Ухвала суду № 94551502, 25.01.2021, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 17/153/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

25.01.2021 Справа № 908/2283/20

м. Запоріжжя

Суддя господарського суду Запорізької області Корсун В.Л.

при секретарі судового засідання Василенко В.В.

розглянувши клопотання ТОВ “ІНЖЕНЕРНО-ПРОЕКТНО-ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ “СПЕЦЗАХИСТ” б/н від 19.01.21 про скасування заходів забезпечення позову у справі № 908/2283/20

за позовною заявою: товариства з обмеженою відповідальністю “СІТІ СОУЛ”, 04073, м. Київ, вул. Семена Скляренка, буд. 15

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю “ІНЖЕНЕРНО-ПРОЕКТНО-ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ “СПЕЦЗАХИСТ”, 69002, м. Запоріжжя, вул. Запорізька, б. 9, кв. 69

про стягнення коштів

В судовому засіданні присутні представники:

від заявника (відповідача): Єренко Д.В., ордер серії ЗП № 131079 від 28.10.20

Машко Г.І., ордер серії АР № 1030664 від 22.12.20

Приладишева Н.Г., ордер серії ЗП № 121422 від 16.11.20

позивача: Семеренко С.О., ордер серії ЗП № 037478 від 04.11.20

ВСТАНОВИВ:

07.09.20 до господарського суду звернулось ТОВ “СІТІ СОУЛ” з позовною заявою про стягнення з ТОВ “ІНЖЕНЕРНО-ПРОЕКТНО-ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ “СПЕЦЗАХИСТ” 8 886 331,79 грн. заборгованості за договором поставки від 19.11.18 № 191118.

Ухвалою від 05.10.20 судом прийнято до розгляду позов та відкрито провадження у справі, судове засідання призначено на 04.11.20.

Ухвалою від 04.11.20 судом відкладено підготовче засідання на 02.12.20.

Ухвалою від 10.11.20 заяву ТОВ “СІТІ СОУЛ” про забезпечення позову задоволено частково. Вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти ТОВ “ІПВК “СПЕЦЗАХИСТ” в межах заявленої у позовній заяві суми - 8 886 331,79 грн. розміщених на всіх рахунках, які знаходяться в банківських установах, в т.ч., але не обмежуючись: р/р НОМЕР_1 в АТ “Укрексфімбанк” м. Київ, МФО 322313; р/р НОМЕР_2 в АТ “УкрСиббанк” м. Київ, МФО 351005 (IBAN НОМЕР_3 ) до моменту скасування заходів забезпечення позову визначеного ст. 145 ГПК України. В іншій частині заяви про забезпечення позову відмовлено.

Ухвалою від 23.11.20 судом відмовлено у задоволенні клопотання ТОВ “ІПВК “СПЕЦЗАХИСТ” б/н від 12.11.20 про скасування заходів забезпечення позову вжитих ухвалою господарського суду Запорізької області від 10.11.20 у цій справі з підстав викладених в ухвалі.

Ухвалою від 14.12.20 судом відмовлено у задоволенні скарги ТОВ “ІПВК “СПЕЦЗАХИСТ” від 03.12.20 на дії приватного виконавця Шавлукової З.А. в частині не зняття арешту з коштів на рахунку, які використовуються для виплати заробітної плати та сплати податкових зобов`язань, а також щодо зобов`язання приватного виконавця усунути порушення шляхом зняття арешту із грошових коштів заявника із вказаного рахунку.

Ухвалою від 18.12.20 скаргу ТОВ “СІТІ СОУЛ” за вих. від 09.12.20 № 0912/20 на дії приватного виконавця Шавлукової З.А. щодо закінчення виконавчого провадження з виконання ухвали господарського суду Запорізької області від 10.11.20 у справі № 908/2283/20 задоволено частково. Визнано неправомірними дії приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Шавлукової З.А. щодо винесення постанови від 01.12.20 про закінчення виконавчого провадження (ВП № 63581007) з виконання ухвали господарського суду Запорізької області від 10.11.20 у справі № 908/2283/20. Визнано неправомірною (незаконною) постанову приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Шавлукової З.А. від 01.12.20 про закінчення виконавчого провадження (ВП № 63581007) з виконання ухвали господарського суду Запорізької області від 10.11.20 у справі № 908/2283/20. Зобов`язано приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Шавлукову З.А. вчинити дії визначені ч. 1 ст. 41 Закону України “Про виконавче провадження” щодо відновлення виконавчого провадження з виконання ухвали господарського суду Запорізької області від 10.11.20 у справі № 908/2283/20 якою було накладено арешт на грошові кошти ТОВ “ІНЖЕНЕРНО-ПРОЕКТНО-ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ “СПЕЦЗАХИСТ” в межах суми 8 886 331,79 грн. розміщених на всіх рахунках, які знаходяться в банківських установах, в т.ч., але не обмежуючись: р/р НОМЕР_1 в АТ “Укрексімбанк” м. Київ, МФО 322313; р/р НОМЕР_2 в АТ “УкрСиббанк” м. Київ, МФО 351005 (IBAN НОМЕР_3 ) до моменту скасування заходів забезпечення позову визначеного ст. 145 ГПК України (та до отримання приватним виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів достатніх для виконання процесуального рішення суду про забезпечення позову у справі № 908/2283/20 - 8 886 331,79 грн. В іншій частині скаргу відхилено.

У засіданні 22.12.20 судом прийнято до розгляду заяву ТОВ “СІТІ СОУЛ” про збільшення позовних вимог від 10.12.20 № 1012/20, проти прийняття якої не заперечив представник відповідача (за змістом якої позивач просить суд стягнути з відповідача 10 476 147,41 грн. заборгованості, з якої: 7 534 240,00 грн. основного боргу, 2 558 069,17 грн. пені, 301 898,97 грн. 3 % річних та 81 939,27 грн. індексу інфляції.

20.01.21 до суду надійшло клопотання ТОВ “ІПВК “СПЕЦЗАХИСТ” б/н від 19.01.21 в якому керівник відповідача у справі просить суд: скасувати вжиті ухвалою господарського суду від 10.11.20 у справі № 908/2283/20 заходи забезпечення позову у вигляді накладення арешту на грошові кошти ТОВ “ІПВК “СПЕЦЗАХИСТ” в межах заявленої у позовній заяві суми 8 886 331,79 грн., розміщених на всіх рахунках, які знаходяться в банківських установах, в т.ч., але не обмежуючись: р/р НОМЕР_1 в АТ “Укрексфімбанк” м. Київ, МФО 322313; р/р НОМЕР_2 в АТ “УкрСиббанк” м. Київ, МФО 351005 (IBAN НОМЕР_3 ).

Ухвалою від 21.01.21 вказане клопотання призначено до розгляду в судовому засіданні 25.01.21 об 12 год. 00 хв.

В судове засідання 25.01.21 для розгляду клопотання ТОВ “ІПВК “СПЕЦЗАХИСТ” з`явились представники підприємства заявника, які (всі разом і кожен окремо) підтримали зазначене клопотання, просили суд: скасувати вжиті ухвалою господарського суду від 10.11.20 у справі № 908/2283/20 заходи забезпечення позову у вигляді накладення арешту на грошові кошти ТОВ “ІПВК “СПЕЦЗАХИСТ” в межах заявленої у позовній заяві суми 8 886 331,79 грн., розміщених на всіх рахунках, які знаходяться в банківських установах, в т.ч., але не обмежуючись: р/р НОМЕР_1 в АТ “Укрексімбанк” м. Київ, МФО 322313; р/р НОМЕР_2 в АТ “УкрСиббанк” м. Київ, МФО 351005 (IBAN НОМЕР_3 ).

Представник ТОВ “СІТІ СОУЛ” в засіданні суду 25.01.21 надав викладені в письмовому вигляді заперечення на клопотання відповідача про скасування заходів забезпечення позову (з доказами їх направлення на адресу відповідача у цій справі), просить суд у задоволенні клопотання відповідача відмовити з підстав викладених у вказаних запереченнях.

Обґрунтовуючи заявлене повторне клопотання про скасування заходів забезпечення заявник (ТОВ “ІПВК “СПЕЦЗАХИСТ”) звертає увагу суду зазначивши про те, що: факт умисного ухилення від виконання зобов`язань, можливості та загрози виведення грошових коштів з рахунків ТОВ “ІПВК “СПЕЦЗАХИСТ” позивачем (ТОВ “СІТІ СОУЛ”) не доведено належними доказами; претензії за вих. від 25.11.19, на яку посилається позивач, як на доказ ігнорування вимог щодо оплати ТОВ “ІПВК “СПЕЦЗАХИСТ” не отримувало, № поштового відправлення, який вказано в фіскальних чеках, на підтвердження направлення претензії відповідачу, не обліковується в електронній системі відстеження відправлень ПАТ «Укрпошта» що, на думку ТОВ “ІПВК “СПЕЦЗАХИСТ”, ставить під сумнів направлення вказаної претензії взагалі; сторонами не були узгоджені строки оплати оскільки сам позивач не має фактично єдиної позиції щодо строків оплати, що, в свою чергу (за твердженням сторони відповідача) свідчить про відсутність порушеного права позивача за захистом якого він звернувся до суду по цій справі; відповідачем в процесі судового розгляду справи надавались позивачу на розгляд пропозиції щодло мирової угоди та вирішення справи мирним шляхом (останній проект було направлено на адресу позивача 08.01.21), однак на час подання вказаного клопотання вирішення питання не відбулось; арешт коштів ТОВ “ІПВК “СПЕЦЗАХИСТ” негативно відображається не пільки на підприємство відповідача, а й на контрагентах, які є бюджетними та стратегічно важливими установами. Об`єкти атомних електростанцій - стратегічно важливі для України в цілому. Роботи, які повинні бути виконані ТОВ «ІПВК «Спецзахист», замовлені на виконання зведених заходів Комплексної (зведеної) програми підвищення рівня безпеки енергоблоків атомних електростанцій (далі - КЗПБ), які розроблені для реалізації постанови Кабінету Міністра України від 07.12.11 № 1270 «Про затвердження Комплексної (зведеної) програми підвищення рівня безпеки енергоблоків атомних електростанцій». Відповідно, можливість виконання Відповідачем своїх зобов`язань напряму впливає на функціонування атомної енергетики, яка є однією з необхідних умов забезпечення національної безпеки країни, запорукою енергетичної незалежності України. Окрім того, на даний час існують невиконані зобов`язання за договором між КЗ «Запорізька обласна універсальна наукова бібліотека» ЗОР (Замовник) та ТОВ «ІПВК «Спецзахист» (Виконавець) № 54 від 07.12.20, у відповідності до якого Відповідач має здійснити роботи щодо реконструкції системи пожежної сигналізації, оповіщення про пожежу та газового пожежогасіння будівлі Замовника. Для даного контрагента замовлення робіт зумовлена необхідністю усунення порушень, викладених в акті перевірки ГУ ДСУНС у Запорізькій області № 616 від 16.11.18. Наведені в акті перевірки порушення призвели до рішення щодо припинення експлуатації об`єкта. Тому, КЗ «Запорізька обласна універсальна наукова бібліотека» наразі вчиняє дії, спрямовані на усунення недоліків та порушень, викладених в акті перевірки Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області №616 від 16.11.18, що зумовили застосування заходів реагування. Крім того Запорізькою обласною радою, як засновником комунального закладу, виділено кошти, необхідні для проведення робіт з метою усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної безпеки. На даний час КЗ «Запорізька обласна універсальна наукова бібліотека» надана Запорізьким окружним адміністративним судом відстрочка на виконання рішення суду щодо припинення експлуатації закладу до 05.02.21. Якщо порушення не будуть усунуті, рішення суду по справі № 280/5378/18 щодо зупинення експлуатації КЗ «ЗОУНБ» ЗОР буде виконане. Фактично судом було накладено арешт на бюджетні грошові кошти, які мали б поступити на рахунки відповідача та за рахунок яких відповідач зобов`язаний виконати перед контрагентами, в т.ч. державними підприємствами певні обов`язки. Для того, аби ТОВ «ІПВК «Спецзахист» мав можливість виконати роботи на стратегічних об`єктах, є необхідність у працівниках, які безпосередньо їх будуть виконувати, та, найважливіше, отримувати заробітну плату за виконанні роботи. Посилаючись на приписи ч.і ст.2, ч.2 ст.10 Конвенції про захист заробітної плати від 01.07.49 № 95 зазначають, що заробітна плата повинна охоронятись від арештів і передачі в такій мірі, в якій це вважається потрібним для утримання працівника і його сім"ї. А тому, виплата підприємством працівникам заробітної плати має пріоритет перед погашенням заборгованості іншим кредиторам підприємства. Накладення ж арешту на рахунок відповідача, який призначений також і для виплати заробітної плати та інших виплат працівникам, унеможливлює своєчасне здійснення таких виплат, що невідворотно призводить до порушення конституційних прав громадян, які працюють на підприємстві відповідача, на оплату праці. ТОВ «ІПВК «Спецзахист» зверталось до приватного виконавця, який здійснює виконавче провадження з виконання ухвали про забезпечення позову з заявою про зняття арешту з грошових коштів в межах загальної суми заробітної плати, яка належить до виплати. Однак, Відповідачу було відмовлено приватним виконавцем в задоволенні вказаної заяви. Вважають, що внаслідок накладення судом в якості забезпечення позову арешту на рахунок ТОВ «ІПВК «Спецзахист», з якого провадиться виплата заробітних плат та сплата податків, суперечить приписам діючого законодавства та підлягає скасуванню з метою забезпечення прав працівників Відповідача на вчасне отримання заробітної плати. У зв`язку із викладеним ТОВ «ІПВК «Спецзахист», в особі уповноважених осіб, просить суд скасувати вжиті ухвалою суду від 10.11.20 у справі № 908/2283/20 заходи забезпечення позову у вигляді накладення арешту на грошові кошти ТОВ “ІПВК “СПЕЦЗАХИСТ” в межах заявленої у позовній заяві суми 8 886 331,79 грн., розміщених на всіх рахунках, які знаходяться в банківських установах, в т.ч., але не обмежуючись: р/р НОМЕР_1 в АТ “Укрексфімбанк” м. Київ, МФО 322313; р/р НОМЕР_2 в АТ “УкрСиббанк” м. Київ, МФО 351005 (IBAN НОМЕР_3 ).

На підтвердження своїх доводів заявником (відповідачем) надано:

- договір про виконання робіт від 02.11.20 № 143СП/20.12.195 укладений між ТОВ «Електропівденмонтаж» та ТОВ “ІПВК “СПЕЦЗАХИСТ”;

- договір субпідряду від 17.09.20 № 20/09-01 «Технічне переоснащення. ВП ЗАЕС, м. Енекргодар, Промислова, 133. Енергоблок № 5. Турбінне відділення. Реконструкція пристроїв релейного захисту та автоматики блоку генератор-трансформатор № 5 (ГТ-5). Будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи. (Код ДК021-2015:45000000-7-Будівельні роботи та поточний ремонт)» укладений між ТОВ «Корпорація Електропівденьмонтаж» та ТОВ “ІПВК “СПЕЦЗАХИСТ”;

- договір від 22.09.20 (06.10.20) № 22416-УКБ /30-121-13-20-09786 ВП Запорізька АЕС. Нове будівництво. Автобусний парк. Технологічний корпус. м. Енергодар. Монтаж автоматичної пожежної сигналізації, пожежегасіння. Будівельні роботи укладений між ДП «НАЕК «Енергоатом» та ТОВ “ІПВК “СПЕЦЗАХИСТ”;

- договір на виконання будівельно-монтажних робіт від 03.12.20 (22.12.20) № 22334-2020/20-121-01-20-10004 укладений між ТОВ “ІПВК “СПЕЦЗАХИСТ” та ДП «НАЕК «Енергоатом» в особі ВП ЗАЕС;

- договір від 11.02.20 (26.02.20) № 11/02-2020 (20-123-11-20-06138) укладений між та ДП «НАЕК «Енергоатом» та ТОВ “ІПВК “СПЕЦЗАХИСТ”;

- договір по реконструкції будівлі КЗ «Запорізька обласна універсальна наукова бібліотека» Запорізької ОР, системи пожежної сигналізації, оповіщення про пожежу та газового пожежегасіння» від 07.12.20 №54 укладений між КЗ «Запорізька обласна універсальна наукова бібліотека» Запорізької облради та ТОВ “ІПВК “СПЕЦЗАХИСТ”;

- копію ухвали Запорізького окружного адміністративного суду від 27.10.20 у справі № 280/5378/18 про відстрочення виконання рішення вказаного суду від 05.02.20 у справі за позовом ГУ Державної служби з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області до КЗ «Запорізька обласна універсальна наукова бібліотека» Запорізької облради (за участі третіх осіб …) про застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації;

- копію листа SVT Brandschutz від 14.12.20;

- копію листа за підписом заступника генерального директора з капітального будівництва ДП «НАЕК`Енергоатом» ВП ЗАЕС до ТОВ “ІПВК “СПЕЦЗАХИСТ” про надання інформації щодо повного виконання робіт у визначений календарним планом термін або необхідність укладення додаткових угод на подовження строків виконання з обґрунтуванням таких змін;

- копію інформації щодо виконання договірних умов відповідно до календарних планів;

- лист приватного виконавця Шавлукової З.А. від 08.12.20 № 7855 про результати розгляду заяви ТОВ “ІПВК “СПЕЦЗАХИСТ” від 07.12.20 за вих. № 1118 про відсутність законних підстав для зняття арешту з грошових коштів на рахунках ТОВ “ІПВК “СПЕЦЗАХИСТ” (оскільки жодних повідомлень від АТ «Укрсиббанк» про спеціальний режим використання рахунків ТОВ “ІПВК “СПЕЦЗАХИСТ” на адресу приватного виконавця не надходило…., а відкриття для виплати заробітної плати окремого поточного рахунку зі спеціальним режимом використання не передбаченго чинним законодавством України).

ТОВ “СІТІ СОУЛ” у своєму запереченні за вих. від 22.01.21 № 2201/21 зазначено, що:

- … 20.12.20 відповідачем відкрито 3 нові банківські рахунки в АТ «Перший український міжнародний банк» (МФО 334851 за №№ НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , НОМЕР_6 );

- 23.12.20 відповідачем знов відкрито ще 1 рахунок в АТ «Перший український міжнародний банк» (МФО 334851, № НОМЕР_7 );

- 12.01.21 відповідачем відкрито ще 3 нові рахунки в АБ «Південний» за №№ НОМЕР_8 ; НОМЕР_9 ; UA 973282090000026008000014273;

- всі ці дії, на думку представника позивача у справі, свідчать про наявність умислу щодо вчинення дій направлених на ухилення від виконання рішення суду, що призводить до порушення майнових прав ТОВ «СІТІ СОУЛ»; що у заходах забезпечення позову не відпала потреба та не дають підстав для скасування заходів забезпечення позову оскільки матеріальні активи Відповідача не гарантують своєчасного виконання рішення суду з метою відновлення порушеного права позивача у цій справі;

- відповідачем не доведено жодними належними та допустимими доказами, що з часу застосування заходів забезпечення позову до часу подання вказаного кллопотання про скасування заходів забезпечення позову обставини справи змінились таким чином, що для подальшого застосування цих заходів відпала потреба.

А тому, у задоволенні клопотання просить суд відмовити в повному обсязі.

Розглянувши повторне клопотання відповідача про скасування заходів забезпечення позову у справі суд дійшов висновку про наступне.

Кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом (стаття 43 Конституції України).

Згідно із ч. 5 ст. 97 Кодексу законів про працю України, оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов`язань щодо оплати праці

Конвенцією про захист заробітної плати від 01.07.49 № 95 (ратифікована Президією Верховної Ради Української РСР 30.06.61), визначено, що заробітна плата може стати об`єктом арешту або передачі лише у такій формі й у таких межах, які визначено національним законодавством (ч. 1 ст. 10 Конвенції). Заробітна плата повинна охоронятись від арештів і передачі в такій мірі, в якій це вважається потрібним для утримання працівника і його сім`ї (ч. 1 ст. 10 Конвенції).

При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»).

У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Статтею 13 Конвенції встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.09 у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31.07.03 у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При чому, як наголошується у рішеннях Європейського суду з прав людини, ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Як наслідок, Держава Україна несе обов`язок забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. При цьому, обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

На це вказується, зокрема, і у п. 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 02.11.04 №15-рп/2004 у справі №1-33/2004, де зазначено, що верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, яка здійснюється, зокрема і судом як основним засобом захисту прав, свобод та інтересів у державі. Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення у правах (п. 9 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 30.01.03 №3-рп/2003 у справі №1-12/2003).

Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Тобто, забезпечення позову має тимчасовий характер, спрямований саме на гарантування виконання майбутнього рішення господарського суду.

Метою вжиття заходів забезпечення позову ухвалою суду від 10.11.20 у справі № 908/2283/20 визначено забезпечення ефективного судового захисту та реального відновлення прав та законних інтересів позивача у випадку задоволення позову.

Вирішуючи питання про забезпечення позову суд виходив із обґрунтованості доводів заявника в частині накладення арешту на грошові кошти ТОВ «ІПВК «СПЕЦЗАХИСТ» в межах заявленої у позовній заяві суми - 8 886 331,79 грн. (розміщених на всіх рахунках, які знаходяться в банківських установах, в т.ч., але не обмежуючись: р/р НОМЕР_1 в АТ “Укрексфімбанк” м. Київ, МФО 322313; р/р НОМЕР_2 в АТ “УкрСиббанк” м. Київ, МФО 351005 (IBAN НОМЕР_3 ), зокрема, вимогам розумності, обґрунтованості і адекватності, з урахуванням забезпечення збалансованості інтересів сторін, наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову, доведеності обставин щодо ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів (виходячи із розміру статутного капіталу).

Крім того, судом було прийнято до уваги те, що: наявність обставин, якими сторона посилається на підставу своїх вимог і заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними…, а питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 79 ГПК України); заходи забезпечення позову про які просить суд заявник в частині накладення арешту на грошові кошти ТОВ “ІПВК “СПЕЦЗАХИСТ” в межах суми 8 886 331,79 грн. відповідають процесуальним нормам, що регулюють дані правовідносини.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 145 ГПК України, суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Водночас, суд не повинен скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.08.19 у справі № 15/155-б.

Обставини, якими ТОВ “ІПВК “СПЕЦЗАХИСТ” обґрунтовує клопотання про скасування заходів забезпечення позову, не вказують на нівелювання підстав для забезпечення позову, які було наведено в ухвалі господарського суду Запорізької області від 10.11.20.

Оскільки судя повинен здійснювати свою судову функцію незалежно, виходячи виключно із оцінки фактів, відповідно до свідомого розуміння права, посилання ТОВ “ІПВК “СПЕЦЗАХИСТ” на те, що укладення між ним та іншими суб'єктами господарювання 6 договорів (від 02.11.20 № 143СП/20.12.195; від 17.09.20 № 20/09-01; від 22.09.20 (06.10.20) № 22416-УКБ/30-121-13-20-09786; від 03.12.20 (22.12.20) № 22334-2020/20-121-01-20-10004; від 11.02.20 (26.02.20) № 11/02-2020 (20-123-11-20-06138); від 07.12.20 №54, наведених вище в тексті цієї ухвали) надають суду підстави для висновку про наявність певних правовідносин між ТОВ “ІПВК “СПЕЦЗАХИСТ” (відповідачем у цій справі) та іншими суб`єктами господарювання різних форм власності, які не є учасниками по справі господарського суду № 908/2283/20. Крім того, не надають суду підстав виокремлювати та надавати перевагу тим чи ін. підприємствам, установам, організаціям в залежності від того, що такі підприємство (установа чи організація) є бюджетними та стратегічно важливими.

Більш того, через не доведеність відповідачем у цій справі належними та допустимими доказами судом відхиляються твердження ТОВ “ІПВК “СПЕЦЗАХИСТ” в клопотанні про те, що судом в рамках цієї справи було накладено арешт на бюджетні кошти, які мали б поступити на рахунки відповідача та за рахунок яких відповідач зобов`язаний виконати перед контрагентами певні обов`язки.

Також судом 25.01.21 при розгляді повторного клопотання про скасування заходів забезпечення позову у справі № 908/2283/20 враховано лист Державної фіскальної служби України про результати розгляду запиту підприємства позивача у цій справі (докази направлення копії цього листа позивачем відповідачу додано до заперечень від 22.01.21 № 2201/21 на клопотання про скасування заходів забезпечення позову) щодо наявності у підприємства з кодом ЄДРПОУ № 37778452 (належить ТОВ “ІПВК “СПЕЦЗАХИСТ”, відповідачу у цій справі) згідно із змістом якого ТОВ “ІПВК “СПЕЦЗАХИСТ” 20.12.10, 20.12.20 відкрито 2 рахунки в АТ «ПУМБ, а 23.12.20, 12.01.21, 12.01.21, 12.01.21 відкрито 4 рахунки в АБ «Південний».

Судом в черговий раз наголошується ТОВ “ІПВК “СПЕЦЗАХИСТ”, що чинним законодавством України не передбачено відкриття суб`єктам господарювання рахунків зі спеціальним режимом їх використання для виплати заробітної плати.

З наданих до справи станом на час винесення цієї ухвали доказів вбачається, що рахунок боржника НОМЕР_3 використовується для виплати заробітної плати співробітникам відповідача (укладено зарплатний проект) та для сплати податкових зобов`язань.

Тобто, суд виходить з того, що вказаний рахунок не відноситься до рахунків зі спеціальним режимом використання, накладення арешту на кошти на якому заборонено. Доказів зворотнього матеріали цієї справи не містять і сторонами суду не надано.

А тому, судом відхиляються твердження заявника з посиланням на те, що що рахунок боржника НОМЕР_3 в АТ “УкрСиббанк” м. Київ, МФО 351005 є рахунком із спеціальним режимом використання, на які виконавчою службою арешт не накладається.

Відповідно до п. 3 Інструкції про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків - резидентів і нерезидентів, затв. постановою Правління Національного банку України від 12.11.03 № 492, поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України. До поточних рахунків також належать рахунки із спеціальним режимом їх використання, що відкриваються у випадках, передбачених законами України або актами Кабінету Міністрів України.

Зобов`язання із виплати заробітної плати мають пріоритет перед іншими зобов`язання суб`єкта господарювання, у т.ч. тими, які виконуються в примусовому порядку виконання судових рішень. У разі виникнення в боржника зобов`язання з виплати заробітної плати в певному розмірі, на кошти, які знаходяться на поточному рахунку боржника, у такому ж розмірі не може бути накладений арешт, а якщо він накладений, то підлягає зняттю. Таке зняття арешту здійснюється виконавцем відповідно до ч. 4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» (у даному випадку на підставі отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника мажє спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом, отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи декількох рахунках боржника коштів достатніх для виконання рішення про забезпечення позову).

Відповідно до ч. 3 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження», не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов`язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.

Згідно з абз. 2 ч. 2 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов`язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому п. 10 ч. 1 ст. 34 цього Закону.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі включення підприємств, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення, до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії», з виконавчих проваджень, стягувачами за якими є Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», її дочірня компанія «Газ України», Публічне акціонерне товариство «Укртрансгаз», постачальники електричної енергії, а боржниками - підприємства, що виробляють теплову енергію, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, та підприємства централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення.

Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження», підставою для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.

Вказане відповідає правовій позиції викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.05.20 у справі № 905/361/19.

З огляду на наведене вище суд виходить з того, що станом на 25.01.21, тобто на час розгляду вказаного клопотання, у суду відсутні підстави для скасування заходів забезпечення позову накладених ухвалою господарського суду Запорізької області від 10.11.20 у справі № 908/2283/20.

Відповідно до ч. 4, 5, 6 ст. 145 ГПК України, за результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала.

Ухвала господарського суду про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, або про відмову в скасуванні забезпечення позову може бути оскаржена.

Відмова у скасуванні забезпечення позову не перешкоджає повторному зверненню з таким самим клопотанням при появі нових обставин, що обґрунтовують необхідність скасування забезпечення позову.

При цьому, враховуючи той факт, що суду не надавались проект (проекти) мирової (их) угоди (угод), судом залишаються поза увагою твердження представника відповідача у цій справі про: наявність тих чи інших проектів мирових угод та причини з яких такі проекти мирових угод не укладено; бажання відповідача у справі вирішити ситуацію.

Керуючись ст.ст. 4, 7, 13, 42, 46, 76-80, 145, 234, 235 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання керівника ТОВ “ІНЖЕНЕРНО-ПРОЕКТНО-ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ “СПЕЦЗАХИСТ” б/н від 19.01.21 про скасування заходів забезпечення позову у справі № 908/2283/20 відмовити.

Примірник ухвали надіслати сторонам у цій справі.

Повний текст ухвали складено 01.02.21.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в апеялційному порядку.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом протягом 10 днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з ін. поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 ст. 261 цього Кодексу.

Суддя В.Л. Корсун