Ухвала суду № 94559153, 02.02.2021, Черкаський окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

02 лютого 2021 року справа № 580/363/20

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гаврилюка В.О.,

розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Черкаського обласного центру зайнятості, Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправною бездіяльності, визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) подав позов до Черкаського обласного центру зайнятості (далі - центр зайнятості, відповідач-1), Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (далі - Головне управління, відповідач-2), в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області пов`язану із невнесенням у трудову книжку ОСОБА_1 запису про його звільнення в серпні 2019 року;

- визнати протиправною відмову Тальнівської районної філії Черкаського обласного центру зайнятості у взятті на облік та не виплаті матеріального забезпечення (допомоги по безробіттю) ОСОБА_1 за період з 14 серпня 2019 року;

- зобов`язати Черкаський обласний центр зайнятості як правонаступнику Тальнівської районної філії Черкаського обласного центру зайнятості взяти на облік, провести нарахування та виплату матеріального забезпечення (допомоги по безробіттю) ОСОБА_1 за період з 14 серпня 2019 року.

01 лютого 2021 року до Черкаського окружного адміністративного суду надійшла заява позивача про відвід судді.

Заява мотивована тим, що до початку судового розгляду справи у позивача виникли сумніви у неупередженості та об`єктивності судді, що відповідно до вимог статей 36, 39 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для заяви про його відвід.

Зазначені сумніви були спричинені тим, що справа повторно має розглядатися суддею Гаврилюком В.О., ухвала якого про залишення позовної заяви без розгляду була предметом розгляду апеляційної скарги і відповідно до висновків апеляційного суду суддя Гаврилюк В.О. допустив порушення норм процесуального законодавства.

Такі дії судді не можуть бути кваліфіковані як прийняття ним процесуальних рішень в розумінні частини 4 статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України, так як суд, згідно законодавства, зобов`язаний своєчасно, справедливо та безсторонньо розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства, додержуватися присяги судді.

Під час вирішення заяви про відвід, суд зазначає таке.

Відповідно до частини 1 статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді; у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Головуючий суддя у справі № 580/363/20 Гаврилюк В.О. не брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, не надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі, не є членом сім`ї або близьким родичем сторони або інших осіб, які беруть участь у справі, порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 Кодексу адміністративного судочинства України немає.

Стосовно посилання позивача на те, що у справі № 580/363/20 головуючий суддя Гаврилюк В.О. постановив ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду, яка була предметом розгляду апеляційної скарги і відповідно до висновків апеляційного суду суддя Гаврилюк В.О. допустив порушення норм процесуального законодавства, то суд зазначає таке.

Згідно із частиною 1 статті 37 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної справи в суді першої інстанції, не може брати участі у вирішенні цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а також у новому її розгляді у першій інстанції після скасування попередніх рішення, постанови або ухвали про закриття провадження в адміністративній справі.

Як свідчать матеріали адміністративної справи № 580/363/20, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.01.2021 скасовано ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 15.09.2020, якою позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду відповідно до пункту 4 частини 1 статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України, та справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду, а тому підстави для самовідводу судді, передбачені статтею 37 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні, оскільки суддя Гаврилюк В.О. рішення, постанови або ухвали про закриття провадження в адміністративній справі не приймав.

Також суд звертає увагу, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (Конвенцію ратифіковано Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997) (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Європейський суд з прав людини (відповідно до пунктів 49-52 рішення Європейського суду з прав людини справа "Білуха проти України" (Заява № 33949/02) від 09.11.2006) вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями.

Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду.

Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного.

Стосовно об`єктивного критерію слід визначити, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

Отже, з аналізу наведених норм суд зазначає, що кожен має право на розгляд справи, зокрема, безстороннім судом, наявність безсторонності визначається за суб`єктивним та об`єктивним критеріями у даній справі, стосовно суб`єктивного критерію, то безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного, для об`єктивного критерію вирішальним є те, чи можна вважати причини побоювання заінтересованої особи об`єктивно обґрунтованими.

Під час розгляду даної адміністративної справи має місце безсторонність суду як за суб`єктивним так і за об`єктивним критерієм, оскільки позивачем не надано об`єктивних доказів протилежного.

За вказаних обставин суд вважає, що заява позивача про відвід судді є необґрунтованою.

Відповідно до частини 4 статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 36, 40, 241, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ухвалив:

Визнати необґрунтованою заяву ОСОБА_1 про відвід судді Гаврилюка В.О.

Заяву ОСОБА_1 про відвід судді Гаврилюка В.О. у порядку, визначеному частиною 1 статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України, передати для визначення судді, який буде розглядати заяву про відвід.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та не може бути оскаржена.

Ухвала складена в повному обсязі та підписана 02.02.2021.

Суддя В.О. Гаврилюк