Ухвала суду № 94548631, 15.12.2020, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/47466/20-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 грудня 2020 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва Соколов О.М., при секретарі Шевченко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката Грабчака Віктора Михайловича в інтересах ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №12019000000000634,-

В С Т А Н О В И В :

У жовтні 2020 року до провадження слідчого судді Печерського районного суду міста Києва Соколова О.М. надійшло клопотання адвоката Грабчака Віктора Михайловича в інтересах ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про скасування арешту майна накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 26.07.2019, зокрема на статутний фонд ТОВ «ПРІМА-ДІВЕС» (код ЄДРПОУ 34679781), який складає 2037500,00 грн та скасувати зобов`язання Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації про накладення заборони на внесення будь-яких установчих та реєстраційних змін у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стосовно ТОВ «ПРІМА-ДІВЕС» (код ЄДРПОУ 34679781) у кримінальному провадженні №12019000000000634.

В обґрунтування поданого клопотання про скасування арешту майна, адвокат вказує, що станом на день постановлення ухвали учасниками ТОВ «Пріма-Дівес» були: громадянин України ОСОБА_3 - ІПН НОМЕР_1 , який володів 70% статутного капіталу товариства, що складало 1 426 250 гривень 00 копійок; громадянин України ОСОБА_1 - ІПН НОМЕР_2 , який володів 30% статутного капіталу, що складало 611 250 гривень 00 копійок.

ІНФОРМАЦІЯ_1 громадянин України ОСОБА_3 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 від 30.04.2020 року.

Спадкоємцями належної йому частки у розмірі 70% статутного капіталу ТОВ «Пріма-Дівес», що складає 1 426 250 гривень 00 копійок, стали в рівних долях його сини: ОСОБА_1 отримавши у спадщину частку у розмірі 35%, яка еквівалентна 713 125 гривень у статутному капіталі ТОВ «Пріма-Дівес» та ОСОБА_2 отримавши у спадщину частку у розмірі 35%, яка еквівалентна 713 125 гривень у статутному капіталі ТОВ «Пріма-Дівес». Проте, реєстрацію отриманого спадкового майна ОСОБА_1 та ОСОБА_2 здійснити не мають змоги у зв`язку із наявним арештом статутного капіталу та заборони вчинення реєстраційних дій Шевченківській районній у м. Києві державній адміністрації.

Таким чином, у зв`язку із переходом права власності на частку 70%, яка відповідає 1 426 250 гривень 00 копійок, після смерті ОСОБА_3 у порядку спадкування до його синів - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в рівних долях, загроза приховування майна, його пошкодження, псування, знищення, перетворення та відчуження відсутні.

У судове засідання особа, яка подала клопотання не з`явилась, про дату, час та місце розгляду клопотання повідомлявся належним чином. Через канцелярію суду адвокат подав заяву про розгляд справи у його відсутність. На вимогах клопотання наполягав, просив задовольнити.

Прокурор у судове засідання не з`явився, про дату час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Дослідивши матеріали клопотання та додані до нього документи, слідчий суддя приходить до наступного.

Як вбачається із матеріалів клопотання, Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні № 12019000000000634 від 12.07.2019 за фактами вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 358, ч. 3 ст. 358 КК України КК України.

В рамках вказаного кримінального провадження ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 26.07.2019, накладено арешт, зокрема на статутний фонд ТОВ «ПРІМА-ДІВЕС» (код ЄДРПОУ 34679781), який складає 2037500,00 грн. та зобов`язано Шевченківську районну в м. Києві державну адміністрацію накласти заборону на внесення будь-яких установчих та реєстраційних змін у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стосовно ТОВ «ПРІМА-ДІВЕС» (код ЄДРПОУ 34679781).

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Відповідно до ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Так, статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідно ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06 листопада 2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».

Як вбачається з мотивувальної частини ухвали Печерського районного суду м. Києва від 26.07.2019 року, при арешті майна, слідчий суддя виходив з того, що майно відповідає критеріям, передбаченим ст. 98, ч. 2 ст. 167 КПК України, містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження та метою такого арешту є забезпечення зберігання речових доказів.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.

Окрім того, Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II).

Слід зазначити, що при розгляді клопотання, поданого в порядку ст. 174 КПК України, слідчий суддя не надає оцінку дотриманню вимог закону при постановленні ухвали про арешт майна та її законності, що є виключною прерогативою суду апеляційної інстанції, а лише оцінює обґрунтованість підстав для скасування арешту.

За встановлених обставин, слідчий суддя приходить до висновку, що під час судового розгляду прокурором не доведено та не обґрунтовано, що статутний фонд ТОВ «ПРІМА-ДІВЕС» (код ЄДРПОУ 34679781), який складає 2037500,00 грн відповідає критеріям ст. 98 КПК України та на даний час є предметом злочину, або набутий кримінально протиправним шляхом, а також те, що існує необхідність у продовженні запобіжного заходу у вигляді арешту майна.

З матеріалів клопотання про скасування арешту майна вбачається, що майно про скасування якого просить адвокат, набуте ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в результаті отримання спадщини, а відтак загроза приховування майна, його пошкодження, псування, знищення, перетворення та відчуження відсутні.

Між тим, при застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти відповідно до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Враховуючи викладене, слідчий суддя дійшов висновку про задоволення клопотання адвоката Грабчака Віктора Михайловича в інтересах ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про часткове скасування арешту майна накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суд с. Києва від 26.07.2019 року.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 170-175, 309, 392, 532 КПК України, -

У Х В А Л И В:

Клопотання - задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 26.07.2019 року у справі №757/39287/19-к, зокрема на статутний фонд ТОВ «ПРІМА-ДІВЕС» (код ЄДРПОУ 34679781), який складає 2037500,00 грн., скасувати зобов`язання Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації про накладення заборони на внесення будь-яких установчих та реєстраційних змін у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стосовно ТОВ «ПРІМА-ДІВЕС» (код ЄДРПОУ 34679781).

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя О.М. Соколов