Постанова № 9456228, 15.03.2010, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

15 березня 2010 р.                                                                                 № 2-а- 1178/10/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панченко О.В. при секретарі судового засідання Панченко О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Приватного підприємства "Еріда"

до Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Харкова

провизнання не чинними (скасування) податкових повідомлень - рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство "Еріда" (надалі позивач) звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Харкова(надалі відповідач), в якому, уточнивши позовні вимоги, просить суд визнати не чинними (скасувати) податкові повідомлення - рішення начальника ДПІ у Ленінському районі м. Харкова: № 0000162320/0 від 17 серпня 2009 року, № 0000162320/1 від 21 вересня 2009 року, № 0000162320/2 від 03 грудня 2009 року, № 0000162320/3 від 17 лютого 2010 року, № 0000052320/3 від 17 лютого 2010 року.

В обґрунтування позовних вимог ПП "Еріда" зазначило, що 23.07.2009 року ДПІ у Ленінському районі м. Харкова за результатами виїзної планової перевірки склала Акт № 1419/23-304. на підставі якого було прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000162320/0 від 17.08.2009 року, яким підприємству визначено суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 152 367 грн. та штрафні санкції в сумі 76 183.5 грн., за порушення пп. 7.2.6 п. 7.2 статті 7, пп. 7.4.5. п. 7.4., пп 7.5.1 п. 7.5. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість». Позивач не погодився з вказаним рішенням та оскаржив його в порядку адміністративного оскарження. За наслідками розгляду скарг позивача 16 вересня 2009 року начальником ДПІ у Ленінському районі м. Харкова прийнято рішення № 6866/10/25 -016; 21 вересня 2009 року прийнято податкове повідомлення рішення № 0000162320/1; 25.11.2009 року ДПА в Харківській області прийняло рішення № 4923/10/25103, яким частково змінило рішення відповідача, а саме: скасувало податкове повідомлення - рішення № 0000162320/0 від 17 серпня 2009 року (№0000162320/1 від 21.09.2009 року) в частині визначення податкового зобов'язання з ПДВ у сумі 22 044 та штрафних санкцій у сумі 11 022, в іншій частині рішення відповідача залишено без змін; 3.12.2009 року відповідач прийняв рішення № 0000162320/2, відповідно до якого сума податкових зобов'язань по податку на додану вартість складає 130 323 грн., сума штрафних санкцій складає 65 161.5 грн.; 25 січня 2010 року ДПА в Харківській області приймає рішення № 258/10/25-103, яким вносить зміни до попереднього рішення № 4923/10/25-103, та змінює останнє рішення, відмовивши у задоволення скарги позивача повністю; 30.01.2010 року ДПА України приймає рішення № 878/6/25-0115, яким ДПА залишає в силі податкове повідомлення - рішення ДПІ у Ленінському районі м. Харкова № 0000162320/0 від 17 серпня 2009 року.          Підприємство не погоджується з рішеннями відповідача, оскільки вважає його незаконним та необґрунтованим у зв'язку з тим, що відповідач не мав законних підстав для нарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість та штрафних санкцій. На підставі розгляду скарги позивача 17.02.2010 року відповідачем прийняті податкові повідомлення - рішення № 0000162320/3 та № 0000052320/3 (рішення ДПА України № 878/6/25-015 від 30.01.2010 року).

У судовому засіданні представник позивача підтримав уточнені позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач позов не визнав. У письмових запереченнях на позов вказав, що фахівцями ДПІ у Ленінському районі м. Харкова була проведена планова виїзна перевірка ПП "Еріда" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.07 по 31.03.09р., за наслідками якої було встановлено, що підприємство включало до складу податкового кредиту декларацій з ПДВ за грудень 2008 року - лютий 2009 року податкові накладні, отримані від ПП "Деметра" та ПП "Тетра-2005"на загальну суму ПДВ 130323, 00 грн. оформлені неналежним чином, а саме: в порушення пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 ЗУ "Про податок на додану вартість" в податкових накладних не зазначено місцезнаходження покупця. Таким чином, ПП "Еріда" в порушення пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону безпідставно завищено податковий кредит та занижено ПДВ до сплати у розмірі 130323, 00 грн. Крім цього, згідно податкових декларацій з ПДВ за березень 2008 - березень 2009 року ПП "Еріда" були включені до складу податкового кредиту податкові накладні, кі були виписані в попередніх податкових періодах, а саме: березень 2007 - лютий 2009 року. За рахунок встановлених порушень, ПП "Еріда" безпідставно завищено податковий кредит та занижено ПДВ до сплати у розмірі 152367, 00 грн. Встановлені порушення були відображені в Акті перевірки № 1419/23-304/31150179 від 23.07.2009 року, на підставі якого було прийнято оскаржуване податкове повідомлення - рішення. Під час складання податкового повідомлення - рішення були виявлені деякі невідповідності в акті перевірки, у зв'язку з чим листом ДПІ від 17.08.09р. були внесені зміни до Акту.

У судовому засіданні представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у письмових запереченнях.

Суд вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності дійшов до наступних висновків:

Приписами ст. ст. 8. 9, 10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” визначені функції органів державної податкової служби, до яких належить, зокрема здійснення контролю за додержанням законодавства про податки, інші платежі; контроль своєчасності подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевірка достовірності цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів; здійснення контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому порядку, організацією виконання актів законодавства у межах своїх повноважень, здійсненням систематичного контролю за їх реалізацією, застосуванням у випадках, передбачених законодавством фінансової санкції до суб’єктів підприємницької діяльності за порушення законодавства, тощо.

Підстави та порядок проведення органами державної податкової служби планових і позапланових виїзних перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов"язкових платежів) встановлені статтею 11-1 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”.

Правові відносини з приводу формування податкового кредиту з податку на додану вартість упорядковані Законом України "Про податок на додану вартість". Вказаним Законом визначено платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету.

Судом встановлено, що Позивач – приватне підприємство "Еріда" пройшов передбачену чинним законодавством процедуру державної реєстрації, набув правового статусу суб’єкта господарювання – юридичної особи, одержав свідоцтво про державну реєстрацію, на обліку як платник податків, зборів (обов’язкових платежів) знаходиться в ДПІ у Ленінському районі міста Харкова.

Вказані обставини визнані сторонами по справі в ході судового засідання, у суду не має сумнівів в добровільності визнання перелічених обставин та їх достовірності, стосовно вказаних обставин відсутній спір, а тому перелічені обставини перед судом не доказуються.

З 29.06.2009р. по 20.07.2009р. працівниками ДПІ у Ленінському районі міста Харкова була проведена планова виїзна перевірка Приватного підприємства "Еріда", код ЄДРПОУ 31150179, з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007р. по 31.03.2009р.

Результати перевірки оформлені актом від 23.07.2009р. № 1419/23-304/31150179.

17.08.2009р. з посиланням на даний акт ДПІ у Ленінському районі міста Харкова було прийнято податкове повідомлення – рішення № 0000162320/0, яким підприємству визначено суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 152 367 грн. та штрафні санкції в сумі 76 183.5 грн. за порушення пп. 7.2.6 п. 7.2 статті 7, пп. 7.4.5. п. 7.4., пп 7.5.1 п. 7.5. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Позивач не погодився з вказаним рішенням та оскаржив його в порядку адміністративного оскарження. За наслідками розгляду скарг позивача 16 вересня 2009 року начальником ДПІ у Ленінському районі м. Харкова було прийнято рішення № 6866/10/25 -016; 21 вересня 2009 року прийнято податкове повідомлення рішення № 0000162320/1; 25.11.2009 року ДПА в Харківській області прийняло рішення № 4923/10/25103, яким частково змінено рішення відповідача, а саме: скасовано податкове повідомлення - рішення № 0000162320/0 від 17 серпня 2009 року (№0000162320/1 від 21.09.2009 року) в частині визначення податкового зобов'язання з ПДВ у сумі 22 044 та штрафних санкцій у сумі 11 022, в іншій частині рішення відповідача залишено без змін; 3.12.2009 року відповідач прийняв рішення № 0000162320/2, відповідно до якого сума податкових зобов'язань по податку на додану вартість складає 130 323 грн., сума штрафних санкцій складає 65 161.5 грн.; 25 січня 2010 року ДПА в Харківській області приймає рішення № 258/10/25-103, яким вносить зміни до попереднього рішення № 4923/10/25-103, та змінює останнє рішення, відмовивши у задоволення скарги позивача повністю; 30.01.2010 року ДПА України приймає рішення № 878/6/25-0115, яким ДПА залишає в силі податкове повідомлення - рішення ДПІ у Ленінському районі м. Харкова № 0000162320/0 від 17 серпня 2009 року. На підставі розгляду скарги позивача 17.02.2010 року відповідачем прийняті податкові повідомлення - рішення № 0000162320/3 та № 0000052320/3 (рішення ДПА України № 878/6/25-015 від 30.01.2010 року).

Як з’ясовано судовим розглядом, фактичною підставою для винесення спірних податкових повідомлень-рішень слугували відображені в Акті від 23.07.2009р. № 1419/23-304/31150179 висновки відповідача про порушення ПП "Еріда" підп. 7.2.6 пункту 7.2, підп. 7.4.5. п. 7.4, підп. 7.5.1 п. 7.5, підп. 7.7.1, п.п 7.7 ст. 7 Закону «Про Податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість в період, що перевірявся у сумі 152367, 00 грн.

Перевіряючи вказані висновки відповідача і винесені на їх підставі спірні правові акти індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд виходить з наступного:

Пунктом 1.5. статті 1 Закону «Про податок на додану вартість» встановлено, що звітний (податковий) період - період, за який платник податку зобов'язаний проводити розрахунки податку та сплачувати його до бюджету. Податковим періодом є один календарний місяць.

Відповідно до п. 1.6. статті 1 Закону «Про податок на додану вартість», податкове зобов'язання - загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, визначена згідно з цим законом.

Згідно п. 1.7 статті 1 Закону «Про податок на додану вартість», податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначено згідно з цим Законом.

Відповідно до пп. 7.4.1. п. 7.4. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1. статті 6 та статті 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно із пп. 7.2.3. п. 7.2. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Відповідно до пп. 7.2.6. п. 7.2. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. У разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушення ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг).

Відповідно до пп.7.5. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чеку) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до пп. 4.4.2 п. 4.4 статті 4 Закону України "Про порядок погашення податкових зобов"язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами № 2181, податкове роз'яснення є оприлюднення офіційного розуміння окремих положень податкового законодавства контролюючими органами у межах їх компетенції, яке використовується при обґрунтуванні їх рішень під час проведення апеляційних процедур. Податковими роз'ясненнями вважаються будь які відповіді контролюючого органа на запити зацікавлених осіб з питань оподаткування. Податкове роз'яснення, надане контролюючим органом вищого рівня, має пріоритет над податковими роз'ясненнями підпорядкованих йому контролюючих органів. Податкове роз'яснення, центрального податкового органу має пріоритет над податковими роз'ясненнями, виданими іншими контролюючими органами.

Згідно з роз'ясненнями Державної податкової адміністрації України від 11.08.2003 року № 6936/6/15-2415-9, від 30.12.2005 року та № 26268/7/16 -1117, від 10.08.2006 року № 8799/6/16-1515-10, враховуючи норми статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а також порядок визначення дати виникнення права на податковий кредит, суми ПДВ за податковими накладними, отриманими із запізненням, включаються до податкового кредиту того звітного періоду, в якому фактично отримано податкові накладні. Зазначені суми відображаються у рядку 10.1 податкової декларації з ПДВ за поточний звітний період. При цьому додаток до податкової декларації з ПДВ «Розрахунок коригування сум ПДВ» не заповнюються, оскільки коригування раніше відображеного податкового кредиту в даному випадку не здійснюється.

Судовим розглядом було встановлено та підтверджується матеріалами справи, що товари, отримані відповідно до податкових накладних, було повністю використано у господарській діяльності приватного підприємства "Еріда".

Враховуючи наведене, суд дійшов до висновку про те, що у відповідача не було підстав для нарахування податкових зобов'язань по податку на додану вартість в сумі 22 044 гривень та штрафних санкцій в розмірі 11 022 грн.

Крім того підставами для нарахування податкових зобов'язань по податку на додану вартість в сумі 130 323.17 гривень та фінансових санкцій в розмірі 65 161.5 гривень, відповідно до акту перевірки, є те що підприємство відображало у податковому обліку податкові накладні в яких не зазначено місце знаходження покупця.

Вказані обставини не знайшли свого обґрунтованого підтвердження під час розгляду справи. Податкові накладні, які вказані в акті перевірки на сторінці 14, як податкові накладні оформлені з порушенням вимог пп. 7.2.1. п. 7.2. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (не зазначено місцезнаходження покупця) не містять порушень в оформленні, що підтверджується матеріалами справи.

Частиною 3 ст.2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З положень наведеної норми процесуального закону слідує, що адміністративному суду при вирішенні адміністративного спору належить перевірити, зокрема, наявність у спірних правовідносинах правової підстави, з посиланням на яку суб’єктом владних повноважень було прийнято рішення чи вчинено діяння, а також обґрунтованість саме тих висновків, стосовно обставин спірних правовідносин, які покладені суб’єктом владних повноважень в основу спірного рішення.

Перевірка судом інших підстав чи обставин спірних правовідносин виходить за межі предмету доказування в адміністративній справі і має своїм фактичним наслідком перебирання судом на себе функцій суб’єкта владних повноважень, а правовим – мотивування спірного рішення додатковими фактичними підставами, що не відповідає запровадженому ст.6 Конституції України принципу розподілу державної влади та запровадженому ст.8 Конституції України принципу верховенства права.

Частиною 2 ст.71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд відмічає, що заперечуючи проти позову, відповідач за правилами ч.2 ст.71 КАС України не довів юридичної та фактичної обгрунтованості мотивів винесення спірних податкових повідомлень-рішень.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Оскільки відповідачем, який в силу Закону України «Про державну податкову службу в Україні» та за ознаками ст..3 КАС України є суб’єктом владних повноважень, при розгляді і вирішенні судом справи в порядку ч.2 ст.71 КАС України не доведено правомірності спірних податкових повідомлень-рішень, суд доходить висновку, що в спірні правові акти індивідуальної дії порушують права і інтереси позивача, безпідставно покладаючи на нього обов’язок здійснити додаткові платежі на користь Держави, а тому підлягають скасуванню.

При цьому, суд бере до уваги, що оскільки вимога про визнання правового акту індивідуальної дії недійсним спрямована на втрату таким актом юридичної сили, а отже, за своїми юридичними наслідками є тотожньою скасуванню правового акту індивідуальної дії, то з огляду на приписи абз.2 ч.2 ст.162 КАС України позов належить задовольнити у спосіб скасування спірних актів.

Керуючись ст.ст. 8 та 19 Конституції України, ст.ст. 11, ч. 1 ст. 158, ст. 159, ч.ч. 1, 2 ст. 160, ст. 161, ч. 1 ст. 162, ст. 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, –

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Приватного підприємства "Еріда" до Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Харкова про визнання не чинними (скасування) податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення - рішення начальника ДПІ у Ленінському районі м. Харкова:

№ 0000162320/0 від 17 серпня 2009 року.

№ 0000162320/1 від 21 вересня 2009 року.

№ 0000162320/2 від 03 грудня 2009 року.

№ 0000162320/3 від 17 лютого 2010 року.

№ 0000052320/3 від 17 лютого 2010 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - відповідно до ст.160 КАС України з дня складання постанови у повному обсязі, і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

          Повний текст постанови буде виготовлено 19 березня 2010 року.

<Текст ><Сума задоволення ><Текст >

Суддя                                                                       Панченко О.В.