Рішення № 94555760, 02.02.2021, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

02 лютого 2021 року Справа № 280/1558/20 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Бойченко Ю.П., розглянувши за правилами спрощеного, в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОСТІ ЗАЙМИ» (69037, м. Запоріжжя. вул. Незалежної України, буд. 39-А, оф. 25)

до Національного банку України (01601, м. Київ, вул. Інститутська, 9)

про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

06.03.2020 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОСТІ ЗАЙМИ» (далі – позивач) до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (далі – відповідач або Нацкомфінпослуг), в якій позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову відповідача від 13.01.2020 №9/2005/15-4/9-П.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що підставою для винесення оскаржуваної постанови є неподання інформації на вимогу від 30.10.2019 №23718/15-8. Разом із тим, на вказану вимогу надавалася відповідь, в якій товариство просило повідомити, які саме фізичні особи-споживачі послуг звертались зі скаргами та які саме документи щодо таких звернень потрібні Нацкомфінпослуг для виконання покладених на неї функцій та якими нормами законодавства встановлено обов`язок учасника ринку фінансових послуг подавати запитувану інформацію у формі, обсязі та у строки, зазначені у вимозі. Звертає увагу, що запитувана у вимозі інформація стосується усього періоду існування Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОСТІ ЗАЙМИ», що по суті є перевіркою його діяльності. Наполягає, що у відповідача відсутні повноваження вимагати від суб`єктів ринку фінансових послуг надання документів та інформації у формі та у обсязі, які визначені у вимозі від 30.10.2019 № 23718/15-8. Крім того, вказану вимогу підписано неуповноваженою особою. З урахуванням викладеного зазначає, що відповідач застосував до позивача санкції за ненадання інформації, надання якої законодавством не вимагається, та просить задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою суду від 10.03.2020 відкрито провадження в адміністративній справі №280/1558/20; ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Відповідач позов не визнав, надав відзив (вх. від 14.04.2020 №17495), в якому проти позовних вимог заперечує та зазначає, що Нацкомфінпослуг відповідно до покладених на неї завдань може вимагати надання необхідної інформації. Вказує, що направлена позивачу вимога є чинною, не скасованою у судовому порядку, а тому підлягала обов`язковому виконанню. Зазначає, що вимога відповідача про необхідність подання до Нацкомфінпослуг інформації та копій документів свідчить про виконання ним функцій регулятора шляхом проведення аналізу дотримання позивачем процедури в частині надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту та уникнення в майбутньому порушень прав споживачів ринку фінансових послуг. Щодо повноважень особи, яка підписала вимогу від 30.10.2019 № 23718/15-8 посилається на пп. 6.4.24 п. 6.4 р. 6 Положення про департамент регулювання та нагляду за кредитними Установами Національної Комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, затверджене наказом керівника апарату Нацкомфінпослуг від 02.10.2017 №240, відповідно до якого директор Департаменту має право підпису вимог (запитів) про надання піднаглядними установами інформації та/або документів. На підставі викладеного, просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

13.05.2020 від позивача надійшла відповідь на відзив (вх. №22224), в якій він спростовує аргументи відповідача.

21.07.2020 від позивача надійшли додаткові пояснення (вх. №33191), в яких він посилається на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 15.07.2020 у справі №280/1556/20, яким визнано протиправною та скасовано вимогу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 30.10.2019 № 23718/15-8.

Ухвалою суду від 27.07.2020 зупинено провадження у справі №280/1558/20 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №280/1556/20.

Ухвалою суду від 14.12.2020 поновлено провадження у справі №280/1558/20.

Ухвалою суду від 11.01.2021, за клопотанням представника Національного банку України, здійснено заміну відповідача у справі – Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг його процесуальним правонаступником – Національним банком України.

Позивачем пред`явлено вимогу, яка згідно пункту 6 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) належить до справ незначної складності та підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Частиною п`ятою статті 262 КАС України встановлено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Враховуючи приписи ч. 5 ст. 262 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд звертає увагу на наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРОСТІ ЗАЙМИ» (код ЄДРПОУ 40858239) зареєстровано в якості юридичної особи. Основним видом економічної діяльності позивача є інші види кредитування (код КВЕД 64.92).

Нацкомфінпослуг, відповідно до покладених на неї пунктом 3 Положення про національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, затвердженого указом Президента України від 23.11.2011 №1070 завдань щодо захисту прав споживачів фінансових послуг, відповідно до пп. 41 п. 4 Положення про національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, п. 12 ч.1 ст. 28 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» сформувало вимогу від 30.10.2019 №23718/15-8 щодо надання ТОВ «ПРОСТІ ЗАЙМИ» інформації та копій документів протягом 10 календарних днів з дня її отримання.

08.11.2019 ТОВ «ПРОСТІ ЗАЙМИ» направило засобами поштового зв`язку відповідь на вимогу від 07.11.2019 №400-Ю, якою просило повідомити, які саме фізичні особи – споживачі послуг товариства зверталися зі скаргами та які саме документи щодо таких звернень потрібні Нацкомфінпослуг для виконання покладених на неї функції; повідомити, якими нормами законодавства встановлено обов`язок учасника ринку фінансових послуг подавати інформацію у формі, обсязі та строки, зазначені у вимозі.

25.11.2019 Нацкомфінпослуг складено Акт про неподання інформації ТОВ «ПРОСТІ ЗАЙМИ» №2005/15-4/9, у якому зазначено, що листом від 07.11.2019 №400-Ю товариство поінформувало про відмову виконання вимог Нацкомфінпослуг, що свідчить про вчинення ним правопорушення, зазначеного у п. 2 ч. 1 ст. 41 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» в частині ненадання інформації.

У зв`язку із отриманням Акту про неподання інформації позивачем на адресу Нацкомфінпослуг направлено лист-пояснення від 16.12.2019 №440-Ю щодо обставин, викладених в акті.

На підставі ст. 39, п. 3 ч. 1 ст. 40, п. 2 ч. 1 ст. 41, ч. 1 ст. 42 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» Нацкомфінпослуг винесено постанову від 13.01.2020 №9-2005/15-4/9-П про застосування штрафної санкції за правопорушення, вчинені на ринку фінансових послуг, якою до позивача застосовано штрафну санкцію у розмірі 17 000,00 грн.

Вважаючи прийняту Нацкомфінпослуг постанову про застосування штрафної санкції за правопорушення, вчинені на ринку фінансових послуг протиправною, позивач звернувся до суду із даним позовом про її скасування.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Загальні правові засади у сфері надання фінансових послуг, здійснення регулятивних та наглядових функцій за діяльністю з надання фінансових послуг встановлені Законом України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» від 12.07.2001 №2664-III (далі – Закон №2664-III; в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону №2664-III фінансова установа - юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг, а також інші послуги (операції), пов`язані з наданням фінансових послуг, у випадках, прямо визначених законом, та внесена до відповідного реєстру в установленому законом порядку. До фінансових установ належать банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг, а у випадках, прямо визначених законом, - інші послуги (операції), пов`язані з наданням фінансових послуг. Не є фінансовими установами (не мають статусу фінансової установи) незалежні фінансові посередники, що надають послуги з видачі фінансових гарантій в порядку та на умовах, визначених Митним кодексом України.

Згідно з п. 10 ч. 1 ст. 1 Закону №2664-III державне регулювання ринків фінансових послуг - здійснення державою комплексу заходів щодо регулювання та нагляду за ринками фінансових послуг з метою захисту інтересів споживачів фінансових послуг та запобігання кризовим явищам.

Частиною 1 ст. 21 Закону №2664-III встановлено, що державне регулювання ринків фінансових послуг здійснюється: щодо ринку банківських послуг та діяльності з переказу коштів - Національним банком України; щодо ринків цінних паперів та похідних цінних паперів (деривативів) - Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку; щодо інших ринків фінансових послуг - національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.

Указом Президента України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг» від 23.11.2011 №1070/2011 (який втратив чинність на підставі Указу Президента N 259/2020 ( 259/2020 ) від 30.06.2020) на виконання Закону №2664-III утворено Нацкомфінпослуг та затверджено Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.

За приписами п. 1, 2 вказаного Положення, Нацкомфінпослуг є державним колегіальним органом, підпорядкованим Президенту України, підзвітним Верховній Раді України. Нацкомфінпослуг здійснює державне регулювання ринків фінансових послуг у межах, визначених законодавством. Нацкомфінпослуг у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами та дорученнями Президента України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.

Повноваження Нацкомфінпослуг визначені ст. 28 Закону №2664-III, згідно з п. 10 ч. 1 якої Нацкомфінпослуг у межах своєї компетенції: у разі порушення законодавства про фінансові послуги, нормативно-правових актів національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, застосовує заходи впливу та накладає адміністративні стягнення.

Частиною 1 ст. 39 цього Закону передбачено, що у разі порушення законів та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність з надання фінансових послуг, національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, застосовує заходи впливу відповідно до закону.

При цьому, у силу положень ч. 2 цієї ж статті Закону №2664-III Нацкомфінпослуг обирає та застосовує заходи впливу на основі аналізу даних та інформації стосовно порушення, враховуючи наслідки порушення та наслідки застосування таких заходів.

Також, п. 3 ч. 1 ст. 40 Закону №2664-ІІІ передбачено, що Нацкомфінпослуг може застосовувати такі заходи впливу: накладати штрафи в розмірах, передбачених статтями 41 і 43 цього Закону.

Підпунктом 2 ч. 1 ст. 41 Закону №2664-ІІІ визначено, що Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, застосовує до учасників ринків фінансових послуг (крім споживачів фінансових послуг) штрафні санкції за: неподання, несвоєчасне подання або подання завідомо недостовірної інформації - у розмірі від 100 до 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Розпорядженням Нацкомфінпослуг від 20.11.2012 №2319 (зареєстроване в Міністерстві юстиції України 18 грудня 2012 року за №2112/22424) затверджено Положення про застосування Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, заходів впливу за порушення законодавства про фінансові послуги (далі – Положення №2319; в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин).

Так, у відповідності до пп. 3 п. 2.1 розділу ІІ Положення № 2319 Нацкомфінпослуг може застосовувати такі заходи впливу: накладати штрафи в розмірах, передбачених статтею 41 Закону України „Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг”.

За правилами п. 2.4. розділу ІІ Положення № 2319 рішення про накладення штрафної санкції (штрафу) на особу за правопорушення, вчинені на ринку фінансових послуг, приймається у вигляді постанови уповноваженої особи Нацкомфінпослуг.

Тобто, накладення штрафу є одним із видів заходів впливу на учасників ринків фінансових послуг за вчинені ними правопорушення на такому ринку.

При цьому, неподання, несвоєчасне подання або подання завідомо недостовірної інформації є одним із видів вказаних порушень.

Так, підставою для прийняття оскаржуваної постанови є ненадання позивачем інформації на вимогу Нацкомфінпослуг від 30.10.2019 №23718/15-8.

Разом із тим, рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 15.07.2020 у справі №280/1556/20 визнано протиправними та скасовано вимоги Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг щодо надання інформації та копій документів: №25989/15-8 від 03.12.2019, №47/15-8 від 03.01.2020, №23718/15-8 від 30.10.2019, №15816/15-8 від 11.07.2019, №19481/15-8 від 30.08.2019.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 03.11.2020 у справі №280/1556/20 рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 15.07.2020 у справі №280/1556/20 залишено без змін.

За правилами частини 2 статті 255 КАС України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Частиною 1 статті 325 КАС України встановлено, що постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

Тобто, рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 15.07.2020 у справі №280/1556/20 набрало законної сили 03.11.2020.

За таких обставин, враховуючи, що вимогу Нацкомфінпослуг від 30.10.2019 №23718/15-8 визнано протиправною та скасовано в судовому порядку, у відповідача відсутні підстави для застосування до ТОВ «ПРОСТІ ЗАЙМИ» штрафних санкцій за ненадання інформації на вказану вимогу.

Стосовно решти доводів сторін, які стосуються безпосередньої вказаної вимоги, слід зазначити, що оскільки її вже скасовано судом, вказані посилання не приймаються.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У силу ч.ч. 1 та 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ТОВ «ПРОСТІ ЗАЙМИ».

Згідно з частиною 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОСТІ ЗАЙМИ» задовольнити.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 13.01.2020 №9/2005/15-4/9-П про застосування штрафної санкції за правопорушення, вчинені на ринку фінансових послуг.

3. Судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 102 (дві тисячі сто дві) гривні 00 копійок присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОСТІ ЗАЙМИ» (69037, м. Запоріжжя. вул. Незалежної України, буд. 39-А, оф. 25; код ЄДРПОУ 40858239) за рахунок бюджетних асигнувань Національного банку України (01601, м. Київ, вул. Інститутська, 9; код ЄДРПОУ 00032106).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення складено та підписано 02.02.2021.

Суддя Ю.П. Бойченко