Рішення № 94559729, 22.12.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2020 року м. Київ №640/1885/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Костенка Д.А., розглянув-ши у письмовому провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся з позовом, в якому просить визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати йому пенсії за період з листопада 2018 по січень 2019 включно і зобов`язати відповідача виплатити позивачу пенсію за цей період.

Підставою позову вказано те, що позивач перебуває на обліку у відповідача і отримує пенсію як внутрішньо переміщена особа, однак її виплата була протиправно зупинена з листопада 2018 по січень 2019.

Відповідач подав відзив, в якому просить відмовити в задоволенні позову, зазначаючи про те, що кошти, які не виплачені позивачу за період часу з листопада 2018 по січень 2019 в сумі 19765,62 грн., обліковуються в управлінні та будуть виплачуватися на умовах окремого порядку, визначеного Кабінету Міністрів України. Станом на 03.03.2020 Пенсійним фондом України кошти на виплату заборгованості позивачу не виділялись.

Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задо-волення позову, зважаючи на таке.

Позивач є пенсіонером, який знаходиться на обліку в ГУ ПФУ у Київській області як внутрішньо переміщена особа та отримує пенсію, що підтверджується наявною у справі копією пенсійного посвідчення від 13.04.2007 Серія НОМЕР_1 . У справі також наявна копія довідки від 10.10.2018 №3244-631393 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що видана позивачу.

Також у справі наявна копія листа від 20.03.2019 №185/Л-01, згідно з яким ГУ ПФУ у Київській області з посиланням на п. 15 постанови Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 №335 повідомлено позивачу, що його пенсія за період з листопада 2018 по січень 2019 в сумі 19765,62 грн. нарахована та буде виплачена після погодження окремого Порядку. Подібну за змістом відповідь позивачу відповідачем надано листом від 09.10.2019 №480/Л-ку, копія якої також знаходиться у матеріалах справи.

Спірні правовідносини виникли у сфері пенсійного забезпечення і стосуються зупинення виплати позивачу пенсії.

З огляду на суб`єктний склад сторін, суть спору і фактичні обставини цієї справи суд дійшов висновку про те, що дана справа в частині оскарження припинення виплати пенсії позивачу підпадає під ознаки типової, тому при її вирішенні підлягає застосуванню рішення Верховного Суду від 03.05.2018 у справі №805/402/18, яке набрало законної сили 05.09.2018.

У цьому рішенні Верховний Суд зазначив, що перелік підстав припинення виплати пенсії, визначений ч. 1 ст. 49 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", є вичерпним та передбачає можливість припинення виплати пенсії з інших підстав лише у випадках, передбачених законом. Припинення виплати пенсії можливе лише за умови прийняття пенсійним органом відповідного рішення з підстав, визначених ст. 49 цього Закону. Водночас не підтвердження фактичного місця проживання не є передбаченою законом підставою для припинення виплати пенсії, а постанова Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 №365 є підзаконним нормативно-правовим актом, який обмежує встановлене законодавством право на отримання пенсії позивачем.

Відповідач не зазначив і не надав доказів, які б підтверджували наявність передбаче-них ч. 1 ст. 49 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" обставин, за яких виплата позивачу пенсії підлягала припиненню, а судом таких підстав не встановлено, зважаючи на відсутність рішення відповідача про припинення виплати пенсії і те, що скасування довідки внутрішньо переміщеної особи та/або відсутність особи за фактичним місцем проживання/перебування не є підставою для припинення виплати пенсії.

Враховуючи, що припинення позивачу виплати пенсії здійснено з підстав, не передба-чених Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", а також зважаючи на вказаний висновок Верховного Суду, суд дійшов висновку про протиправність припинення виплати пенсії, тому вимога про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо невиплати позивачу призначеної та нарахованої пенсії у період з листопада 2018 по січень 2019 у розмірі 19765,62 грн. підлягає задоволенню.

Згідно з ч. 2 ст. 46 цього Закону нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Заперечення відповідача і його посилання у листі на п. 15 Порядку призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постано-вою Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 №365, та відсутність окремого затвердженого Кабінетом Міністрів України порядку виплати пенсій за минулі періоди не є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог, зважаючи на таке.

Цей Порядок визначає механізм призначення (відновлення) внутрішньо переміщеним особам виплати довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенса-цій, матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, субсидій та пільг (соціальні виплати) за рахунок коштів державного бюджету та фондів загальнообов`язкового держав-ного соціального страхування (п. 1).

Як вбачається, на призначення (відновлення) виплати пенсій внутрішньо переміщеним особам цей Порядок не поширюється.

Отже, посилання відповідач у своєму листі та у відзиві на позов на п. 15 цього Порядку, як на підставу для відмови у виплаті пенсії, є нормативно необґрунтованим.

Водночас, механізм здійснення контролю за проведенням виплати внутрішньо перемі-щеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування незалежно від факту реєст-рації місця проживання/перебування пенсій (щомісячного довічного грошового утримання) <...> визначено Порядком здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутріш-ньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 №365 (далі - Порядок контролю).

Пунктом 16 Порядку контролю (у редакції чинній, на час виникнення спірних право-відносин) було визначено, що суми соціальних виплат, які не виплачені за минулий період, обліковуються в органі, що здійснює соціальні виплати, та виплачуються на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України

Наведене положення доповнено пп. 2 п. 2 Змін, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 №335.

На час виникнення спірних правовідносин п. 16 Порядку контролю був чинним, однак відповідач на нього не посилався. Разом з цим, на час розгляду справи, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.06.2019 у справі №640/18720/18, яке набрало законної сили 07.11.2019, визнано протиправним та нечинним пп. 2 п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 №335 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 8 червня 2016 р. №365" в частині, що стосується сум невиплачених пенсій.

Згідно з ч. 2 ст. 265 КАС України вищевказане положення п. 16 Порядку контролю втратило чинність з 07.11.2019.

Згідно із ст. 7 КАС України суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України (ч. 2). У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України (ч. 3).

Оскільки, на час вирішення справи, встановлене Кабінетом Міністрів України обме-ження на виплату пенсій за минулі періоди внутрішньо переміщеним особам визнано судом протиправним і втратило чинність, а норми ст. 46 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" таких обмежень не встановлюють, то посилання відповідача на відсутність окремого затвердженого Кабінетом Міністрів України порядку виплати пенсій за минулі періоди не може бути легітимною (правомірною) підставою для не виплати позивачу пенсії, а відтак не може бути й підставою для відмови в позові.

З метою захисту і поновлення порушеного права позивача на отримання пенсії, суд дійшов висновку про наявність передбачених ч. 2 ст. 46 Закону України "Про загально-обов`язкове державне пенсійне страхування" підстав для зобов`язання відповідача виплатити позивачу призначену та нараховану до виплати за період з листопада 2018 по січень 2019 пенсію у розмірі 19765,62 грн.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати пенсій у межах суми стягнення за один місяць, тому рішення суду в частині виплати позивачу заборгованості з пенсії за один місяць слід допустити до негайного виконання.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 90, 139, 241-246, 257-263, 371 КАС України, суд

в и р і ш и в:

1. Задовольнити позов ОСОБА_1 повністю.

2. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо невиплати ОСОБА_1 пенсії за період з листопада 2018 по січень 2019.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області виплатити ОСОБА_1 пенсію за період з листопада 2018 по січень 2019 у розмірі 19765,62 грн. (дев`ятнадцять тисяч сімсот шістдесят п`ять гривень 62 коп.).

4. Стягнути з бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень 80 коп.).

5. Допустити до негайного виконання рішення суду в частині виплати ОСОБА_1 заборгованості з пенсії за один місяць.

Позивач: ОСОБА_1 ;

фактичне місце проживання:

АДРЕСА_1 ;

зареєстроване місце проживання:

АДРЕСА_2 ;

РНОКПП НОМЕР_2 ;

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області,

04071, м. Київ, вул. Ярославська, буд. 40, код ЄДРПОУ 22933548.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду в порядку, встановленому ст.ст. 293-297 КАС України. Апеляційна скарга подається протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Дата рішення є днем складення його у повному обсязі.

Суддя Д.А. Костенко