Рішення № 94551853, 02.02.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

02.02.2021Справа № 910/16975/20

Господарський суд міста Києва в складі судді Привалова А.І., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без виклику учасників

справу №910/16975/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП ЛІЗИНГ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ШЛЮМБЕРЖЕ СЕРВІСЕЗ УКРАЇНА"

про стягнення 18 772,38 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ОТП ЛІЗИНГ" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ШЛЮМБЕРЖЕ СЕРВІСЕЗ УКРАЇНА" про стягнення штрафу в розмірі 18 772,38 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань за Генеральною угодою з фінансового та адміністрування парку транспортних засобів № 4121- FL від 10.12.2018 в частині повної сплати штрафних санкцій, у зв`язку з достроковим припиненням договірних відносин.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.11.2020 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП ЛІЗИНГ" було залишено без руху та надано строк на усунення недоліків.

25.11.2020 на адресу Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП ЛІЗИНГ" надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.11.2020 відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін. При цьому, суд зобов`язав відповідачів подати відзив на позовну заяву з доданням доказів, що підтверджують викладені в ньому обставини протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 01054, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, б. 19-21А, поверх 16.

Відповідач ухвалу суду про відкриття провадження у справі та призначення розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін отримав 09.12.2020, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, долученим до матеріалів справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Станом на день винесення рішення від відповідача не надійшов відзив на позовну заяву.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

УСТАНОВИВ:

10.12.2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ОТП ЛІЗИНГ» (далі - Лізингодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ШЛЮМБЕРЖЕ СЕРВІСЕЗ УКРАЇНА» (далі -Лізингоодержувач) укладено Генеральну угоду з фінансового лізингу та адміністрування парку транспортних засобів № 4121-FL (далі - Лізингова угода).

Відповідно до пункту 1.1. Лізингової угоди в порядку та на умовах, визначених цією Лізингової угодою Лізингодавець зобов`язується придбати предмет лізингу відповідно до специфікацій встановлених Лізингоодержувачем у продавця обраного Лізингоодержувачем та передати його Лізингоодержувачу, у строкове платне володіння та користування на умовах фінансового лізингу, а Лізингоодержувач зобов`язується його прийняти та користуватися ним відповідно до умов цієї Генеральної угоди і сплачувати Лізингодавцеві Лізингові платежі. Склад та вартість Предмету лізингу, ознаки, параметри та комплектність кожного предмету лізингу вказується в Протоколі лізингу.

Згідно з визначенням термінів Лізингової угоди, предмет лізингу - всі транспортні засоби, обрані Лізингоодержувачем та описані у Протоколах лізингу, які передаються в фінансовий лізинг за Генеральною угодою, для яких: Лізингоодержувач не набув право власності на які, або існують своєчасно несплачені Лізингоодержувачем зобов`язання за Генеральною угодою, Протоколами лізингу та/або чинними додатками до них; або тимчасово документально не підтверджено набуття їх у власність Лізингодавцем.

Згідно з пунктом 2.1. Лізингової угоди, підписання цієї Генеральної угоди та Протоколу лізингу Лізингоодержувачем вважається заявою Лізингоодержувача на придбання Лізингодавцем у продавця Предмету лізингу з бажаними для Лізингоодержувача споживчими якостями (призначення, колір, Комплектація, технічні характеристики та ін.), зазначеними у Протоколі лізингу для подальшої передачі в лізинг на умовах цієї Генеральної угоди та є початком строку угоди.

Абзацом 2 пункту 3.2. Лізингової угоди, передбачено, що Предмет лізингу вважається взятим Лізингоодержувачем у лізинг від Лізингодавця на умовах цієї Генеральної угоди з дати підписання повноважними представниками сторін Акту приймання-передачі (Додатку №2 до Генеральної угоди) Лізингоодержувачем та Лізингодавцем.

На виконання Лізингової угоди та в підтвердження факту передачі/отримання предмету лізингу Лізингодавцем та Лізингоодержувачем складено та підписано Протокол лізингу № 1 від 10.12.2018 та Акт приймання-передачі від 17.01.2019 до нього, що є додатками до Лізингової угоди.

09.06.2020 ТОВ «Шлюмберже Сервісeз Україна» направило лист ТОВ «ОТП Лізинг» з повідомленням про дострокове повернення Транспортного засобу з лізингу.

Відповідно до пункту 6.7.7 Лізингової угоди, зокрема, у випадку дострокового повернення Лізингоодержувачем відповідної частини Предмета лізингу, Лізингодавець має право стягнути з Лізингоодержувача штраф у розмірі: 4 (чотирьох) чергових лізингових платежів, якщо дострокове повернення частини Предмета лізингу відбувається протягом другого року з дати підписання Акта приймання-передачі; 3 (трьох) Чергових лізингових платежів, якщо дострокове повернення частини Предмета лізингу відбувається протягом третього року та четвертого з дати підписання Акта приймання-передачі.

Відповідно до визначення термінів Лізингової угоди Лізинговий платіж - означає всі суми та/або платежі та/або витрати, які мають бути сплачені Лізингоодержувачем Лізингодавцю за документами Лізингу, розмір яких уточнюється відповідно до Генеральної угоди та/або Протоколів лізингу.

Згідно з пунктом 6.7.7. Лізингової угоди, розмір штрафу коригується відповідно до наступної формули: Ш= СЛП/К1 * К2, де

Ш - штраф за дострокове повернення частини Предмета лізингу, грн;

СЛП - сума чергових лізингових платежів згідно умов щодо дострокового повернення частини Предмета лізингу наведених у п. 6.7.7. згідно Графіку (Додаток 2 до відповідного Протоколу лізингу);

K1 - курс гривні до Євро, встановлений Національним банком України, який зазначається у відповідному Протоколі лізингу.

K2 - курс продажу Євро за українські гривні, який використовується банком АТ «ОТП Банк» на момент закриття торгів на день, що передує даті рахунку про нарахування штрафу. Лізингодавець публікуватиме цей курс на своєму сайті за адресою: www.otpleasing.com.ua.

З огляду на дострокове повернення відповідачем предмета лізингу, позивачем нараховано до сплати 118 149,81 грн штрафу.

Проте, ТОВ «Шлюмберже Сервісeз Україна» зобов`язання по сплаті штрафу виконало частково та перерахувало ТОВ «ОТП Лізинг» кошти в розмірі 99 377,43 грн.

Залишок несплаченого штрафу становить 18 772, 38 грн.

Враховуючи вищевказані обставини, ТОВ «ОТП Лізинг» направлено ТОВ «Шлюмберже Сервісeз Україна» претензію від 27.07.2020 року № 183/07/Ю з вимогою негайно сплатити Лізингодавцю залишок суми штрафу.

Листом-відповіддю від 14.08.2020 року на вищевказану претензію, Лізингоодержувач повідомив, що не згоден з розрахунком, наданим Лізингодавцем та вважає, що зобов`язання із сплати штрафних санкцій виконаним.

З огляду на несплату відповідачем штрафу в сумі 18 772, 38 грн позивач звернувся до суду з даним позовом.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Згідно зі ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Стаття 628 Цивільного кодексу України встановлює, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є не обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 статті 292 Господарського кодексу України лізинг - це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.

Згідно ст. 806 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов`язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов`язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

Частина 2 ст. 1 Закону України "Про фінансовий лізинг" передбачає, що за договором фінансового лізингу лізингодавець зобов`язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Частиною 1 статті 78 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідач скористався своїм правом на дострокове повернення предмета лізингу, що підтверджується листом останнього від 09.06.2020.

Відповідно зі ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов`язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов`язань.

Згідно з частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного або неналежно виконаного зобов`язання.

Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Отже, суб`єкти господарських відносин при укладанні договору наділені правом забезпечення виконання господарських зобов`язань шляхом встановлення окремого виду відповідальності - договірної санкції за невиконання чи неналежне виконання договірних зобов`язань.

Як встановлено судом, у п. 6.7.7 Лізингової угоди сторони погодили, що у випадку дострокового повернення Лізингоодержувачем відповідної частини Предмета лізингу, Лізингодавець має право стягнути з Лізингоодержувача штраф у розмірі: 4 (чотирьох) чергових лізингових платежів, якщо дострокове повернення частини Предмета лізингу відбувається протягом другого року з дати підписання Акта приймання-передачі; 3 (трьох) Чергових лізингових платежів, якщо дострокове повернення частини Предмета лізингу відбувається протягом третього року та четвертого з дати підписання Акта приймання-передачі.

Відповідно до визначення термінів Лізингової угоди Лізинговий платіж - означає всі суми та/або платежі та/або витрати, які мають бути сплачені Лізингоодержувачем Лізингодавцю за документами Лізингу, розмір яких уточнюється відповідно до Генеральної угоди та/або Протоколів лізингу.

Згідно з пунктом 6.7.7. Лізингової угоди, розмір штрафу коригується відповідно до наступної формули: Ш= СЛП/К1 * К2, де

Ш - штраф за дострокове повернення частини Предмета лізингу, грн;

СЛП - сума чергових лізингових платежів згідно умов щодо дострокового повернення частини Предмета лізингу наведених у п. 6.7.7. згідно Графіку (Додаток 2 до відповідного Протоколу лізингу);

K1 - курс гривні до Євро, встановлений Національним банком України, який зазначається у відповідному Протоколі лізингу.

K2 - курс продажу Євро за українські гривні, який використовується банком АТ «ОТП Банк» на момент закриття торгів на день, що передує даті рахунку про нарахування штрафу. Лізингодавець публікуватиме цей курс на своєму сайті за адресою: www.otpleasing.com.ua.

Враховуючи вищевикладене, з огляду на дострокове повернення відповідачем предмета лізингу, суд дійшов висновку, що у ТОВ "ШЛЮМБЕРЖЕ СЕРВІСЕЗ УКРАЇНА" в силу положень п. 6.7.7. Лізингової угоди виник обов`язок зі сплати штрафу.

Перевіривши розрахунок штрафу позивача на суму 118 149,81 грн, суд визнав його обґрунтованим та арифметично вірним.

З матеріалів справи вбачається здійснення відповідачем часткової оплати штрафу в сумі 99 377,43 грн.

Таким чином, неоплаченою сумою штрафу є 18 772,38 грн.

Доказів на спростування наведених обставин та контррозрахунку штрафу відповідач не надав.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно статей 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору, відповідно до положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 129, 236-238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ШЛЮМБЕРЖЕ СЕРВІСЕЗ УКРАЇНА" (01054, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, б. 19-21А, поверх 16; код ЄДРПОУ 36353288) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП ЛІЗИНГ" (01033, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 43; код ЄДРПОУ 35912126) штраф у сумі 18 772,38 грн та 2 102,00 грн витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд.

Повний текст рішення складено та підписано: 02.02.2021.

Суддя А.І. Привалов