
УХВАЛА
02 лютого 2021 року Справа №160/1353/21
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Конєва С.О., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Відповідача-1: Офісу Генерального прокурора, до Відповідача-2: Третьої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) Офісу Генерального прокурора про визнання протиправним та скасування рішення №92 від 19.11.2020р., -
ВСТАНОВИВ:
27.01.2021р. ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до Відповідача-1: Офісу Генерального прокурора, до Відповідача-2: Третьої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) Офісу Генерального прокурора та просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення №92 Третьої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) від 19.11.2020р. про неуспішне проходження прокурором військової прокуратури Дніпропетровського гарнізону Південного регіону України ОСОБА_1 атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора.
Вивчивши матеріали поданого адміністративного позову, суд приходить до висновку про те, що зазначений позов слід залишити без руху на підставі ч.1 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з наступного.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160,161, 172 цього Кодексу.
Пунктами 5 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у позовній заяві зазначаються, зокрема, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Разом з тим, зі змісту позову вбачається, що позивачем не викладено обставин якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги щодо процедурних порушень під час проведення його атестації та не зазначено про докази, які їх підтверджують, а саме:
- у позові позивач посилається на те, що оспорюване рішення суперечить положенням чинного законодавства та посилається на норми КЗпП України, що регулюють питання звільнення працівників через скорочення штатів, проте, у позові не наведено жодних обставин та не долучено до позову жодних доказів, які б свідчили про застосування суб`єктом владних повноважень даних норм до позивача за оспорюваним рішенням в порушення вимог п.5 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України;
- у позові позивач зазначає, про порушення процедури проведення атестації, не надання йому копії оспорюваного рішення, копії протоколу засідання Третьої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) від 19.11.2020р., проте, у позові не зазначено викладу обставин того, яким саме нормативно-правовим актом передбачене таке вручення та які саме норми цього акту порушені відповідачем, при цьому, доказів звернення позивача до відповідача з цього приводу до позову не додано в порушення вимог п.5 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України;
- не наведено у позові і викладу обставин, які саме норми процедури проведення атестації порушені щодо позивача (норми Закону чи підзаконного нормативно-правового акту не зазначено) в порушення вимог п.5 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України.
Окрім того, відповідно до вимог ч.5 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Як свідчить зміст позовної заяви, позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення №92 Третьої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) від 19.11.2020р., тобто, позов повинен був бути поданий у строк до 21.12.2020р. включно (з урахуванням вихідних днів), однак згідно вхідного штемпеля суду даний позов подано позивачем лише 27.01.2021р., тобто із пропуском місячного строку, встановленого ч.5 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України.
Частиною 1 ст.123 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані, вказані нею у заяві, визнані судом не поважними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Також і за приписами ч.6 ст.161 вказаного Кодексу передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Так, позивачем разом із позовом подано заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, у якій позивач просить поновити йому строк звернення до суду з даним адміністративним позовом посилаючись на те, що копію оскаржуваного рішення №92 від 19.11.2020р. він отримав лише 28.12.2020р.
Разом з тим, доказів отримання оскаржуваного рішення саме 28.12.2020р. позивачем до заяви не додано в порушення вимог ч.6 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.
В той же час, суд звертає увагу позивача на те, що зі змісту доданої до позову копії його заяви від 23.11.2020р. скерованої на адресу Відповідача-2 видно, що про наявність оспорюваного рішення позивач довідався ще 23.11.2020р. (оскільки його заява містить прохання переглянути результати його тестування від 19.11.2020р.), що свідчить про те, що позивач фактично довідався про порушення його права за оспорюваним рішенням ще 23.11.2020р.
Проте, позивачем ні до позову, ні до заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду не додано жодних доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду з цим позовом, встановленого ч.5 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України саме у період з 24.11.2020р. по 25.12.2020р. в порушення ч.1 ст.123, ч.6 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Також на підтвердження дискримінаційного характеру процедури атестації прокурорів, порушення Генеральним прокурором порядку формування кадрових комісій та неправомірності дій кадрових комісій, незаконності форми заяви, низької якості тестів, відсутності правової визначеності щодо гарантій додержання незалежності прокурора під час проведення процедури атестації жодних обставин не викладено, не наведено норм матеріального права, про такі докази у позові не зазначено та жодних таких доказів до позову не додано в порушення вимог п.5 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України, ч. 4 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позивачем позов поданий без додержання вимог, встановлених ст.ст. 123, 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому даний позов підлягає залишенню без руху із встановленням позивачеві строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позову без руху.
За таких обставин, недоліки позовної заяви мають бути усунені позивачем у десятиденний строк з дня отримання цієї ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до канцелярії суду:
1) адміністративного позову, оформленого відповідно до вимог ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме:
- із зазначенням у ньому викладу обставин того, що оспорюване рішення суперечить положенням чинного законодавства, оскільки позивач посилається на норми КЗпП України, що регулюють питання звільнення працівників через скорочення штатів, проте, у позові не наведено жодних обставин та не долучено до позову жодних доказів, які б свідчили про застосування суб`єктом владних повноважень даних норм до позивача за оспорюваним рішенням у відповідності до вимог п.5 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України;
- із зазначенням у позові викладу обставин того, яким саме нормативно-правовим актом передбачене вручення позивачеві копії оспорюваного рішення, копії протоколу засідання Третьої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) від 19.11.2020р. та із зазначенням які саме норми цього акту порушені відповідачем, а також із зазначенням та наданням доказів звернення позивача до відповідача з цього приводу у відповідності до вимог п.5 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України;
- із зазначенням у позові викладу обставин, які саме норми процедури проведення атестації порушені щодо позивача (норми Закону чи підзаконного нормативно-правового акту не зазначено) у відповідності до вимог п.5 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України.
- із зазначенням викладу обставин та норм матеріального права на підтвердження дискримінаційного характеру процедури атестації прокурорів, порушення Генеральним прокурором порядку формування кадрових комісій та неправомірності дій кадрових комісій, незаконності форми заяви, низької якості тестів, відсутності правової визначеності щодо гарантій додержання незалежності прокурора під час проведення процедури атестації у відповідності до вимог п.5 ч. 5 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства.
2) доказів на підтвердження дискримінаційного характеру процедури атестації прокурорів, порушення Генеральним прокурором порядку формування кадрових комісій та неправомірності дій кадрових комісій, незаконності форми заяви низької якості тестів, відсутності правової визначеності щодо гарантій додержання незаконності прокурора під час проведення процедури атестації у відповідності до вимог ч. 4 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України;
3) доказів, які свідчать про отримання оспорюваного рішення позивачем саме 28.12.2020р. у відповідності до вимог ч.1 ст.123, ч.6 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України;
4) доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду з цим позовом, встановленого ч. 5 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України саме у період з 24.11.2020р. по 25.12.2020р. у відповідності до вимог ч.1 ст.123, ч.6 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 122, 123, п.5 ч.5 ст.160, ч.4, ч.6 ст.161, ч.1 ст.169, ст.ст.243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
УХВАЛИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Відповідача-1: Офісу Генерального прокурора, до Відповідача-2: Третьої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) Офісу Генерального прокурора про визнання протиправним та скасування рішення №92 від 19.11.2020р. - залишити без руху.
Позивачеві у десятиденний строк з дня отримання цієї ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до канцелярії суду:
1) адміністративного позову, оформленого відповідно до вимог ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме:
- із зазначенням у ньому викладу обставин того, що оспорюване рішення суперечить положенням чинного законодавства, оскільки позивач посилається на норми КЗпП України, що регулюють питання звільнення працівників через скорочення штатів, проте, у позові не наведено жодних обставин та не долучено до позову жодних доказів, які б свідчили про застосування суб`єктом владних повноважень даних норм до позивача за оспорюваним рішенням у відповідності до вимог п.5 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України;
- із зазначенням у позові викладу обставин того, яким саме нормативно-правовим актом передбачене вручення позивачеві копії оспорюваного рішення, копії протоколу засідання Третьої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) від 19.11.2020р. та із зазначенням які саме норми цього акту порушені відповідачем, а також із зазначенням та наданням доказів звернення позивача до відповідача з цього приводу у відповідності до вимог п.5 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України;
- із зазначенням у позові викладу обставин, які саме норми процедури проведення атестації порушені щодо позивача (норми Закону чи підзаконного нормативно-правового акту не зазначено) у відповідності до вимог п.5 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України.
- із зазначенням викладу обставин та норм матеріального права на підтвердження дискримінаційного характеру процедури атестації прокурорів, порушення Генеральним прокурором порядку формування кадрових комісій та неправомірності дій кадрових комісій, незаконності форми заяви, низької якості тестів, відсутності правової визначеності щодо гарантій додержання незалежності прокурора під час проведення процедури атестації у відповідності до вимог п.5 ч. 5 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства.
2) доказів на підтвердження дискримінаційного характеру процедури атестації прокурорів, порушення Генеральним прокурором порядку формування кадрових комісій та неправомірності дій кадрових комісій, незаконності форми заяви низької якості тестів, відсутності правової визначеності щодо гарантій додержання незаконності прокурора під час проведення процедури атестації у відповідності до вимог ч. 4 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України;
3) доказів, які свідчать про отримання оспорюваного рішення позивачем саме 28.12.2020р. у відповідності до вимог ч.1 ст.123, ч.6 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України;
4) доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду з цим позовом, встановленого ч. 5 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України саме у період з 24.11.2020р. по 25.12.2020р. у відповідності до вимог ч.1 ст.123, ч.6 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Роз`яснити позивачеві, що відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Ухвала суду не підлягає оскарженню окремо від ухвали про повернення заяви згідно до вимог ст.ст. 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили у строки, встановлені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.О. Конєва
Судове рішення № 94553826, Дніпропетровський окружний адміністративний суд було прийнято 02.02.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 160/1353/21. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: