Постанова № 9456103, 18.02.2010, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а-120/10/1770

18 лютого 2010 року 10год. 47хв. м. Рівне Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Друзенко Н.В. за участю секретаря судового засідання Пушкової О.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Прищепа О.С.

відповідач: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Сарненська міжрайонна державна податкова інспекція (Рокитнівське відділення) <Список ><Позивач в особі >третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача <3-тя особа >

доФізична особа-підприємець ОСОБА_2 третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача <3-тя особа >

про стягнення боргу, -

ВСТАНОВИВ :

Сарненська міжрайонна державна податкова інспекція (Рокитнівське відділення) звернулася з позовом до суду, в якому просить стягнути з відповідача фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 податкову заборгваність в сумі 7971 (сім тисяч дев'ятсот сімдесят одна) грн. 00 коп.

В судовому засіданні представник позивача надав суду пояснення, що співпадають з позицією, викладеною в позовній заяві, повністю підтримав позовні вимоги, просить стягнути з відповідача податкову заборгваність в сумі 7971 (сім тисяч дев'ятсот сімдесят одна) грн. 00 коп., в тому числі: по податку на додану вартість в сумі 6463,50 грн.; по сплаті штрафних (фінансових) санкцій в сумі 1507,50 грн.

Відповіда в судовому засіданні позовні вимоги визнала в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, повно і всебічно зясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що позов підлягає до задоволення.

Судом встановлено, що відповідач - зареєстрований як фізична особа-підприємець Рокитнівською райдержадміністрацією 10.11.1999 р., свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії НОМЕР_2 (а.с.4) та з 10.11.1999 року перебуває на обліку, як платник податків у Рокитнівському віділенні Сарненської МДПІ (а.с.5).

28.09.2009 року Сарненською МДПІ щодо відповідача проведено документальну планову виїзну перевірку дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007 р. по 30.06.2009 р., за результатами якої складено акт №554/17/НОМЕР_1 від 28.09.2009 року, яким зафіксовано порушення пп. 7.2.1 п. 7.2 ст.7, абз."г" п. 9.8 ст.9 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року № 168/97- ВР, а саме: завищено податковий кредит на 1690,00грн. та занижено податкове зобов"язання на 2619,00 грн. по податку на додану вартість у періоді, що перевірявся (а.с.7-21). На підставі вказаного акту податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення форми "Р" №0006691750/0 від 01.10.2009 року, яким відповідачу визначено суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 6463,50 грн., в тому числі: за основним платежем на суму 4309,00 грн. та за штрафними санкціями на суму 2154,50 грн. (а.с.22).

Відповідно до п.1) ст.11 Закону України "Про державну податкову службу у Україні"№509-XII від 04.12.1990 року, органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи.

Частиною 1 ст.14 Закону України "Про систему оподаткування" №1251-XII від 25.06.1991 року встановлено, що податок на додану вартість належить до загальнодержавних і справляється на всій території України.

Відповідно до пп. "б" пп.4.2.2. п.4.2 ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-ІІІ від 21.12.2000 року, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

Відповідно до пп.17.1.3. п.17.1 ст.17 цього Закону, у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Враховуючи ту обставину, що податковим органом було встановлено факт порушення відповідачем вимог податкового законодавства у вигляді заниження суми податкових зобов'язань, суд приходить до висновку про законність і підставність винесеного позивачем податкового повідомлення-рішення.

З врахуванням положення пп.5.2.1. п.5.2. ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-ІІІ від 21.12.2000 року, за яким податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, коли платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження, або звертається у встановлені строки з позовом до суду та з врахуванням відсутності фактів оскарження відповідачем податкових повідомлень-рішень, винесених ДПІ у Рівненському районі, визначена ними сума податкових зобовязань, як з основного платежу, так і зі штрафної санкції, є узгодженою.

Крім того, 31 липня 2009 року в господарській одиниці - магазині “Юніон” (Рокитнівський р-н, с. Осницьк, вул. Центральна, 10), яка належить відповідачу, була проведена перевірка за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій. За результатами перевірки складений Акт від 31.07.2009 року за № 695/23-723, яким зафіксовано порушення відповідачем вимог п. 1, 2, 6, 10, 13 статті 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” №265/95-ВР від 06.07.1995 року (а.с. 23-24). На підставі Акта перевірки було винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій форми "С" № 0001012352 від 14.08.2009 року, відповідно до якого до відповідача застосовані штрафні (фінансові) санкції за порушення норм застосування реєстраторів розрахункових операцій в сумі 1507,50 грн. (а.с.26).

Згідно з п.п. 1, 2, 6, 10, 13 статті 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”від 01.06.2000 року №1776-ІІІ суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції; забезпечувати зберігання використаних книг обліку розрахункових операцій та розрахункових книжок протягом трьох років після їх закінчення; друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) контрольні стрічки і забезпечувати їх зберігання протягом трьох років; забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

У зв'язку з недотриманням норм п.п. 1, 2, 6, 10, 13 статті 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” від 01.06.2000 року №1776-ІІІ, що встановлено перевіркою відповідно до Акта перевірки від 31.07.2009 року за № 695/23-723, до відповідача, як до суб'єкта підприємницької діяльності, який здійснює розрахункові операції в готівковій формі, застосовані штрафні (фінансові) санкції в сумі 1507,50 грн. на підставі рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0001012352 від 14.08.2009 року.

Згідно з статтею 25 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” від 01.06.2000 року №1776-ІІІ, сума штрафної санкції підлягала перерахуванню відповідачем до місцевого бюджету в десятиденний термін з дня прийняття органом державної податкової служби України рішення про застосування таких фінансових санкцій.

Податкове повідомлення рішення та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій Сарненської МДПІ відповідачем не задоволені та у встановленому порядку не оскаржувалися.

В силу положень пп.5.2.4 п.5.2 ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-ІІІ від 21.12.2000 року, узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків протягом десяти календарних днів, наступних за днем такого узгодження, визнається сумою податкового боргу платника податків, і щодо такої суми, в порядку передбаченому п.6.2. ст.6 вказаного Закону, надсилаються податкові вимоги.

Позивачем для відповідача, відповідно до вимог ст.6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-ІІІ від 21.12.2000 року, виставлено першу податкову вимогу форми "Ф1" від 19.10.2009 року № 1/608 і другу податкову вимогу форми "Ф2" від 24.11.2009 року № 2/680 (а.с.28).

У встановленому порядку податкові вимоги не оскаржувалися.

Станом на день розгляду справи у суді, відповідачем податкові вимоги не задоволені, згідно даних обліку позивача за відповідачем обліковується податкова заборгваність в сумі 7971 (сім тисяч дев'ятсот сімдесят одна) грн. 00 коп., в тому числі: заборгованість по податку на додану вартість в сумі 6463,50 грн. та заборгованість по сплаті штрафних (фінансових) санкцій в сумі 1507,50 грн.

Дані обставини підтверджуються дослідженими у судовому засіданні доказами: довідкою про заборгованість відповідача з податків і зборів (а.с.6), копією листа про направлення матеріалів перевірки (а.с.25), довідкою про відкриті розрахункові рахунки відповідача в установах банків (а.с. 27).

Відповідно до п. 3.1.1 ст.3 Закону України "Про порядок погашення податкових зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-ІІІ від 21.12.2000 року, активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Примусове стягнення податкової заборгованості це передбачена законодавством України процедура погашення податкової заборгованості платника податків шляхом звернення стягнення на активи відповідного платника податків. Активами платника податків, як зазначено у п.1.7 ст.1 Закону, є кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі за правом власності або повного господарського відання.

У відповідності зі ст.124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, водночас ч.2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади (до яких належать і органи податкової служби) та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п.11 ст.10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" №509-XII від 04.12.1990 року, державним податковим інспекціям надано право подавати до суду позови до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Завершальною стадією судового провадження є виконавче провадження. Згідно з вимогами ст.50 Закону України "Про виконавче провадження" №606-XIV від 21.04.1999 року, стягнення за виконавчими документами в першу чергу звертається на кошти боржника в гривнях та іноземній валюті, інші цінності, в тому числі кошти на рахунках та вкладах боржника в установах банків та інших кредитних організаціях, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів, а у разі відсутності у боржника коштів та цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржникові інше майно, за винятком майна, на яке згідно з законом не може бути накладено стягнення.

За таких підстав, податковий борг відповідача підлягає стягненню в судовому порядку, при цьому немає необхідності визначати спосіб і порядок такого стягнення, позаяк примусове стягнення здійснюється за рахунок активів боржника в силу Закону.

За наведених обставин, позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами і підлягають до задоволення.

Судові витрати по справі згідно ч.4 ст.94 КАС України з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями <Текст >, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь Сарненської міжрайонної державної податкової інспекції (Рокитнівське відділення) податкову заборгваність в сумі 7971 (сім тисяч дев'ятсот сімдесят одна) грн. 00 коп., в тому числі:

- заборгованість по податку на додану вартість в сумі 6463,50 грн., яку перерахувати на р/р 31119029700321 в ГУДКУ в Рівненській області, МФО 833017, код ЄДРПОУ 22588028, одержувач - ВДКУ в Рокитнівському районі, код платежу 14010100;

- заборгованість по сплаві штрафних (фінансових) санкцій в сумі 1507,50 грн., яку перерахувати на р/р 31119104700321 в Рівненській області, МФО 833017, код ЄДРПОУ 22588028, одержувач - ВДКУ в Рокитнівському районі, код платежу 21080900.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10-ти днів з дня складання постанови в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя <Підпис >Друзенко Н.В.

Постанова складена в повному обсязі 19.02.10р.