Рішення № 94552033, 20.01.2021, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.01.2021 справа № 914/2035/19

м. Львів

за позовом Приватного підприємства “Соловій-Транс”, 79024, Україна, Львівська область, м.Львів, вул.Промислова буд.21 кв.7

до відповідача: VIVAGAS GmbH, Torgauer Strabe 231-233, 04347, Leipzig, Sparkasse Leipzig, Germany

про стягнення заборгованості. Ціна позову: 5705,68 Євро (еквівалентно 150256,53 грн.)

Суддя: Кітаєва С. Б.

При секретарі Зарицькій О.Р.

Представники сторін:

від позивача: Біла О.В. - представник;

від відповідача: не з`явився

Суть спору: На розгляді у Господарському суді Львівської області перебуває справа за позовом Приватного підприємства “Соловій-Транс” звернулося до VIVAGAS GmbH про стягнення заборгованості у розмірі 4940,00 Євро основного боргу та 765,68 Євро пені за договором №02/110518 на перевезення вантажів автомобільним транспортом в міжнародному сполученні від 11.05.2018.

Ухвалою суду від 25.10.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 20.05.2020 та зупинено провадження у справі до надходження відповіді від компетентного органу іноземної держави на судове доручення про вручення виклику до суду чи інших документів.

Судом надіслано судове доручення з документами до Центрального Органу - Bundesministerium der Justiz und fur Verbraucherschutz (MohrenstraBe 37, 10117 Berlin) для вручення документів відповідачу: VIVAGAS GmbH, оскільки відповідно до інформації, розміщеної на веб-сайті Гаазької конференції з міжнародного приватного права http://www.hcch.net, Центральним органом Німеччини є Bundesministerium der Justiz und fur Verbraucherschutz (Федеральне міністерство юстиції та захисту прав споживачів), який знаходиться за адресою: MohrenstraBe 37, 10117 Berlin.

29.04.2020, за вх.№16840/20, Господарським судом Львівської області отримано супровідний лист від 20.02.2020 №61212/14-500-218 Посольства України у Федеративній республіці Німеччина, адресований Департаменту міжнародного права Міністерства юстиції України та Господарському суду Львівської області, про випадки помилкового/некоректного направлення українською стороною запиту про правову допомогу на підставі Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах від 15 листопада 1965 року.

В додаток до зазначеного листа повернуто до Господарського суду Львівської області надісланий запит (прохання про вручення за кодоном судових та позасудових документів від 02.12.2019 у справі №914/2035/19, провадження у справі №914/2035/19 від 25.10.2019). У відповідному листі зазначено, що направлення запитів українськими судовими органами та органами юстиції (у тому числі по справі №914/2035/19) здійснюється українською стороною на Федеральне міністерство юстиції та захисту прав споживачів або на підпорядковане цьому міністерству Федеральне відомство юстиції ФРН, а не на компетентні органи відповідної федеральної землі Німеччини за місцем реєстрації відповідача.

Ухвалою суду від 19.05.2020 провадження у справі поновлено та призначено підготовче засідання на 20.05.2020.

Ухвалою суду від 20.05.2020 підготовче засідання відкладено на 17.06.2020 та постановлено звернутися до Головного територіального управління юстиції у Львівській області для отримання інформації щодо найменування та місцезнаходження відповідного компетентного органу відповідної федеральної землі Німеччини за місцезнаходженням відповідача, уповноваженого на виконання судових доручень іноземних судових органів.

21.05.2020 року суд надіслав запит до Головного територіального управління юстиції у Львівській області з метою отримання інформації щодо найменування та місцезнаходження відповідного компетентного органу відповідної федеральної землі Німеччини за місцезнаходження відповідача.

03.06.2020, за вх.№19028, в документообігу суду зареєстровано відповідь Головного територіального управління юстиції у Львівській області про те, що місто Лейпціг (місцезнаходження відповідача у справі) знаходиться в землі Саксонія і, відповідно, Центральним органом є Prеsident des Oberlandesgerichts Dresden Schlossplatz 1, 01067, Dresden.

Ухвалою суду від 17.06.2020 зупинено провадження у справі № 914/2035/19 до надходження відповіді від компетентного органу іноземної держави на судове доручення про надання правової допомоги, вручення виклику до суду та інших документів виконання судового доручення про вручення судових документів відповідачу VIVAGAS GmbH, Torgauer Strabe 231-233, 04347, Leipzig, Sparkasse Leipzig (Німеччина). Судове доручення надіслано до Центрального органу землі Саксонії Федеративної Республіки Німеччина Prеsident des Oberlandesgerichts Dresden (Schlossplatz 1, 01067 Dresden).

За вх.№28458/20 від 01.10.2020 від компетентного органу Федеративної Республіки Німеччина поступили документи щодо вручення відповідачу виклику до суду та інших документів, з яких вбачається, що судовим представником не вдалося провести вручення документів 26.08.2020 фірмі VIVAGAS GmbH, за адерсою Torgauer Strabe 231-233, 04347, Leipzig, Sparkasse Leipzig, оскільки 6 тижнів тому фірма змінила адресу, не повідомивши нової адреси. Судовий представник також не зміг вручити документи директору фірми L.Takac за адресою: Torgauer Strabe, 68.

Враховуючи що ухвалою суду від 17.06.2020 визначено дату підготовчого засідання, а саме 16.12.2020 (резервна дата - 23.12.2020), то ухвалою суду від 05.10.2020 провадження у справі було поновлено та призначено підготовче засідання на 16.12.2020. та зобов`язано позивача надати нотаріально засвідчений переклад з німецької мови на українську мову документів щодо вручення відповідачу виклику до суду та інших документів, що повернулись від компетентного органу Федеративної Республіки Німеччина. Ухвалою суду від 16.12.2020 підготовче засідання відкладено на 23.12.2020.

17.12.2020, за вх.№35987/20, в документообігу суду зареєстровано подане позивачем письмове обгрунтування позову.

Ухвалою суду від 23.12.2020 закрито підготовче провадження у справі №914/2035/19 та призначено справу до судового розгляду по суті на 20.01.2021.

Представник позивача в підготовче засідання 20.01.2021 з`явилася, подала в судовому засідання заяву про відмову від позовних вимог в частині стягнення пені у розмірі 765,68 євро та просить закрити провадження в цій частині (яке в подальшому зареєстровано в системі документообігу суду за вх.№188/21).

Відповідач явки повноважного представника в підготовче засідання 20.01.2021 не забезпечив, відзиву на позовну заяву, клопотань, заяв тощо до суду від відповідача не поступало.

Відповідач явку повноважного представника в жодне із судових засідань не забезпечив.

Як підтверджено Повідомленням Вищого суду м. Лейпциг від 03.09.2020 року Доручення про вручення документів Відповідачу не можливо виконати у зв`язку із тим. що Відповідачем змінено адресу, не повідомивши нової адреси.

Порядок передачі судових та позасудових документів для вручення за кордоном, а рівно повідомлення у належній формі іноземних учасників судового процесу про час і місце розгляду справи, регулюється Конвенцією про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах. Гаага. 1965 (надалі - Конвенція), яка є чинною в Україні згідно з Законом України "Про приєднання України до Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах" від 19.10.2000 р. №2052-111.

Згідно ст. 3 Конвенції, орган влади чи судовий працівник, компетентний відповідно до права запитуючої Держави, направляють Центральному Органу запитуваної Держави прохання згідно з формуляром, що додається до цієї Конвенції, без потреби легалізації або виконання інших аналогічних формальностей. До прохання додається документ, що підлягає врученню, або його копія. Прохання і документ надаються в двох примірниках.

Відповідно до ч. 2 п. b) ст. 15 Конвенції кожна договірна держава може заявити, що суддя, незалежно від положень частини першої цієї статті, може постановити рішення, навіть якщо не надійшло жодного підтвердження про вручення або безпосередню доставку, у разі, якщо виконані всі наступні умови, зокрема, з дати направлення документа сплинув термін, який суддя визначив як достатній для даної справи і який становить щонайменше шість місяців.

Інструкцією про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Державної судової адміністрації від 27.06.2008 № 1092/5/54 (із наступними змінами) відповідно до абз. 3. 4 п. 2.3 передбачено, що документи, що підлягають врученню згідно з дорученням суду міжнародним договором України, або супроводжуються завіреним перекладом на таку мову.

У відповідних випадках документи, що підлягають врученню, можуть бути складені або перекладені на ту мову, яку, як є підстави вважати, розуміє особа, якій необхідно вручити документи.

Роз`ясненням також підтверджено, що Україною заявлено, що суддя, незалежно від положень частини першої цієї статті, може постановити рішення, навіть якщо не надійшло жодного підтвердження про вручення або безпосередню доставку, у разі, якщо виконані всі наступні умови, зокрема, з дати направлення документа сплинув термін, який суддя визначив як достатній для даної справи і який становить щонайменше шість місяців.

Враховуючи, що Німеччина є підписантом Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах, Гаага, 1965, то суд вважає, що ним вчинено всі дії для належного та своєчасного повідомлення Відповідача про розгляд даної справи, судові документи, що підлягали врученню відповідачу згідно з дорученням Господарського суду Львівської області, надсилались в нотаріально засвідченому перекладі на німецьку мову.

Право на судовий захист передбачено статтею 55 Конституції України. «Права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Конституція України гарантує кожному захист його прав і свобод в межах кримінального, адміністративного, господарського, цивільного, конституційного судочинства України, і ніхто не може обмежувати право на судовий захист, так як це суперечить принципу рівності усіх перед законом.

Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи впродовж розумною строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спід щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обгрунтованість будь якої о висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Змінивши адресу та не повідомивши про це компетентні органи Німеччини, Відповідач повинен нести відповідальність за всі можливі негативні наслідки. Така позиція підтверджується практикою Європейського суду з прав людини, який чітко констатує правило індивідуальної відповідальності. Тобто добросовісний суб`єкт не має зазнавати негативних наслідків через будь-які негаразди із його контрагентом.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Зважаючи на належне повідомлення сторін про розгляд справи, суд вважає за доцільне розглянути справу за наявними в ній матеріалами та за участю представника позивача, яких достатньо для вирішення спору по суті, за відсутності в судовому засіданні представника відповідача.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, врахувавши що сторони мали всі можливості для надання суду доказів та обгрунтування своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про прийняття рішення у справі.

Позиція позивача:

Позовна заява обґрунтована тим, що у відповідності договору № 02/110518 на перевезення вантажів автомобільним транспортом в міжнародному сполученні від 11.05.2018 року VIVAGAS GmbH (Замовник – по договору) замовив, а ПП «СОЛОВІЙ-ТРАНС»-(Перевізник - по договору) надав послуги із здійснення перевезень вантажу автомобільним транспортом в міжнародному сполученні.

Позивачем своєчасно виконувались зобов`язання щодо здійснення перевезень вантажу автомобільним транспортом в міжнародному сполученні згідно умов договору № 02/110518 та відповідних Договорів-Заявок на кожне окреме перевезення.

Відповідно до умов Договорів-Заявок укладених сторонами з 23 липня 2019 року по 22 серпня 2019 року Позивачем здійснення перевезення вантажу за маршрутом Україна-Німеччина. Однак, в порушення умов договору та відповідних договорів-заявок, Відповідачем не здійснено своєчасну оплату за послуги. Таким чином, станом на день пред`явлення даного позову, заборгованість Відповідача перед Позивачем за отримані послуги становить 4940,00 Євро. За прострочення виконання грошового зобов`язання позивачем нараховано пеню у розмірі 765,68 євро. Проте, в процесі розгляду справи позивачем подано заяву про відмову від позовних вимог в частині стягнення пені у розмірі 765,68 євро та про закриття провадження в цій частині.

Позиція відповідача.

Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву та не повідомив суду поважних причин неподання відзиву.

Обставини справи.

Між ПП «СОЛОВІЙ-ТРАНС» та VIVAGAS GmbH було укладено договір на перевезення вантажів автомобільним транспортом в міжнародному сполученні від 11.05.2018 року.

Відповідно до п.1.1 договору, предметом цього договору є порядок взаємовідносин, що виникають між Замовником і Перевізником при плануванні, здійсненні та оплаті транспортних послуг при перевезеннях вантажів у міжнародному автомобільному сполученні.

Згідно п. 2.3 договору, замовником для здійснення конкретних перевезень подаються Перевізнику факсом або електронною поштою заявки на перевезення вантажів.

В заявці повідомляється: дата і точна адреса завантаження/розвантаження; відомості про вантаж; вага брутто; об`єм; необхідний рухомий склад; сума ставки (фрахту) за здійснення перевезення; митниці перетину кордону, експедиторські фірми з обробки вантажів на прикордонних переходах; контактні телефони відповідального за виконання заявки; вартість вантажу; додаткові інструкції.

Відповідно до п.2.4. Заявка підписується уповноваженою особою Замовника.

Згідно п.п.5.1, 5.2, 5.3 договору, розрахунки за виконувані транспортні послуги проводяться шляхом банківського переказу Замовником грошових коштів на рахунок Перевізника, якщо інше не обумовлено сторонами в додаткових угодах. Оплата рахунків проводиться протягом 15-ти днів з дня їхнього отримання Замовником, якщо інший термін оплати не передбачений в заявці. При перерахуванні сум фрахту, оплату комісійних банку здійснює Замовник. Після закінчення Перевезення Перевізник надає Замовник оригінал рахунку і СМR з відмітками одержувача вантажу. Всі розрахунки між Замовником і Перевізником проводяться в Євро або в доларах США.

Сторонами укладено додаткову угоду №1 від 18.06.2018 до договору №02/110518 від 11.05.2018, якою внесено наступні зміни до договору №02/110518 від 11.05.2018, в пункт «Юридична адреса сторін VIVAGAS GmbH Torgauer Strabe 231-233, 04347, Leipzig, Sparkasse Leipzig.

Позивачем на виконання договору здійснено перевезення щодо здійснення перевезень вантажу автомобільним транспортом в міжнародному сполученні згідно умов договору № 02/110518 та відповідних Договорів-Заявок на кожне окреме перевезення.

Відповідно до умов Договорів-Заявок укладених сторонами з 23 липня 2019 року по 22 серпня 2019 року Позивачем здійснення перевезення вантажу за маршрутом Україна-Німеччина.

Як підтверджено відповідними СМR та актами надання послуг, підписаними Сторонами, Позивачем належно виконано зобов`язання по перевезенню, вантажоодержувачами отримано вантаж, а відповідачем отримано всі документи згідно договору.

Однак, в порушення умов договору та відповідних договорів-заявок, Відповідачем не здійснено своєчасну оплату за послуги.

Таким чином, станом на день пред`явлення даного позову, заборгованість Відповідача перед Позивачем за отримані послуги становила 4940,00 Євро. Окрім того, позивач при зверненні з позовом просив стягнути пеню у розмір 765,68 євро на підставі п.6.2. договору, проте подав клопотання про відмову від позову в частині стягнення пені.

Оцінка суду.

Статтею 366 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що підсудність справ за участю іноземних осіб визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Частиною 1 статті 31 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів 1956 року встановлено, що в усіх судових провадженнях, які виникають у зв`язку із перевезенням, яке здійснюється відповідно до цієї Конвенції, позивач може звернутися до будь-якого суду … договірної країни, визначеної угодою між сторонами…

Порядок урегулювання приватноправових відносин, які хоча б через один із своїх елементів пов`язані з одним або кількома правопорядками, іншими, ніж український правопорядок, встановлюється Законом України "Про міжнародне приватне право".

Згідно з положеннями частини 1 статті 1 Закону України "Про міжнародне приватне право" іноземним елементом є ознака, яка характеризує приватноправові відносини, що регулюються цим Законом, та виявляються в одній або кількох з таких форм: хоча б один учасник правовідносин є громадянином України, який проживає за межами України, іноземцем, особою без громадянства або іноземною юридичною особою; об`єкт правовідносин знаходиться на території іноземної держави; юридичний факт, який створює, змінює або припиняє правовідносини, мав чи має місце на території іноземної держави.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 2 Закону України "Про міжнародне приватне право" цей закон застосовується до таких питань, що виникають у сфері приватноправових відносин з іноземним елементом як підсудність судам України справ з іноземним елементом.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 76 Закону України "Про міжнародне приватне право" суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків, передбачених у статті 77 цього Закону.

Відповідно до п.8.1. Договору, всі суперечки, які можуть виникнути при укладенні, виконанні, розірванні Договору, передаються на розгляд господарського суду за місцем Позивача.

Зважаючи на вказане, застосуванню підлягає пункт 8.1 Договору, а тому спір між сторонами повинен розглядатися за місцезнаходженням позивача Господарським судом Львівської області.

Частиною 1 статті 43 Закону України "Про міжнародне приватне право" сторони договору згідно зі статтями 5 та 10 цього Закону можуть обрати право, що застосовується до договору, крім випадків, коли вибір права прямо заборонено законами України.

У пункті 1.2 Договору сторони погодили, що при здійсненні міжнародних перевезень за цим договором застосовуються правила Конвенції про договір міжнародного перевезення вантажів, підписаної в Женеві 19.05.1956 та Протоколу до КДПВ 1978 року, Європейські угоди про режим роботи і відпочинку водіїв, вимоги міжнародних угод про міжнародні автомобільні перевезення, а також вимоги замовника, викладені в цьому Договорі та заявках на перевезення вантажу, які підписуються сторонами і є невід`ємною частиною цього Договору.

Жодних інших положень щодо права, яке підлягає застосуванню при вирішенні спорів між сторонами, ані Договір, ані Конвенція про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів 1956 року (зі змінами) не містять.

Згідно з частинами 2 та 3 статті 32 Закону України "Про міжнародне приватне право" у разі відсутності вибору права до змісту правочину застосовується право, яке має найбільш тісний зв`язок із правочином. Якщо інше не передбачено або не випливає з умов, суті правочину або сукупності обставин справи, то правочин більш тісно пов`язаний з правом держави, у якій сторона, що повинна здійснити виконання, яке має вирішальне значення для змісту правочину, має своє місце проживання або місцезнаходження. Відповідно до частини 1 статті 44 Закону України "Про міжнародне приватне право" у разі відсутності згоди сторін договору про вибір права, що підлягає застосуванню до цього договору, застосовується право відповідно до частин другої і третьої статті 32 цього Закону, при цьому стороною, що повинна здійснити виконання, яке має вирішальне значення для змісту договору, є перевізник за договором перевезення, експедитор за договором транспортного експедирування.

Зважаючи на вказане, при вирішенні спору, необхідно застосовувати українське право, адже місцезнаходження перевізника (експедитора) зареєстроване в Україні.

Між сторонами у справі виникли цивільно-правові відносини з перевезення та транспортного експедирування в силу статті 11 Цивільного кодексу України. Згідно зі статтею 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Частиною 1 статті 929 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.

Частиною 1 статті 916 та частиною 1 статті 931 Цивільного кодексу України встановлено, що за перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами. Розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом. Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 5.1 Договору передбачено, що розрахунки за виконувані транспортні послуги проводяться шляхом банківського переказу Замовником грошових коштів на рахунок Перевізника, якщо інше не обумовлено сторонами в додаткових угодах. Оплата рахунків проводиться протягом 15-ти днів з дня їхнього отримання Замовником, якщо інший термін оплати не передбачений в заявці. При перерахуванні сум фрахту, оплату комісійних банку здійснює Замовник.

Суд також звертає увагу, що відповідно до статті 524 ЦК України зобов`язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті. Грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом (частини перша та друга статті 533 ЦК України). Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу на те, що прямої заборони на виконання грошового зобов`язання в іноземній валюті, в якій воно виражене у договорі, у чинному законодавстві немає (постанова від 16 січня 2019 року у справі N 373/2054/16-ц). Відтак, позовна вимога про стягнення з відповідача 4940,00 євро є обґрунтованою та підлягає задоволенню у повному обсязі.

Щодо стягнення пені.

Позивач подав клопотання відмову від позовних вимог в частині стягнення пені у розмірі 765,68 євро.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.231 ГПК України Господарський суд закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом

Відтак, суд приходить до висновку прийняти відмову позивача від позову в частині стягнення в частині стягнення пені у розмірі 765,68 євро і закрити провадження у справі в цій частині на підставі п.4 ч.1 ст.231 ГПК України.

Відповідно до ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно ст.78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно ст.79 Господарського процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Враховуючи досліджені та встановлені вище обставини справи, перевіривши доводи позивача, суд доходить висновку про обгрунтованість заявлених позовних вимог і неспростовність їх відповідачем.

Судові витрати.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись статтями 2, 13, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 126, 129, п.4 ч.1 ст.231, ст.ст.236, 237, 238, 239, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з VIVAGAS GmbH (Torgauer Strabe 231-233, 04347, Leipzig, Sparkasse Leipzig, Deutschland; Nummer der Firma: HRB 26903; Ust-ID: DE 276491372) на користь Приватного підприємства “Соловій-Транс” (79024, Україна, Львівська область, м.Львів, вул.Промислова буд.21 кв.7, код за ЄДРПОУ 39052784) 4940,00 Євро основного боргу, 1951,39 грн судового збору.

3. Прийняти відмову від позову в частині стягнення 765,68 Євро пені та закрити провадження у цій частині.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили, відповідно до статті 327 ГПК України.

Рішення суду набирає законної сили у строки передбачені ст. 241 ГПК України.

Рішення може бути оскаржене в порядку та строки передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення складено 01.02.2021.

Суддя С.Б. Кітаєва