано від виконавця послуг податкові накладні №136 від 30.05.2008 року на суму 35502,34 грн. (в т.ч. ПДВ 5917,06 грн.), №86 від 27.06.2008р. на суму 39850,06 грн. (в т.ч. ПДВ 6641,68 грн.), №113 від 31.07.2008р. на суму 34501,64 грн. ( в т.ч. ПДВ 5750,27 грн.), №111 від 29.08.2008р. на суму 35690,76 грн. (в т.ч. ПДВ 5948,46 грн.), №119 від 30.09.2008р. на суму 37850,76 грн. (в т.ч. ПДВ 6308,46 грн.), №59 від 16.10.2008р. на суму 36000,00 грн. (в т.ч. ПДВ 6000,00 грн.), №76 від 28.11.2008р. на суму 39030,14 грн. (в т.ч. ПДВ 6505,02 грн.), та №85 від 30.12.2008р. на суму 30311,63 грн. (в т.ч. ПДВ 5051,94 грн.), які віднесено платником податків до складу податкового кредиту за період з травня по грудень 2008 року на загальну суму 48122,00 грн.

Суд зазначає, що правила формування податкового кредиту платниками податку на додану вартість визначені статтею 7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.1997р. Виходячи із змісту положень наведеної норми права формування податкового кредиту залежить від документального підтвердження нарахування (сплати) податку. Внаслідок застосування зазначених правил платник податку повинен визначити дату виникнення права на включення відповідних сум податку до податкового кредиту та відповідно – суму податку, яку він має право включити до складу податкового кредиту.

Відповідно до пункту 1.7 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.1997р. (із змінами та доповненнями), податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 вказаного Закону встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8№ цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Положеннями п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України №168/97-ВР від 03.04.1997р. визначено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг); або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Податкові накладні, зокрема повинні містити: порядковий номер, дату виписування, податковий номер платника податку (продавця та покупця), повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи, опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм) та інші реквізити, які передбачені даним підпунктом (п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України «Про ПДВ»).

Згідно з п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Згідно пункту 5 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України №165 від 30.05.1997р., зареєстрованого в Мiністерстві юстиції України 23.06.1997 року за №233/2037, податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 даного Порядку. Пунктом 2 вказаного Порядку визначено, що податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

При цьому, сторонами по справі не заперечується той факт, що юридична особа - Концерн «Харківський канатний завод» (код ЄДРПОУ 22608417) - було зареєстровано в органах державної податкової служби як платник податку на додану вартість, вказана особа мала право видавати податкові накладні.

Судом було досліджено податкові накладні, суми по яким були включені позивачем до складу податкового кредиту за період з травня по грудень 2008 року, та встановлено, що вони заповнені відповідно до вимог п.п.7.2.1 п.7.2. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», та в них наявні всі обов’язкові реквізити: порядковий номер податкової накладної, дата їх виписування, повна назва підприємства-позивача та його контрагентів, податковий номер продавця та покупця, місце їх розташування, опис виконаних робіт та наданих послуг.

Вказані документи складені у відповідності до вимог ч.2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», в них визначено зміст та обсяг господарських операцій, тобто конкретизовано перелік робіт та послуг, які надавалися в межах договірних відносин між сторонами.

Суд зазначає, що реальність виконання послуг по управлінню фінансово-господарською діяльністю підприємства АТЗТ «Харківський канатний завод» не заперечується відповідачем по справі та підтверджується наявними в матеріалах справи копіями первинних документів, а саме: актами виконаних робіт, переліками виконаних послуг та актами прийняття-передачі виробничої документації та іншими документами первинного бухгалтерського обліку.

За таких обставин суд зазначає про пов’язаність витрат із сплати сум за послуги з управління фінансово-господарською діяльністю підприємства із власною господарською діяльністю АТЗТ «Харківський канатний завод».

Недоліки в заповненні податкових накладних, виявлені податковою інспекцією в результаті перевірки позивача, а саме: зазначення в графі 3 податкових накладних загальної назви отриманих послуг «по управлінню фінансово-господарською діяльністю», та відсутність найменування конкретних послуг, які зазначалися сторонами в актах виконаних робіт, не робить дані податкові накладні недійсними.

Вказані обставини свідчать про належність та допустимість зазначених доказів, як таких, що підтверджують факт здійснення господарських операцій між сторонами та підтверджують правомірність формування податкового кредиту АТЗТ «Харківський канатний завод».

За таких обставин, суд вважає безпідставними доводи відповідача щодо неправомірного включення до складу податкового кредиту за період з травня по грудень 2008р. суми податку на додану вартість у розмірі 48122 грн., по податковим накладним, які складені з порушенням встановленого порядку.

Разом з тим, судом не приймаються доводи позивача щодо відсутності у контролюючого органу підстав для проведення перевірки та порушення законодавства при продовженні терміну проведення перевірки, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 6 статті 11№ Закону України "Про державну податкову службу в Україні" №509-XII від 04.12.1990р. (із змінами та доповненнями), позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи органу державної податкової служби і яка може проводитися, зокрема, при реорганізації (ліквідації) підприємства.

Відповідно до пункту 8.2 Порядку обліку платників податків, зборів (обов'язкових платежів), затвердженого наказом ДПА України №80 від 19.02.1998 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.03.1998 року за №172/2612, у зв'язку з проведенням реорганізації чи ліквідації юридичної особи органом державної податкової служби приймається рішення про проведення позапланової виїзної перевірки платника податків, який перебуває на обліку в такому органі, у разі одержання хоча б одного з таких документів (відомостей): заяви за формою N 8-ОПП (додаток 8) від платника податків; відомостей державного реєстратора про внесення до Єдиного державного реєстру запису про рішення засновників (учасників) юридичної особи, уповноваженого ними органу про реорганізацію чи ліквідацію юридичної особи; відомостей з Єдиного державного реєстру чи ЄДРПОУ, повідомлення органу державної реєстрації про закриття відокремленого підрозділу; судових рішень або відомостей з Єдиного державного реєстру, іншої інформації щодо прийняття судом рішень про порушення провадження у справі про банкрутство чи визнання банкрутом платника податків, порушення справи або прийняття рішення судом про припинення юридичної особи, визнання недійсною державної реєстрації чи установчих документів платника податків, зміну мети установи, реорганізацію платника податків.

Відповідно до ухвали господарського суду Харківської області від 11.09.2008р. по справі №Б-39/118-08, порушено провадження у справі про банкрутство Акціонерного товариства відкритого типу «Харківський канатний завод» (код ЄДРПОУ 00306443) та введено процедуру розпорядження майном боржника.

Відповідно до частини 10 та 12 статті 11№ Закон України «Про державну податкову службу в Україні», тривалість позапланової виїзної перевірки не повинна перевищувати 10 робочих днів, а щодо суб'єктів малого підприємництва - 5 робочих днів. Подовження термінів проведення позапланової виїзної перевірки можливе на термін не більш як 5 робочих днів, а стосовно суб'єктів малого підприємництва - 2 робочих дні.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність у контролюючого органу підстав для проведення позапланової виїзної документальної перевірки АТЗТ «Харківський канатний завод», у відповідності до пункту 6 частини 6 статті 11№ Закон України «Про державну податкову службу в Україні», та зазначає, про відсутність будь-яких порушень у діях відповідача при проведенні вказаної перевірки.

В частині посилання позивача на неправомірність застосування штрафних (фінансових) санкцій на підставі п.п.17.1.3 п.17.1 статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-III від 21.12.2000р., у зв’язку з винесенням господарським судом Харківської області ухвали від 11.09.2008р. по справі №Б-39/118-08 про порушення провадження у справі про банкрутство АТВТ «Харківський канатний завод» (код ЄДРПОУ 00306443) та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, суд зазначає наступне.

Відповідно до статей 1 та 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» №2343-XII від 14.05.1992 року, мораторій на задоволення вимог кредиторів – це зупинення виконання боржником грошових зобов’язань і зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, а також припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов’язань та зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов’язань та зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів).

З порушенням провадження у справі про банкрутство не пов’язується завершення підприємницької діяльності боржника, він має право укладати угоди, у нього можуть виникати нові зобов’язання.

З огляду на наведене можна зробити висновок про те, що дія мораторію поширюється лише на задоволення вимог конкурсних кредиторів. Що стосується зобов’язань поточних кредиторів, то за цими зобов’язаннями, згідно із загальними правилами, нараховуються неустойка (штраф, пеня), застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов’язань та зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів).

За своєю правовою природою фінансові та економічні санкції є додатковими зобов’язаннями, які забезпечують належне виконання основного зобов’язання, і є похідними від основного зобов’язання.

З аналізу статей 1 та 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» вбачається, що мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов’язань і зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), які виникли після введення мораторію, а отже, і не припиняє заходів, спрямованих на їх забезпечення.

На нарахування, здійснене органом державної податкової служби оспорюваним податковим повідомленням-рішенням, встановлені зазначеним Законом обмеження не поширюються. Введення мораторію на задоволення вимог кредиторів не забороняє контролюючим органам нараховувати як поточні податкові зобов’язання та штрафні (фінансові) санкції за ними, так і податкові зобов’язання, які виникли до, а виявлені після порушення провадження у справі про банкрутство платника податку, а також штрафи за їх невиконання.

Враховуючи, що податкове зобов’язання згідно податкового повідомлення-рішення №0000342302/0 від 19.03.2009р. виникло у позивача після введення мораторію ухвалою від 11.09.2008 року, то у податкового органу не було перешкод у застосуванні штрафних (фінансових) санкцій у зв’язку з введенням мораторію на задоволення вимог кредиторів.

Разом з тим, враховуючи той факт, що судом встановлено безпідставність визначення ДПІ у Жовтневому районі м.Харкова податкового зобов’язання з податку на додану вартість у сумі 48122,00 грн., тому суд приходить до висновку про неправомірність застосування до АТВТ «Харківський канатний завод» штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 14436,00 грн. за порушенням п.п.17.1.3 п.17.1 статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Виходячи з приписів ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням вищевикладених обставин, суд вважає, що вимоги позивача правомірні, обґрунтовані і підлягають задоволенню в повному обсязі, а заперечення відповідача суд відхиляє як безпідставні і такі, що суперечать діючому законодавству та фактичним обставинам справи.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про необхідність визнання недійсними податкових повідомлень – рішень ДПІ у Жовтневому районі м.Харкова від 19.03.2009 року №0000342303/0, від 22.04.2009 року №0000342303/01, від 14.07.2009 року №0000342303/2, від 24.09.2009 року №0000342303/3, якими АТВТ "Харківський канатний завод" визначено зобов’язання з податку на додану вартість у розмірі 62558,00 грн. (в т.ч. основний платіж - 48122,00 грн., фінансові санкції - 14436,00 грн.).

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 17, 86, 94, 160, 161, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Акціонерного товариства відкритого типу «Харківський канатний завод» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Харкова про визнання недійсними податкових повідомлень – рішень від 19.03.2009 року №0000342303/0, від 22.04.2009 року №0000342303/01, від 14.07.2009 року №0000342303/2, від 24.09.2009 року № 0000342303/3 –задовольнити у повному обсязі..

Податкові повідомлення – рішення від 19.03.2009 року №0000342303/0, від 22.04.2009 року №0000342303/1, від 14.07.2009 року № 0000342303/2, від 24.09.2009 року № 0000342303/3 ДПІ в Жовтневому районі м.Харкова визнати недійсними.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Акціонерного товариства відкритого типу «Харківський канатний завод» сплачений судовий збір у розмірі 3 грн. 40 коп.

Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови складено 24.03.2010 року.

Суддя                                                                                                     Курило Л.В.